У головне меню | на зміст | далі
2.4. ПОВЕРХНЕВІ, ПІДЗЕМНІ ТА МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ
Територія парку надзвичайно багата водними ресурсами
Перелік річок, струмків, водоймищ з їх основними характеристиками представлений
в табл.2.4.1, 2.4.2.
Таблиця 2.4.1. Річки та водоймища Подільського державного
національного природного парку "Товтри"
Таблиця 2.4.2. Водосховища

Річки перетинають Товтровий кряж в меридіональному напрямку з
півночі на південь. До них відносяться сім значних приток Дністра - Збруч, Жванчик,
Смотрич, Тернава, Студениця, Ушиця і Калюс. Витоки р. Жванчик знаходяться в
межах парку, інші річки беруть свій початок на території області. Вони відносяться
до типу рівнинних річок зі змішаним живленням, в якому значна частка належить
ґрунтовим водам, а снігове живлення переважає над дощовим.
Русло Дністра в цьому районі врізається у поверхню Придністров'я глибиною 180-200
м. Це зумовило і відповідний вріз усіх лівих приток Дністра, які також утворили
глибокі, каньйоноподібні долини і розчленували рельєф на окремі, розміщені меридіонально,
пасма. Більшість річок Поділля беруть початок з ґрунтових вод середнього і нижнього
сармату.
Товтровий кряж являється вододілом між басейнами Дністра, Припяті та Південного
Бугу. Річки течуть у глибоких каньйоноподібних долинах, береги їх обривисті,
часто круті з відшаруванням вапняків. Перепад висот території досить значний,
тому течія води швидка, коливається в межах 0,2-0,8 м/сек.
Долини річок не широкі, межі їх різко коливаються від кількох десятків метрів
до 1,5 км За своїм живленням річки відносяться переважно до змішаного типу,
яке відбувається за рахунок атмосферних опадів і джерельної води, переважно
підземне живлення.
Рівнинний режим річок регіону характеризується вираженою весняною повінню, низькою
літньою меженню, яка порушується дощовими повенями і дещо підвищеним рівнем
восени і взимку.
Дністровське водосховище
Заповнення водосховища почалось у жовтні 1981 року і продовжувалось
до 1987 року, коли була досягнута проектна ємкість 3 км3. Нормальний експлуатаційний
режим водосховища значно ускладнився в результаті того, що в нього у вересні
1983 року потрапили високомінералізовані води Стебниківського хімкомбінату.
Хвиля стічної води почала акумулюватися у водосховищі уже в жовтні місяці. Це
привело до збільшення складу хлоридів у поверхневому шарі води в 3-4 рази, а
в придонному - в 100-300 разів. Уже через 10 днів в поверхневому шарі їх концентрація
знизилась до 120 мг/л, але в придонному збереглась високомінералізована вода.
Зараз максимальні величини загальної мінералізації води і концентрацій хлоридів
і сульфатів не перевищили межі допустимих величин. Однак на окремих глибинних
ділянках водоймища (глибина 50 м і більше) збереглись соляні лінзи з мінералізацією,
що перевищує ГДК - 5 г/л.
Водосховище в даний час справляється з забрудненнями, які попадають в нього
з усіма видами стоків.
При обстеженні Дністровського водосховища екологічною експедицією "Дністер"
за 1988-98 рр. оцінювались як води водосховища, так і водостоки, що безпосередньо
впадають у нього. Узагальнені дані хімічного складу води, концентрації металів,
нафтопродуктів, фенолів у водах Дністровського водосховища та його допливів
представлені таблицями 2.4.3, 2.4.4, 2.4.5, 2.4.6.
Більшість річок не забруднені і води їх використовуються для водопостачання,
риборозведення, промислових потреб, гідроенергетики.
В басейнах річок Збруч, Жванчик, Смотрич щорічно використовується для різних
цілей 46,0 млн.м3 води; із них у басейні р.Збруч використовується 28,0 млн.м3
води /в т.ч. для потреб тваринництва та зрошення - 1,85 тис.га сільськогосподарських
угідь; для рибальства - 12,0 млн6.м3, р.Жванчик - біля 5,0 млн. м3 (у т.ч. для
потреб сільського господарства - понад 4,0 млн. м3, для промисловості та комунального
господарства - 872 тис. м3 води); р. Смотрич - понад 22,0 млн.м3 (у т.ч. для
сільськогосподарських потреб - понад 10,0 млн.м3, для рибництва - 8,0 млн.м3,
для промисловості і комунальних потреб - 3,7 млн. м3).
