У головне меню | на зміст | далі

2.3. СТАН ГРУНТІВ, ЕРОЗІЯ ЗЕМЕЛЬ, ПРОМИСЛОВІ ТА ПОБУТОВІ ВІДХОДИ, ЗСУВИ, КАРСТ

Ґрунтовий покрив досліджуваної території умовно можна поділити на дві частини - східну і західну.
У східній частині переважаючими ґрунтами є сильнопідзолені ясно-сірі та сірі опідзолені ґрунти, а також їх змиті та оглеєні відмітки. Дані ґрунти без реліктових чорноземних ознак, слабогумусовані, ненасичені кальцієм, а тому явно кислі.
У західній частині заповідника переважаючими ґрунтами є темно-сірі опідзолені ґрунти, чорноземи опідзолені і чорноземи типові та їх змиті та оглеєні відміни. Глибини гумусового горизонту у даних ґрунтів досягає 51-60 см (у темно-сірих опідзолених ґрунтів) та 74-75 см (у чорноземів опідзолених). Через підвищену кислотність опідзолені ґрунти: ясно-сірі, сірі, темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені потребують вапнування.
Товтрове пасмо парку покрите дерновими слаборозвиненими щебенистими середньосуглинковими ґрунтами.
Ці ґрунти характеризуються незначною глибиною (до 20 см) ґрунтового покрову, наявністю в них карбонатних вкрапин. Маючи дуже малий гумусовий горизонт, не можуть створити нормальних умов для розвитку рослин. Дані ґрунти слабкогумусовані і мають несприятливий водний режим. Атмосферні води проникають крізь щілини породи, ґрунти легко втрачають вологу, пересихають.
Експлікація ґрунтів представлена в табл. 2.3.1, структура земельних ресурсів - табл. 2.3.2.

Таблиця 2.3.1. Експлікація ґрунтів

Таблиця 2.3.2. Структура земельних ресурсів

Таблиця 2.3.3. Характеристика території, %

1. Сільськогосподарське освоєння - 77,4
2. Розораність - 66,3
3. Розораність сільськогосподарських угідь - 88,3
4. Лісистість - 15,2
5. питома вага антропогенно-незмінених ландшафтів в загальній площі району - 21,2

Товтри - найбільш підвищений район в усьому Подільському плато. Має нерівний, дуже хвилястий еродований рельєф з великою кількістю балок та крутими схилами. Широкі плато тут майже відсутні. Вздовж річок схили круті, сильно порізані діючими ярами Береги річок обривисті Розчленованість території є причиною наявності середньо- та сильнозмитих ґрунтів. Через інтенсивний поверхневий стік вододіли і значна частина схилів перебуває в менш сприятливих умовах зволоження.
Велика розчленованість рельєфу та розораність земель досліджуваної території сприяють активізації водоерозійних та зсувних процесів. З кожним роком кількість змитих угідь збільшується. На даний час еродована площа сільськогосподарських угідь наближається до 40% від обслідуваних земель. На територіях окремих сільських Рад ці площі досягли загрозливих розмірів. Наприклад, на землях Велико-Карабчіївської сільської Ради Городоцького району змитих земель нараховується 61,8%, на території Чабанівської сільської Ради Кам'янець-Подільського району - 66,8%, Китайгородської сільської Ради цього ж району - 68,0%, Грушківської сільської Ради 58,8%.
В табл. 2.3.4 приведені дані еродованості території в розрізі адмінрайонів.
На території, яка відводиться під національний парк, інтенсивно ведеться сільськогосподарське виробництво. Тут, як в на всій Україні, високий рівень розораності, що призводить до значної ерозії ґрунтів. Щоб зменшити ерозію ґрунтів в господарствах впроваджується контурно-меліоративна організація території.
У Кам'янець-Подільському районі такі роботи були виконані в господарствах: с.Гуменці (2339 га - площа сільськогосподарських угідь), с.Нефедівці "За мир" (1297), с.Устя "Україна" (4168 га), с.Ластівці (1169 га), с.Врублівці "Дружба" (1514 га), с.Залісся "Нове життя" (1892 га), с.Крушанівка "Вікторія" (1228 га), с.Чабанівка (2458 га), с.Завалля (1926 га), с.Шустівці "Перемога" (2735 га), с.Чорнокозинці (Надзбруччя" (1913 га), с.Збруч "Збруч" (889 га), радгосп-технікум (2325 га), радгосп "Староушицький" (3530 га). Всього на площі 28783 га. У Чемеровецькому районі - в господарствах: с.Чорна - Чорнянській" (2149 га); с.Залуччя - "Колос" (2182 га); с.Вільхівці - (2897 га). Всього на площі 7228 га.
Обстеження стану ґрунтів для встановлення рівнів накопичення залишкової кількості засобів хімізації проводилась на 2-х контрольних ділянках області, де вирощувались кукурудза, цукровий буряк, озима пшениця, картопля, овочі та інші культури за застосуванням стійких та нестійких пестицидів. Аналіз зразків ґрунтів провадився на вміст таких препаратів як ДДТ, ДДД, ЛДЕ, ТХЦТ, ПХП, атразін, сімазін, алікас, пріместра, ліноран, лекацил та ін. Наявність пестицидів в зразках ґрунтів, відібраних навесні і восени після збору врожаю, не перевищує гранично допустимі концентрації. Проби 735 зразків ґрунту, взяті санітарно-епідеміологічними службами області на території підприємств, в межах санітарно-захисних зон, транспортних магістралей, житлових зонах і в місцях відпочинку населення на вміст солей важких металів та інших забруднюючих речовин не виявили суттєвих змін в їх якісній характеристиці - забруднення не переважало 1-2 відсотків проб.

