У головне меню | на історичні дані | до списку сіл району | Словник Брокгауза і Ефрона | про храми Кам'янеччини з сайту М. Жарких "Мислене древо"

Див. Приднестровские УРы (взято з http://www.fortification.ru/forum/index.php?action=vthread&forum=1&topic=1869)
Див. Українська культура та історія Придністров'я (взято з http://sort-ref.narod.ru/pageid-2520-7.html)

ДОВІДКА
про Кам'янець-Подільський район Хмельницької області


Кам'янець-Подільський район утворений у 1923 році і мав спочатку назву Довжоцький, а з 1928 року найменовано Кам'янець-Подільським, з 1939 року знову перейменовано у Довжоцький, а з 10 липня 1944 року названо - Кам'янець-Подільським.

Район розміщений у південно-західній частині Хмельницької області, один з найбільших районів області та України. З північної частини межує з Чемеровецьким, Дунаєвецьким районами, з східної - з Новоушицьким районом Хмельницької області, з південної - Кельменецьким, Хотинським районами Чернівецької області, з західної -Борівським районом Тернопільської області.
Станом на 1 січня 2000 року його територія становить 1,54 тис. кв. км, площа, 153815,5 гектарів, в тому числі сільськогосподарських угідь - 10069,3 га, лісів та лісонасаджень - 24604,7 га. Водний фонд займає 6750 га.

В районі нараховується 121 село та одне селище міського типу Стара Ушиця, 42 сільських та одна селищна рада.

Віддаль від адміністративного центру району до міста Хмельницького становить 102 км. З півночі на південь району проходить автомагістраль (М-20) Житомир - Тереблече через Хмельницький на Бухарест та залізниця Хмельницький - Чернівці.

За геоморфологічними умовами територія Кам'янець-Подільського району є частиною Волино-Подільського плато Південно-Західної, Наддністрянської його частини і є терасовою областю р. Дністер та його приток - Ушиця, Студениця, Тернава, Мукша, Смотрич, Жванчик, Збруч.

Волино-Подільське плато характеризується тим, що у формуванні його рельєфу беруть участь геологічні наверстування дочетвертинного періоду та ерозійна діяльність річок Дністровської системи. Плато становить найбільш підвищену частину території України. В окремих місцях воно піднімається до 350-400 м над рівнем моря.

Рельєф Кам'янець-Подільського району дуже складний. Південна частина району характеризується як найбільш порізана річковими долинами, глибокими балками та ярами. Тут виявлені сильні процеси водної ерозії ґрунтів, внаслідок чого утруднений механізований їх обробіток.

Центральна частина району менш розчленована гідрографічною сіткою ерозійного походження в порівнянні з придністрянською частиною. Ріки, які протікають в цій частині характеризуються досить крутими схилами 40-50°. На схилах розвинена ерозія ґрунтів, а також утворені яри та балки.
Північно-східна частина району характеризується товтровим рельєфом Товтри (Медобори) - вали та горби складені вапняками, які утворились з відкладів черепашок молюска-верметуса та вапнякових водоростей. Товтри являють собою окремі підняття (див. фото) - горби або цілі кряжі, що різко виступають над рівнинною поверхнею плато. Вони бувають дуже крутими (с. Вербка), або підносяться у вигляді голих закарстованих скель (с. Китайгород).

У південно-західній частині Придністров'я, в місцях поширення гіпсів, утворились досить великі карстові провалля та печери. Одна з них відкрита в 1968 році при розробці гіпсу біля с. Завалля і названа "Атлантидою". Довжина обстеженої частини 2800 метрів. Печера - горизонтальна, має чотири поверхи на яких розташувалися десятки залів. Ходи ідуть на різних рівнях у двадцятиметровому пласті.

Корисні копалини Кам'янець-Подільського району характеризуються нерудними корисними копалинами, насамперед природні будівельні матеріали. Цьому сприяють як кристалічні породи щита, так і осадові відклади.

