У головне меню | на зміст | далі

2.4. ПОВЕРХНЕВІ, ПІДЗЕМНІ ТА МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ

Територія парку надзвичайно багата водними ресурсами
Перелік річок, струмків, водоймищ з їх основними характеристиками представлений в табл.2.4.1, 2.4.2.

Таблиця 2.4.1. Річки та водоймища Подільського державного національного природного парку "Товтри"

Таблиця 2.4.2. Водосховища

Річки перетинають Товтровий кряж в меридіональному напрямку з півночі на південь. До них відносяться сім значних приток Дністра - Збруч, Жванчик, Смотрич, Тернава, Студениця, Ушиця і Калюс. Витоки р. Жванчик знаходяться в межах парку, інші річки беруть свій початок на території області. Вони відносяться до типу рівнинних річок зі змішаним живленням, в якому значна частка належить ґрунтовим водам, а снігове живлення переважає над дощовим.
Русло Дністра в цьому районі врізається у поверхню Придністров'я глибиною 180-200 м. Це зумовило і відповідний вріз усіх лівих приток Дністра, які також утворили глибокі, каньйоноподібні долини і розчленували рельєф на окремі, розміщені меридіонально, пасма. Більшість річок Поділля беруть початок з ґрунтових вод середнього і нижнього сармату.
Товтровий кряж являється вододілом між басейнами Дністра, Припяті та Південного Бугу. Річки течуть у глибоких каньйоноподібних долинах, береги їх обривисті, часто круті з відшаруванням вапняків. Перепад висот території досить значний, тому течія води швидка, коливається в межах 0,2-0,8 м/сек.
Долини річок не широкі, межі їх різко коливаються від кількох десятків метрів до 1,5 км За своїм живленням річки відносяться переважно до змішаного типу, яке відбувається за рахунок атмосферних опадів і джерельної води, переважно підземне живлення.
Рівнинний режим річок регіону характеризується вираженою весняною повінню, низькою літньою меженню, яка порушується дощовими повенями і дещо підвищеним рівнем восени і взимку.

