Перейти у головне меню | на зміст | на наступну частину

Ісаковецька підсвіта

Описувана підсвіта відслонюється в долині Дністра від с. Гринчука на сході до с. Ісаківців на заході, а також у нижній течії річок Жванця і Збруча. Відклади її утворюють, як правило, стрімкі стінки на відміну від пологих схилів, які розвиваються на грудкуватих вапняках сокільської підсвіти. Ісаковецькі доломіти є хорошим маркіруючим горизонтом для цієї частини силурійського розрізу Поділля. Вони залягають згідно на дрібногрудкуватих або тонкоплитчастих доломітизованих вапняках сокільської підсвіти. Нижню межу ісаковецької підсвіти проводять за появою в розрізі жовтувато-сірих або синювато-сірих товстоплитчастих доломітів. Перехід від дрібногрудкуватих вапняків сокільської підсвіти до ісаковецьких доломітів поступовий. Потужність перехідної пачки порід становить 3—4 м. Вона представлена доломітизованими тонкоплитчастими і грудкуватими вапняками внизу і товсто-плитчастими масивними доломітами вгорі. Нижню межу ісаковецьких відкладів встановлюють досить чітко скрізь на Поділлі, де розвинуті карбонатні фації (с. Шидлівці, св. 16902, гл. 70 м; с. Верхняківці, св. 1, гл. 227,5 м).

У стратотиповому відслоненні (рис. 6, с. Ісаківці, відсл. 45) у схилах пригирлової Збруча на дрібногрудкуватих вапняках сокільської підсвіти залягають (знизу вгору):

1. Доломіти темно-сірі, з землистим відтінком, при вивітрюванні синюваті, тонкоплитчасті, з нерівними поверхнями наверствування, з табулятами, ругозами, стромато-пороідеями та ядрам; брахіопод 2 м
   В розрізі під м. Хотином (правий берег Дністра, біля старої фортеці) ця пачка представлена зовсім неверствуватими, монолітними синювато-сірими доломітами з брахіоподами.
2. Доломіти землисто-сірі, монолітні, не верствуваті, з поодинокими субгоризонтальними тріщинами окремості, із стилолітовнми швами, дуже щільні й міцні 3,8 м
   В середній і верхній частинах доломітів окремими проверстками трапляються численні гастроподи, паіецнподи, моховатки, остракоди та ядра брахіопод.
   В кар’єрі с. Рнхти (лівий схил р. Жванчика) ця пачка представлена доломітами гслубувато-сірими, масивними, з табулятамп, ругозами, трилобітами, остракодами, моховатками, гастроподами та брахіоподами.
3. Доломітові мергелі чорні, тонковерствуваті 0,5 м
   Їх встановлено у всіх дністровських відслоненнях.
4. Доломіти тонкоплитчасті, темно-сірі, жовтуваті, з нерівними поверхнями наверствування, на яких можна бачити тріщини висихання. У верхній частині розрізу виявлено проверсток потужністю до 40 см, переповнений стулками остракод 5 м
   В кар’єрі с. Рихти ці доломіти монолітні, неверствуваті, масивні, жовтувато-сірі.
   Верхня частина ісаковецьких доломітів та їх контакт з пригородоцькою підсвітою добре простежуються у правому схилі Дністра на захід від м. Хотина.

Таким чином, ісаковецька підсвіта представлена доломітами товсто- і тонкоплитчастими залежно від ступеня вивітрювання, жовтувато-сірими і синювато-сірими, щільними, з черепашковим зломом. Трапляються лінзоподібні проверстки кавернозних доломітів і доломітизованих вапняків з органічними рештками. У верхній частині розрізу підсвіти простежуються проверстки доломітового мергелю майже чорного кольору, тонкогоризонтальноверствуватого, з численними рослинними рештками. Потужність окремих проверстків мергелю змінюється від 0,2— 0,3 до 0,6— 0,8 м.

Структура доломітів мікрозерниста. Вони складаються з доломіту (60-80%), кальциту (35—45%) та поодиноких зерен кварцу. В значних кількостях іноді є глинисті мінерали.

Подібний до описаного розріз ісаковецької підсвіти простежується і на Поділлі (с. Шидлівці, св. 16902; с. Верхняківці, св. 1).

Верхню межу ісаковецької підсвіти проводять за зміною доломітів доломітовими мергелями пригородоцької підсвіти, тобто за зміною карбонатних порід глинисто-теригенною фацією. Ця межа розділяє два седиментаційних цикли на Волино-Поділлі: малиновецький і скальський. Потужність ісаковецької підсвіти 12—13 м.

В ісаковецьких доломітах органічні рештки трапляються рідко. В нижній і середній їх частинах встановлено брахіоподи, остракоди, моховатки, які перейшли в ісаковецьку підсвіту із сокільської підсвіти.