Район позбавлений металевих мінеральних ресурсів.

На заході району є декілька родовищ гіпсу (розробляється Кудринецьке). Гіпс придатний для меліорації ґрунтів, будівельних, медичних та інших потреб.

З інших неметалевих корисних копалин в районі є поклади доломітів, трепелу, невеликі прояви флюориту, фосфоритів (промислового значення не мають).

Вапняки поширені по всій території району. Велике значення мають виходи силурійських вапняків в долинах Дністра, Збруча, Жванчика, Смотрича, Тернави, Студениці (видобуток ведеться біля Кам'янця-Подільського, сіл Велика Слобідка, Устя та інші) і потужні відклади неогенових вапняків Товтрової гряди (найбільші кар'єри біля сіл Нігин, Вербка, Привороття, Гуменці). їх застосовують для випалювання вапна, виробництва щебеню, облицювальних плиток, стінових блоків, цементу (на базі Гуменецького родовита працює потужний Кам'янець-Подільський цементний завод).

Багато родовищ лесів, лесовидних суглинків і глин, на базі яких працює ряд цегельних заводів. Зокрема, виробництво вапнякового каменю Нігинським кар'єром становило у 1999 році 132.5 тис. тонн, муки вапнякової 0,9 тис тонн, щебеню будівельного 35,6 тис.тонн. Промисловим підприємством АТВТ "Подільські Товтри" вироблено в минулому році 11,95 тис.тонн вапна будівельного, щебеню будівельного 22 тис. тонн, видобуто 103 тис.тонн карбонатних порід.

Для виробництва цементу ВКП "Подільський клінкер" виробляв клінкер в 1998 році в обсязі 91,7 тис.тонн, в 1999 році дане виробництво припинено.

Колективним підприємством "Мрія" вироблено 829 тис. штук умовної цегли.

З 1929 року Кудринецьким гіпсовим цехом проводиться розробка гірничої маси, середньорічні обсяги видобутку становили до 170 тис. тонн, за 1998 рік - 21 тис.тонн, за 1999 рік - 12 тис.тонн.

Для збереження і відтворення окремих видів рослин і тварин, охорони природних комплексів, створено об'єкти природно-заповідного фонду. Серед них є ландшафтні заказники - Кармелюкова Гора, Княжпільський, Панівецька Дача, ботанічний заказник Чапля, геологічна пам'ятка природи "Атлантида".
У районі нараховується 63 історико-архітектурних пам'ятки Національного природного парку "Подільські Товтри", серед них Замок 15-17 ст. (с. Жванець), Замок 16-18 ст. (с. Рихта), скельний монастир 14 ст. (с. Бакота), Замок 15-16 ст. (с. Панівці), дворець 18-19 ст. (с. Панівці) та інші.

Територія Кам"янець-Подільського району омивається з південної та південно-західної частини р. Дністер, із західної частини р. Збруч, з східної - р. Ушицею. Через територію району протікає цілий ряд річок та струмків. Ушиця, Студениця, Тернава, Мукша, Смотрим, Жванчик, Кізя. Всі названі річки течуть з південного заходу на південь та південний схід і мають поперечні долини щодо Товтрового кряжа.
З усіх приток Дністра р. Смотрич протікає в найглибшому каньйоні, особливо в м. Кам'янець-Подільський, де вона своєю петлею майже замкнула коло, яке оточує стару частину міста.

Сучасний ґрунтовий покрив району сформувався під впливом ґрунтотворних порід, рельєфу, клімату, рослинного покриву та господарської діяльності людина. Найбільшу площу займають лісостепові опідзолені ґрунти, які об'єднують такі підтипи: ясно-сірі і сірі лісові, темно-сірі і чорноземи опідзолені.
Ґрунтовий покрив району сприятливий для вирощування сільськогосподарських культур лісостепової зони. Значної шкоди родючості ґрунтів завдає водна та вітрова ерозія.