На річці Жванчик, а також у м. Кам'янець-Подільському біля мосту, який з'єднує
Нове і Старе місто, безіменний струмок падає вниз з двадцятиметрової висоти,
добавляючи краси скелям Смотрича.
У важкому становищі екологія водних ресурсів. Зокрема, на території Кам'янець-Подільського
району зафіксовані наступні джерела забруднення водних ресурсів: Староушицький
ВУВКГ, Орининський сирцех, Нігинський кар'єр, Кам'янець-Подільський ВУВЬКГ,
в/ч 14024, с.Ластівці. Лабораторією екологічного контролю відібрано і проаналізовано
190 проб води, в тому числі і на промислових підприємствах. Виявлено перевищення
ГДК в 174 пробах, у тому числі у відкритих водоймах - у 88 пробах. Ріки району
забруднюються стічними водами підприємств, населених пунктів, залишковими кількостями
мінеральних добрив та отрутохімікатів, що стікають з полів.
Найбільш забруднені річки в межах парку: річка Калюс (нижче с.Віньківці біологічна
потреба в кисні (БПК) перевищує ГДК в 3,5-62 рази, по аміаку в 20-25 разів,
по важких металах в 15-35 разів); р. Мукша (вище с. Мала Слобода - БПК перевищує
ГДК в 1,2-12 разів, вміст аміаку в 1,5-15,2 рази, важких металів в 1,8-9 разів);
р. Тернавка (нижче м.Дунаївці - БПК перевищує ГДК в 1,5-3,4 рази, вміст аміаку
в 3,1-5,5 разів).
Продовжувалось періодичне забруднення р.Смотрич і р.Мукша відгодівельними комплексами
колективних сільськогосподарських підприємств "Україна" і ім. Дзержинського.
З 64 ставків району 21 знаходяться в незадовільному санітарно-технічному стані.
Таблиця 2.4.3. Хімічний склад вод дністровського водосховища
та його допливів
"н.в." - не визначалось,
"-" - не виявлено.
Таблиця 2.4.4. Концентрація металів у водах Дністровського
водосховища

Таблиця 2.4.5. Концентрація нафтопродуктів у водах Дністровського водосховища

Таблиця 2.4.6. Концентрація фенолів у водах Дністровського водосховища

За рівнем вмісту основних іонів загальної мінералізації відібрана
вода з Дністровського водосховища відповідає якості питної води. За рівнем компонентів
мінерального азоту дністровська вода знаходиться на рівні ГДК. Вміст важких
металів коливається в широкому діапазоні, причому магній, свинець, залізо лежить
в межах ГДК і в літні, і в осінні місяці. Проте за рівнем вмісту міді, цинку,
кадмію вода не відповідає нормативам питного водопостачання і перевищує ГДК
в окремі пори року в 2-8 разів.
Підприємствами міста Кам'янець-Подільський і району орієнтовно скидається 21458
тис.м3, у т.ч. у вигрібні ями та ями і на поля фільтрації 2503 тис.м3. Скинуто
також умовно чистої води, що не потребує очистки, 5081 тис.м3. Після очисних
споруд скинуто у відкриті водоймища 13847 тис.м3, у т.ч. нормативно чистої води
11073 тис.м3, недостатньо очищеної 2782 тис.м3 і 19 тис.м3 без очистки.
У Чемеровецькому районі найбільш забруднені води скидає Чемеровецький водоканал.
У Городоцькому районі скидають забруднені води Сатанівський консервний завод,
санаторій "Товтри", "Збруч", Сатанівський цукровий завод.
