Логотип НПП



В головне меню

Історія / Література

Список статей

УКРІПЛЕННЯ

Середньовічний Кам'янець-Подільський являв собою місто-фортецю, майже неприступну для ворога. Пізніше, у XIII-XIV ст. ст, з розвитком гарматної зброї, галицькі князі почали будувати з західного боку фортецю, яка мала захищати місто з боку поля. Тоді вона була дерев'яна, тільки від Підзамча мала міцні кам'яні стіни та башти. Ці древні стіни відкопали у 1967-1969 pp. дослідники замку І.Винокур та Є. Пламеницька.

В 1519 р., коли містом володіли польські загарбники, тут був встановлений для міщан податок "coш", кошти якого йшли на ремонт міських башт та воріт. На них утримувались вартові біля міських брам, на валах, біля ратуші, а також два пушкарі і два сурмачі.

Міські укріплення за своїм значенням можна розбити на чотири групи: перша - Вітряна брама, Південна брама (стояла біля тютюнової фабрики), Польська та Руська брами в долині річки; друга - укріплення над обривами скель проти: понижень лівого берега: Кушнірська, Гончарська, Сукнярська, Різницька башти та земляні вали біля них; третя - укріплення на дорогах, що ведуть а острова (міста) в долину річки: брами на Утьосистій і Різницькій вулицях, біля Гончарської башти та на сходах Фаренгольця; четверта - башта-дзвіниця вірмен на вулиці Свердлова, башта на Госпітальній вулиці у дворі будинку № 3 та ціла низка турецьких укріплень (белюардів), побудованих на вулицях міста в кінці XVII ст.

Руська брама побудована у XVI ст. Як і Польська, вона мала гідротехнічні споруди, які затримували воду в річці в межах Старого міста. Коли ворог підходив до неї, дерев'яні шлюзи (заставки) піднімались, і вода швидким потоком заливала нападаючих. Від цих шлюзів залишився тільки один мурований стовп.

Лівий, протилежний берег річки проти Вітряних воріт та Гончарської і Сукнярської башт, мав пониження та яри, по яких ворог міг вночі спуститись в долину річки. Щоб запобігти цьому, і були побудовані на острові (в місті) згадані вище оборонні споруди. Таким чином, Кушнірська семиповерхова башта, крім оборони Вітряних воріт, вела обстріл протилежного пониженого берега річки, а в долині, під скелями, були побудовані печери-захаби. Пониження лівого берега біля теперішніх пляжів обстрілювали під час облоги міста Гончарська, Сукнярська та Різницька башти.

Чотирьохповерхова Гончарська башта побудована ремісиками-гончарами у 1583 р. Вона має діаметр 13 м, товщину стін 2 м. Для витягання порохових газів під час стрільби та опалення в ній були каміни. Вона вела круговий обстріл з гармат і рушниць. Біля Гончарської башти в середині XIX ст. єврейська община побудувала дві синагоги - зліва купецьку, справа - для бідняків-ремісників. Під час війни купецьку синагогу гітлерівці спалили, а синагога ремісників збереглась. Зараз тут ресторан "Стара фортеця".

Від Гончарської башти на південь стоїть ще одна - Кравецька або Сукнярська. Її побудували на свої кошти у 1668 р. продавці сукна - купці з суконного ряду. Вона має внутрішній діаметр 7 м. і товщину стін близько 2 м. Башта має амбразури для кругової стрільби з гармат та рушниць. Бійниці башти та одвірки дверей виконані із тесаного каменю.

Різницька башта побудована ремісниками-різниками. Від неї залишився тільки один поверх, який добре видно з боку річки біля пляжу.
Від цих башт, починаючи від Вітряної брами, вздовж всього східного схилу острова (Старого міста) в середні віки був насипаний високий земляний вал, за яким міщани займали оборону під час нападу ворога. Назва "вал" збереглась і досі.

На Старому бульварі з боку фортеці до середини XIX ст. також були укріплення, які спочатку звались вірменськими. Нижче вірменського бастіону проти турецького мосту в 1746 р. були побудовані нові укріплення. Весь перешийок біля цього мосту був перегороджений високою кам'яною стіною. З обох боків цієї стіни над обривами були великі чотирикутні башти. В одній із них були вроблені міські ворота. Вони збереглись. Через 130 років для розширення проїзду на міст згадана кам'яна стіна перед мостом була частково розібрана і надалі проїзд на міст проходив не через браму, а через цей пролом.

Брама на Утьосистій вулиці мала велике оборонне значення. Тут ще у XV ст. були побудовані міцні форти, які вогнем багатьох гармат захищали підходи до Руських воріт з боку Карвасар.

В південній частині міста, якій найбільше загрожував ворог, було побудовано в різні часи багато тилових укріплень, які тягнулись із сходу на захід і доповнювали основні оборонні об'єкти.

С. ШКУРКО, краєзнавець.
Укріплення. // Прапор Жовтня. - Кам'янець-Подільський, 1977. - 21 вересня.

Читайте ще про міські укріплення