Рослинність представлена понад 1500 видами вищих спорових і насінних рослин, що відносяться до 100 родин і 500 родів. Найчисельнішими серед них є лісові та степові види. Більшу частину лісових ділянок займають листяні ліси - грабово-дубові та дубові. Хвойні займають близько третини лісовкритої площі, зустрічаються також мішані (дубово-соснові) ліси.

Степова рослинність збереглася на схилах Товтрового кряжа і на відшаруваннях вапняків в долинах Дністра. Вона представлена трав'янистими угрупуваннями (ковила волосиста, осока низька, типчак бронзистий і т.п.).

Тваринний світ представлений лісовими та степовими видами. Тут водяться З 1 1 видів хребетних. Досить поширеними є представники тваринного світу степу - зайці, ящірки, тхори, горностаї, ховрахи, миші, їжаки та інші.

Специфічною є фауна Товтрового кряжа. Тут багато видів плазунів (ящірки, веретінниці, вужі, степова гадюка) жаб, птахів (шпаки, боривітри, галки, одуди, сичі, пугачі, дрозди, серпокрильці).

У водоймах водяться щуки, карасі, судаки, лящі, соми, окуні, севрюга та інші.

Станом на 1 січня 2000 року численність населення району становить 78961 осіб, в т.ч. міського населення - 2913.

По національному складу у районі проживають в основному українці - 77167 (96,5 %), серед інших національностей є росіяни, білоруси, поляки, євреї та інші, всього 1794 осіб, або 3,5 відсотки.
Історія заснування району бере початок з часу прийняття Постанови ВУ ЦВК від 7.03.1923 року, відповідно якої утворено Довжоцький район, де адміністративним центром визначено село Довжок. Відповідно розпорядження Кам'янецького окружного виконкому від 20.05.1923 року на території району було утворено 15 сільських рад.

Постановою Президії ВУ ЦВК від 4.12.1928 р. ліквідовано Жванецький район, його територію приєднано до Довжоцького району в складі 16 сільських рад.

В грудні 1928 року адміністративний центр Довжоцького району перенесено в м. Кам'янець-Подільський і найменовано його Кам'янець-Подільським (Постанова Президії ВУ ЦВК від 4.12.1928 p.).
Відповідно Постанови Президії ВУ ЦВК від 25.12.1934 року ліквідовано Кам'янець-Подільський район та районні установи. Територію району і районні установи підпорядковано Кам'янець-Подільській міській раді. В 1939 році з території Кам'янець-Подільської міської ради виділено сільську зону і відновлено Довжоцький район з центром в с. Довжок (Указ Президії Верховної Ради УРСР від 28.06.1939 p.). Рішенням Хмельницького облвиконкому від 10 липня 1944 року адміністративний центр Довжоцького району перенесено в м. Кам'янець-Подільський, а район вдруге найменовано Кам'янець-Подільським.
Указом Президії Верховної Ради УРСР від 23 вересня 1959 р. ліквідовано Орининський, Староушицький райони, а їх території передано до складу Кам'янець-Подільського району.

На території району діє 16 промислових і комунальних підприємств, 60 сільськогосподарських, 52 фермерських, 92 малих підприємств, 894 підприємці.

За 1999 рік промисловими підприємствами району вироблено продукції у порівняльних цінах на 01.01.1999 р. на суму 109 млн. 598,9 тис. гривень, що на 26,6 % більше в порівнянні до минулого року.
Основними промисловими підприємствами є ВАТ "Подільський цемент", ВАТ "Адамс", державне підприємство "Хмельницькспирт".

