To the main menu | to the history page | to the articles list

Архітектурна спадщина Кам'янця-Подільського

Про старовинні пам'ятки архітектури Кам'янця-Подільського написано чимало. Менше - про споруди кінця XIX - початку XX століття, зосереджені, в основному, в східній частині міста. Таке розташування певною мірою пояснюється історично. До сорокових років XIX століття не було мостового сполучення між Старим містом і східною частиною. Це призвело до надмірного скупчення населення. Ускладнювалася міська забудова.

1845 року з'явився перший проектний план східної частини міста. Потім був складений ще один, датований 1861 роком. За цими планами у східній частині міста вулиці та площі створили мережу прямокутних кварталів. З введенням у 1874 році Новопланівського мосту поступово здійснювалася забудова.

1884 року складено новий план Кам'янця-Подільського. Але вже не проектний, а генеральний. Він зафіксував все, що з'явилося у місті останнім часом, і намітив розширення на схід. При реалізації його будівельники враховували своєрідний рельєф міста. І хоча східній частині Кам'янця-Подільського властиве нове прямокутне планування, композиція його, як і раніше, зводилася до соборних, адміністративних і торгових площ.

Плани забудови 1905 і 1907 років відтворюють розміщення семи площ Нового плану (так тоді називалася східна частина міста). Зокрема, Великої торгової площі з основною спорудою - собором Олександра Невського, який споруджено у 1893 році. Його оточували Маріїнська жіноча гімназія (нині середня школа № 8), міська дума (будівельний технікум), житлові двоповерхові будинки по вулиці Олександрівській (тепер Котовського). Собор до нашого часу не зберігся, а громадський центр залишився незмінним.

У центрі Богодільної площі розташовувалася губернська лікарня, побудована в 1872 році (нині міська лікарня імені Леніна). Навколо неї групувалися інші корпуси. Самої площі вже немає, оскільки весь квартал займає цей же лікувальний заклад.

У місті була і Мала площа. В центрі стояла жіноча гімназія Славутинської (нині інтернат № 2). Обрамляла її житлова забудова вулиці Петербурзької (нині Ленінградська). Тепер тут ботанічний сад. Дві площі - Покровська і Торгова розташувались у передмісті з південного боку на Руських фільварках. З північного, на Польських фільварках, була площа, яка також називалася Торговою.

У архітектурі нового плану переважав класицизм. Прикладами можуть бути будинки Маріїнської гімназії, міської думи, Пушкінського народного дому, Подільського відділення селянського банку, державного банку, казенної палати.

Цінність становить також житлова забудова того періоду. Про неї розповідають гравіровані альбоми типових жилих будинків, що зберігаються у бібліотеці Кам'янець-Подільського історичного музею. Це зібрання є документом, який відобразив типізацію у житловому будівництві згадуваного періоду. Зразки можна побачити на вулицях Ленінградській і Московській. Це одноповерхові, на високому цоколі будинки, вхід до яких не у центрі, а на одному з флангів, що зумовлювало розміщення кімнат з боку вулиць. Для них характерний двоколонний портик-ганок, який підтримується металевим мереживом кронштейнів. Поряд з будинком знаходиться в'їзд у двір з металевою або дерев'яною брамою.

Історико-архітектурна цінність забудови Кам'янця-Подільського кінця XIX - початку XX століття визначається типовістю планування. Дослідницькі роботи, які проводяться, сприяють поліпшенню охорони пам'яток історії і культури, роблять архітектуру і містобудування минулого активними компонентами сучасного міста, зберігають його своєрідність.

Папевська С.
Архітектурна спадщина Кам'янця-Подільського // Радянське Поділля, 1986. - 14 лютого.