Перейти у головне меню | на зміст

Заснування міста.

На території теперішнього Кам'янця-Подільського з давніх давен селилися люди. Археологічними розкопками доведено, що тут існували поселення у Трипільську епоху - IV-III тис. до н. е. Простежується тут Черняхiвська культура IIV-VIст. та культура слов'янського племені тиверців VIII-IX ст. Виявлені тут i нашарування культури Київської Русi - XI-XIII ст. А от коли ці племінні поселення перетворилися на місто - невідомо, немає про це відомостей в літописах.
Дореволюційні історики міста Сiцiнський, Роллє, Прусевич та інші, йдучи за литовським літописом 1). в якому подано явно помилкові відомості про місто, прийняли концепцію цього літопису, що Кам'янець-Подільський засновано ніби-то литовськими намісниками Корiатовичами десь близько 1362 р. Після загарбання Поділля феодальною Литвою. Помилковість цих тверджень не викликає зараз жодного сумніву Навіть простий аналіз грамоти князів Корiатовичiв, даної Кам'янцю в 1374 році 2), свідчить, що місто з оформленим вже ремеслом i торгівлею існувало ще до приходу литовців.
Нещодавно виникла ще одна історична помилка. На підставі документів Вірменської академії наук було прийнято, що у Кам'янці-Подільському в 1062 році поселилися вірмени i що місто засновано не пізніше цього року. Цю дату підтвердив i відомий історик, академік М. М. Тихомиров 3). Наукова критика відкинула ці документи i дата 1062 року для Кам'янця відпала 4).
Проте, сучасними дослідниками висунуто теорію (І.С. Винокур та М.Б. Петров), що вперше Кам'янець з'являється на історичній арені в 1228 році. "Володимиръ же Киевскыи собра свои вои Михаилъ Черниговьскыи яко бо бе wць его постриглъ wца моего бе бо емоу боязнь велика во срци его. Володимиръ же всади Котяна и вси половци и придоша къ Каменцю Володимиръ же сос всими князи и Коуряны и Пиняны и Новгородци и Тоуровьци wсьседоша Каменець." 5). Під цією звісткою вперше випливає на історичну сцену місто Кам'янець.
Великого значення також набирають археологічні дослідження останніх років, проведені у Старій фортеці 6). Археологічними розкопками доведено, що по західному периметру фортеці, в основі існуючих оборонних мурів i баштових стін, збереглося давне кам'яне ядро первинних мурів XII-XIII ст. з щілинами для лука. Аналіз способу будівництва та будівельного розчину тих часів, а також аналіз археологічних матеріалів, виявлених по підошві первинного муру, показали, що первинний мур споруджено наприкінці XII ст., а у XIII ст. його двічі потовщували. Додатковим підтвердженням датування первинного муру є також щілини для лука. Після запеклої війни між Галицько-Волинським князем Данилом Романовичем з Куремсою в 1250-1255 рр. яка хоч і закінчилась перемогою Данила - все ж Поділля, а разом з ним і Кам'янець потрапляють під владу татар. Наступний напад татар на чолі з Бурундаєм змусив князя Данила Галицького зруйнували наявні оборонні споруди Галицько-Волинського князівств, до складу якого входив і Кам'янець i суворо заборонили будувати їх в майбутньому.
Наслідки досліджень у старій фортеці дають змогу датувати заснування Кам'янця - Подільського рубежем XI-XII ст.
Руїни первинних мурів XII-XIII ст. стали пізніше основою фортеці, яку наприкінці XIV ст. розпочали будувати литовські намісники князі Корiатовичi, а в ХV ст. продовжили i в 1544 р. закінчили поляки. Ця фортеця має тепер назву Старої фортеці, її ремонтували i перебудовували в ХVІІ-ХVІІІ ст., а зараз її треба вважати пам'ятником XI-ХШ-ХІV-ХVІІІ ст.

У чужоземній окупації.

Близько 1362 року великий князь Литовський Ольгерд переміг татарiв на Синіх водах (р. Синюка) i окупував Поділля i Київщину.
Литовці застали на Русi вищу культуру, ніж була тоді на Литвi Вони перейняли цю культуру, перейняли руське право, деякі звичаї та руську мову, яка більш як на 200 років стала державною мовою феодальної Литви.
На Поділлі i у Кам'янці осіли литовські намісники i князі Корiатовичi. Як уже згадувалося Корiатовичi в 1374 році надали місту Магдебурське право, тобто, грамоту про права населення. Кам'янець став першим містом у Південно-західній Україні, де найраніше, ще у XIV ст., було запроваджено магдебурзьке право.
Загарбання міста литовцями співпало з періодом коли римський католицизм i його голова - Папа Римський направили свої зусилля на підкорення католицизму руських земель Одночасно з литовцями до Кам'янця почала проникати агентура войовничого ватиканського католицизму католицькі ордени, які безпосередньо підлягали папі римському. В 1366 р. у місті з'явився орден домiнiканiв. Тут ще зовсім не було католиків i домiнiкани прибули сюди з підступною, підривною метою. В 1375 р. папа римський затвердив у Кам'янцi католицьку дiєцезiю (єпископію) та першого біскупа (єпископа) Вільгельма Домiнiканина (німця) 7).
Близько 1390 р. у Кам'янці з'явився другий католицький орден францисканців. Так папа римський перетворив Кам'янець на форпост католицизму на південному заході Русi 8). Протягом чотирьох наступних століть Ватикан направляв свої зусилля по примусовому окатоличенню українського населення Поділля через Кам'янець. До міста прибули нові католицькі ордени, вірна підривна агентура римського католицизму. В ХVІІ ст. їх було тут вже шість - домiнiкани, францискани, єзуїти, кармеліти, домініканки, тринiтари. На початку ХVІІІ ст. у місті з'явився ще один орден - унiатiв-базилiан, самих надійних прислужників i наймитів католицизму.
У 1386 р. після смерті Юрія i Олександра Корiатовичiв, у Кам'янці i на Поділлі намісником став Федiр Корiатович, брат померлих. В 1393 р. великим князем литовським було обрано Вiтовта. Федiр Корiатович відмовився визнати Вiтовта i повстав проти нього. Вiтовт пішов походом на Поділля, захопив Вроцлав, а потім i Кам'янець. Федiр Корiатович був змушений тікати в Угорщину, де правив нею до смерті - 1414 р.
У 1385 р. шляхетська Польща i феодальна Литва прийняли Кревську унію, за якою об'єдналися в одну державу. Шляхта використала цю угоду для загарбання Кам'янця i Поділля. Спираючись на католицьке духівництво i католицькі ордени, польська шляхта стала вірним спільником i знаряддям католицизму у загарбаннi руських земель, в експансії католицизму на руський схiд.10).
У 1394 р. польський король Ягайло, за згодою Вiтовта, вперше захопив Кам'янець i передав у державу польському вельможі Спитку з Мельштина за 20 тис. злотих. Після смерті Спитка Ягайло викупив Кам'янець i в 1400 р. передав князю Свидригайло, але в 1404 р. знову захопив Кам'янець i в 1410 р. повернув місто Вiтовту. В 1424 р. було підтверджено Магдебурське право, яке було надане у 1374 р.
У 1430 р. Вiтовт помер i місто підступним обманом захопили шляхтичі з оточення короля Ягайла Федiр i Михайло Бучацькi. З цього часу Кам'янець надовго зостався під владою Польщі.
У 1434 р., внаслідок війни між Ягайлом i Свидригайлом, шляхетська Польща захопила також все Центральне Поділля, від р. Збруч до р. Мурафи. Було створено Подільське воєводство з центром у Кам'янці.
У загарбаному краї польська шляхта встановила жорстокий колоніальний режим соціального i національно-релігійного гноблення місцевих українців Спираючись на допомогу католицького духівництва i католицьких орденів, шляхта вдавалася до примусового окатоличення українців, денаціоналізації їх, ополячення. Державець Кам'янця Спитко з Мельтшина пропонував навіть фізично винищити українців Спитко говорив "ми не будемо безпечні, доки існують руські, як що їх не знищимо, самі загинемо" 11). Фізичне винищення православних-руських благословляв i папа римський. В 1624 р. папа Урбан VI писав польському королю: "Нехай буде проклятий той, хто стримає меч від крові православних" Треба зазначити, що на протязі багатьох століть, в ХІV-ХV, навіть в XIX-XX ст. під назвою "православний" розумiли - руський i навпаки всякого руського (українця) i росіянина вважали православним.
В ХV ст., після утворення Подільського воєводства, для Поділля i Кам'янця було встановлено герб: рельєфне зображення сонця в проміннях. У січні 1796 р. , указом цариці Катерини II, цей герб був затверджений для новоствореної Подільської губернії. В серпні 1967 р. виконком міської Ради депутатів трудящих затвердив для Кам'янця Подільського герб, в основу якого покладено старовинний герб - сонце в проміннях. Герб відбиває глибоку давнину.
В ХVI ст. українська община міста славилася високою культурою вищою, ніж була у польській общині. Поляки були господарями міста i вживали заходів до обмеження розвитку української общини. Незважаючи на це, в общині високо стояла культура, у 1589 р. тут було створене при Іоанна Предтеченській церкві братство, а при ньому братська школа, одна з перших на Українi, у польській общині аналогічна католицька школа була створена Єзуїтами тільки в 1611 р.
З Кам'янця вийшли такі відомі українські вчені і діячі XVI ст. як Герасим Смотрицький, Ісайа Кам'яничанин, Дем'ян Наливайко, Северин Наливайко, Мелентій Смотрицький.
В ХVI-ХVII ст. у всій Європi відома Кам'янецька фортеця, наймогутніша на Південному Заході оборонна споруда. Ще й сьогодні вражає i викликає подив i захоплення поєднання стрімких i глибоких урвищ у камені з міцними штучними спорудами. До наших днів тут збереглася єдина в Європi i в усьому світі башта Гончарська, побудована за принципом рикошетування художника i фортифікатора доби Відродження Альфреда Дюрера.

В XVI - першій половині XVII ст. місто зростало економічно, виростали ремісничі цехи, збільшувалося їх виробництво, зростала торгівля. Загострювалися класові суперечності, посилювалася експлуатація i визиск бідніших верств населення як з боку панівної польської шляхти, так i з боку місцевої заможної верхівки: війта, райців, ремісничих майстрів. В одному з документів XVII ст. говориться: <...Самі райці де тільки можуть грабують убогих людей, від чого у посполитих серце болить i, можливо, вони розповзуться світ за очi>.

В XVII ст. Кам'янець був визначним містом Європи. Через нього проходив торговий шлях із Заходу на Схiд. Тут ще в XVI ст. було побудовано караван-сарай - склади i заїзди для західних купців та для караванів східних купців. Як відгук цієї сивої давнини до наших днів збереглася назва передмістя - Карвасари. У місті проживало близько 15 тис. населення, стільки, як було тоді у таких відомих першорядних містах, як Київ, Варшава, Стокгольм 13).
В той період у місті було чотири общини: українська, вірменська i польська та єврейська. Кожна мала свій магістрат. Українська община займала більше половини території Старого міста, або всю північно-східну частину від берега р. Смотрич i руського ринку до Вірменської площі та Руські Фільварки. Вірменська община всю південну частину Вірменської площі до р. Смотрич та села Кубачiвку, Великі i Малi Вірмени. Польська община займала невелику північно-західну смугу від Кушнірської башти до Старого мосту та Польські Фільварки. Населення відповідно було: українців близько 7 тис., вірменів близько 5 тис., та поляків, включаючи війська гарнiзону - приблизно 2-3 тис.
В період визвольної війни 1648-1654 рр. Кам'янець чотири рази штурмували козаки i повстанці - в 1648, 1651, 1652, 1655 рр. під керівництвом Кривоноса, Богуна, Джеджелiя i Богдана Хмельницького. В четвертому штурмі брав участь загін російського війська під командуванням боярина Василя Бутурлiна. Під час штурмів міщани міста підтримували таємний зв'язок з козаками.

У місті часто виникали пошесті морової язви - чуми. Заносили її частіше татари при нападах на Поділля та торговці худобою, шкірами i старими речами. Вперше чума зафіксована під 1467 р. Найбільше лиха завдала в 1770-1771 рр., коли вона продовжувалася 6 місяців. У місті i навколишніх селах тоді померло З0 тис. населення. Найбільша смертність була серед євреїв, яких померло 2434 душі, або 58%.