Зокрема, цементний завод, теперішнє AT "Подільський цемент", будівництво проводилось з 1966 року, перша технологічна лінія потужністю 600 тис.тонн цементу. Будівництво підприємства було завершено з пуском шостої технологічної лінії, загальна проектна потужність більше 3 млн.700 тис. тонн цементу. Основними споживачами цементу е Вінницька, Хмельницька, Київська, Дніпропетровська, Запоріжська, Одеська та інші області України. З нього побудовані: Київська ГЕС, Чорнобильська АЕС, друга черга ДніпроГЕСу, домна № 9 і стан 3600 в м. Кривий Ріг, Запоріжська та Південно-Українська АЕС та багато інших об'єктів промислового, сільськогосподарського та соціального призначення. По виробництву і продажу на ринку цементу ВАТ "Подільський цемент" посідає друге місце серед заводів на Україні.
Дане підприємство входить до складу концерну "Укрцемент". Нині на підприємстві працює близько 1.5 тис. робітників. Понад 6 тис. акціонерів є власниками майна підприємства.

Колектив заводу працює над освоєнням ринків, поставляє цемент та клінкер у Польщу, Угорщину, Ірландію. Подільський цемент славиться своєю якістю. Його продукцію атестовано за європейськими, польськими, українськими стандартами якості.

Серед великих промислових підприємств, що займаються переробкою сільськогосподарської продукції є ВАТ "Адамс", який створено на базі Кам'янець-Подільського консервного заводу 10 вересня 1994 року. Проектна потужність підприємства -80 млн. умовних банок в рік.

Підприємство спеціалізується на виготовлені:
- плодоовочевих консервів, фруктових соків,
- лакування та літографія жерсті;
- виготовлення жерстяної тари для консервів;
- механізоване збирання зеленого горошку,
- транспортні послуги

Вироблена продукція відповідає світовим стандартам, якості. Рішенням асоціації ділових ініціатив за високу якість виготовленої продукції на заводі, президенту ВАТ "Адамс" А. Яхієву в Мадриді двічі вручено Золоту Зірку якості.

Основними постачальниками сировини для виробництва консервів є сільськогосподарські підприємства Хмельницької області.

Трудовий колектив налагодив ділові зв'язки з країнами ближнього зарубіжжя, а також з Німеччиною, США, Великобританією, Австрією, Канадою.

Президент ВАТ "Адамс" Яхієв Адам Михайлович, заслужений працівник промисловості України, лауреат нагород "Ертсмейкер-2000" (Швейцарія).

(Загальний вид адміністративного приміщення, зразки продукції ВАТ "Адамс", вручення нагороди - заслужений працівник промисловості України Яхієву А.М. Президентом України Л.Д. Кучмою, додаток фото №№ 3,4,5).

Одним із самих старих промислових підприємств району є Довжоцький спиртовий завод (нині обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Хмельницькспирт", директор Лавров Олександр Іванович, збудований у 1896 році на кошти княгині Хілкової. Потужність складала 120 відер спирту сирцю за добу. Основною сировиною було зерно. Згодом була впроваджена мелясна схема і завод став працювати на двох видах сировини з продуктивністю 1000 декалітрів спирту на добу. В 1996 р. проведено газифікацію підприємства, що дало можливість налагодити випуск ректифікованого етилового спирту, дріжджів пекарських. В 1999 році освоєно випуск нового виду продукції високооктанової кисневмісної добавки до бензинів (ВИД).

Потужність підприємства - це щорічний випуск 852.5 тис. декалітрів високоякісного етилового спирту, 2600 тонн хлібопекарських дріжджів, 963 т зрідженої вуглекислоти, 1500 тонн високооктанової кисневмісної добавки до бензинів (ВИД).

В аграрному секторі району діє 60 сільськогосподарських підприємств всіх форм власності, серед них:
товариств з обмеженою відповідальністю - 11 (18,3 %);
сільськогосподарських кооперативів - 33 (55,0 %),
агрофірм, приватних, селянсько-фермерських та інших підприємств - 13 (21,6 %),
радгоспів - 2,
учгосп Подільської державної аграрно-технічної академії - 1.