Дністровське водосховище

Заповнення водосховища почалось у жовтні 1981 року і продовжувалось до 1987 року, коли була досягнута проектна ємкість 3 км3. Нормальний експлуатаційний режим водосховища значно ускладнився в результаті того, що в нього у вересні 1983 року потрапили високомінералізовані води Стебниківського хімкомбінату. Хвиля стічної води почала акумулюватися у водосховищі уже в жовтні місяці. Це привело до збільшення складу хлоридів у поверхневому шарі води в 3-4 рази, а в придонному - в 100-300 разів. Уже через 10 днів в поверхневому шарі їх концентрація знизилась до 120 мг/л, але в придонному збереглась високомінералізована вода.
Зараз максимальні величини загальної мінералізації води і концентрацій хлоридів і сульфатів не перевищили межі допустимих величин. Однак на окремих глибинних ділянках водоймища (глибина 50 м і більше) збереглись соляні лінзи з мінералізацією, що перевищує ГДК - 5 г/л.
Водосховище в даний час справляється з забрудненнями, які попадають в нього з усіма видами стоків.
При обстеженні Дністровського водосховища екологічною експедицією "Дністер" за 1988-98 рр. оцінювались як води водосховища, так і водостоки, що безпосередньо впадають у нього. Узагальнені дані хімічного складу води, концентрації металів, нафтопродуктів, фенолів у водах Дністровського водосховища та його допливів представлені таблицями 2.4.3, 2.4.4, 2.4.5, 2.4.6.
Більшість річок не забруднені і води їх використовуються для водопостачання, риборозведення, промислових потреб, гідроенергетики.
В басейнах річок Збруч, Жванчик, Смотрич щорічно використовується для різних цілей 46,0 млн.м3 води; із них у басейні р.Збруч використовується 28,0 млн.м3 води /в т.ч. для потреб тваринництва та зрошення - 1,85 тис.га сільськогосподарських угідь; для рибальства - 12,0 млн6.м3, р.Жванчик - біля 5,0 млн. м3 (у т.ч. для потреб сільського господарства - понад 4,0 млн. м3, для промисловості та комунального господарства - 872 тис. м3 води); р. Смотрич - понад 22,0 млн.м3 (у т.ч. для сільськогосподарських потреб - понад 10,0 млн.м3, для рибництва - 8,0 млн.м3, для промисловості і комунальних потреб - 3,7 млн. м3).
На річці Жванчик, а також у м. Кам'янець-Подільському біля мосту, який з'єднує Нове і Старе місто, безіменний струмок падає вниз з двадцятиметрової висоти, добавляючи краси скелям Смотрича.
У важкому становищі екологія водних ресурсів. Зокрема, на території Кам'янець-Подільського району зафіксовані наступні джерела забруднення водних ресурсів: Староушицький ВУВКГ, Орининський сирцех, Нігинський кар'єр, Кам'янець-Подільський ВУВЬКГ, в/ч 14024, с.Ластівці. Лабораторією екологічного контролю відібрано і проаналізовано 190 проб води, в тому числі і на промислових підприємствах. Виявлено перевищення ГДК в 174 пробах, у тому числі у відкритих водоймах - у 88 пробах. Ріки району забруднюються стічними водами підприємств, населених пунктів, залишковими кількостями мінеральних добрив та отрутохімікатів, що стікають з полів.
Найбільш забруднені річки в межах парку: річка Калюс (нижче с.Віньківці біологічна потреба в кисні (БПК) перевищує ГДК в 3,5-62 рази, по аміаку в 20-25 разів, по важких металах в 15-35 разів); р. Мукша (вище с. Мала Слобода - БПК перевищує ГДК в 1,2-12 разів, вміст аміаку в 1,5-15,2 рази, важких металів в 1,8-9 разів); р. Тернавка (нижче м.Дунаївці - БПК перевищує ГДК в 1,5-3,4 рази, вміст аміаку в 3,1-5,5 разів).
Продовжувалось періодичне забруднення р.Смотрич і р.Мукша відгодівельними комплексами колективних сільськогосподарських підприємств "Україна" і ім. Дзержинського.
З 64 ставків району 21 знаходяться в незадовільному санітарно-технічному стані.

Таблиця 2.4.3. Хімічний склад вод дністровського водосховища та його допливів
"н.в." - не визначалось, "-" - не виявлено.

Таблиця 2.4.4. Концентрація металів у водах Дністровського водосховища

Таблиця 2.4.5. Концентрація нафтопродуктів у водах Дністровського водосховища


Таблиця 2.4.6. Концентрація фенолів у водах Дністровського водосховища

За рівнем вмісту основних іонів загальної мінералізації відібрана вода з Дністровського водосховища відповідає якості питної води. За рівнем компонентів мінерального азоту дністровська вода знаходиться на рівні ГДК. Вміст важких металів коливається в широкому діапазоні, причому магній, свинець, залізо лежить в межах ГДК і в літні, і в осінні місяці. Проте за рівнем вмісту міді, цинку, кадмію вода не відповідає нормативам питного водопостачання і перевищує ГДК в окремі пори року в 2-8 разів.
Підприємствами міста Кам'янець-Подільський і району орієнтовно скидається 21458 тис.м3, у т.ч. у вигрібні ями та ями і на поля фільтрації 2503 тис.м3. Скинуто також умовно чистої води, що не потребує очистки, 5081 тис.м3. Після очисних споруд скинуто у відкриті водоймища 13847 тис.м3, у т.ч. нормативно чистої води 11073 тис.м3, недостатньо очищеної 2782 тис.м3 і 19 тис.м3 без очистки.
У Чемеровецькому районі найбільш забруднені води скидає Чемеровецький водоканал.
У Городоцькому районі скидають забруднені води Сатанівський консервний завод, санаторій "Товтри", "Збруч", Сатанівський цукровий завод.
На території Кам'янець-Подільського району очисні споруди мають: Орининський сирцех від Кам'янець-Подільського молокозаводу з потужністю 200 м3 за добу; Нігинський кар'єр - 200 м3/добу; Кам'янець-Подільський водоканал - 48000 м3/добу; в/ч А14024 - 100 м3/добу, Староушицький водоканал - 400 м3/добу;
на території Чемеровецького району - Чемеровецький водоканал з потужністю 400 м3 на добу;
на території Городоцького району - Сатанівський консервний завод - 90 м3 за добу; санаторій "Товтри" - 700 м3 за добу; Сатанівський цукровий завод - 576 тис.м3 за сезон.
Питома вага забруднення водних об'єктів підприємствами окремих галузей народного господарства: Держжитлокомунгосп - 36,7%, Мінсільгосппрод - 57,4%, Мінліс-пром - 2,7%, корпорація "Легтекс" - 1,2%, інші - 2,0% (по області). Для контролю за станом водних ресурсів впроваджується система спостереження за станом поверхневих вод, яка передбачає 6 створів для державного моніторингу і 6 створів регіональної мережі.
Основні водоносні горизонті досліджуваного району (див. кр. 3):

