Логотип НПП



В головне меню

Історія / Література

Список статей

З історії укріплень

Багато мандрівників минулого із захопленням писали про Кам'янецькі укріплення, побудовані наприкінці XVI століття по берегах річки Смотрич. Вони складалися з брам та окремих башт, з'єднаних кам'яними мурами. Назви башт походили від назв ремісничих цехів, на кошти яких вони будувалися - Кушнірська, Різницька, Гончарна, Кравецька. Мешканці середньовічного Кам'янця добре усвідомлювали, що від стану оборонних укріплень міста залежить їх безпека. І не шкодували коштів для цієї справи. На будівництво башт давали гроші як окремі громадяни, так і ремісники, об'єднані в цехи.

Башта Гончарна розташована в південно-східній частині міста на високому скелястому березі річки Смотрич. Вона споруджена в 1583 році на кошти цеху гончарів. Із зовнішнього боку башта мала п'ять ярусів, а з боку міста - три. До кінця XVII століття на ній був гостроверхий дах з дозорною вишкою. Споруджуючи її, використали найновітніше на той час досягнення західноєвропейського фортифікаційного мистецтва - влаштування парапету зі зрізом. При, цьому способі, який був введений відомим німецьким військовим фахівцем та художником-архітектором середньовіччя Альбрехтом Дюрером, досягався ефект рикошетування чавунних куль від мурів верхнього ярусу башти. Верхні її бійниці були пристосовані для артилерії, а нижні - для ручної зброї: мушкетної та пістольної. В 1699 році на кошти місцевих купців проводилася реконструкція башти. В 1960-61 роках вона була реставрована. Одночасно проводилася перебудова чотириповерхової споруди, що стоїть поруч з баштою. Тепер тут ресторан "Стара фортеця".

Влаштування парапету зі зрізом застосовано ще на одній башті, що носить назву Різницької. Розташована вона на південь від Гончарної. Час не пошкодував її і вже наприкінці XIX століття башта була майже в руїнах. В 60-х роках нашого століття на баштах Різницькій і Кравецькій, що стоїть недалеко від неї, проведена перша черга консерваційних робіт.

Найбільш величною і значною в системі Кам'янецьких укріплень є башта Кушнірська. Як і Стара фортеця, вона стала наче символом Кам'янця-Полільського: її зображення часто з'являються на поштових листівках, конвертах, в різних виданнях про місто. Кушнірська башта розташована на високому березі річки Смотрич у північній частині Старого міста.

Пам'ятка, яку інколи ще називають Верхньою польською брамою, складається з семиповерхової башти, так званої Вітряної брами і чотирипрольотної аркади Турецьких бастіонів. Усі ці споруди об'єднуються оборонними мурами з бійницями. З боку міста на Вітряній брамі вмурована кам'яна дошка з написом латинською мовою: "1585 рік, влаштовано королем польським Стефаном Баторієм, реставровано і розширено королем польським Станіславом Августом, 1785 рік". Так королі намагалися закріпити свої імена в пам'яті народній. Та в Кам'янці, незважаючи на написи, споконвіку називали башту Кушнірською, за назвою ремісничого цеху, на кошти якого вона побудована.

До реконструкції в 1785 році башта була значно меншою. Вона мала чотири чи п'ять поверхів і була в плані круглою або підковоподібною з одним стовпом. Після реконструкції башта стала семиповерховою, на її фасадах з'явилися прибудови. Споруджувалася вона з участю королівського архітектора італійця Камеріно Рудольфіно. Крім історії, записаної в хроніках та реєстрах, архітектурні споруди міста мають ще історію, про яку можна довідатися з легенд та переказів. Так, стосовно назви Вітряної брами існує переказ, що коли російський цар Петро І в серпні 1711 року в'їжджав у Кам'янець через цю браму, в нього вітром зірвало шляпу з голови. Він начебто і назвав браму Вітряною.

Справа від Кушнірської башти знаходяться Турецькі бастіони. Це досить велика за об'ємом чотирипрольотна арочна споруда. Спершу тут розміщувався склад зброї і стояли гармати, з яких обстрілювалася дорога в місто. Оволодівши Кам'янцем в 1672 році, турецькі завойовники оцінили значення цього місця в обороні міста і укріпили його, використавши для цього каміння з костьолу домініканок. А кам'янчани з іронією назвали укріплення "дівочими каструлями". Інколи бастіони називають ще фортом Дальке. Відомо, що в середині XVIII століття в укріпленні північного оборонного рубежу брав участь німецький фортифікатор Христіан Дальке.

У заплаві Смотрича, на правому березі, на повороті річки, знаходиться ще одна пам'ятка - Пороховий погріб. Відома точна дата побудови цієї споруди - 1730 рік і ім'я архітектора - Христіан Дальке. Погріб являє собою споруду з склепіннями, покриту землею, з двома входами з північного боку. Вже в 60-х роках XIX століття Пороховий погріб використовувався не за призначенням: тут розташувалися кухні гарнізонного батальйону, конюшні тощо.

Колись грізні споруди, що ніби півколом розташовані на скелястих берегах річки, сьогодні служать об'єктами екскурсійного показу. За планом реставраційних робіт Державного історико-архітектурного заповідника з часом ці пам'ятки будуть відновлені. Тут розмістяться музейні експозиції, туристські заклади.

Г. ДРОЗДОВСЬКА,
завідуюча науково-дослідним відділом заповідника.