За 1999 рік підприємствами аграрного сектору вироблено сільськогосподарської продукції в порівняльних цінах (1996 р.) на загальну суму 33,19 млн.грн., в т.ч. рослинницької продукції - 25,05 млн. (66,4 %), тваринницької - 11,06 млн. (33.3 %). Зернові та зернобобові культури вирощувались на плоді 31716 га, з кожного гектара посіву отримано по 30,3 ц. зерна. Найвищих урожаїв зернових досягнуто в сільськогосподарському кооперативі ім. Шевченка с. Ходоровці (53,7 ц), в сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю "Мрія" с. Сокіл (48,3 ц), селянській спілці "Незалежність" с. Жванець (47,3 ц) з кожного гектара посіву.

Посіви цукрових буряків у районі займали площу 4716 га. Високі урожаї цукрових буряків отримано в сільськогосподарському товаристві "Мрія" с. Сокіл (339 ц), селянській спілці "Незалежність" с. Жванець (298 ц), кооперативі ім. Шевченка с. Ходоровці (275 ц) з гектара та інші.

Хлібороби району займаються вирощуванням соняшнику, овочів, фруктів. Реалізація соняшнику у 1999 році збільшилась на 2,8 %, овочів, фруктів - відповідно на 11,4 %, 18 % у порівнянні до 1998 року.
В цілому по району протягом минулого року сіль господарськими підприємствами, по всіх каналах реалізації, продано зерна 37071 т, цукрових буряків - 74185 т, картоплі - 186 т, фруктів - 465 т, насіння соняшнику - 1594 т.

В районі розвинута така важлива галузь сільського виробництва, як тваринництво, зокрема скотарство, свинарство, птахівництво. Аграрними підприємствами вироблено за 1999 рік 28567 ц. м'яса, 142940 ц. молока, 15345 тис. штук яєць. Протягом минулого року підвищилась продуктивність корів на 275 кг і становить 221 1 кг молока від корови Найвищі надої молока від корови отримали в товариствах "іскра" с. Голосків (4717 кг), "Мрія" с Сокіл (4700 кг).

Несучість курей збільшилась на 9 % і становить 243 штук яєць.

В порівнянні з 1998 р. реалізація молока збільшилась на 115 тонн (2 %), м'яса на 491 тонну (8 %), яєць на 279 тис. штук (18 %).

Одними із кращих сільськогосподарських підприємств у районі є товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія" с. Сокіл, "Іскра" с. Голосків, сільськогосподарські кооперативи "Зоря" с. Подільське, "Незалежність" с. Жванець, ім. Шевченка с. Ходоров*іі, приватне підприємство "Комунар" с. Китайгород та інші (Кротік С.М., Грицюк Г.П., Вольський О.Й., Шевчук І.В., Савчук В.Й., Годований В.Л.).
Серед спеціалізованих сільськогосподарських підприємств по виробництву яєць є закрите акціонерне товариство Агрофірма "Авіс", директор Ткач Анатолій Прокопович -заслужений працівник сільського господарства України. На даному підприємстві щорічно вирощується 100 тис. молодняка курей, виробництво яєць становить 15 млн. штук, м'яса -1000 ц.

Продукція, що виробляється на даному підприємстві екологічно чиста, відповідає міжнародним стандартам якості, має український "Знак довіри матері і дитини". Дане підприємство спеціалізується на виробництві продовольчого яйця, переробці м'яса, виробництві консервів і яєчного порошку. На даному підприємстві запроваджена безвідходна технологія, з цією метою споруджений за кошти підприємств завод "Екогран", який виготовляє гранульовані органо-мінеральні добрива.

Агрофірма "Авіс" здійснює просвітницьку, благодійну діяльність. Зокрема, коштами агрофірми утримується зоопарк у місті Кам'янець-Подільському, дитяча кінноспортивна школа, видається газета "Авіс".

За високі показники у сільськогосподарському виробництві, самовіддану працю удостоєні звання Героя Соціалістичної Праці голова колгоспу "Комуніст" с. Нігин -Підгородецький Мусій Веремійович, доярка колгоспу ім. Калініна с. Руда - Латюк Марія Андріївна, удостоєні бригадир колгоспу "Україна" с. Устя Козярський Володимир Васильович, апаратчик цукрового заводу Сівйолов Йосип Тимофійович, а ланковий колгоспу "Комуніст" с. Нігин Прус Василь Михайлович став повним кавалером орденів Трудової Слави.