Після визвольної війни 1648-1654 рр. польська адміністрація посилила переслідування українського населення У 1658 р. український магістрат був виселений з Руського ринку i він змушений був оселитися у вірменському кварталі У 1670 р. український магістрат взагалі був ліквідований i українську общину підпорядкували польському магістрату. В результаті цього в місті виникали часті повстання за повернення руського магістрату, який було відновлено в 1672 р. до загарбання міста турками. Українців виселяли з центру міста за межі оборонного пояса, в долину р. Смотрич 14).

27 серпня 1672 р., після недовгої облоги, Кам'янець загарбали турки. Жителям міста, також військовій злозі було дозволено покинути Кам'янець в триденний строк. 30 серпня 1672 р. більшість жителів на 300 возах покинули місто, а 3 вересня відбувся урочистий в'їзд султана Магомета ІV через Руську браму до міста. Здобуття міста викликало велике враження не тільки в Польщі, а й в усьому християнському світі. Поляки робили неодноразові спроби повернути місто, але невдало. Населення покидало місто, завмерла торгівля, більше третини будівель було зруйновано, а решта пошкоджені. Спроби відновити турками місто як торговий центр зазнали невдачі навіть після повернення Кам'янця до польської корони. Майже всі церкви і костели Кам'янця були перетворені на мечеті. Невідомий автор XVII ст. оплакував занепад славного міста:

Поділля ревно вздихає,
Україна тяжко ридає,
О тім Каменчу городі славнім,
Що був на весь світ славним,
Тепер в тобі зостають турки i татари,
Где твоя слава, Кам'янече старий ?

27 років у місті господарювали турки i завдали йому великої шкоди. За цей час турками було вивезено близько 100 возів коштовностей.
У 1699 р. за Карловицьким договором Туреччина повернула Польщі Поділля i Кам'янець.

Після виходу турків з міста польська шляхта відразу поновила утиски i переслідування руських українців. Наприкінці 1699 р. польський загальний сейм заборонив українцям i євреям селитися у місті У 1700 р. у місті запроваджено примусову унію православ'я з католицизмом. З допомогою польської шляхти уніати захопили кращі церкви у місті i стали вірними прислужниками i наймитами шляхти i католицизму".
Дуже багато лиха завдав католицизм некатолицьким i іновірним народам. Вiн органiзатор жахливої інквізиції, що огорнула всю Європу i на кострищах якої загинуло 5 мільйонів невинних жертв. Він організатор i натхненник численних хрестових походів, в тому числі i на Поділля та Кам'янець.
У 1666 р місцеві вірмени, а було їх тоді близько 5 тис, прийняли унію з католицизмом 16). Уже через 100 років, у 1767 р., вірменський храм став католицьким, вірмени були окатоличені, ополячені i втратили свою національність 17). Ось перед якою реальною загрозою стояло українське населення міста.
У XVIII ст. шляхетська Польща почала занепадати як держава. Численні гайдамацькі постання, які відбувалися також в околицях Кам'янця (1703 - Шпак, 1734 - Верлан) та внутрішні панські чвари все більше розхитували шляхетсько-панський устрій у Польщі. Під кінець XVIII ст. Польща дійшла до повного занепаду i була поділена між сусідніми державами.

Возз'єднання із Росією.

У 1792 році відбувся другий поділ Польщі Поділля i Кам'янець були возз'єднані з Росiєю В 1796 р. була створена Подільська губернія з центром к Кам'янці. Місто зосталося i надалі центром Поділля, яким він став ще 1362р Центром Поділля, і проіснувало у своєму статусі до 18 березня 1919 року, коли губернським центром стала Вiнниця. Ще один раз Кам'янець став центром області у 1938 році, але в 1940 р. цей центр перемістився до Проскурова, який в 1954 р. був перейменований на Хмельницький. Так само було перейменовано і область - з Кам'янець-Подільської н Хмельницьку. 557 років Кам'янець був столицею Поділля.

На час возз'єднання із Росiєю Кам'янець опинився в занедбаному стані. Якщо у 1570 р тут було 4,5 тис населення, а в середині XVII ст. - 15 тис, то на 1795 р. зосталося тільки 3,45 тис. душ. У місті почали занепадати ремісничі цехи, які, поряд з торгівлею, були колись основою добробуту міста. Замкнуті ремісничі цехи гальмували розвиток ремесла Значна кількість ремісничої бідноти, зокрема <партачi>. <Партачi> - ті, яких з різних причин, не обов'язково фахових, не приймали до цеху (ред.) залишилися поза цехами. У боротьбі за існування вони ставали позацеховими кустарями i підривали товарне виробництво цехів.

У 60-х роках XIX ст. на зміну феодалізму приходить капіталізм, пожвавлюється розвиток міста, з'являються напівкустарні підприємства. Зростає населення міста i досягає 23 тис. душ.

У другій половині XIX ст. у місті набирає поширення демократичний рух учнівської молоді. Виникають організації народницького напрямку: <Кам'янецька комуна> (1868 р.), <Подільська вільна друкарня> (1879 р.), Подільська група <Народної волi> (1882 р.), до якої належав М.М.Коцюбинський. У Кам'янці розпочали свою діяльність письменники-демократи С.В.Руданський, А.П.Свидницький, Г.О.Мачтет, автор відомої революційної пісні <Замучен тяжелой неволей>, революційні народники В.К.Дебогорiк-Мокрiєвич, В.i.Дзюбинський, перший полiткаторжник на Сахаліні Н.Ф.Крижанiвський.

Посилання

1) Летопись Быховца М., 1966.
2) Сецинський Е.И. Город Каменец-Подольск. Историческое описание. К., 1895,с197-198
3) Тихомиров М. Про початок Кам'янця-Подільського. - "Прапор Жовтня", 1962, 25 жовтня, запис Ю. Альперина.
4) Дашкевич Я. Р. Грамота Федора Дмитровича - 1062 року. - Наук. інформац. Бюлетень, 1962, № 4, с. 9-30: Його ж Кам'янець . Подільський у вірменських документах. Архіви України", 1970, № 5, с. 57-65.
5) Полное Собрание Русских Летописей. Ипатьевская Летопись. - М.: Издательство Восточной литературы. - Т.2. - С.753
6) Пламеницька Е. М. Про час заснування Кам'янця-Поділського замку-фортеці. -У зб. Слов'яно-руські старожитності. К. 1969, ст. 124-144.
7) Сецинський Е.И.Назв, праця, с. 6-3.
8) Там же, с. 159.
9) Сецинський Е. И.Назв. праця, с. 13-14.
10) Західна Україна. К , 1940, с. 44-48.
11. Подольские Епархиальн. Ведом. Журнал Подольск. духовенства 1862-1905. /ПЕВ
12) Компан.0. Міста України у другій половині ХVII ст. К" 1963, с.76,81,100.

13) там же.
14) Сецинський Е.И. Город Каменец - Подольский. Историческое описание. К., 1895, с.121,204.
15) там же,с.53,113,120.
16) там же, с.177.
17) там же, с.154.

ДО XI СТОЛІТТЯ

IV-III тисячоліття до н.е.
На території сучасного міста i околицях жили племена трипільської культури. Залишки цієї культури виявлені в багатьох місцях міста археологічними розкопками. (№ 21, с.385; № 27).

II ст. н.е.
На карті географа Птоломея позначене місто Петрідава, яке ототожнюють з теперішнім Кам'янцем. (№ 1,с. 5).

II-ІV ст.н.е.
Територія Призбруччя (від теперішнього Кам'янця до Сатанова) стояла на межі римської провінції Дакії. До наших часів збереглися рештки валу того періоду, названого Траяновим. Вал проходив по лінії Устя-Кульчиївці-Яромірка-Сатанів-Скалат (ЧК, 1940, 24 листопада (№ 21, с. 21-22, 66-67).

II-V ст. н.е.
На території міста жили слов'янські племена черняхівської культури, залишки якої виявлені в кількох місцях (№ 27).

IX-Х ст. н.е.
На території міста жило слов'янське плем'я тиверців, що входили до складу Київської Русі. (№ 3,с. 9).

 

XI - ХІV СТОЛІТТЯ

XI ст.
В процесі феодального дроблення Київської Русі виникло Теребовецьське князівство, до якого входила територія теперішнього Кам'янця. В XII-XIII ст. ця територія стала називатися Пониззям, а з кінця XIII-до початку ХІV ст. - Поділлям(№ 24. с. 10).

XI-XII ст.
Археологічними розкопками у Старій фортеці доведено, що фортеця закладена ще наприкінці XII ст. Отже виникнення міста треба датувати рубежем XI - XII ст. (№ 3, с. 9,55).

XII-XIII ст.
На Руських Фільварках існувала Воскресенська церква і монастир, зруйновані татарами (№ 1, с. 131; № 3, с. 10; № 22, т. 2 с. 231; № 21,с. 300, 370).

1250-1255 рр.
Місто загарбали татари. Татарські хани не давали ярлика на володіння Поділля, а правили краєм самі через баскаків і виборних місцевих отаманів. Хани іменували себе "отчичами і дідичами Подільської землі"(№ 1, с. 6 8)

1259-1260 рр.
Татари під проводом Бурундая знищили фортеці і оборонні споруди на Пониззі і в Кам'янці (№ 24, с. 12).

XIII ст., II пол.
Створено Подільський улус, яшм поділявся на тьми (округи). Була створена Кум'янецька тьма.

1362 р.
Великий князь Литовський Ольгерд здобув перемогу над татарами на Синіх водах (р. Синюха), внаслідок чого Поділля і Кам'янець були звільнені від татарського поневолення, але загарбані Литвою (№ 1, с. 8, 9-10)

1362 р.
Ольгерд передав Поділля і Кам'янець у володіння князям Коріатовичам (№ 1, с. 9-11).

1366-1370 рр.
У місті з'явився католицький орден домініканів - провідників, хоч у місті ще зовсім не було католиків. Це був початок проникнення у місто і на Східне Поділля агентури войовничого загарбницького ватиканського католицизму, з яким місцеве населення вело запеклу боротьбу (№ 1с 164).

ХІV ст. 70-ті роки.
На руїнах руської кам'яної фортеці XII - XIII ст. Коріатовичі розпочали будувати нову фортецю. Будівництво продовжувалося у ХV ст. і закінчено в 1544 р. Фортеця розрахована на кругову оборону, як з боку зовнішнього ворога так і з боку населення міста (№ 3, с. 11, 54, 55)

ХІV ст. 70-ті роки
У фортеці збудована православні церква. У 1672 р. була розібрана з метою побудови нової, але загарбання міста турками перешкодило будівництву (ПЕВ 1892, № 27-28 с. 474-490)

1374 17 листопада
Грамота Юрія Коріатовича про визначення місту 204 ланів поля та приблизно стільки ж вигонів - пасовиськ, про надання права суду через своїх представників, права на торгівлю та ін. Грамота виходила з місцевих норм права, звичаїв і традицій та норм магдебурзького права, Це свідчення найзавітнішого проникнення цього права на Поділля (№ 1 с., 197-198)

1375 р. 17 березня
Грамота Олександра Коріатовича Кракову на право торгівлі з Поділлям і Кам'янцем (№1 с. 11 )

1375 р.
Заснування Кам'янецької католицької дієцезії (єпіскопії). Першим біскупом був німець Вільгельм Домініканін (№ 1 с. 159)

Після 1375 р.
Побудовано Кафедральний дерев'яний костьол католицький. Між 1480-1517 рр. замість нього побудовано кам'яний костьол. Його добудовували і перебудовували кілька разів. Турки влаштували в ньому мечеть і прибудували мінарет. В 1756 р. на мінареті встановлена бронзова статуя Мадонни. Костьол зберігся, тепер тут філіал музею (№ 1. с. 172-176).

1385 р.
Підтвердження Костянтином Коріатовичем грамоти Олександра Коріатовича 1375 р. Кракову на торгівлю з Кам'янцем (№ 1, с. 223).

1385 р.
Кревська унія - угода між Польщею та Великим князівством Литовським про об'єднання в одну державу під польською зверхністю. Польські магнати і шляхта використали її дія загарбання Поділля і Кам'янця (УРЕ, т. 7. с. 347).

1386 р.
Присяга кам'янецького князя Федора Коріатовича Ягайлу, який після Кревської унії 1385 р. став королем Польщі та Литовського князівства (№ 1, с. 13).

