Перейти у головне меню

ТАЄМНИЦЯ ЖВАНЕЦЬКОЇ ПЕЧЕРИ

Ще в прадавні, доісторичні часи, людство було тісно пов'язане з печерами, які слугували їм житлом та фортецями. Пізніше людина залишила перші природні домівки, роль яких змінилась. Відтоді печери використовуються як релігійні приміщення культового призначення та криївки від ворожих нападів. На Поділлі відомі такі об'єкти у селах Черче, Субіч, Маліївці, Студениця Хмельницької області; Ледава, Нагоряни, Стіна на Вінниччині.

Ми ж поведемо мову про печеру у с.Жванець Кам'янець-Подільського району. Цей історичний об'єкт знаходиться на північному боці села, на скелястому мисі, утвореному злиттям р.Жванчик та її притоки р.Кармелітки. На цьому місці є руїни старовинного замку, що був збудований у першій чверті XVII ст. (датування Ю.Сіцінського). Печеру можна відшукати, спустившись вузенькою стежиною на 5-6 м униз від єдиної вцілілої, п'ятикутної вежі, що височіє над урвищем. Вхід - завширки 2,5 м, орієнтований на північний захід. Довжина - 9 м, висота - 1,95 м. Печера природнього походження із слідами штучної обробки.
На стінах виявлено велику кількість написів різних часів, згадку про які знаходимо в праці В.Гульдмана "Памятники старины в Подолии". Проте досі ніхто не фіксував і нерозтлумачував їх. Студенти історичного факультету педуніверситету П.НЕЧИТАЙЛО, В.ГАЛКІН, С.МАЯРЧУК, Д.ТИМЧАК, К.ХІМІЧ вперше зробили цю спробу. Вони віднайшли 33 написи, датованих не пізніше XVIII ст. З них, польською мовою - 18, старослов'янською - 7, незрозумілих написів (ймовірно грецькою) - 2. Знайдено також два автографи з символічними зображеннями.

Польські написи переважно означають імена відвідувачів печери, і датовані арабськими цифрами. До прикладу:

Woiceh CHMIEL A.D. 1644 (Войцех Хмель, Року Божого 1644).

Серед дат, написаних арабськими цифрами, вдалося розібрати: 1616, 1643, 1644, 1773, 1788, 1789. Цікаво, що польські написи в більшості висічені на лівій від входу стіні. Там же знайдено декілька написів єврейською.

Написи кирилицею, напротивагу польським, знаходяться праворуч від входу, імен між ними лише два: ЛУКАШ і ГРІКО. Інші п'ять обведені прямокутними рамками, одна з яких орнаментована. На жаль, чітко читається лише один напис: "Помилуй мя Боже". Це перша фраза псалму п'ятдесятого, який входить до циклу основних молитв православних християн. Інші написи потребують детальної розшифровки.

До побудови Жванецького замку печера слугувала криївкою від ворогів. Є підстави вважати, що саме тоді з'явились написи старослов'янською мовою, адже в той час населенням містечка були переважно українці. З часу появи у Жванці замку він стає стратегічно важливим пунктом на небезпечному півдні Кам'янеччини. Поблизу містечка розгортаються численні військові дії у 1621, 1653, 1672, 1768 роках. Отже, польські написи могли бути залишені вояками гарнізону, що перебував у замку.

Грецькі написи датуються XVIII ст., коли у Жванці оселились греки - кулуї з Хотина. Єврейські написи за стилем виконання зроблені не пізніше кінця XVIII-початку XIX ст. Єврейська громада в Жванці була однією з найстаріших, тут існувала синагога і донині залишився єврейський цвинтар (XIX ст.).
Печера у с.Жванець - унікальний палеографічний пам'ятник, аналогів якому, принаймні у Хмельницькій та Вінницькій області, ми не знаходимо.

Студенти зробили незначний обсяг роботи, бо виявлено і прочитано далеко не всі написи. Крім того, у печері є грунтові нашарування, відкривши які, можна було б віднайти археологічний матеріал.
Отож, жванецька печера ще приховує свої таємниці.

Павло НЕЧИТАЙЛО, Володимир ГАЛКІН,
студенти Кам'янець-Подільського педуніверситету.
Кам'янець-Подільський вісник, 23 квітня 1999 р.