На території Кам'янець-Подільського району очисні споруди мають: Орининський
сирцех від Кам'янець-Подільського молокозаводу з потужністю 200 м3 за добу;
Нігинський кар'єр - 200 м3/добу; Кам'янець-Подільський водоканал - 48000 м3/добу;
в/ч А14024 - 100 м3/добу, Староушицький водоканал - 400 м3/добу;
на території Чемеровецького району - Чемеровецький водоканал з потужністю 400
м3 на добу;
на території Городоцького району - Сатанівський консервний завод - 90 м3 за
добу; санаторій "Товтри" - 700 м3 за добу; Сатанівський цукровий завод
- 576 тис.м3 за сезон.
Питома вага забруднення водних об'єктів підприємствами окремих галузей народного
господарства: Держжитлокомунгосп - 36,7%, Мінсільгосппрод - 57,4%, Мінліс-пром
- 2,7%, корпорація "Легтекс" - 1,2%, інші - 2,0% (по області). Для
контролю за станом водних ресурсів впроваджується система спостереження за станом
поверхневих вод, яка передбачає 6 створів для державного моніторингу і 6 створів
регіональної мережі.
Основні водоносні горизонті досліджуваного району (див. кр. 3):
Потужність водоносного горизонту тортонських відкладів змінюється
від долі метра до 50 метрів. Глибина залягання водомістких порід в залежності
від потужності покривних порід в рельєфі місцевості змінюється в межах 0,2 до
7,0 м на схилах балок і до 76 м на підвищених ділянках. Горизонт, в основному,
безнапірний або слабконапірний. Водність горизонту змінюється від долі літра
в секунду до 8 л/сек.
Води тортонських відкладів, в основному, прісні гідрокарбонатно кальцієві, з
сухим залишком - від 264 до 852 мг/л.
Живлення підземної води здійснюється за рахунок інфільтрації атмосферних опадів,
а також за рахунок переливання води з вище та нижче розміщених відкладів.
Товща тріщинуватих піщаників кембрію вміщує напірні водоносні горизонти з високою
водомісткістю. Горизонт кембрійських відкладів залягає на глибині від 1,4 до
133 м. Статичні рівні установлюються на глибині 2,9 до 94 м нижче землі. В смт
Нова Ушиця зареєстровано джерело з дебітом 13,9 л/сек. Якість води хороша. Мінералізація
води змінюється від 0,1 до 0,675 л/г, загальна жорсткість 0,89-8,88 мг.екв/л.
По складу вода - гідрокарбонатна, кальцієва.
В м. Кам'янець-Подільському свердловиною глибиною 302 м зафіксовані
високомінералізовані води /8,864 г/л), загальна жорсткість 6,2 мг.екв/л. Ця
вода хлоридно натрієва з підвищеним складом брому (9,7 мг/л), йоду (1,5 мг/л).
Кембрійський водоносний горизонт представляє великий інтерес для централізованого
водопостачання.
Підземні води сеноманських відкладів залягають на глибині від 16 до 333 м. Потужність
водомістких порід 0,5-50,0 м. Товща пісків і піщаників сеноману вміщує напірний
водонесучий горизонт. Статичні рівні фіксуються на глибинах від 0,6 до 52,1
м. За хімічним складом води сеноманських відкладів здебільшого гідрокарбонатно-кальцієві,
іноді гідрокарбонатно кальцієво-натрієві. Мінералізація 0,2-1,0 г/л. Загальна
жорсткість води коливається в межах 2,25-11,68 мг.екв/л. Якість води задовільна.
Широко використовується місцевими населенням. Можна рекомендувати для централізованого
водопостачання.
Силурійські відклади зустрічаються в залежності від рельєфу на глибині 0 до
86 м. Води мають невелику мінералізацію (0,2-0,9 г/л) і гідрокарбонатний магнієво-кальцієвий
склад. Продуктивність свердловин змінюється від 0,037 до 27,8 л/сек., питомі
дебіти - від 0,3 до 11,1 л/сек.
Підземні води в сарматських відкладах мають широке розповсюдження в межах всієї
Хмельницької області. В Придністров'ї, де має місце глибоке врізання в місцевість,
водоносний горизонт здренований. Водозміщуючими породами являються вапняки,
піски і піщаники, що залягають у вигляді прошарків і лінз в товщі глин. Потужність
водоносних шарів коливається від частки метра до 18,0 м. Глибина змінюється
від 3,0 до 84,0 м. Води мають слабкий напір або безнапірні. Дебіт джерел складає
0,1-0,2 л/сек., свердловин - 0,18-8 л/сек. Підземна вода сарматських відкладів
прісна гідрокарбонатно-кальцієва або гідрокарбонатно-магнієво-кальцієва з сухим
залишком в межах від 175 до 804 мг/л. Загальна жорсткість коливається в межах
2,5-12,6 мг.екв/л. Місцевим населенням води сарматських відкладів використовуються
для водопостачання.