Потужність водоносного горизонту тортонських відкладів змінюється від долі метра до 50 метрів. Глибина залягання водомістких порід в залежності від потужності покривних порід в рельєфі місцевості змінюється в межах 0,2 до 7,0 м на схилах балок і до 76 м на підвищених ділянках. Горизонт, в основному, безнапірний або слабконапірний. Водність горизонту змінюється від долі літра в секунду до 8 л/сек.
Води тортонських відкладів, в основному, прісні гідрокарбонатно кальцієві, з сухим залишком - від 264 до 852 мг/л.
Живлення підземної води здійснюється за рахунок інфільтрації атмосферних опадів, а також за рахунок переливання води з вище та нижче розміщених відкладів.
Товща тріщинуватих піщаників кембрію вміщує напірні водоносні горизонти з високою водомісткістю. Горизонт кембрійських відкладів залягає на глибині від 1,4 до 133 м. Статичні рівні установлюються на глибині 2,9 до 94 м нижче землі. В смт Нова Ушиця зареєстровано джерело з дебітом 13,9 л/сек. Якість води хороша. Мінералізація води змінюється від 0,1 до 0,675 л/г, загальна жорсткість 0,89-8,88 мг.екв/л. По складу вода - гідрокарбонатна, кальцієва.

В м. Кам'янець-Подільському свердловиною глибиною 302 м зафіксовані високомінералізовані води /8,864 г/л), загальна жорсткість 6,2 мг.екв/л. Ця вода хлоридно натрієва з підвищеним складом брому (9,7 мг/л), йоду (1,5 мг/л). Кембрійський водоносний горизонт представляє великий інтерес для централізованого водопостачання.
Підземні води сеноманських відкладів залягають на глибині від 16 до 333 м. Потужність водомістких порід 0,5-50,0 м. Товща пісків і піщаників сеноману вміщує напірний водонесучий горизонт. Статичні рівні фіксуються на глибинах від 0,6 до 52,1 м. За хімічним складом води сеноманських відкладів здебільшого гідрокарбонатно-кальцієві, іноді гідрокарбонатно кальцієво-натрієві. Мінералізація 0,2-1,0 г/л. Загальна жорсткість води коливається в межах 2,25-11,68 мг.екв/л. Якість води задовільна. Широко використовується місцевими населенням. Можна рекомендувати для централізованого водопостачання.
Силурійські відклади зустрічаються в залежності від рельєфу на глибині 0 до 86 м. Води мають невелику мінералізацію (0,2-0,9 г/л) і гідрокарбонатний магнієво-кальцієвий склад. Продуктивність свердловин змінюється від 0,037 до 27,8 л/сек., питомі дебіти - від 0,3 до 11,1 л/сек.
Підземні води в сарматських відкладах мають широке розповсюдження в межах всієї Хмельницької області. В Придністров'ї, де має місце глибоке врізання в місцевість, водоносний горизонт здренований. Водозміщуючими породами являються вапняки, піски і піщаники, що залягають у вигляді прошарків і лінз в товщі глин. Потужність водоносних шарів коливається від частки метра до 18,0 м. Глибина змінюється від 3,0 до 84,0 м. Води мають слабкий напір або безнапірні. Дебіт джерел складає 0,1-0,2 л/сек., свердловин - 0,18-8 л/сек. Підземна вода сарматських відкладів прісна гідрокарбонатно-кальцієва або гідрокарбонатно-магнієво-кальцієва з сухим залишком в межах від 175 до 804 мг/л. Загальна жорсткість коливається в межах 2,5-12,6 мг.екв/л. Місцевим населенням води сарматських відкладів використовуються для водопостачання.
Основні дані режиму підземних вод за період 1990-1992 р. представлені в табл.2.4.7.
Досліджуваний район надзвичайно багатий мінеральними водами (див. кр.1).
В північній частині території, на курорті Сатанів, розміщені два родовища мінеральної води:

