Логотип НПП



В головне меню

Історія / Література

Список статей

Непомітні ювілеї

ПЕРША МЕМОРІАЛЬНА

Олег БУДЗЕЙ, "ПОДОЛЯНИН"

Кам'янець-Подільський потроху обростає меморіальними дошками. І в цьому немає нічого дивного. У місті народилося, навчалося, працювало стільки відомих людей, відбулося стільки значних подій, що і кількох сотень пам'ятних таблиць буде замало. А коли в місті з'явилася перша меморіальна дошка?

На це запитання не зовсім легко відповісти. Так, на будинку №8 на майдані Польський ринок (сьогодні тут розмістився готель "Гетьман") збереглася плита з написом про те, що цю кам'яницю 1735 року наново спорудив Сефер ОВАНСОВИЧ. Чим не меморіальна дошка в пам'ять про самого себе? На іншому будинку Польського ринку, який до наших днів не дожив, у пілон балкона була вмурована таблиця з написом польською мовою: "Найясніший Станіслав Август, Король Польський, ощасливив своїм перебуванням цей будинок 12 листопада 1781 року". Можна навести й інші приклади.

Але то давні часи. Якщо ж говорити про сучасний період, то варто згадати, як 50 років тому - 18 квітня 1958 р. - в Старій фортеці на Папській башті (відомій ще як Кармалюкова) було встановлено меморіальну дошку-барельєф з погруддям народного месника та написом: "1818-1823 в цій башті був тричі ув'язнений Устим КАРМАЛЮК". Цим самим було започатковано новий період встановлення в місті меморіальних дошок, який особливо пожвавився 1967 р. - в рік помпезного святкування 50-річчя Радянської влади.

Правда, на башті вже була інформаційна таблиця, встановлена ще до війни, з написом: "БАШТА №11. За описом 1544 р. вона звалась ПАПСЬКОЮ або ЮЛІЯ ІІ. В цій башті 1818-1823 рр. був ув'язнений УСТИМ КАРМАЛЮК".

Є на башті ще давніший меморіальний знак - білокам'яна пам'ятна дошка на честь папи Юлія ІІ з його родовим гербом: могутній дуб зі сплетеними гілками, над ним традиційна папська тіара.

Але якщо говорити про меморіальну дошку в сучасному розумінні, то цьому критерію якнайповніше відповідає тільки встановлена 18 квітня 1958 р.

Хто ж автор цього пам'ятного знака? Це львівський скульптор Юрій АМБІЦЬКИЙ. Розповімо трохи про нього. Юрій Іванович народився 13 січня 1927 р. в селі Прусік поблизу міста Санок (пишуть ще Сянок, Сянік). Сьогодні це польське місто є одним із побратимів Кам'янця-Подільського. А колись тут жили лемки - етнографічна група українців. Юрій АМБІЦЬКИЙ якраз походить із династії лемківських народних різьбярів. Із молодшим братом Мироном Юрій продовжив славну сімейну традицію. Брати Юрій і Мирон АМБІЦЬКІ стали відомими скульпторами, членами Спілки художників України. Так, Юрій - автор пам'ятника Тарасові ШЕВЧЕНКУ в селі Фрага Рогатинського району Івано-Франківської області, погруддя Іванові ФРАНКУ в селі Залуква того ж району.

Але все то попереду. А до того - 1945 року - сім'ю Амбіцьких, як і багато інших лемківських сімей, насильно зірвали з рідної для них землі та переселили в Україну.

Меморіальна дошка Устимові КАРМАЛЮКУ в Кам'янці-Подільському стала творчим дебютом молодого львівського скульптора, а якщо бути зовсім точним - його дипломною роботою. Так Кам'янець-Подільський безкоштовно розжився на свою першу меморіальну дошку.

До речі, в нашому місті є ще одна меморіальна дошка, теж виготовлена лемківським майстром - правда, іншим. Це пам'ятна таблиця Микиті ГОДОВАНЦЮ, урочисто відкрита 25 вересня 1983 р. на будинку №18 вулиці Шевченка (на розі з Пушкінською вулицею). Автор пам'ятного знака - народний художник України, лауреат Шевченківської премії Еммануїл МИСЬКО. Він тоді спеціально приїхав зі Львова до Кам'янця-Подільського на ювілейні торжества. Але ще вже зовсім інша історія, тож про цю меморіальну дошку та скульптора, що її виготовив, розповімо іншим разом.