1393 р.
Федір Коріатович відмовився бути слухняним новообраному Великому князю Литовському Вітовту, прихильником польської шляхти і католицизму, і на чолі об'єднаних загонів подолян і литовців повстав проти Вітовта (№ 1, с. 13; № 22, т. 1, с. 63).

1393 р., середина
Похід Вітовта на Поділля, захоплення і підкорення Брацлава, інших міст, і нарешті, Кам'янця, Федір Коріатович з великим загоном подолян подався на Угорщину і осів там в Мукачево - Маковецькій області, якою правив до смерті - 1414 р. Ця область пізніше дістала назву Закарпатської України-Русі (№ 1, с. 13; № 22,т. 1, с. 63).

1394 р.
Вітовт відступив місто польському королю Ягайлу (№ 1, с. 13, 14).

1395 р., червень
Ягайло передав своє право на Кам'янець польському вельможі Спитку з Мельштина, воєводі краківському за 20 тис. злотих (№ 1. с. 14)

ХІV ст. кінець
У місті з явився католицький орден францисканів. Вони побудували кляштор, а потім і костьол, спочатку дерев'яний, а після пожежі 1616 р. - кам'яний. В 1787 р. францискани переселилися в Городок, а в 1799 р. їх будівлі перебудовані на Архієрейський дім (тепер бавовняна фабрика (№ 1, с. 168-169).

XІV ст. кінець
Побудована дерев'яна Свято Троїцька церква, згоріла в 1616 р. і побудована нова кам'яна. Розібрана в 1935 р. (№ 22 т. II, с. 235).

ХІV ст. кінець
Існувала церква Параскеви П'ятниці - покровительки ремесла і торгівлі. Такі назви церков існували у всіх древнєруських містах (№ 23, с., 62).

1398 р.
Вірмени побудували церкву Св. Миколая в ХVІІ ст., до 1672 р., при цьому храмі жили вірменські монахині - дівотки, які боролися проти унії з католицизмом. В 1840 р. цей храм став православним (№ 1, с. 154, 155, 182).

1399 р.
Після смерті Снитка Ягайло викупив місто у вдови Спитка (№ 1, с. 14).

1400 р.
Ягайло передав Поділля і Кам'янець Литовському князю Свидригайлу (№ 1, с. 14).

1424 р.
Підтвердження Магдебургського права, наданого у 1374 р.

1362 р.
Литовський князь Ольгерд передав Поділля і Кам'янець у володіння князів Коріатовичів. (28)

1392 р.
В історичних джерелах вперше згадується населений пункт Супруньківці Кам'янець-Подільського району, (28)

1393 р.
На Поділлі відбулося велике антифеодальне повстання. Від Вінниці до Теребовлі подоляни вигнали литовських, а також і польських панів, що все більше осідали на Поділлі. Серед повсталих був і Кам'янець-Подільський. (29)

1406 р.
В історичних документах вперше згадується населений пункт с. Сокіл. (30)

1412 р.
В історичних джерелах вперше згадується населений пункт Думанів Кам'янець-Подільського району. (28)

1422 р.
В історичних джерелах згадується населений пункт Руда Кам'янець-Подільського району, (28)

1431 р.
В історичних документах вперше згадується населений пункт Гринчук, Жванець, Рункошів. (30)

1432 р.
м.Кам'янцю надане магдебургське право. (28)

1441 р.
В історичних джерелах вперше згадується с. Цвіклівці. (30)

1442 р.
Заснування с. Щербівці Новоушицького району. (28)

1463 р.
Кам'янець-Подільський став королівським містом і центром Подільського воєводства. (29)

1512 р.
В історичних джерелах вперше згадується населений пункт Ластівці Кам'янець-Подільського району. (28)

1527 р.
В м. Кам'янці-Подільському збудовано Руську браму - пам'ятник архітектури, фортифікаційну споруду того часу. (28)

1532 р.
В історичних джерелах вперше згадується населений пункт Привороття Кам'янець-Подільського району. (28)

1537 р.
Розпочався судовий процес між магістратом і власниками навколишніх сіл Кам'янець-Подільського району за межі міських та приватно-власницьких земель. Процес тривав з 301 рік - аж до 1838 року. (28)

1537 р.
В історичних джерелах вперше згадується населений пункт Цибулівка Кам'янець-Подільського району. (28)

XVII століття

1601 р.
У місті створено цех бондарів, стельмахів, колодіїв, столярів. Цех існував до 1803 р. В XVII ст. в цеху працювало 72 майстри (№26, с 41)

1603 р.
При Свято-Троїцькому соборі існувало братство (№1, с 117,135)

1604 р.
Пожежа вірменської ратуші (№23,с.70).

1606 р.
У місті з'явився католицький орден єзуїтів, девізом яких був заповіт засновника цього чорного ордена Ігнатія Лойоли: "Увіходьте в світ лагідними вівцями, дійте там, як люті вовки і, коли вас будуть гнати як собак, умійте підкрастися, як змії." Орден ліквідовано Папою Римським в 1773 р. (№1, с.169).

1606 р.
При Іоанно-Предтеченській церкві продовжувало діяти братство (№1,с 117,135).

1607 р.
В історичних документах вперше згадується Китайгород Кам'янець-Подільського(28)

1610 р.
Єзуїти заснували у місті школу для дітей шляхти (№13, с.47)

1611 р.
Польський сейм затвердив постанову сеймика польської шляхти про пожертву ордену єзуїтів всього земського збору Подільського воєводства (№1, с.169).

1611 р.12 липня.
Скарга коронного гетьмана Станіслава Жолкевського королю про поганий стан укріплень Кам'янця і недостатність гарнізону.

1611 р. Осінь.
Кам'янецькі єзуїти погромили і пограбували Панівецьку кальвіністську академію і друкарню.

1612 р.
Волохи напали на околиці міста, спалили понад 30 сіл, а населення знищили або взяли в ясир (НІБ,1965,№2, с.71).

1613 р.13 жовтня.
О 9 год. ранку був землетрус, що тривав чверть години (НІБ.1965, №2, с.71).

1614 р.
Вірмени побудували общинну лікарню для бідних (будинок зберігся по вул.Шпитальній, №3),(№1,с.198,214).

1615 р.
Спустошення татарами околиць міста (№1, с.24).

1615 р.
Засновано католицький жіночий кляштор домініканок біля Руської брами. У 1640 побудували новий кляштор біля Вітряної брами. Після 1672 р. турки його розібрали У 1772 р. Домініканки побудували третій кляштор і костьол Архангела Михаїла в північно-східному кутку теперішнього старого бульвару. У 1866 р. кляштор закрито (№1, с.168; №3, с.90).

1616 р.
Велика пожежа в місті. Згоріла більша частина міста. Після цього поширилось будівництво кам'яних будівель (№1, с.164).

1617 р.
За західними мурами фортеці споруджено кам'яно-земляні укріплення - нову фортецю (вали). Будував фортецю майстер Теофіл Шомберг (№3, с.21-22, 57).

1621 р.
Одноденна безуспішна облога міста турками під проводом султана Османа (№1,с.25)

1621 р. 14 жовтня
Святкування у Кам'янці, в присутності короля Володислава, перемоги над турками під Хотином. Вирішальну роль у перемозі відіграли запорожці на чолі з Сагайдачним (№1, с.251).

1621 р., жовтень.
Гетьман реєстрового козацтва Петро Сагайдачний був гостем у кам'янецького вірменського старости Лукаша Грицьковича.

1621 р., жовтень.
Закінчилася Хотинська війна між Польщею і Туречиною. Підписано договір про мир, за яким кордон між двома державами проходив по річці Дністер. Хотин відійшов до Туречини. (30)

1623 р.
У місті з'явився католицький орден кармелітів-босих. В 1623 році вони побудували кляштор, зруйнований турками. В 1717-1750 рр. побудували кляштор і костьол на новому місті (проти теперішньої лазні). В 1866 р. кляштор ліквідовано, а костьол перебудовано в 1878 р. на православний Казанський собор, розібраний в 1935 р. (№1, с. 170).

1625 р.
У місті з'явилася чума (№21, с.325).

1627 р.
Побудовано біскупський будинок, (№3, с96).

1633 р., жовтень
50-тис. турецьке військо під командуванням Абаза-паші спустошило околиці міста (№1, с.26)

1633 р.
У Франції опубліковано перший план міста Кам'янця (№23, с.8).

1634 р. осінь.
Турки знову з'явилися під Кам'янцем, але спроби взяти місто не робили (1, с.26).

1638 р.
Побудований Вірменський колодязь (проти ратуші), (№3, с.88).

XVII ст., середина.
У місті широко розвинуто ювелірне ремесло. Відомі тогочасні ювеліри Кірков Кам'янецький, Христофор Криштанів та ін. (№3, с.15).

XVII ст., середина.
У місті 18 ремісничих цехів (№26, с.185).

1648 р.
Спалахнула визвольна війна українського народу, очолювана Богданом Хмельницьким. Польський уряд на допомогу гетьману Потоцькому надіслав з Кам'янця-Подільського свої війська, але вони були розбиті українськими козаками. (29)

1648 р., середина серпня.
Облога міста козацьким військом Максима Кривоноса. До них приєдналися повсталі селяни та кам'янчани і разом обложили місто. Але незабаром облога була знята, бо війська за наказом Богдана Хмельницького перекидалися під Пиляву на Поділлі, де польській армії було завдано нищівного удару. (29) Облога припинена в зв'язку з перекидкою козаків в інше місце (№1, с.28).

1648 р.
Загони карпатських опришків Гірша і Вовка під містом. (№1, с.28).

1649 р.
Великий розлив р.Смотрич, який попсував міські укріплення.

1651 р., середина серпня.
Штурм міста козаками під командуванням Джеджелія та Івана Богуна. Штурм припинено 19 травня в зв'язку з появою пошесті у війську (№1, с.28).

1652 р.,травень,червень.
У місті від чуми померла більша частина населення (№21, с 326).

1652 р., червень.
Козаки під проводом Тимоша Хмельницького під Кам'янцем. Спроби нападу на місто не робили (№1, с.28-29).

1652 р., осінь.
Короткочасна облога Кам'янця козацьким військом Богдана Хмельницького. Облога припинена через пошесть у козацькому війську (№1, с.30).

1653 р.
До Кам'янця втік від переслідування Семиградського князя Ракочі молдавський господар Лупул з своєю родиною, в тому числі і з дочкою Розандою, дружиною Тимоша Хмельницького. Лупули розмістилися на вул.Домініканській у будинку старости. (Будинок зберігся, зараз вул.Домініканська, 4)

1653 р.,жовтень.
Козацьке військо на чолі з Б.Хмельницьким в околицях Кам'янця. В листопаді 1953р. воно оточило і взяло в облогу польське військо і короля Яна-Казимира під Жванцем. У грудні 1653 р. Б.Хмельницький з-під Жванця виїхав на Переяславську Раду (№3, с.21, ПИ,1962, 25 жовтня).

1654 р. 8-18 січня
Відбулася Переяславська Рада, на якій прийнято історичне рішення про возз'єднання України з Росією. У березні 1654 р. в Москві були підписані березневі статті про політичне і правове становище України в складі Росії.

1654 р.
Король заборонив євреям жити у місті. Це підтверджувалося в 1659, 1663, 1665 та 1670 рр., але євреї залишалися у місті (№1, с.219).

1655 р.,червень липень.
Облога міста козаками під проводом Б.Хмельницького і Василя Бутурліна, яка продовжувалася 3 тижні. Вчинено 9 штурмів. Облогу припинено з приводу пошесті серед козацького війська. Хмельницький мав таємний зв'язок з міщанами міста (№1, с.31).

1656 р.
У місті працювали цирульники, зокрема Хома Хвощ, які лікували людей (№26, с.181).

1658 р.
Українська (руська) ратуша виселена з руського ринку (біля Кушнірської башти) у вірменський квартал, у буд. Кір'яка (Кір'ячинського), біля Іоанно-Предтечинської церкви (буд. зберігся на вул. Бебеля, №9), (№1, с.204; №3, с.83; №23, с.71).

1662 р.
Постанова сейму про те, щоб у фортеці піхоту з місцевого населення замінити на католиків (№1, с.192).

1665 р.
Вірменам надано однакові права нарівні з поляками і українцями та дозволено користуватися власною печаткою (№1, с.213).

1666 р., 1 жовтня
Кам'янецькі вірмени-григоріани прийняли унію з католицизмом. Це був початок повної втрати місцевими вірменами своєї національності протягом наступного XVIII століття (№1, с.177).