Таблиця 2.3.4. Еродованість території в розрізі адмінрайонів

На території Довжоцького спиртзаводу (Кам'янець-Подільський район) щорічно утворюється близько 90 тис.т післядріжджової барди, яка відноситься до 4 класу небезпеки, однак зберігається відкритим методом на полях фільтрації.
Основні об'єми промислових відходів утворюються на підприємствах: Сатанівський цукровий завод, Закупнянське кар'єроуправління, Вишневчикський цукровий завод, Смотричський щебеневий завод, Долиновський кар'єр, Кам'янець-Подільський спецкар'єр, Гуменецький кар'єр, Кам'янець-Подільський цукровий завод, Зубровський щебеневий завод, Кам'янець-Подільський цементний завод.
Відходи розробки карбонатів для будівництва. Карбонатний відсів використовується в основному на невеликих підприємствах. На Зубровському, Смотричському щебеневих заводах і Кам'янець-Подільському спецкар'єрі річний вихід карбонатного відсіву складає в сумі 1900 тис.м3. Річне використання цього відсіву не перевищує 20-22% всього виходу. Кожного року в відвали надходить біля 1,5 млн. м3 карбонатного відсіву. Для його зберігання виділено 48 га непридатних для сільського господарства земель, де на даний час складовано 47,8 млн.м3 карбонатного матеріалу розміром до 30 мм.
При добуванні гіпсу на Кудлинецькому кар'єрі утворюється відсів і гіпсова кришка в кількості 45-50 тис.т в рік, 20-25 тис.т з цієї суми використовується, а решта іде в відвали, які розміщуються на площі 15,2 га малопродуктивних земель, у відвалах складовано не менше 1,2-1,3 млн.т гіпсового відсіву.
На Гуменецькому родовищі щорічно направляється у відвали біля 5,0 тис.т відсіву, в зв'язку з чим на площі 2,8 га лісу заскладовано 72,0 тис.т карбонатного матеріалу.
При добуванні карбонатів на Нігинсько-Вербецькому родовищі у відвалах на площі 14,1 га накопичено більше 7 млн.т відсіву.
Відходи розробки карбонатів для цукрової промисловості. У відвалах, що знаходяться коло с.Нігін, є не менше 11,6 млн.тон відходів. Щорічно надходження оцінюється в 1100-1300 тис.тон.
На Закупнянському кар'єроуправлінні в відвалах накопичено 13,7 млн.т відходів на площі 54,5 га.
Відходи цукрового виробництва. Відходи складаються з карбонатного відсіву (бо на цукровому заводі відбувається додаткове подрібнення), дефекату і миючої води.
Карбонатний відсів іде в відвали, дефекат - на поля фільтрації, миюча вода - у відстійники.

Таблиця 2.3.5.