Основні дані режиму підземних вод за період 1990-1992 р. представлені в табл.2.4.7.
Досліджуваний район надзвичайно багатий мінеральними водами (див. кр.1).
В північній частині території, на курорті Сатанів, розміщені два родовища мінеральної
води:
В період детальної розвідки нафтусеподібних вод Збручанського
родовища їх бальнеологічні особливості були вивчені Одеським НДІ курортології.
В бальнеологічному висновку ця вода визнана придатною для лікування захворювань
нирок і сечовивідних шляхів, печінки та жовчовивідних шляхів, хвороб обміну
речовин. Макрокомпонентний вміст, мінералізація, склад органічних речовин в
нафтусеподібній воді Збручанського родовища в процесі експлуатації відрізняється
стабільністю і практично не залежить від кількості атмосферних опадів.
Мінеральні води, що виводяться з верхньопротезойських порід детально вивчались
в лабораторії Правобережної ГРЕ і в Центральній лабораторії ПГЕ "Північукргеологія".
Таблиця 2.4.7

Свердловинами зафіксовані хлоридні кальцієво-натрієво високомінералізовані,
іноді розсольні води з мінералізацією 20-39,1 г/л, холодні (17-27,5 С) з рН
від 5,5 до 7,3. В воді знаходиться бром в кількості від 23 до 119 м3/л.
ГКЗ СРСР протоколом № 8144 від 29.09.1978 р. постановила затвердити балансові
експлуатаційні запаси Збручанського родовища, що належить до вапняків силуру,
для лікувально-питного використання в кількості 257 м3/добу по категорії В.
Протоколом № 1113 від 23.09.1986 р. засідання НТР НДО "Північгеологія"
затвердили запаси хлоридних кальцієво-натрієвих мінеральних вод по категорії
С1 в кількості 96 м3/добу.
В Кам'янець-Подільському виявлено мінеральну воду гідрокарбонатно-сульфатно-кальцієвого
типу. Використовують цю мінеральну воду для лікування серцево-судинної та нервової
системи, а також інших хвороб, що пов'язані з рухом, таких як остеохондроз.
Подільською правобережною геологорозвідувальною експедицією в 1986-1989 рр.
була проведена пошукова робота на наявність мінеральних вод для будинку відпочинку
"Поділля".
Ділянка пошуку розміщена на південній околиці м. Кам'янець-Подільський, на лівому
березі р.Смотрич. Глибина свердловини № 23 досягла 540 м, дебіт - 0,53 л/с;
№ 24 - 450 м, дебіт - 0,8 л/с, № 25 - 518 м, дебіт - 0,7 л/с.
Всі свердловини зафіксували наявність мінеральної хлоридної натрієвої води високої
мінералізації (11,2-12,7 г/дм3) і зміст брому 21,0-26,0 мг/дм3).
Свердловини № 23 і № 24 при детальному обстеженні виявились непродуктивними,
а свердл. № 25 має потужність 60,0 м3/добу, що задовольняє потреби будинку відпочинку.
Із мікрокомпонентного складу в хлоридно-натрієвих водах визначені: мідь, цинк,
свинець, берилій, нікель, кобальт, марганець, молібден, уран (в незначній кількості),
літій і йод (перевищена кількість).
Мінеральні води по категорії С1 забезпечені і оцінені в кількості 60 м3/добу.
Хлоридно-натрієві води високої мінералізації придатні для лікування опорно-рухового
апарату, периферійної нервової системи та шлунково-кишкового тракту. Кременисті
води придатні для лікування органів травлення.
Каталог свердловин, відкритих джерел та колодязів мінеральної води приведено
в табл. 2.4.8, 2.4.9.
Таблиця 2.4.8. Каталог свердловин мінеральних вод

Таблиця 2.4.9. Каталог джерел та колодязів мінеральної води