XVII ст., 70-ті роки
У Кам'янці нараховувалося близько 15 тис. населення. Вірменів було 1200 родин, або близько 5 тис. За кількістю населення Кам'янець дорівнював тодішньому Києву, Варшаві чи Стокгольму (№26, с.76, 81, 100, 378).

XVII ст., 70-ті роки
Поляки посилили політичне і релігійне переслідування місцевого українського населення, яке "уходя от ляхов, чтоб есмя при вере своей православной быти" втікало на лівобережжя і там селилося, зокрема у м.Козельці на Чернігівщині (1665 р.).

1667 р.
Побудована Вірменська вежа-башта на Вірменському ринку. Реєстрована 1783 р. і перетворена на казематну башту (виходить на вул.Шпитальну), (№3, с.83).

1669 р.
Ремонт Гончарської башти силами місцевих ремісників (№1, с.89).

1670 р.
Польський сейм позбавив юрисдикції українську общину міста. Український магістрат було ліквідовано. Українців примусово виселяли за межі оборонного пояса по південно-західному берегу р.Смотрич та інші місця (№1, с.121, 204).

1672 р.
При Покровській церкві на Руських фільварках існувало братство (№1, с.117, 135).

1672 р., серпень.
У місті існувало 5 католицьких чернечих орденів, які у значній мірі складалися з іноземців (переважно німців). Вони підлягали безпосередньо Риму (Ватикану) та виконували його загарбницькі завдання (№22, т.ІІ, с.245-247).

1672 р.
Кіпріан Томашевич склав план міста (виданий у Кракові 1672 ). У місті було 12 православних церков, 9 католицьких костьолів, 3 вірменських храми (№1, с.40).

1672 р., 6 серпня.
Турки послали вимогу здати місто добровільно, командування фортеці відмовилося виконати вимогу (№1, с.33).

1672 р.
Краківський біскуп Андрій Тржибицький формує полк для захисту Кам'янця (№1, с.32, 90).

1672 р., 8 серпня.
Турецьке військо, на чолі з султаном Магометом І, розпочало облогу міста. У фортеці тільки 4 пушкарі. Турецького війська близько 300 тис. (№1, с.33,3).

1672 р., 14-24 серпня.
Турки захопили новий замок (вали) (№1, с.34).

1672 р., 15-25 серпня.
Турки штурмують фортецю, підривають ворота фортеці і втрачають вбитими 2000 воїнів (№1, с.34).

1672 р., 16-26 серпня.
Капітулював польський гарнізон фортеці (№1, с.34)

1672 р., 18-28 серпня.
Турки святкують здобуття Кам'янця. Султан Магомет ІV видав указ святкувати здобуття Кам'янця по всій Туреччині 3 дні (№1, с.36).

1672 р., 24серпня-3вересня
В'їзд Магомета IV в Кам'янець (№1, с.37)

1672 р. вересень.
Утворено Подільський пашалик з центром у Кам'янці Губернатором призначений Галіль-паша, який управляв провінцією і містом до смерті - 1690 р. У місті залишено гарнізон в 20 тис. війська (№1, с.37, 46).

1672 р., 7 жовтня.
Між Польщею і Туреччиною підписано мирну угоду в м.Бучачі (Бучацький договір), за якою Подільське воєводство відійшло до Туреччини (№1, с.37).

1672 р. кінець.
Турки побудували мурований кам'яний міст між фортецею і містом. Міст зберігся до нашого часу, його називали "Турецький", а в 1901 стали називати "Старий міст".

1672 р. грудень.
Загони польського війська під містом здобули перемогу над турецьким загоном, який вийшов з міста (№1, с.46).

1672-1699 рр.
Турки забрали з міста 800 хлопчиків в яничари та тисячі дівчат і жінок - в неволю.

1673 р.
Коронний гетьман Ян Собеський штурмує місто. При цьому було знищено 2000 липків-татар, які поселилися під містом восени 1672 р. Не домігшись перемоги, Собеський пішов під Хотин (№1, с.47).

1674 р.
Похід Яна Собеського на Поділля і під Кам'янець (без наслідків).

1681 р.
У місто прибув митрополит Кам'янець-Подільський та екзарх Малої Росії Панкрат, призначений указом турецького султана.

1683 р.
Польське військо на чолі з Краківським каштеляном Андрієм Потоцьким розгромило турецькі і татарські залоги в околицях міста (№22, с. 64, т.ІІ).

1685 р.
До міста доставлено з Немирова і страчено Юрія Хмельницького, князя Сарматського (№1,с.48-49; №3, с.25,200).

1687 р.
Облога міста польським військом під проводом сина короля Якова Собеського (№1, с.49).

1689 р.
Облога міста польським військом (№1, с.49).

1692 р.
Ян Собеський для блокади Кам'янця побудував фортецю "Окопи Св.Тройці", або "Блокада Кам'янця-Подільського", при впаданні р.Збруч у Дністер (№1, с.19).

1698 р.
Похід короля Августа II на Кам'янець (без наслідків).

1699 р. 25 січня.
Карловицький трактат між Туреччиною і Польщею, за яким Поділля і Кам'янець повернуті Польщі (№1, с.50).

1699 р., 12-22 вересня.
Передача турками Кам'янця полякам. Турки вивезли 270 гаубиць і 22 мортири (№1, с.50).

1699 р. вересень.
Турки, покидаючи місто, вивезли 100 возів дорогоцінностей і майна. Вони залишили місто в руїнах, зруйнували понад 600 будинків.

1699 р.
Після виходу турків з Кам'янця польський вальний сейм заборонив українцям і євреям селитися в місті (№1, с.53, 113).

1699 р., кінець.
У місті з'явився католицький орден тринітарів. Вони побудували кляштор і дерев'яний костьол. У 1763 р. закінчено будівництво кам'яного костьолу навпроти вірменського бастіону. У 1842 р. кляштор закрито. Костьол зберігся (№1, с.170).

XVII ст. Кінець.
В період турецької окупації майже всі купці покинули місто і торгівля занепала. Кам'янець втратив значення важливого осередку у зовнішній торгівлі між Заходом та Сходом і спроби у XVIII ст. не допомогли вже йому піднятися до значення торгового центру (№1, c.178,228).

1700 р.
Проведення опису міста після виходу турків. Виявлено, що більше третини садиб залишилось без будівель, а будинки, що збереглися - напівзруйновані (№1, с.52).

1700 р. 5 травня.
У місті запроваджено примусову унію православ'я з католицизмом (№1, с.120).

XVIII століття

XVIII ст. Початок.
При міському магістраті був постійний штатний кат (№1, с.208).

1702 р. 20 вересня
Кам'янецький сеймик просить коронного гетьмана збільшити гарнізон у фортеці для захисту від повсталого населення (№1, с.54).

1702 р. 20 листопада.
Конфедерація Летичівських дворян у Кам'янці для захисту від повстанців, що діяли під керівництвом Федора Шпака (Білецького), (№1, с.54).

XVIII ст., початок.
У місті відновлені ремісничі цехи. У 1702 р. створено цехи шевців і шкірників; 1712р. - злотників, ливарників, мідників, бляхарів; 1724 р. - кравців, трохи пізніше - хірургів. Замкнуті цехи перешкоджали розвиткові ремісництва (№1, с.229).

1703 р. 12 січня.
Загони народних повстанців під проводом Федора Шпака (Білецького) під Кам'янцем. Повстанці тримали місто в облозі до весни 1703 р. (№1, с.54).

1703 р., 23 січня
Під Кам'янець-Подільським з'явилися (12 січня за старим стилем) загони народних повстанців під проводом Шпака (Федора Білецького). Повстанці тримали місто в облозі до весни. (29)

1703 р.
У Кам'янецькому кафедральному костьолі організувався базиліанський орден, який здійснював вироки польського уряду на поховання заживо. (29)

XVIII ст., початок
Село Довжок перетворено на передмістя Кам'янця. Тут побудована резиденція кам'янецького старости для прийому іноземних послів і знатних осіб. У резиденції побували: Цар Петро І (1711), останній польський король Станіслав-Август(1781), останній кримский хан Шагін-Гірей (1786) перед від'їздом до Туреччини. Тут між 1778-1790 рр. російський уряд, за домовленістю з Польщею, створив поштову станцію, яка охоронялася козаками. Після 1793 р. Довжок відійшов до повіту.
1703 р. Король Август II заборонив євреям осідати і торгувати у місті більше 3-х днів. Заборона підтверджувалася в 1725 р., але частина євреїв зосталася в місті і тримала на відкупі міські податки (№1, с.219-220).

1710 р.
З королівської скарбниці виділено 5000 золотих щорічно на утримання фортеці. Фактично гроші поступали рідко (№1, с.100).

1711 р., 11 серпня.
До міста прибув з Рави-Руської через Сатанів російський цар Петро І для ознайомлення з фортифікаціями (№1, с.99).

1717 р.
Польський сейм прийняв рішення про закриття всіх православних церков. У першій чверті XVIII ст. порівняно швидкими темпами відбувалась колонізація краю польською адміністрацією та жовнірами. Почали відновлювати старі форми феодальної експлуатації, чинили релігійні утиски, переводячи селян і міщан в унію. Проводилася політика окатоличення населення. (28)

1717 р.
Проведено ремонт і перебудову Руської брами (№3, с. 78).

1717-1750 рр.
Кармеліти побудували костьол по вул. Кармелітській (№3, с.34).

1719 р.
У місті від чуми померла половина солдатів гарнізону (№21, с.327).

1720 р.
Розливами р.Смотрич пошкоджено укріплення Польської і Руської брами (№1, с.100).

1720-1785 рр.
У місті жив і служив у війську гарнізону вірменин Ян Вітт (1710-1785). У 1768-1785 рр. комендант кам'янецької фортеці і всіх прикордонних фортець і замків. Під його керівництвом здійснено прибудови Домініканського костьолу і монастиря в 1737 р. В 1760 р. побудовано казарми Вітта, пізніше закладено сад Вітта, проведено ремонт і реконструкцію міської ратуші (№3, с.3, с.30-34).

1721 р.
У місті вибухнула епідемія чуми (№21, с.327).

1722 р.
Уніатські монахи-базиліани захопили Св.-Троїцьку церкву і створили при ній монастир (№1, с.122).

1723 р.
Польсько-українському магістрату надано право розпорядження оборонними засобами, мати у себе ключі від міських брам. Створено стрілецьке братство (№1).

1730 р.
Побудовано порохові склади (Порохівню),(№3, с.30).

1734 р.
Гайдамацькі загони під керівництвом Верлана в околицях міста (№1, с.56).

1734 р.
У фортеці утримуються противники претендента на королівський престол Станіслава Лещинського і полонені гайдамаки (№1, с.56, 99).

1734 р.
На площі перед Ратушею проведено прилюдне покарання учасника гайдамацького руху Івана Клобуцького.

1737 р.
Члени магістрату - українці з своєю челяддю, озброєні дрючками, ціпами, сокирами, в кінному і пішому строї напали на садибу монахів базиліан-уніатів і зруйнували господарські будівлі, самовільно побудовані базиліанами біля Воскресенської церкви на Руських фільварках.

1737-1738 рр.
У місті вирувала страшна пошесть - чума (повєтріє), від якої померло багато населення (№21, с327).

1737-1753 рр.
У місті працював військовий інженер Хрістіан Дальке, який перебудував вірменські бастіони (1746), турецькі бастіони біля Кушнірської башти (1753) та інші укріплення (№3, с.73, 80).

1738 р., 29 серпня.
У місті спалахнула чума. Продовжувалася до 19 січня 1739 р. (№21, с.327).

1739 р., кінець червня
Біля Кам'янця, в поході на Молдавію, проходили російські війська під командуванням фельдмаршала Мініха, які завдали великої поразки туркам під Ставчанами Хотинського повіту (№1, с.59).

1750 р.
Наказ про виселення з міста євреїв за 24 години (№1, с.220).

XVIII ст. Середина
Між мостом до фортеці і вірменським бастіоном перебудована міська в'їзна брама (№3, с.30).

XVIII ст. Середина.
У місті, у будинку Флоріана Шадбея (у XX ст. - будинок д-ра Манасевича на Центр, площі) проживав син молдавського господаря Ян-Рудольф Кантакузен (пізніше похований в Іоанно-Предчененському соборі).

XVIII ст. середина.
У місті були відомі будівничі майстри Стефан Маковецький та Яків Захар, які будували оборонні укріплення (№3, с.33).