Карбонатний відсів використовується практично повністю, в дефекат 55-60%.
У Кам'янець-Подільському районі по річному звіту числиться 913 га порушених земель, у Чемеровецькому - 22 га, у Городоцькому - 4 га. Всього - 1039 га.
Крім забруднення природних ландшафтів промисловими відходами, негативно впливає на екологію області розробка мінеральних ресурсів. Це пов'язано з унікальною товтровою грядою, у межах якої розміщені всі родовища вапняків для цукрової промисловості, частина родовищ випилюючих вапняків і вапняків для виробництва щебеню. Розробка корисних копалин з товтрової гряди порушує екологічну рівновагу на території області, веде до загибелі багатьох корисних тварин і комах, погіршує кліматичні і атмосферні умови, веде до зниження єдиного на Україні геологічного і природного пам'ятника рифогенного походження.
Проблема складування та зберігання побутових відходів безпечного для здоров'я людей та природного середовища в області не вирішена. В області накопичилось біля 980,0 тис.м3 побутових відходів.
Аналіз стану природного середовища Хмельниччини останніх років свідчить про певне призупинення його деградації. Завдяки впровадженню ряду природоохоронних заходів, а також спаду виробництва зменшилось у порівнянні з минулими роками забруднення атмосферного повітря. На 43 тис.га збільшено природно-заповідний фонд. Зросли об'єми лісовідновлювальних робіт в державних лісових господарствах. Зроблені перші кроки в поліпшенні екологічної освіти населення області.
Проте екологічна обстановка залишається складною. Зростають масштаби еродованих земель, повільно впроваджуються передові технології на цукрових заводах, погіршується стан лісів, особливо тих, що належать сільськогосподарським підприємствам.
Загрозливим для здоров'я населення і природи стає забруднення водних ресурсів, не виконуються природоохоронні заходи у водоохоронних зонах та прибережних смугах підприємств агропромислового комплексу.
Є відхилення від норм Держстандарту в якості питної води. Залишається гострою проблема охорони атмосферного повітря. У пробах повітря фіксуються перевищення концентрації пилу, сірчаного ангідриду, оксиду вуглецю.
Таким чином, основні загальновідомі причини екологічних бід Подністров'я: високоінтенсивне, нерегульоване і невідтворююче використання природних багатств (першу чергу Товтр) різними виробництвами, поступове вимирання лівих приток Дністра - Мукші, Тернави, Студениці, Смотрича, Ушиці і ін., різке збідніння видів рослинного і тваринного світу, порушення кліматичних умов в регіоні тощо.
Існує також велика проблема, пов'язана зі зсувами.
Вивчення регіонального режиму екзогенних геологічних процесів на розглядуваній території широкомасштабно ведеться з 1983 році Подільською гідрогеологічною партією Державного геологічного підприємства "Північукргеологія". Тоді було започатковано дві опорові ділянки - Подільська та Завальївська.
Подільська базова ділянка включає місто Кам'янець-Подільський, села Колибаївку, Островчани, Панівці, Баговицю, Малу Слобідку.
Всі зсувні території Подільської базової ділянки знаходяться в стадії тимчасової стабілізації. Але слід відмітити деяке збільшення деформацій на зсуві № 577 (біля с.Баговиця) без порушення цільності зсувних мас. В головній частині зсуву № 27 (м.Кам'янець-Подільський) продовжуються пластичні деформації, збільшується амплітуда просідання і випору блоків. Зсувні накопичення - вологі.
На поверхні зсувів № 32, 339, 344, 402, 403 виявлені мочажини, а на зсувах №№ 400, 404, 405, 578 дебіт джерел виріс до 0,02-0,2 л/сек.
На території розглядуваної базової ділянки знаходиться так званий Кам'янець-Подільський зсувний стаціонар. Тут регулярно ведуться режимні спостереження за динамікою і механізмом розвитку форм екзогенних геологічних процесів.
Нижче приводяться характеристики зсувів на Кам'янець-Подільський базовій ділянці.
Зсув № 23. Лівий схил долини р.Смотрич, в 0,8 км південніше с.Н.Панівці. Простягнувся на 1500 м, висотою 120 м, крутизною 12 . Зсовуються четвертинні делювіальні суглинки, що залягають на глинах сармату. Постійний водонесучий горизонт відноситься до вапняків силуру. В пліоцен-четвертинних відкладах розвинута верховодка. Поверхня - малобугриста, покрита трав'янистою рослинністю. Потужність зсувних накопичень ?.) м, висота стінки зриву 3,0 м, довжина 100 м, ширина 150 м, площа 1,5 га. Зсувоутворюючий фактор: велика вологість схилового делювію за рахунок верховодки, ерозія. Тип зсуву механізму зміщення - поверхневий покривних утворень. Використовується під пасовище.
