Перейти у головне меню | на зміст | на наступну частину
Малиновецька світа представлена потужною товщею грудкуватих вапняків, які завершуються товстоплитчастими доломітами (рис. 6). У вузькій смузі північно-західного простягання, яка збігається з лінією Коновка — Кам’янець-Подільський — Пудлівці — Кутківці, грудкуваті вапняки нижньої частини малиновецької світи містять окремі проверстки і пачки доломітових мергелів, доломітів і доломітизованих плитчастих вапняків. Вхрест простягання (на захід і на схід) доломітові породи швидко заміщуються грудкуватими і плитчастими вапняками, звичайними для малиновецької світи, з численними нормально-морськими органічними рештками.
Рис. 6. Зіставлення розрізів відслонень і свердловин малиновецької світи
по Дністру, Жванчику, Смотричу і Мукші (за П.Д. Цегельнюком, 1974):
1 - вапняки плитчасті; 2 - вапняки грудкуваті; 3 - доломіти; 4 - мергелі; 5
- мергелі доломітові; 6 - метабентоніти; 7 - червоноколірні проверстки; 8 -
біогерми.
Загальна потужність світи 110—120 м.
Малиновецькі відклади досить широко розвинуті на Волино-Поділлі. Вони відслонюються вхрест простягання в долині Дністра від р. Мукши на сході до р. Збруча на заході, а також (майже по простяганню) на схилах річок Мукши, Смотрича, Жванця і Збруча. Малиновецька світа згідно залягає (зі сходу на захід) на доломітових мергелях устівської підсвіти або на її стратиграфічних еквівалентах — на масивних Плитчастих (с. Верхняківці, св. 1) і грудкуватих (с. Дарахів, св. 1) вапняках. Перекриваються Малиновецькі відклади також згідно доломітовими і доломітизованими породами їкальської світи.
За літолого-фаціальними особливостями дністровського розрізу ми поділяємо малиновецьку світу на конівську, сокільську та Ісаковецьку підсвіти.