1756 р.
На мінареті кафедрального костьолу установлена статуя Богородиці, відлита з бронзи у Данцігу (№1, с.176).

1756 р.
Були випадки захворювання чумою (№21, с.327).

1757 р.
У Кам'янці проведено диспут між євреями-талмудистами і євреями-франкістами. Перемогли франкісти, талмудистів було штрафовано та спалено біля 1000 примірників талмуда (№1, с.221).

1760 р.
Побудовано багатоповерхові казарми гарнізону фортеці (казарми Вітта), проведено ремонт польської ратуші і брукування польського ринку (№3, с.30).

1761 р.
Проведено ремонт міських укріплень, побудовано мур від Кушнірської башти до Польської брами. Роботи вів майстер Стефан Маковецький.

1763 р.
У Кам'янці створено пошту, якою користувався також молдавський господар. Містилася на Троїцькій вул. (пізніше - Поштова, тепер - Зарванська). Будинок зберігся (№23, с.25).

1763 р.
Закінчено будівництво кам'яного Тринітарського костьолу. Будівництво розпочато в 1737 р. (№1, с.171).

1764 р.
Російське військо під командуванням генерала Дашкова, що діяв проти конфедератів, намагалося оволодіти Кам'янцем (№1, с.59).

1764 р.
Сейм асигнував 30000 злотих на ремонт фортеці. Фактично за півстоліття (1710-1764) було одержано лише 3000 зл. (№1, с.100).

1765 р.
Розлив р.Смотрич підмив Польську браму (№1, с.100).

1765-1775 рр.
В околицях міста, в зоні 3 миль, проживало 4208 душ євреїв. Внаслідок епідемії 1770-1771 рр. залишилося тільки 1774 душі (по обліку на 1775 р.).(№1, с.221).

1767 р.
Відбудовано зруйнований турками вірменський храм і перебудовано його на вірмено-католицький костьол, при цьому вірмени-католики зневажливо віднеслися до рештків храму вірменів-григоріан, архітектурні оздоби храму вони використали на побудову муру навколо костьолу (№1, с.154).
XVIII ст., 70-ті роки У місті жив і працював ливарник Йоган Франк Водіц, який виливав дзвони, зокрема вилив в 1769 р. дзвін для Тринітарського костьолу.

1767 р.
Відкрита перша в місті аптека Павла Ленкевича. В 17-му році відкрита друга аптека Григорія Чайковського (№23, с.124).

1769 р., червень.
В околицях міста, в Довжоцькому лісі та між Жабинцями і Янчицями, стояли табори російського війська. Тут відбулося кілька невдалих атак турків з-за Дністра (№1, с.59).

1770 р.
Відкрито новопобудовану (у 1755 р.) католицьку духовну семінарію (колегіум). З 1793 по 1811 рік була закрита, у 1812 р. відновлена і в 1866 р. остаточно закрита. Тепер міська друкарня (№1, с.186; №3, с.90).

1770 р., 8 серпня.
У місті спалахнула епідемія чуми. Продовжувалася до 2 лютого 1771 р. У місті та навколишніх селах померло 30 тис. душ. У Подільському, Брацлавському та Волинському воєводствах померло тоді 200 тис. душ (№21, с.327-328).

1771 р.
Проведена реставрація в'їзної брами-арки Станіслава-Августа (№1, с.103; №3, с.91).

1773 р.
Булла Папи Римського Клімента IV про скасування ордену єзуїтів. У Кам'янці орден існував з 1606 р. (№1, с.16).

XVIII ст., II половина.
Фортифікації біля Руської брами почали використовувати для утримання довічноув'язненних. Тут в 1774 р. по 1796 р. були ув'язнені довічно за замах на короля Станіслава-Августа (3 листопада 1771 р.) Косовський, П'єшинський, Франкенберг.

1775 р. весна.
Біля Кам'янця проходили війська, які поверталися після закінчення війни з Туреччини.

1778-1788 рр.
У місті жила доставлена з Константинополя невільниця Софія Клявоке-Челіче (1766-1822), відома красуня-гречанка. Тут з нею таємно одружився син коменданта фортеці Йозеф Вітт. В 1792 р. у Вітта її викупив за 2 млн. злотих польський магнат Станіслав Щесни Потоцький. В 1787-1792 рр. Софія була пов'язана з вищими аристократичними колами царської Росії при штабі Потьомкіна.

1781 р.
Місто відвідав король Станіслав-Август.

1782 р.
Відкрито новозбудовану кармелітами католицьку семінарію на Кармелітській вул. (зараз Татарська, 8; будинок зберігся).

1788 р. 28 червня.
Під час походу на Туреччину російські та австрійські війська стояли табором в околицях міста. (№1, с.60).

1789 р.
Розповсюдження провокаційних чуток про повстання, внаслідок чого було заарештовано багато православних священників, які ніби готували повстання (№1, с.58).

1790 р.
Побудовано двоповерховий будинок для греко-уніатської духовної семінарії, яка була закрита в 1793 р. З 1865 р. тут містилася Подільська духовна семінарія, з 1914 по 1920 р. - музей церковного історико-археологічного товариства. Був тут філіал бавовняної фабрики, зараз - картинна галерея (вул.П'ятницька,11),(№_, с.186-188).

1790-1791 рр.
Проведено ремонт Старої фортеці та побудовано оборонні мури північного подвір'я фортеці. Керував майстер Станіслав Завадський (№1, с.103; №3, с.35, 58).

1790 р.
Ліквідовано вірменський магістрат, вірменів подпорядковано польському магістрату (№23, с.21).

1792 р., 8 грудня.
Цариця Катерина II підписала таємний указ про порядок приєднання до Росії правобережних земель України, в якому зазначено, що треба головну увагу звернути на Кам'янець і завчасно оточити його російськими військами (№1, с.62).

1793 р., 7 січня.
День народження Сильвестра ВЕНЖИКА - польського письменника, публіциста, представника "української школи" в польській літературі. Працював юристом у Кам'янці-Подільському в 1812-1819 роках. Помер в 1849 році. (29)

1793 р., 21 квітня - 2 травня.
Передача міста російському військовому командуванню і приєднання міста до Росії. Через Руську браму у місто увійшов Катеринославський полк (№1, с. 65-66).

1793 р., 13-25 квітня.
Утворене Із'яславське намісництво в м.Із'яславі, до якого увійшов і Кам'янець (територія від Кам'янця до Дубна). (№1, с.63).

1793 р., 2 травня
Кам'янець-Подільський відійшов (21 квітня за старим стилем) від Польщі до Росії (останнім з міст Подільського, Волинського і Вроцлавського воєводств). У Кафедральному костьолі комендант фортеці Антон Злотницький присягнув на вірність імператриці Катерині II. До речі, це сталося у день її народження. (29)

1793 р., 6 вересня.
Указ Катерини II про ліквідацію Кам'янецької католицької дієцезії (єпископії). У 1798 р. була відновлена, а в 1866 р. знову ліквідована (№1, с.160, 161).

1793 р.
В результаті другого поділу Польщі, Поділля було возз'єднане з східноукраїнськими землями в складі Росії. (29)

1795 р., 2 квітня.
Утворена Подільська православна єпархія (єпископія) з центром у Кам'янці (№1,с.124).

1795 р., 1 травня.
Ліквідовано Із'яславське намісництво і утворено Подільське з центром у Кам'янці (№1, с.69).

1795 р., 21 травня.
У будинку Кір'яка (Кір'ячинського; тепер №9 по вул.П'ятницькій), в якому в 1658-1670 роках містився український (руський) магістрат, зараз - НІАЗ "Кам'янець") відбулося урочисте оголошення указу про утворення Подільської губернії (№23, с.72).

1795 р., 6 липня.
Затвердження Кам'янця губернським містом (№1, с.69).

1795 р., жовтень.
У Кам'янці і на Поділлі ліквідовано уніатство. Захоплені уніатами після 1700 р. церкви повернені у православ'я (№1, с.121-122).

1795 р.
У місті проживало лише 3450 мешканців. У 1570 р. було 4500 жителів (№1, с. 232, 235).

1796 р.
Створено Подільський головний суд. В 1831 р. його замінили дві палати: кримінального та цивільного суду. В квітні 1872 р. вони були замінені з'єднаною палатою кримінального та цивільного суду, яка ліквідована в 1880 р. в зв'язку з утворенням окружного суду.

1796 р., 22 січня.
Затверджено герб Подільської губернії і Кам'янця: сонце в проміннях і зверху хрест.

1796 р., 1 травня.
Заснована Подільська казенна палата. Ліквідована в 1919р. (30)

1796 р., травень.
Створено канцелярію подільського губернатора і губернське правління. Існували до лютневої революції-12 березня 1917р.

1796 р., червень.
Указ про утворення в Кам'янці академії грецького (православного) обряду. Академія не була утворена, а замість неї в квітні 1797 р. у Миргороді утворена Подільська духовна семінарія, переведена у 1805 р. до Кам'янця (№1, с.221).

1796 р., 12 грудня.
Подільське намісництво реорганізоване у Подільську губернію з приєднанням ліквідованого Брацлавського намісництва (№1, с.69-70).

1796 р.
Заснований Подільський губернський приказ громадської опіки. (30)

1797 р., 19 січня.
День заснування у м. Кам'янці-Подільському губернської лікарської управи для нагляду за санітарним станом губернії, за лікарнями, військовими госпіталями, приватними лікарями і аптеками. Ліквідована 9 лютого 1861 року. (28)

1797 р., квітень
Організована кінна пошта, що сполучила всі повітові міста в губернії (службові переїзди і пересилка пошти).

1797 р.
Євреям дозволено селитися в місті (№1, с.221).

1797 р.
Складено генеральний план міста. Автор - інженер-підполковник Дементій Мелещенов (№3, с.36).

1798 р.
Відкрито польський театр під керівництвом Антона Змієвського, який містився на Вірменській площі, де тепер двір швейної фабрики. Ставилися польські п'єси, рідко - російські. З 1831 р. російські п'єси ставилися систематично. У 1861 р. театр був переведений до нового приміщення, спеціально побудованого біля Кушнірської башти. Театр згорів у травні 1918 р. (№1,с.191-192).

1799 р.
Збудована дерев'яна церква на Карвасарах, яка збереглася до наших днів (№1,с.156; №3,с.59).

1799 р.
Францисканський кляштор перебудовано під архієрейський дім (№1, с.132).

1799 р.
У місто прибув перший православний єпископ, який з 1795 р. тимчасово перебував в Шаргородському монастирі (№1, с.132).

XVIII ст., Кінець.
Почало занепадати ремісництво. Фабричної промисловості ще не було (№1, с.232).

1800 р., літо.
Місто відвідав великий князь Костянтин Павлович (№1, с.77).

XIX століття

1801 р., листопад - 1805 р., січень.
У місті жив і працював (1801-1805) в канцелярії цивільного губернатора Олексій Петрович Юшневський (1786-1844, народ, у м. Петербурзі) - декабрист, один з організаторів і керівників Південного товариства декабристів у Тульчині (УРЕ, т. 16, с. 442).

1804 р.
Лікар Шагін вперше встановив у місті наявність мінеральних джерел, придатних для лікування.

1805 р.
До міста переведена з Шаргорода Подільська духовна семінарія і розміщена в помешканні колиш. греко-уніатської семінарії (№ 1, с. 143, 187).

1805 р.
Утворена окрема від магістрату міська комісія для керування повинностями (податками і зборами). Існувала до 1837 р. (№ 1,с.222).

1807 р.
Організовано губернську друкарню, першу в місті. В 1921 р. перетворена на міську друкарню. Тепер це друкарня ім. В. І. Леніна (№ 23, с. 125.-126).

1807 р.
Відкрита перша книгарня (польська) Пфаффа. В 1846 р. - друга книгарня Коципінського. В 1858-1863 рр. існували ще книгарні Оргельбранда (відомого видавця у Варшаві) та А. Каленбала (№ 23, с. 125-126).

1809 р.
Подільську духовну семінарію закінчив Михайло Достоєвський, родом з м. Брацлава Подільської губернії, батько видатного російського письменника Федора Михайловича Достоєвського. У Кам'янці жили родичі Достоєвських (РП, 1968, 28 травня).

1809-1813 рр.
На Центральній площі у буд.Чайковських (тепер частина будинку - 25/27) проживав останній Молдаво-Валашський господар Костянтин Іпсіланті (№ 23, с. 17).