Зсув № 28. Лівий схил долини р.Смотрич в 0,5 км на північний схід від с.Зубрівка. Простягнувся на 1000 м, висотою 135 м, крутизною 12 , придолинний схил. Зсовуються четвертинні делювіальні суглинки, що залягають на глинах сармату. Постійний водонесучий горизонт відноситься до вапняків силуру. В пліоцен-четвертинній товщі розвинута верховодка. Поверхня малобугриста, покрита трав'янистою рослинністю. Потужність зсувних накопичень 3-4 м, висота стінки зриву 3,0 м. Довжина зсуву 200 м, ширина 150 м, площа 3 га. Зсувоутворюючий фактор: перенасичення верховодкою делювію на схилі, підрізка схилу, ерозія, схил розорюється. Зсув по механізму зміщення: поверхневий покривних утворень.
Зсув № 29. Лівий схил долини р.Смотрич в 0,3 км східніше південної околиці с.Цибулівка. Простягається на 600 м, висотою 115 м, крутизною 12 , схил долини. Зсовуються четвертинні делювіальні суглинки, що залягають на глинах сармату. Постійний водонесучий горизонт віднесено до вапняків силуру. В пліоцен-четвертинній товщі розвинута верховодка. Поверхня малобугриста, покрита трав'яною рослинністю. Потужність зсувних накопичень 5,0-7,0 м. Висота стінки зриву 3,0-5,0 м. Довжина 150 м, ширина 400 м, площа 6,0 га. Зсувний механізм зміщення: поверхневий покривних утворень. Використовується під пасовище.
Зсув № 33. Лівий схил р.Мукші, північна околиця с. Мала Слободка. Простягається схил на 2000 м, висотою 120 м, крутизною 12 . Придолинна частина водороздільного схилу; зсовуються четвертинні делювіальні суглинки, що залягають на глинах сармату. Постійний водонесучий горизонт віднесено до вапняків силуру. В пдіоцен-четвертинний товщі розвинута верховодка. Поверхня бугриста, покрита рослинністю. Потужність зсувних накопичень 1,5 м, висота стінки зриву 2,5 м, довжина 750 м, ширина 160 м, площа 12,0 га. Перенасичення верховодкою делювія на схилі, ерозія. Долинна частина схилу покрита лісом, водороздільна - розорюється. Зсув механізму зміщення: верхневий покривних утворень.
Зсув № 34. Правий схил долини р.Мукша, північна околиця с. Мал. Слободка. Простягається на 1000 м, висота 95 м, крутизна 12 , схил річки ПнС. Зсовуються четвертинні делювіальні суглинки, що залягають на глинах сармату Постійний водонесучий горизонт віднесено до вапняків силуру. В пліоцен-четвертинних відкладах розвинута верховодка. Крутизна 12 , поверхня мілкобугриста, покрита трав'янистою рослинністю. Потужність 2,5 м, висота стінки зриву 1,5-1,0 м. Довжина 100 м, ширина 200 м, площа до 2,0 га. Тип зсуву механізму зміщення: поверхневий покривних утворень.
Зсув № 35. Правий схил струмка по лівому борту р.Мукші, західна частина с.Слобода Кульчиєвецька. Простягається на 750 м, висота 45 м, крутизна 12 , південно-західний схил долини струмка. Зсовуються четвертинні делювіальні суглинки, що залягають на глинах сармату. Постійний водонесучий горизонт віднесено до вапняків силуру. В пліоцен-четвертинних відкладах розвинута верховодка. Поверхня малобугриста, покрита трав'яною рослинністю. Потужність 1,0-2,0 м, висота стінки зриву 1,0-1,5 м, довжина 50 м, ширина 200 м, площа 1,0 га. Перевологість схилового делювію верховодкою, ерозія. Тип зсуву: поверхневий покривних утворень. Використовується як орна земля.
Зсув № 338. Правий схил долини р.Мукша, на 250 м від південно-західної околиці с.Мал. Слобідки. Простягається на 1000 м, висота 100 м, крутизна 10 . Зсовуються четвертинні делювіальні суглинки, що залягають на глинах сармату. Постійний водоносний горизонт належить до вапняків силуру. В пліоцен-четвертинних відкладах розвинута верховодка. Крутизна 10 , поверхня малобугриста, покрита трав'янистою рослинністю. Потужність - 2,0 м. Висота стінки зриву не визначена. Довжина 100 м, ширина 400 м, площа 4,0 га. Перевологість склонового делювію, ерозія. Тип - поверхневий покривних утворень. Використовується під пасовисько.
