Логотип НПП



В головне меню

Історія / Література

Список статей

Ольга БУДЗЕЙ, "Подолянин", 3 червня 2005 р.

Як уже повідомляв "Подолянин", 14 травня відбулася презентація книги "Біорізноманіття Кам'янця-Подільського" - колективної монографії 25 дослідників із Києва, Львова, Кам'янця-Подільського, Сум, Кракова, присвяченої світлій пам'яті дослідника флори і фауни Кам'янеччини Густава БЕЛЬКЕ (1810-1873). Напередодні Всесвітнього дня охорони довкілля пропонуємо читачам разом погортати сторінки надзвичайно важливої для нашого міста наукової праці та врешті з'ясувати для себе:

ХТО-ХТО В КАМ'ЯНЦІ ЖИВЕ?..

ЗАЙЧИК-СТРИБАЙЧИК

Єдиним представником зайцеподібних, зафіксованим на території міста, виявився заєць сірий. На нього можна натрапити на території навчально-дослідного господарства ПДАТУ, садово-городнього кооперативу біля міського кладовища, на полігоні військово-інженерного інституту ПДАТУ.

Усього ж, як засвідчили дослідження, на території міста та його околиць трапляється 25 видів ссавців, що належать до п'яти рядів. Визначення видового складу, поширення та чисельності ссавців Кам'янця та його околиць проведено впродовж 1986-2002 рр. Підсумкову статтю про ссавців до монографії написали Микола МАТВЄЄВ (Кам'янець-Подільський) і Володимир ТИЩЕНКО (Київ).

Серед п'яти видів комахоїдних, зафіксованих у місті, звичайними видами фауни Кам'янця є їжак звичайний і кріт звичайний. А ось мідицю звичайну вдалося побачити тільки раз - 2 липня 1999 р. у каньйоні Смотрича. Так само тільки раз вдалося спіймати рясоніжку велику. Ця знаменна подія сталася 15 травня 1994 р. біля гирла струмка, що впадає в Смотрич навпроти Біланівки. Поодиноко трапляється на території міста білозубка білочерева.

У місті виявлено 9 видів гризунів. Серед них найулюбленішою, звісно, є білка звичайна, яку вчені відносять до звичайного виду фауни Кам'янця. Зате вовчок ліщиновий, який, за даними Густава БЕЛЬКЕ, в XIX ст. траплявся в гаях під Кам'янцем, під час сучасних досліджень виявили тільки в дендропарку. До численного виду фауни міста належать миша хатня, поширена на всій території міста, та миша польова, яка трапляється здебільшого в периферійних районах. Звичайним видом фауни Кам'янця є й миша лісова, хоча на його території вона трапляється час від часу. Восени

1995 р. в каньйоні Смотрича було виявлено гніздо миші маленької. Якщо пацюк сірий є звичайним видом, поширеним на всій території міста, то пацюка чорного в останні роки дуже рідко можна побачити в Кам'янці Подільському (особин цього виду спостерігали на Жовтневому мікрорайоні та в центрі). І, нарешті, дев'ятий вид гризунів, зафіксований у місті, - нориця звичайна. Під час проведення досліджень її спостерігали на території навчально-дослідного господарства ПДАТУ, садово-городнього кооперативу біля міського кладовища, на полігоні військово-інженерного інституту ПДАТУ та на Біланівці.

Серед хижих звичайними видами фауни міста є куна кам'яна та ласиця. Їx, наприклад, можна побачити на Біланівці, на Руських і Польських фільварках. Зате тхір чорний є рідкісним видом фауни Кам'янця-Подільського. Молодого тхора, який був завбільшки в половину дорослого, дослідники спостерігали 7 жовтня 2001 р. біля комбінату хлібопродуктів. 1925 р. Василь ХРАНЕВИЧ повідомив про знахідки в околицях Кам'янця тхора степового, але сучасні дослідження не зафіксували цього виду на території міста. Така ж ситуація і з норкою європейською, яку в середині XIX ст. виявив Густав БЕЛЬКЕ в кущах навколо невеликого ставка с.Довжок. Тож визначення сучасного стану цих двох видів потребує додаткових досліджень.

Завершуючи розповідь про ссавців, що облюбували древній Кам'янець, окремий розділ присвятимо кажанам.

ЛЮБИТЕЛІ ФОРТИФІКАЦІЇ

Про поширення на Поділлі підковоноса малого відомо здавна, проте донедавна не було жодних відомостей про існування цього виду на території міста. Прорив стався 7 вересня 1999 р., коли групу особин підковоноса виявили під час огляду підземної галереї - переходу від Замкового мосту до Папської (Кармалюкової) башти. Перехід відкрито для огляду з боку мосту, а протилежну частину, прилеглу до башти, замуровано. Під час огляду один із підковоносів літав уздовж галереї, а потім залетів в отвір вузького (можливо, давнього вентиляційного) ходу, де на висоті 4 м було ще три підковоноси. Дослідників зацікавило, що ці вразливі тварини не покинули сховище, незважаючи на те, що люди, часто відвідуючи галерею, могли їх турбувати.