1812 р.
Скасування фортеці як військово-оборонної одиниці, перетворення її в ордонанс-гауз (військову тюрму).(№ 1, с.100, № 3,с. 38).

1812 р., весна.
Народний месник Поділля Устим Кармалюк (1787-1835, народився в селі Головчинцях Літинського повіту) вперше прибув під конвоєм до Кам'янця в 4-й уланський полк. Через місяць утік з полку. Кармалюк ще побував тут у військовій тюрмі: 1814 р. - з весни по вересень; 1817 р. - з січня по листопад; з червня 1822 до кінця 1824 р. За свого життя Кармалюк був засуджений 1 раз до смертної кари, 4 рази на каторгу в Сибір, 6 разів покараний батогами і палицями, загалом 928 ударів. Три рази утікав з Сибіру і пішки повертався на Поділля. Вчинив 2 бунти в тюрмі. Він з 1813 р. по 1835 р. вів боротьбу з панами і багатіями. Він і його послідовники вчинили понад 1000 нападів на поміщиків. Загинув у 1835 р. (УРЕ, т. 6, с. 209).

1812-1818 рр.
У місті, в повітовій школі, навчався і тут розпочав поетичну діяльність відомий польський поет І половини XIX ст., подолянин Маврикій Гославський (1802-1834).Багато поезій присвятив Поділлю: поема "Поділля" та ін.

1812-1814 рр.
Відкрито польське повітове училище на базі ліквідованої в 1773 р. єзуїтської школи, яка була відкрита ще в 1610,р. (№ 1с. 184).

1813 р., 17 січня
День народження Сильвестра Гогоцького філософа, автора "Філософського лексикона" в 4-х томах. Закінчив Кам'янець-Подільську духовну семінарію (1833). Помер 1889 року. (29)

1813-1815 рр.
У Кам'янці служив у війську Костянтин Миколайович Батюшков (1787-1855), російський поет. Тут написав кілька віршів. Залишив "Воспоминания" про тогочасне громадське життя у місті (ПЖ, 1962, 29 травня).

1815-1845 рр.
У місті поселився, жив і працював до смерті ксьондз Вавринець Марчинський (1788-1845), автор трьохтомної історії Поділля: Статистика губернії Подільської (польською мовою) (1820-1823).

1815-1822 рр.
У місті служив у війську Володимир Феодосійович Раєвський (1795-1872), російський поет, декабрист. У 1816 р. організував тут політичний гурток "Залізні персні". Заарештований в 1822 р. (УРЕ, т.12, с. 113; РП, 1969, 29 серпня).

1816 р.
День народження Антона КОЦИПІНСЬКОГО - українського композитора, етнографа, видавця. 1846 року переїхав до Кам'янця. Заснував тут музичне видавництво, яке 1855 року було переведено до Києва. Помер в 1866 р. (30)

1817 р.
Створено духовне училище (за рахунок нижчих класів духовної семінарії). Існувало по 1920 р., з перервою в 1847-1859 рр. (№ 1, с. 187, 188).

1818 р.
Подільська губернія підпорядкована у військовому і адміністративному відношенні великому князю Костянтину, намісникові Царства Польського. В 1832 р. перейшла в підпорядкування Київського генерал-губернатора (№ 23, с. 16).

1818 р., 24-26 квітня.
Місто відвідав цар Олександр І. Його супроводжували генерали Михайло Милорадович, Федір Уваров, Петро Волконський, Олександр Меншиков, а зустрічав генерал Олексій Бахметєв. (29) На честь царя була влаштована ілюмінація, від якої виникла пожежа у місті. Пошкоджено годинник на ратуші (№ 1, с. 79).

1818 р., 25 квітня.
На площі перед ратушею проведено прилюдне покарання 25 ударами батога народного месника Устима Кармалюка.

1818 р., 26 грудня.
Утворена масонська вільномулярська ложа "Озіріс" (філіал петербурзької "Астри" ). В ложі було понад 20 членів: Францішек Димер, Ігнатій Садовський, Ян Чайковський та інші. Зібрання проводилися у будинку Димера на Кармелітській вул. (зараз Татарська), пізніше у садибі Пільштина на Центральній пл. Ложа розпалася в 1822 р.

1819 р.
За допомогою Подільського губернатора, католика Грохольського, у місті оселилися католицькі монахині "Візитки". В 1842 р. для них розпочали будувати кляштор на Польських Фільварках. В 1866 р. кляштор "Візиток" закрито, а будівлі передано під духовну жіночу школу (пансіон). (№ 1, с. 171).

1823 р., 11 квітня.
На площі перед ратушею, біля "стовпа ганьби" виконано вирок суду над Устимом Кармалюком, якого покарано 101 ударом батога.

1823-1830 рр.
У Кам'янці існував літературний гурток польських поетів і письменників, до якого входили: Станіслав Старжинський, Адольф Янушкевич. Францішек Ковальський, Ігнатій Садовський, Каетан Чайковський, Кароль Сабінський, Маврикій Гославський і інші. Гурток збирався в помешканні Ігнатія Садовського або у Станіслава Старжинського на Троїцькій вулиці, або у його маєтку в Заміхові Новоушицького повіту (№ 23, с. 28).

1823 р.
Видатний російський художник-живописець Василь Андрійович Тропінін (1776-1857) у кам'янецькій фортеці малював портрет народного месника Поділля Устима Кармалюка. Тропінін - виходець з селян-кріпаків, у 1805-1823 рр. жив у с. Кукавці Могилівського повіту. Намалював "Весілля в Кукавці", "Дівчина з Поділля", портрет селянина, який вважають портретом Кармалюка та ін. (УРЕ, т. 14, с. 556; РП.).

1825 р.
У місті побував для зв'язку з таємним гуртком офіцерів гарнізону декабрист Олександр Йосипович Корнілович (1800-1834), виходець з поміщицької родини с.Борсуки Ушицького повіту. Російський історик-літератор. (РП, 1962, 7 січня)

1825 р.
Відкрита губернська лікарня на 150 ліжок для хворих та 150 місць для престарілих (богадільня). До 1872 р. містилася на Набережній вул. , навпроти саду Вітта. В 1861-1867 роках для лікарні збудовано новий будинок на Пушкінській вул. і в 1872 р. сюди переведено лікарню. В 1908 р. у лікарні працювало 7 лікарів та 12 середніх медпрацівників. В 1921 р перетворена на міську лікарню (№ 3, с. 39, 40, 104; архів лікарні).

1828 р., 4 вересня.
День народження Мойсея Дороновича - одного із засновників (1890) Кам'янець-Подільського давньосховища старожитностей (історичного музею), протоієрея Казанського собору в Кам'янці-Подільському. Помер 1891 року в Кам'янці-Подільському. (29)

1828 р., 15 вересня.
День народження Михайла Грейма - краєзнавця, художника-фотографа, нумізмата, видавця. У Кам'янці-Подільському жив з 1852 року, тут заснував фотодрукарню (1872). (29)

1830 р., 6 грудня.
У міському театрі відбулася польська демонстрація на підтримку польського повстання у Варшаві, яке розпочалося 17 листопада 1830 р. Пізніше на вулицях міста розповсюджувалися заклики до повстання (№ 1, с. 75).

1831 р., січень-лютий.
У Кам'янці працював по боротьбі з холерою Володимир Іванович Даль (1801-1872), видатний російський письменник і вчений-лексикограф, складач "Тлумачного словника живої великоруської мови". Написав повість "Подолянка" і видав нарис про народну поезію Поділля. З 1863 р. почесний член Петербурзької академії наук (УРЕ, т. З, с. 560; ПЖ, 1962, 21 серпня)

1831 р.
Закладено Старий бульвар біля міської брами (№ 23, с. 74).

1831 р.
У місті існувало три аптеки: одна державна і дві приватних - Фаренгольца та Криницького (№ 23, с. 25, 125).

1831-1832 рр.
Закрито польські школи і училища у місті (№ 1, с. 75).

1831 р.
Розпорядження уряду про скасування магдебурзького права на Правобережній Україні.

1831 р., 19 вересня
На Правобережній Україні ліквідовано польські суди.

1831 р., 30 жовтня.
Указ про надання державним установам і урядовцям на Правобережній Україні найменувань (назв), які діяли у великоруських губерніях

1832 р.
Створена перша в місті приватна друкарня Вагнера. Пізніше перейшла до Крайза. Існувала до 1920 р. (№ 1, с. 190)

1832 р.
Перебудовано і розширено в'їзд до міста між Польською брамою та Кушнірською баштою і встановлено про то меморіальну плитку і написом ''1832" (№ 1,с. 108).

1833 р., 1 січня.
Відкрито чоловічу гімназію. В 1841 р. для гімназії перебудовано помешкання єзуїтського кляштора (тепер педуніверситет) (№ 1, с. 75, 185). Ліквідована 4 липня 1920 року. (28) Першим директором був Федір Телешов, а інспектором Іван Сбітнев.

1833 р.
Відкрито парафіяльне училище. В 1869 р перетворене на двокласне міське училище, а в 1895 р. - на чотирикласне. Містилося в колиш. біскупському будинку (згодом металоштампувальний завод, тепер - знову будинок біскупа) (№ 1, с. 186).

1833 р., 1 січня.
Відкрито губернську публічну бібліотеку, яка складалася переважно з латинських і польських книжок. Бібліотеку майже ніхто не відвідував (№ 1, с. 188).

1833 р., 20 травня.
Заснована Подільська губернська будівельна комісія для безпосереднього керівництва і нагляду за спорудженням державних, громадських і приватних будівель. Ліквідовано 28 квітня 1849 року. (29)

1833 р., 8 листопада.
Народився у с. Привороття Михайла Багинського - краєзнавець, історик релігії Поділля, педагог. Працював викладачем (1864-1902), ректором (1892-1900) Подільської духовної семінарії. Помер 1910 року в Кам'янці-Подільському. (29)

1836 р.
Лікар Шарков виявив джерело мінеральних вод на Довжку. Дослідження на Довжку проводилися також в 1955-1958 рр. і підтвердили наявність мінеральної води. В 1972р. налагоджено розлив води "Кам'янець-Подільська". (ПЖ, 1958, 26 лютого).

1836 р., 2 січня.
Народився Менделе Мойхер - Сфорім /пом.1917/ - єврейський письменник. Справжнє ім'я та прізвище Яків Абрамович. Учителював в Кам'янці-Подільському (1856-1858). Став друкуватись 1857 року. (30)

1837 р.
Утворено міську думу (замість економічної комісії, яка була утворена в 1805 р.), (№ 1, с. 222).

1837 р.
Польський поет Станіслав Старжинський поселився на хуторі за Біланівкою і назвав хутір "Райська брама". Назва збереглася до наших днів як назва урочища між Біланівкою і Пудлівцями (№23, с. 107).

1838 р., 1 січня.
Вийшла перша в місті газета "Подольские губернские ведомости" - орган губернського управління. Виходила раз на тиждень - по суботах, з 1885 р. два рази на тиждень - у середу і суботу. Виходила 80 років, по 6 травня 1917 р. (№ 9, с. 3).

1839-1867 рр.
Існували приватні школи для дівчат Ганни Крентель, Кавецької, Корявської, Петровської (№ 1, с. 185).

1840 р.
Указ про скасування дії Литовського статуту на Правобережній Україні.

1842 р.
Закрито домініканський і тринітарський кляштори (№ 23, с. 16).

1842 р., 3 жовтня.
Місто відвідав цар Микола І (Пр. Подолия, 1915, № 6, с. 762- 768).

1842 р.
Царський указ Подільському губернатору про заборону будь-яких змін в архітектурному вигляді фортеці і укріплень, щоб "Наявні стародавні будівлі фортеці і укріплень... зберігати і оберігати їх в найбільшій непорушності" (№ 3, с 39).

1843 р., 13 травня.
Утворені лісництва згідно з наказом міністерства державного майна для управління казенними лісами. Ліквідовані 5 лютого 1920 року. (29)

1845 р., 2 червня
У місті в родині вчителя народився Іван Васильович Лучицький (1845-1918). Навчався у місцевій гімназії та Київському університеті. Історик і економіст, професор. Доводив універсальність общинного землеволодіння. Методологія його досліджень наблизилась до економічного матеріалізму (УРЕС, т.2 с.377: ПЖ, 1973, 3 січня).

1845-1846 рр.
Старі архіви польських установ по 1793 р. вивезено до Києва (№ 23, с. 125).