Зсув № 340. Лівий схил балки на лівому борту р.Мукші, 1,5 км північніше с. Тарасівка. Простягнувся на 1000 м, висота 70 м крутизна 8 . Схил балки. Зсовуються четвертинні делювіальні суглинки, що залягають на глинах сармату. Постійний водоносний горизонт належить до вапняків силуру. В пліоцен-четвертинних відкладах розвинута верховодка. Потужність 2,0 м. Висота стінки зриву 0,5-1,0 м. Довжина 50 м, ширина 100 м, площа 0,5 га. Перезволоження схилового делювію верховодкою, ерозія. Тип - поверховий покривних утворень. Використовується під пасовище.
Зсув № 364. Правий схил балки на лівому борту р. Мукші, на 1,5 км північніше с.Тарасовка. Простягнувся на 1000 м, висота 70 м, крутизна 8 . Зсовуються четвертинні делювіальні суглинки, що залягають на глинах сармату. Постійний водоносний горизонт віднесено до вапняків силуру. В пліоцен-четвертинних відкладах розвинута верховодка. Крутизна 8 , поверхня малобугриста, покрита трав'янистою рослинністю. Потужність - 2,0 м, висота стінки зриву - 0,5-1,0 м, довжина 50 м, ширина 100 м, площа 0,5 га. Перезволоження склонового делювію верховодкою, ерозія. Використовується під пасовище.
Зсув № 400. Лівий схил р.Смотрич, східніше північної околиці с.Зубрівка. Простягається на 1000 м, висота 120 м, крутизна 11 . Зсовуються четвертинні делювіальні суглинки, що залягають на глинах сармату. Постійний водонесучий горизонт належить до вапняків силуру. Крутизна 11 , поверхня малобугриста, покрита трав'янистою рослинністю, потужність 2,0 м. Висота зриву стінки 1,0 м. Довжина 100 м, ширина 250 м, площа 2,5 га. Перезволоження схилового делювію верховодкою, ерозія. Тип - поверхневий покривних утворень. Використовується під пасовище.
Зсув № 402. Правий схил струмка по правому борту р.Смотрич, північна околиця с.Колибаївка. Простягнувся на 750 м, висота 30 м, крутизна 7 . Зсовуються четвертинні делювіальні суглинки, що залягають на глинах сармату. Постійний водонесучий горизонт належить до вапняків силуру. В пліоцен-четвертинних відкладах розвинута верховодка. Крутизна 7 , поверхня малобугриста, покрита трав'янистою рослинністю. Потужність - 1,0 м, висота стінки зриву - 1,0 м, довжина 100 м, ширина 550 м, площа 6,5 га. Перезволоження схилового делювію верховодкою, ерозія. Тип - поверхневий покривних утворень. Використовується під пасовище.
Зсув № 403. Правий схил правої притоки р.Смотрич, східна околиця с.Колибаєвки. Простягнувся на 1250 м, висота 90 м, крутизна 7 . Зсовуються четвертинні делювіальні суглинки, що залягають на глинах сармату. Постійний водонесучий горизонт належить до вапняків силуру. В пліоцен-четвертинній товщі розвинута верховодка. Крутизна до 7 , поверхня малобугриста, частина покрита лісом, частина покрита трав'янистою рослинністю. Потужність 1,0 м, Висота зриву не відмічається. Довжина зсуву 280 м, ширина 600 м, площа 18 га. Перезволоження верховодкою делювія, ерозія. Тип - поверхневий покривних утворень. Схил розорюється.
Зсув № 405. Правий схил струмка по правому борту р.Смотрич на північній околиці с.Островчани. Простягнувся на 700 м, висотою 30 м, крутизна 9 . Зсовуються четвертинні делювіальні суглинки, що залягають на глинах сармату. Поверхня малобугриста, покрита травою. Потужність 3,0 м. Висота стінки зриву 2,0 м. Довжина зсуву 150 м, ширина 2000 м, площа 30 га. Перезволоження верховодкою, ерозія. Тип - поверхневий покривних утворень. Використовується під пасовище.
Зсув № 568. Правий схил яру по правому борту правої притоки р.Смотрич, в 1,25 км на південно-схід с. Колибаївка. Простягнувся на 120 м, висотою 15 м, крутизною 7 . Зсовуються четвертинні делювіальні суглинки, що залягають на глинах сармату. Поверхня малобуриста, покрита травою. Потужність 2,0 м, висота стінки зриву 1,5 м. Довжина зсуву 50 м, ширина 100 м, площа 0,5 га, ерозійні пошкодження. Тип - поверхневий покривних утворень. Використовується під пасовище.
Зсув № 569. Лівий схил яру по правому борту правої притоки р. Смотрич, в 1,0 км на південно-схід с.Колибаївки. Простягається на 250 м, висотою 70 м, крутизною 7 . Зсовуються четвертинні делювіальні суглинки, що залягають на глинах сармату. Потужність 1,0 м, висота стінки зриву 0,5 м. Довжина зсуву 100 м, ширина 100 м, площа 1,0 га. Перезволоження верховодкою, ерозія. Тип зсуву - поверхневий покривних утворень. Використовується під пасовище.