В період детальної розвідки нафтусеподібних вод Збручанського родовища їх бальнеологічні особливості були вивчені Одеським НДІ курортології. В бальнеологічному висновку ця вода визнана придатною для лікування захворювань нирок і сечовивідних шляхів, печінки та жовчовивідних шляхів, хвороб обміну речовин. Макрокомпонентний вміст, мінералізація, склад органічних речовин в нафтусеподібній воді Збручанського родовища в процесі експлуатації відрізняється стабільністю і практично не залежить від кількості атмосферних опадів.
Мінеральні води, що виводяться з верхньопротезойських порід детально вивчались в лабораторії Правобережної ГРЕ і в Центральній лабораторії ПГЕ "Північукргеологія".

Таблиця 2.4.7

Свердловинами зафіксовані хлоридні кальцієво-натрієво високомінералізовані, іноді розсольні води з мінералізацією 20-39,1 г/л, холодні (17-27,5 С) з рН від 5,5 до 7,3. В воді знаходиться бром в кількості від 23 до 119 м3/л.
ГКЗ СРСР протоколом № 8144 від 29.09.1978 р. постановила затвердити балансові експлуатаційні запаси Збручанського родовища, що належить до вапняків силуру, для лікувально-питного використання в кількості 257 м3/добу по категорії В.
Протоколом № 1113 від 23.09.1986 р. засідання НТР НДО "Північгеологія" затвердили запаси хлоридних кальцієво-натрієвих мінеральних вод по категорії С1 в кількості 96 м3/добу.
В Кам'янець-Подільському виявлено мінеральну воду гідрокарбонатно-сульфатно-кальцієвого типу. Використовують цю мінеральну воду для лікування серцево-судинної та нервової системи, а також інших хвороб, що пов'язані з рухом, таких як остеохондроз.
Подільською правобережною геологорозвідувальною експедицією в 1986-1989 рр. була проведена пошукова робота на наявність мінеральних вод для будинку відпочинку "Поділля".
Ділянка пошуку розміщена на південній околиці м. Кам'янець-Подільський, на лівому березі р.Смотрич. Глибина свердловини № 23 досягла 540 м, дебіт - 0,53 л/с; № 24 - 450 м, дебіт - 0,8 л/с, № 25 - 518 м, дебіт - 0,7 л/с.
Всі свердловини зафіксували наявність мінеральної хлоридної натрієвої води високої мінералізації (11,2-12,7 г/дм3) і зміст брому 21,0-26,0 мг/дм3).
Свердловини № 23 і № 24 при детальному обстеженні виявились непродуктивними, а свердл. № 25 має потужність 60,0 м3/добу, що задовольняє потреби будинку відпочинку.
Із мікрокомпонентного складу в хлоридно-натрієвих водах визначені: мідь, цинк, свинець, берилій, нікель, кобальт, марганець, молібден, уран (в незначній кількості), літій і йод (перевищена кількість).
Мінеральні води по категорії С1 забезпечені і оцінені в кількості 60 м3/добу.
Хлоридно-натрієві води високої мінералізації придатні для лікування опорно-рухового апарату, периферійної нервової системи та шлунково-кишкового тракту. Кременисті води придатні для лікування органів травлення.
Каталог свердловин, відкритих джерел та колодязів мінеральної води приведено в табл. 2.4.8, 2.4.9.

Таблиця 2.4.8. Каталог свердловин мінеральних вод

Таблиця 2.4.9. Каталог джерел та колодязів мінеральної води

У головне меню | на зміст | далі