1846 р.
У місті поселився Антон Коципінський (1816-1866), український композитор, етнограф і видавець. Заснував у місті музичне видавництво, яке в 1855 р переведено до Києва. Видав збірку "Пісні думи і шумки руського народу на Поділлі" та ін. У нього вчився композитор В.І.Заремба (УРЕ, с. 7, с. 308; РП, 1968, 21 листопада).

1846 р., жовтень.
У місті перебував великий український поет і художник Тарас Григорович Шевченко, з 1860 р. - почесний академік гравюри. Робив тут зарисовки архітектурних пам'ятників, записував народні пісні. Жив у приміщенні гімназії на 2 поверсі у вчителя гімназії, члена Кирило- Мефодіївського братства Петра Чуйкевича. За почутими в Кам'янці і на Кам'янеччині народними переказами про Кармалюка Шевченко написав повість "Варнак" (УРЕ, т. с. ; ПЖ, 1971, 11 грудня).

1848 р., 14 травня.
Засновано (2 травня за старим стилем) міський клуб, членами якого були дворяни, чиновники(29)

1878 р., 17 лютого
День народження В'ячеслава Претра (за деякими джерелами Петр) - українського і чеського філолога, музичного теоретика. Викладав давні мови в гімназіях, зокрема у Кам'янці-Подільському. В 1918-1920 роках був професором Кам'янець-Подільського державного українського університету. Помер 5 квітня 1923 року. (29)

1848 р., 2 травня.
Засновано міський клуб, членами якого були привілейовані суспільні кола. дворяни, чиновники і т д. Робітників і міську бідноту туди не приймали Газета характеризувала клуб як "закусочно-розпивочний заклад з безперервною картярською грою". Існував до 1917 р (ПЖ, 1962, 30 жовтня; № 16. с. 20).

1848 р., липень.
У місті розпочалася пошесть холери. Продовжувалася до грудня 1848 р.(№ 21, с. 333).

1849-1855 рр.
У духовній семінарії вчився Степан Васильович Руданський (1834-1873; народився в с. Хомутинцях Жмеринського району), видатний український поет-демократ. Поетичну діяльність розпочав у Кам'янці в 1851 р. (УРЕ, т. 12, с. 420)

1850 р.
На Троїцькій площі збудовано нове приміщення для пошти (№ 23, с. 25).

1851-1856 рр.
У духовній семінарії вчився Анатолій Патрикійович Свидницький (1834-1871), український письменник-демократ. Семінарію покинув на останньому курсі і вступив до Київського університету. Найбільш визначний твір - роман "Люборацькі" (УРЕ, т. 12, с. 561).

1852 р.
У місті поселився, жив і працював до смерті Михайло Йосипович Грейм (1828-1911, народився в місті Желехов Привіслянського краю). Організував першу у Кам'янці фотодрукарню, розпочав широку популяризацію видів і пам'ятників міста. У Кам'янці пройшов шлях від друкаря-наборщика до дослідника. Опублікував 26 праць з нумізматики і про викопні клади монет.

1853 р., 18 липня.
У місті з'явилася холера, яка продовжувалася до кінця року (№ 21, с. 333).

1853 р., 31 серпня.
Народився в Тбілісі Олексій Брусилов - російський військовий діяча, генерал від кавалерії. Під час першої світової війни командував Південно-західним фронтом, штаб якого розташувався в Кам'янці-Подільському. Помер 1926 року. (29)

1855 р., 18 липня.
З'явилася холера (№ 21, с. 333).

1854 р 11 квітня.
У місті, в родині артиста, народилася і тут виховувалася Марія Гаврилівна Савіна (1854-1916), видатна російська артистка столичних театрів (УРЕ, т. 12, с. 471).

1854 р.
В зв'язку із збройним нейтралітетом Австро-Угорської держави проведена часткова евакуація архівів: державних установ - у Вінницю і Київ, церковних установ - до Брацлава (№ 1, с. 74).

1855 р., 26 жовтня.
У місті, в сім'ї вчителя музики народився Йосип Йосипович Котек (1855 1884), видатний музика-скрипаль. Закінчив Московську консерваторію і відзнакою, учень П.І.Чайковського і А. Г. Рубінштейна. Корегував скрипкові твори П.Чайковського. Професор консерваторії у Берліні (ПЖ, 1974, 5 липня)

1856 р.
У місті працював і жив єврейський поет і вчений Бера Готлобер, у якого навчався літературної майстерності Менделе Мойхер-Сфорім.

1856-1857 рр.
У місті жив і розпочав свою літературну діяльність Менделе Мойхер-Сфорім (Соломон Якович Абрамович) (1836 1917), єврейський письменник-сатирик демократичного напрямку, основоположник новішої єврейської літератури. Учився у місцевого поета-письменника Бера Готлобера (УРЕ, т. 9, с. 53).

1858 р., 29 березня
140 років тому (1858) Іринарха Попова призначено (17 березня за ст. стилем) архієпископом Подільським (1858-1863). Помер 1868 року. (29)

1859 р., 12 жовтня.
Місто відвідав цар Олександр II . Він оглянув і схвалив місце для побудови губернських установ на Новому плані (№1, с. 82, 236).

1860 р,. червень -1880 р., вересень.
У місті існували землемірно-таксаторські класи (№ 1, с. 185).

1861 р.
Створено стаціонарний міський театр у новому приміщенні біля Кушнірської башти. Старий театр на Губернаторській площі закрито. Новий театр згорів у травні 1918 р. (№ 23, с. 55).

1861 р.
Складено генеральний план міста та забудови нового міста "Новий план". В 1913 р. складено новий доповнений план (№ 3, с. 39).

1861 р.
У місті поселився і прожив до смерті Йосип Йосипович Ролле (1830-1894); народ, в с. Генрихівці Могилівського повіту. Лікар, польський історик буржуазно-ліберального напрямку, історик медицини Поділля, історик Кам'янець-Подільського (Замечкі Подольские, 3 томи, 1880), організатор безплатної лікарні для бідних, член-кореспондент Краківської академії наук, член 7-ми наукових товариств (УРЕ. т. 12, с. 340; ПЖ, 1962, 27 вересня).

1861 р.
Збудована нова Георгіївська церква на Польських Фільварках та Покровська - на Руських Фільварках (№ 1, с. 156).

1862 р., 1 січня.
Почав виходити журнал "Подольские епархиальные ведомости", орган Подільського духівництва. Виходив 2 рази на місяць, а з 1860 р. - 4 рази на місяць (щотижня). В журналі систематично друкувалися матеріали з історії Поділля. Існував 44 роки до січня 1906 р. (Був замінений журн. "Православная Подолия"). (№ 9).

1862 р.
Велика пожежа в центрі міста. Згоріла західна частина Центральної площі і Кафедральний костьол (№ 1, с.238).

1862 р.
У місті жив і навчався музики у композитора Коципінського Владислав Іванович Заремба (1833-1902; народ, у місті Дунаївцях), український композитор, автор багатьох популярних пісень. "Дивлюсь я на небо", "Така її доля" та ін. (УРЕ, т. 5, с. 191).

1862 р., 19 листопада.
Адрес Подільського дворянства (католиків) на ім'я царя про приєднання Кам'янця і Поділля до царства Польського.

1863 р.
Заворушення серед польського населення міста, зокрема, серед гімназистів-поляків, які заявили себе прихильниками польського повстання 1863 р. (№ 1, с. 76).

1863-1878 рр.
На Конторській вулиці міста містилася банкірська контора Гінзбурга, від слова "контора" і пішла назва вулиці (№ 23, с. 28).

1863 р., квітень.
Створено нове Іоанно-Предтеченське братство (ПЕВ, 1863, № 20, с. 810-812; № 1, с. 13-19).

1863 р., 3 червня
День народження ( 1863 ) на Львівщині Євгена Петрушевича - Президента Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). У липні - листопаді 1919 року перебував у Кам'янці-Подільському. Помер 1940 року. (29)

1864 р.
Закладено Польсько-Фільварецький парк "Новий бульвар" (№ 1, с. 236).

1864 р., 12 червня.
Закладено новий міст через р.Смотрич. Будівництво закінчено в 1874 р. (довжина моста - 136 м., висота - 38 м.), будував інженер Костенецький. (ПЕВ, 1864,№ 13, с. 776; 1874, № 5, с. 67; № 1, с. 235).

1864-1867 рр.
У міській чоловічій гімназії викладав російську мову Павло Гнатович Житецький (1836-1911) - видатний український філолог, член-кореспондент Петербурзької академії наук з 1898 р. (УРЕ, т. 5, с. 67).

1864 р.
Відкрито жіноче духовне училище (пансіон) для дівчат - дітей служителів культу в помешканні закритого кляштора "Візиток". Існувало до 1920 р. (ПЕВ, 1864, № 15).

1865 р.
Закінчено спорудження будинку для духовної семінарії на Бульварній вул. (тепер вул. Шевченка), до якої переміщено з Старого міста семінарію (№ 1, с. 143).

1865 р.
Відкрито першу книжну крамницю Ст. Літова. Існувала до 1886 р. (№ 1, с. 190).

1865 р.
Відкрито державний банк.

1865 р.
Руські Фільварки перейменовано на Маріїнську Слободу, а Польські Фільварки - на Олександрівську Слободу, але ці назви не прижилися.

1866 р., 1 січня.
Відкрито міську публічну бібліотеку. У 1966 р. їй надано ім'я В.П. Затонського (№ 1, с. 188).

1866 р., січень
При духовній семінарії створено комітет для церковно-історичного описання Подільської єпархії. В 1872 р. перетворено на комітет для описання Подільської губернії (ПЕВ, 1866, № 2, с. 56).

1866 р.
Місцеву чоловічу гімназію закінчив Володимир Карпович Дебогорій-Мокріевич (1848-1826), діяч народницького руху 70-х рр. XIX ст. Вів революційну пропаганду на Поділлі (УРЕ, т. 4, с. 38).

1866 р., травень.
Закрито католицькі культові установи в Кам'янці: єпископську кафедру, монастирі, консисторію та семінарію (№ 1, с. 186).

1866 р.
У закритому кляшторі домініканок розміщено 74 піхотний Ставропольський полк, а костьол домініканок обернено на полкову церкву.

1866 р., червень.
Спалахнула епідемія холери, продовжувалась в широких розмірах до зими (№ 22, с. 334).

1866 р., 29 вересня.
Народився Михайло Грушевський /пом.1934/ - видатний український історик, перший Президент України /1918/. У лютому - березні 1919 року жив і працював у Кам'янці-Подільському. (30)

1866 р.
У міській чоловічій гімназії почав вчитися Григорій Олександрович Мачтет (1852-1901), російський письменник, активний діяч народницького руху, автор популярної революційної пісні "Замучен тяжелой неволей" (1876). Був виключений з гімназії, працював учителем повітової школи (тепер Францисканська, 2), в 1872 р. виїхав з Кам'янця (УРЕ, т. 8, с. 556; ПЖ, 1962, 4 вересня).

1866 р., 15 лютого.
В Кам'янці-Подільському в сім'ї видатного українського філолога Павла Житецького народився Гнат Житецький, український історик і діяч культури. Помер 8 квітня 1929р. (30)

1867 р.
В м. Кам'янці-Подільському збудовану губернську земську лікарню, з 1921 року -перша радянська лікарня, з 1924 року - міська лікарня. (28)

1867 р., 6 березня.
Відкрито Маріїнську жіночу гімназію. В 1905 р. для неї було побудовано нове приміщення (тепер там гімназія № 8). (№ 1, с. 186).

1868 р.
У місті народився, жив і працював до смерті Юлій Йосипович Манасевич (1868-1958). Працював шкільним лікарем 1899-1914 рр., в армії 1914-1917рр., головним лікарем і консультантом дитячої поліклініки -1924-1958 рр. 27 березня 1946 р йому присвоєно звання Заслуженого лікаря УРСР (архів лікарні).

1868 р., 9 липня.
День народження Володимира Ласкарева російського геолога, геоморфолога, мінералога. У 1901-1907 роках проводив геологічні обстеження Подільської губернії, які лягли в основу складення геологічної карти Поділля. (29)

1868 р.
Утворено підпільну народницьку організацію "Каменец-Подольская коммуна". Засновниками були: учитель чоловічої гіназії Олександр Романько-Романовський і учні старших класів: Іван Мокрієвич (брат Дебогорія-Мокрієвича), Григорій Мачтет, Іван Ходько. До комуни належало понад 30 членів. Філіали комуни були у Кам'янці, Проскурові, Старокостянтинові та інших містах.