Зсув № 570. Лівий схил струмка по правому борту р.Смотрич, на північно-східній околиці с. Колибаївка. Простягається на 850 м, висотою 45 м, крутизною 7 . Зсовуються четвертинні делювіальні суглинки, що залягають на глинах сармату. Потужність 1,5 м, висота зриву 1,0 м. Перезволоженість, ерозія. Тип - поверхневий покривних утворень. Використовується під пасовище.
Зсув № 574. Лівий схил струмка по лівому борту р. Мукші, на 1,0 км північно-східніше с. Мала Слобідка. Простягається на 430 м, висотою 50 м, крутизною 6 . Зсовуються четвертинні делювіальні суглинки, що залягають на глинах сармату. Потужність 1,0 м, висота стінки зриву 0,5 м, перезволоженість, ерозія. Тип - поверхневий покривних утворень. Використовується під пасовище.
Зсув № 575. Лівий схил струмка по лівому борту р. Мукші, в 1,25 км північно-східніше с. Мала Слобідка. Простягається на 360 м, висотою 45 м, крутизною 6 . Поверхня - трав'яний та кущовий покрив. Потужність 1,5 м, висота зриву 1,0 м, довжина 200 м, ширина 350 м, площа 7,0 га.
Зсув № 576. Лівий схил струмка по лівому борту р. Мукші, на 2,25 км північно-східніше с. Мала Слобідка. Простягається на 750 м, висотою 40 м, крутизною 6 . Зсовуються четвертинні делювіальні суглинки, що залягають на глинах сармату. потужність зсувних накопичень 2,0 м, висота зриву 1,5 м, ерозія. Тип зсуву по механізму зміщення: поверхневий покривних утворень. Використовується під пасовище.
Зсув № 577. Лівий схил струмка по лівому борту р. Мукші, на західній околиці с.Баговиця. Простягнувся на 1000 м, висотою 75 м, крутизною 7 . Потужність зсувних накопичень 2,0 м, висота зриву 1,5 м, довжина 500 м, ширина 250 м, площа 12,5 га. Тип зсуву по механізму зміщення: поверхневий покривних утворень. Використовується під пасовище.
Зсув № 578. Лівий схил струмка по правому борту р.Смотрич на північній околиці с. Островчани. Простягнувся на 800 м, висотою 45 м, крутизною 9 . Потужність зсувних накопичень 2,0 м, висота стінки зриву 1,0 м, довжина 150 м, ширина 870 м, площа 13,05 га. Тип зсуву по механізму зміщення: поверхневий покривних утворень.
Зсув № 579. Правий схил балки по правому борту р. Мукші в 300 м від північно-західної околиці с М.Слобідка. Простягнувся на 500 м, висотою 30 м, крутизною 12 . Потужність зсувних накопичень 3,0 м, висота стінки зриву 3,0 м, довжина 100 м, ширина 250м, площа 3,1 га.
Зсув № 580. Правий схил р.Мукші на 150 м від північно-західної околиці с М.Слобідка. Простягнувся на 1000 м, висотою 80 м, крутизною 8 . Потужність зсувних накопичень 3,0 м, висота стінки зриву 2,0 м, довжина 150 м, ширина 100 м, площа 1,5 га.
Зсув № 581. Правий схил долини р.Мукша, західна околиця с М.Слобідка. Простягнувся на 500 м, висотою 75 м, крутизною 12 . Потужність зсувних накопичень 2,0 м, висота стінки зриву 1,0 м, довжина 175 м, ширина 150 м, площа 2,5 га.
Зсув № 582. Правий схил р.Мукші, західна околиця с.М.Слобідка. Простягнувся на 500 м, висотою 50 м, крутизною 12 . Потужність зсувних накопичень 2,0 м, висота стінки зриву 1,0 м, довжина 12,0 м, ширина 125 м, площа 1,6 га.
Зсув № 583. Правий схил долини р.Мукші, південно-західна околиця с.М.Слобідка. Простягнувся на 700 м, висотою 50 м, крутизною 12 . Потужність зсувних накопичень 2,0 м, висота стінки зриву 1,0 м, довжина 100 м, ширина 100 м, площа 1,0 га.
Зсув № 588. Обидва схили струмка на лівому борту р.Мукші, на південно-західній околиці с. Баговиця. Простягнувся на 250 м висотою 50 м, крутизною 6 . Потужність зсувних накопичень 1,5 м, висота стінки зриву 1,0 м, довжина 125 м, ширина 200 м, площа 2,5 га.
Завальська ділянка розміщена в низов'ях р. Збруч та Жванчик і являється характерним для Нижнє-Збручанського підрайону інтенсивного розвитку ерозії, карсту та зсувів.
В геоморфологічному відношенні територія являє собою плато, яке густо розчленоване річковою та яро-балковою мережею. Поверхня плато має нахил в південному напрямку в бік р.Дністер. Абсолютні відмітки плато коливаються від 300 до 2700 м. Долини основних рік каньйоноподібні, глибина врізу їх складає 135-150 м, а висота каньйонів досягає 60-70 м.
Відомість зсувів, що активізувалися в період 1994-97 рр., представлена в табл.2.3.6.