Густав БЕЛЬКЕ визначив вуханя звичайного як дуже рідкісний вид фауни Кам'янця: всього одну його особину було виявлено в покинутому димарі одного з будинків міста. Більше повезло сучасним дослідникам: 16 вересня 1999 р. вони виявили аж трьох вуханів у внутрішньому приміщенні Кушнірської башти.

1956 р. в першому томі академічного видання "Фауна України" вказано на наявність у фауні Кам'янця нічниці великої - правда, без конкретних посилань на фактичний матеріал. Зате 1399 р. старого самця нічниці аж тричі - 1 травня, 7 та 12 вересня - бачили в одній з північних галерей Нового замку. Самець перебував у вертикальній щілині на стелі, на висоті 3,5 м. Ще одну нічницю виявили 7 вересня 1999 р. в західному бастіоні Старого замку. Вона облюбувала собі щілину на стелі переходу від башти Денної до Нової Західної. У багатьох частинах фортеці знайдено також послід нічниці. Коли оглядали приміщення колишніх фортечних казарм, в яких у новітній час розміщувалася тютюнова фабрика, то на долівці одного з приміщень виявили чимало посліду, візуально схожого на послід нічниці великої. Отож, на думку вчених, це засвідчує про можливість існування тут виводкової колонії виду.

Зафіксовано на території Старого міста й два сховища нічниці водяної. Одне зі сховищ було на верху південної стіни Кармалюкової башти - в щілині кам'яної кладки чи в отворі бійниці. Спостереження вечірнього вильоту нічниць зі сховища 1 травня 1999 р. дозволило зробити висновок, що їх тут щонайменше 20. Реставраційні роботи, проведені восени 1999 р. на території фортеці, очевидно, потривожили нічниць: принаймні, дослідники більше їх тут не бачили. Друге сховище нічниць (теж понад 20 особин) зафіксовано 16 вересня 1999 р. у тріщинах західної стіни фортечних казарм.

Ще Густав БЕЛЬКЕ описав знахідки вечірниці дозірної у тріщинах прибережних скель Смотрича. Сучасні дослідники спостерігали вечірниць на території дендропарку. Зокрема, 8 вересня 1999 р. тут було обстежено невелике дупло - сховище шести особин вечірниці дозірної. Дупло містилося в бічній сухій гілці клена гостролистого на висоті 4 м, мало два льоткові отвори. Одного з мешканців дупла навіть спіймали кишеньковою пасткою. Вечірнє полювання вечірниць неодноразово спостерігали біля Замкового мосту та в долині Смотрича на південній околиці міста.

Давнім звичайним мешканцем міста є кажан пізній. Було проведено детекторні спостереження над ним у різних частинах Кам'янця.

У травні 1999 р. дослідники біля в'їзду на Новопланівський міст спостерігали вечірнє полювання нетопирів малих. Проте потрібно ще провести додаткові дослідження, щоб з'ясувати сучасний стан і поширення нетопирів у місті.

Найскладніша ситуація з лиликом двоколірним. Відомі давні його знахідки під дахами старих будівель Кам'янця. Проте сучасні дослідники цей вид на території міста не зареєстрували.

ЩУКА-ЗЛЮКА

Кам'янець не багатий на водно-болотні угіддя. Це Смотрич, в який у межах міста впадає близько десятка невеличких струмків, каскади ставків на навчально-дослідному господарстві ПДАТУ та на території військової частини. Та ще поруч із містом є відстійники спиртзаводу, м'ясокомбінату, міських очисних споруд, а також каскад ставків на полігоні військово-інженерного інституту.

Розділ "Іхтіофауна" написали кам'янчани Микола МАТВЄЄВ і Мар'ян ТАРАСЕНКО. Отож, дослідження, проведені в 1999-2001 рр., а також опитування місцевих рибалок показали, що у водоймах Кам'янця виявлено 17 видів риб. Ще 8 видів зафіксували попередні дослідники. Проте сьогодні немає підтвердження, що в нас водяться гольян звичайний, підуст звичайний, густера (або плоскирка), голець звичайний, щипівка звичайна, бичок пісочник, бичок-головач, бабець-головач.

Які ж види найпоширеніші на нашому водному терені? Це плітка, пічкур звичайний, верховодка звичайна, гірчак, карась сріблястий, короп, окунь річковий. Зате карась звичайний і в'юн звичайний трапляються тільки у ставках на полігоні військово-інженерного інституту. Рідкісними видами іхтіофауни Смотрича є лящ, марена звичайна.