Урядовими нагородами нагороджено понад 1000 працівників різних галузей господарського комплексу району, зокрема Орденами Леніна - 26, Трудового Червоного Прапора - 224, Жовтневої революції - 40, Дружби народів - 116,Знак Пошани - 234, Трудової Слави І-Ш ступенів - 145, медалями - 345.
В районі діє потужна сітка об'єктів соціально-культурного призначення. Зокрема, на території району нараховується 144 заклади освіти, в т.ч. одне Зіньковецьке профтехучилище обласного підпорядкування (діє з 1980 р ), 88 загальноосвітніх шкіл, у т.ч. 18 - І-ІІІ ступенів (Із яких діє одна школа-інтернат І-ІІІ ступенів обласного підпорядкування; 33 загальноосвітніх школи І-ІІ ступенів, із них 3 школи-садки, 26 шкіл І ступеня, одна допоміжна школа-інтернат обласного підпорядкування, а також 55 дошкільних закладів.

У закладах освіти працює 22 викладачі і майстри виробничого навчання, 1150 учителів, 167 вихователів. У школах навчається 9156 учнів, в сільському професійно-технічному училищі - 174 студенти. З 1 вересня 1999 року на базі Довжоцької ЗОШ І-ІІІ ступенів відкрито перший у районі колегіум.
Медичну допомогу населенню надають 100 медичних закладів (центральна районна лікарня, Староушицька і Орининська номерні лікарні, Жванецька дільнична лікарня, Орининська тублікарня, 5 лікарських амбулаторій, 90 фельдшерських і фельдшерсько-акушерських пунктів).

В районі працює 149 лікарів, 468 середніх медичних працівників.

На даний час у медичних закладах функціонує 496 ліжок, що становить 63 ліжка на 10 тис. населення.
У районі діє 112 будинків культури і клубів, 85 бібліотек, 4 дитячі музичні школи, 4 народних музеї, 12 громадських музеїв. В закладах культури і мистецтва працює 216 культосвітніх фахівців і 50 викладачів музичних шкіл. На базі культурно-мистецьких закладів утворено і діють 624 колективи художньої самодіяльності, 197 хорів, вокальних та танцювальних груп, 88 духових оркестрів і оркестрових груп. В районі працює муніципальний оркестр, міжнародний дипломант. До Всеукраїнського огляду народної творчості охоплено понад 11000 чоловік, мешканців сіл району.

У районі діє одна дитячо-юнацька спортивна школа, де працює 7 фахівців і навчається 583 юнаків і дівчаток, у чотирьох спортивних секціях навчаються таким видам спорту, як гребля на байдарках і каное, важка атлетика, футбол, гандбол.

З метою відродження національної культури, духовності, славних традицій, збереження пам'яті загиблих у роки Великої Вітчизняної війни, виховання підростаючого покоління у будинках культури сіл Нігин, Чабанівка, Демшин, Вітківці діють музеї історії сіл.

Особливої уваги заслуговують:
- музей історії села Чабанівка, який діє з 24 березня 1990 року, створений за рахунок місцевого сільськогосподарського підприємства ім.Чапаєва (теперішнє ТОВ "Земля"), директором музею є Василь Юхимович Ромарнюк,
- народний музей села Демшин, який створений при допомозі громадськості села під керівництвом Павленка Григорія Івановича в 1997 році, який протягом дев'ятнадцяти років виготовив 43 стенди, оформив кімнату бойової слави, поминальну кімнату. До музею зібрано понад 720 різних експонатів народного ремесла, творчості. Григорій Іванович є керівником кінофотостудії, створив 60 дипломованих фільмів та 80 недипломованих.