Карст

Карстові явища в межах парку пов'язані виключно з карбонатними і сульфатними відкладами.
Найбільше піддані закарстуванню, як і скріть на Поділлі, гіпроангідрити тираської світи, які простянаються вузькою смугою у басейні нижньої течії Збруча.
Незважаючи на незначне поширення цих відкладів у межах парку, тут часто зустрічаються не лише поверхневі, але й підземні форми карсту, зокрема печери. Деякі з них досягають значних розмірів.
Печера Атлантида має довжину 2200 м. Розташована на правому березі долини р.Збруч, біля с. Завалля.
Поблизу печери Атлантида розташовані менші печери у гіпсах - Киянка (73 м), Цапова Дюра (40 м), Новосілка (20 м). Можливі знахідки у сульфатній товщі нових великих печер.
Нігинські печери (також Залучанські або Черчинські) знаходяться за 1,5 км на певнічний захід від Нігин, на лівому березі р. Смотрич.
Карст Товтр. Карстові явища у товтровому пасмі досить багаті невеликими поверхневими (карри, ніші, блюдця, лійки, понори). та підземні (печери, канали) формами, але великі форми в них на сьогодні ще не виявлені. Втім. карстові процеси навряд чи могли мати помітний вплив на формування поверхневого рельєфу, хоча гідрогеологічна роль їх досить відчутна.


Таблиця 2.3.6. Відомість зсувів, які активізували в період 1994-1997 рр.

У головне меню | на зміст | далі