А як же щука? Дослідники зазначають, що останнім часом щука дуже рідко трапляється у Смотричі біля міста.

ПІДЗАМЕЦЬКИЙ ПАВУЧОК – ПЕРШИЙ У СРСР

Перші відомості про павуків Кам'янця-Подільського та його околиць є в працях Густава БЕЛЬКЕ середини XIX ст. Подальші півтора століття наука проявила повну байдужість до кам'янецьких павуків. І тільки в липні 2001 р. до міста над Смотричем завітав арахнолог (дослідник павукоподібних) Валерій ГНЕЛИЦЯ - доцент Сумського педуніверситету. В межах міста він збирав павуків у семи біотопах. Найбагатшими за кількістю видів виявилися ділянки берегів річки Смотрич і Маріїнського струмка в долині на Підзамчі. Усього Валерій Анатолійович зареєстрував на дослідженій території 22 види павуків родини Linyphiidae. З них два види порівняно рідкісні в Україні. А один вид, виявлений на березі Маріїнського струмка, навіть приніс дослідникові славу локального першовідкривача. Адже цей вид - Pocadicnemis juncea - було вперше виявлено на території колишнього СРСР (північно-східної Євразії).

ЖАБКА-СКРЕКОТУШКА

А тепер перейдемо до земноводних (амфібій) і плазунів. Ці розділи монографії написав Микола МАТВЄЄВ.

На території міста виявлено 10 видів амфібій. Два з них належать до ряду хвостатих. Причому і тритон звичайний, і тритон гребінчастий є численними видами фауни Кам'янця. Обох можна побачити в Смотрицькому каньйоні, на території навчального господарства ПДАТУ, на полігоні військово-інженерного інституту.

Серед безхвостих ропуха сіра спорадично поширена по всьому місту; в усіх водоймах трапляється жаба ставкова; в каньйоні Смотрича та в дендропарку знайдено особини жаби трав'яної. А ось жаба озерна - рідкісний вид фауни міста, її зареєстровано тільки в ставках навчально-дослідного господарства ПДАТУ. Рідкісними є також часничниця звичайна, ропуха зелена та квакша звичайна. У струмках, що впадають у Смотрич, трапляється кумка звичайна.

Плазунів у місті ще менше, ніж амфібій, - усього 6 видів. Ще Густав БЕЛЬКЕ повідомляв про знахідку особин черепахи болотної під Кам'янцем. Сьогодні це дуже рідкісний вид. У червні 1993 р. двох болотних черепах бачили в Смотрицькому каньйоні поблизу Біланівки.

Звичайними видами нашої міської фауни є ящірка зелена та ящірка прудка. У Смотрицькому каньйоні, на території навчально-дослідного господарства ПДАТУ, в центрі міста біля стадіону можна побачити вужа звичайного. У Смотрицькому каньйоні водиться вуж водяний. У теплі дні він полюбляє ніжитися на кам'яних розсипах каньйону. А ось гадюка звичайна - дуже рідкісний вид фауни Кам'янця-Подільського. Її знайдено тільки в Смотрицькому каньйоні біля Жовтневого мікрорайону.

СОРОКА БІЛОБОКА

Як зазначає Микола МАТВЄЄВ, на території міста та його околиць трапляється 114 видів птахів, що належать до 15 рядів. Розповімо тільки про деякі з видів.

Як відзначав Густав БЕЛЬКЕ (1859 р.), навколо міста сорока є звичайним птахом, а в межах міста - рідкісним. Тепер це звичайний осілий вид фауни Кам'янця-Подільського, причому гніздиться сорока в усіх районах міста.

Про зозулю Густав БЕЛЬКЕ писав, що її від квітня до половини червня можна почути навіть на городах, а одного разу вона кувала на даху Тринітарського костелу. Сьогодні зозулю в її гніздовий період можна почути, для прикладу, в дендропарку, в Смотрицькому каньйоні, на полігоні військово-інженерного інституту, в лісосмугах уздовж Голосківського, Нігинського, Хмельницького шосе, залізничної колії.

Найчисельнішим хижим птахом фауни Кам'янця є боривітер звичайний. Так, на скелях каньйону біля мосту "Стрімка лань" від 1991 р. до 2001 р. реєструвалося від 11 до 36 гнізд цього виду.

Як бачимо, розмаїття фауни Кам'янця-Подільського значне. До того ж, у цій розповіді ми охопили далеко не всі розділи монографії (так, нічого не розповіли про жуків, джмелів, метеликів). А висновок з усього сказаного напрошується досить простий: дароване нам багатство треба вивчати, знати й берегти.