В закладах культури оформлено 12 музеїв бойової слави, в школах району діє два музеї, 11 залів, 46 кутків бойової слави.

Жителі району щиро шанують пам'ять загиблих в роки Великої Вітчизняної війни воїнів односельчан та воїнів-визволителів.

Понад 9 тисяч наших земляків загинули на фронтах війни, у партизанських загонах та підпіллі, 3,5 тис. мирних трударів і військовополонених є жертвами фашистського розгулу, 7195 юнаків і дівчат були вивезені у рабство до Німеччини.

На віки залишаються у пам'яті народній подвиги Героїв Радянського Союзу Йосипа Андрійовича Кадученко із смт. Стара Ушиця, Миколи Леонтійовича Нікольчука з села Оринин, Бориса Андрійовича Сугерова з Ходоровець, Лаврентія Васильовича Тручака з села Нагорян, повного Кавалера орденів Слави Івана Андрейцева з села Велика Слобода, учасника параду Перемоги 1945 р. у Москві Миколи Любінського з села Рихти.

Всього нараховується у населених пунктах понад 200 пам'ятників та обелісків. Одним із них е меморіальний комплекс в селі Довжок, де захоронено 119 воїнів-односельчан села та 194 воїни-визволителі. (Додаток фото № 10, 11).

У районі цінують і шанують пам'ять наших земляків, серед них:
Член-кореспондент академії наук УРСР - Лаврик С.С. (с. Велика Слобода), письменники: Снігур С.О. (с. Ріпенці), Білкун М.В. (с. Привороття), поет Панько Педа (с. Жванець), художник Кукурудза С.В. (с. Подільське), доктори наук: Замбриборщ Ф.С., Первомайський Б.Я. (смт. Стара Ушиця), Бурденко А.Ф. (с. Бабшин), Панасюк В.Г. (с. Гаврилівці).

Наші земляки, які проживають сьогодні за межами району, але своєю працею прославляють наш край.
Григорецький В. О. - директор Харківського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (с.Сокіл);
Перевертаний Г.Г. - начальник управління Адміністрації Президента (с. Слобідка Рихтецька);
Розумовський О.О. - заступник начальника озброєння Міністерства оборони України, генерал-лейтенант (с Великозалісся);
Іустінов М.І. - провідний спеціаліст Кабінету Міністрів України (с. Субіч);
Блашук М.П. - перший заступник начальника Хмельницького обласного управління внутрішніх справ (с. Демшин);
Овсійчук (Мельник) Г.Д. і Мамалиґа А.С. - заслужені артисти України (с. Ходоровці);
Дідик М.П. заслужений артист України, соліст Національної опери (с. Колубаївці);
Яцемірський Б.Й. - Герой Соціалістичної Праці, токар заводу "Южмаш" (смт. Стара Ушиця);
Абрамов В.М. - генеральний директор Алмазного фонду України (с. Довжок);
Фаіна Мельник - олімпійська чемпіонка (с. Бакота);
Бойко В.В. - директор науково-дослідного інституту геофізики АНУ (с. Голосків),
Скринчук Л.Ю. - Герой Соціалістичної праці, голова правління ксгп "Україна'" Чемеровецького району (с. Подоляни) ібагато, багато інших.

У ВУЗах м. Кам'янець-Подільського працює 42 учених, уродженців нашого району. Серед них доктори сільськогосподарських наук Цвігун А.Т. (с. Кульчиївці), Овчарук В. І (с. Шустівці), Степанков B.C. (с. Слобідка Рихтівська), Струманський В.П. (с. Чабанівка).

У районі діє 99 релігійних громад, у т.ч. Української православної церкви (Московського Патріархату) - 62, Української православної церкви Київського патріархату - 2, Української православної автокефальної церкви - 4, Римо-католицької церкви - 8, Української греко-католицької церкви - 2, Церков Євангельських християн-баптистів - 19, Церков християн віри євангельської-п'ятидесятників - 2.

Голова районної державної адміністрації
В. Дубицький