1868 р., 24 грудня.
Помер Антон АНДЖЕЙОВСЬКИЙ (народився 1785) - український природознавець, ботанік, професор. Досліджував рослинний світ Південно-Західної України (між Бугом і Дністром, від Збруча до Чорного моря). (29)

1869 р.
У місті народилася, тут виховувалася і жила до 1888 р. Євгенія Самійлівна Шліхтер (1869-1943), (дівоче прізвище Лувіщук), професійна революціонерка. Працювала в редакціях більшовицьких газет "Вперед" та "Пролетарій" (1906-1908), виконувала партійні доручення В І. Леніна (УРЕ, т. 16, с. 347)

1869-1888 рр.
У місті жив і працював Митрофан Васильович Сімашкевич (1845-1907), ректор духовної семінарії (1876-1883), історик Поділля. В 1869-1884 рр. Опублікував "Историко-географический очерк Подолии", "Римское католичество и его церкви в Подолии" та ін.

1869 р., ІІ половина
Парафіяльне училище перетворено на двокласне міське училище (№ 1, с. 185).

1871 р., 16 березня.
День народження БУРАЧЕКА Миколи Григоровича /І6. 03.187І - І2.08.1942/ українського живописця, заслуженого художника УРСР /з 1936 р. /. заслуженого діяча мистецтва УРСР /з 1941р./ Протягом 1880 -1904 рр. жив в Кам'янці-Подільському, вчився в чоловічій гімназії. Закінчив Краківську художню академію. Написав картини "Фортеця у Кам'янці" "В околицях Кам'янця", "Вулиця у Кам'янці" та ін. (30)

1872 р., квітень.
Відкрита перша в місті приватна фотодрукарня М.О. Грейма на Гімназичній (Соборній) площі № 2 (тепер Татарська, 12).

1872 р.
Створено Комітет для історико-статистичного описання Подільської губернії.

1872 р., травень.
У місті з'явилася холера. (№21, с. 335)

1872 р.
Створення у м. Кам'янці-Подільському Комітету для історико-статистичного описання Подільської губернії. (28)

1872 р.
Став до ладу перший в місті пивний завод (броварня) Е. Юній (№ 23, с. 92,124).

1873 р.
У місті народився, жив і працював Михайло Митрофанович Гербановський (1873-1919), російський поет і перекладач прогресивного напрямку. Друкувався у журналі "Вестник Европы" і різних збірниках з 1894 по 1911 рр.

1873 р., 3 травня.
У Ялті помер Степан Руданський (народився 1834 року) - український поет, автор знаменитих співомовок. Навчався в Кам'янець-Подольскией духовній семінарії (1849- 1855). (29)

1873 р., 9 вересня.
Царський указ про відкриття міської думи в Кам'янці.

1873 р.
Було відкрито Новопланівський міст у м. Кам'янці-Подільському. (29)

1874-1876 рр.
З метою розширення і поліпшення в'їздів у місто розібрано башту на старому місті з боку фортеці, башту передміської брами, браму-арку Станіслава-Августа, знесено мури з бійницями над старим мостом, влаштовано проїзд через Вірменські бастіони (№ 1, с. 104).

1875 р.
У місті народився, жив і вчився о 1895 р. Василь Іванович Яворський, вітчизняний геолог і палеонтолог. Працював робітником і зав. шахтою в Донбасі, а після закінчення Петербурзького гірничого інституту працював (1910) у геологічному комітеті та над вивченням викопної фауни Донбасу і Кузбасу. Заслужений діяч науки і техніки РСФСР. Герой соціалістичної праці (1971), (УРЕ, т. 16, с. 448)

1875-1937 рр.
В 1875-1880 рр. Вчився в Подольскией духовній семінарії, а в 1889 р. постійно жив і працював у Кам'янці Юхим Йосипович Сіцінський (1869-1937, народ. в с. Мазники Летичівського пов.), історик Кам'янця-Подільського і Поділля, археолог, музеєзнавець, редактор періодичних церковних видань, дійсний член шести наукових товариств. Опублікував 137 праць з історії і краєзнавства Кам'янця і Поділля (УІЖ, 1969, № 9, с. 87-92).

1875 р.
Побудовано готель "Бель-В'ю" Існував до 1920 р. , тепер районна установа (№ 23, с. 28).

1876 р.
На Підзамчі, в робітничій сім'ї, народився Микола Іванович Рудницький, активний учасник соціал-демократичного і професійного руху в Одесі (1899-1913). Член партії в 1917 р , командир загону охорони Кремля і В.І. Леніна (1918-1921). Тепер пенсіонер, живе в Одесі (РП, 1963, 24 липня).

1877 р.
У місті народилася, вчилася і жила до 1903 р. Дора Ізраїлівна Двойрес (1877-1952), професійна революціонерка. В 1902-1903 рр. - одна з організаторів транспортування іскровської літератури через Кам'янець. (№ 10, с. 832).

1877 р.
Сформований Подільський полк, який брав участь у зимовому переході через Балкани і прославився під час Шипкінської оборони. Меморіальна плита загиблим цього полку встановлена в Соборі, збудованому біля підніжжя Шипки. (28)

1877 р.
Відкриття дворічної повивальної школи. Пізніше перетворена у фельдшерсько-акушерську школу. Тепер - медичне училище у м. Кам'янці-Подільському. (28)

1878 р., 25 січня
Утворене Подільське губернське в міських справах присутствіє, яке в березні 1911 року було реорганізовано в губернське в земських і міських справах присутствіє. (29)

1878 р., 4 лютого
У Петербурзі завершився o'Процес-193" - над частиною учасників "ходіння в народ" - один з найбільших судових процесів у Росії. Серед підсудних була і Ольга Розумовська - уродженка с. Привороття Ушицького повіту, випускниця Кам'янець-Подільської жіночої гімназії. (29)

1878 р.
Запроваджено "Положення 1870р. про міста" і у Кам'янці утворена міську управу (№ 1, с. 222).

1878 р.
У духовній семінарії створено підпільну народницьку групу. Організатор групи Никанор Федорович Крижанівський (1859-1891; народ, в с. Дубова, Балтського повіту в сім'ї священика) Вчився в семінарії, але був виключений за порушення дисципліни Активними учасниками гуртка були: Іван Турович, Е Козачківський, Д.І Стопневич. Група видавала листівки з позначенням "Свободная Подольская типографія". Крижанівський був засуджений до смертної кари. заміненої довічною каторгою. Інші були заслані в Сибір. Крижанівський став першим політкаторжанином на Сахаліні. (ПЖ, 1962, 20 жовтня).

1878 р., 4 серпня.
День народження Антона Крушельницького - українського письменника, критика, журналіста. 1919 року, працюючи міністром освіти УНЕ, перебував у Кам'янці-Подільському. Загинув на Соловках 1937 року. (29)

1878 р., 13 серпня.
Народився у Кам'янці-Подільському Бориса ЖЕРВЕ - російського теоретика військово-морського мистецтва, військового історика. Навчався в Кам'янець-Подольскией гімназії. Помер 1934 року. (29)

1878 р., 30 серпня.
Відкрито Казанський православний собор, перебудований з католицького кармелітського костьола (№ 1, с. 34, 141).

1878 р., 11 вересня.
У Кам'янці-Подільському освячено (30 серпня за старим стилем) Казанський собор. (29)

1878 р., 21-24 вересня.
Через місто проходило російське військо, яке поверталося з балканської російсько-турецької війни (ПЕВ, 1878, № 20, с. 732-737)

1878 р.
Засновано відділення товариства Червоного Хреста (№ 23, с. 125).

1879 р., вересень- жовтень
У місті перебував Михайло Петрович Старицький - український письменник і театральний діяч демократичного напрямку. У повісті "Кармалюк" відобразив краєвиди міста і його околиці (УРЕ, т., с. ).

1880 р., 31 травня (12 червня)
В сім'ї вчителя гімназії народився Михайло Іванович Курилко, російський радянський художник і архітектор. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1955), професор (1940), головний художник Великого театру СРСР (1924-1928). Вчився у Кам'янець-Подольскией гімназії, був виключений з 8 класу за розповсюдження нелегальної літератури (Театр, енциклоп., т. Ш, с. 339).

1880 р., 29 серпня
Створено Кам'янець-Подільський окружний суд. Його діяльність поширювалася на всю губернію Ліквідований в 1920 році (№ 23, с. 127).

1880 р.
З балкону, де містився магістрат, до 1880 р. оголошували судові присуди до кари на тілі. Кара відбувалася на площі перед Ратушею, біля "Стовпа ганьби".

1880-1902 рр.
У місті поселився з батьками, жив і вчився в гімназії та закінчив її Микола Григорович Бурачек (1871-1942, народ, у м. Летичеві). З 1888 по 1904 р. працював декоратором і актором у місцевому театрі та в театрах Житомира, Києва, Харкова і ін. В 1910 р. закінчив Краківську художню академію. Український радянський живописець. Заслужений художник УРСР - 1936 р., заслужений діяч мистецтв УРСР - 1941 р. Написав картини. "Фортеця у Кам'янці" 1929 р. і 1930 р. "В околицях Кам'янця", "Вулиця у Кам'янці" 1930 р та ін. (Бурачек М. "Моє життя" К. , 1937).

1880-1882 рр.
У місті працював Михайло Михайлович Коцюбинський (1864-1913; народ. в м. Вінниці) - великий український письменник і громадський діяч, революційний демократ. Був зв'язаний з подільською групою "Народна воля" і з "Подільською дружиною", за що в 1882 році був заарештований і вибув з Кам'янця (УРЕ, т. 7, с. 309).

1881 р., 1 січня.
Почала виходити громадська літературна газета "Подольский листок". Виходила 3 рази на тиждень. Це була перша в місті громадська (неофіційна) газета. Виходила по 6 лютого 1882 р. (№ 9).

1881-1882 рр.
У місті працювала підпільна група "Народної волі".

1881 р.
У духовній семінарії створена революційна народницька організація "Подільська дружина" Організатори - вихованці семінарії Володимир Іванович Дзюбинський (1860-1927), Г. Львович, В.Т. Стиранкевич, Олександр Саліковський, Стародворський. З "Подільською дружиною" був зв'язаний М.М. Коцюбинський. Розгромлена жандармами в 1882 р. До суду притягнено 14 чоловік. В.І. Дзюбинський - член III і IV Держ. Думи. З 1920 р. у Москві завідував Лефортівським архівом та працював у Наркомфіні (ПО 4, ч. 1, с. 6; УРЕ, т. 11, с.294. Каторга й сснлка, 1928, № 44).

1881 р., кінець.
У народовольців Миколи і Михайла Гладишів відібрано список групи місцевих народовців і "Подільської дружини" та каталог нелегальних книг.("Україна",1929, кн.38,с 12).

1882 р., 3 липня
Народився Анатолій Богданович у с. Сокіл нинішнього Кам'янець-Подільського району (1882-1914) - український письменник. (28)

1882 р.
Народився Івана Огієнко (1882-1972) - визначного українського мовознавця, літературознавця, педагога, політичного і церковного діяча. Один з організаторів і перший ректор Кам'янець-Подільського державного українського університету (1918-1920). (28)

1882 р., 1 березня.
"Подільська дружина" випустила відозву-листівку, спрямовану проти царського устрою (№ 4, ч. 1, с.).

1882 р., 1 січня
Народився Іван Огієнко (1882-1972) - визначний український мовознавець, літературознавець, педагог, політичний і церковний діяч. Один з організаторів і перший ректор Кам'янець-Подільського державного українського університету (1918-1920). (28)

1883 р., 25 лютого.
День народження Никифора Григорівна - українського громадського та політичного діяча, публіциста та педагога. Народився на Київщині. В Кам'янці-Подільському працював учителем двокласного міського училища (з 1904 року), брав активну участь у роботі Кам'янець-Подільської "Просвіти". 1919 року в Кам'янці-Подільському, де перебували Директорія і уряд УНР, тимчасово виконував обов'язки міністра народної освіти, видав книгу "Історія України, виложена народними думами і піснями". Помер в 1953 році. (29)

1883 р., 2 березня
День народження Октавія Ланге - видатного гідрогеолога і геолога. Народився в с. Карабчиївці Ушицького повіту Подільської губернії. В 1903 році закінчив Кам'янець-Подільську гімназію. Помер 3 грудня 1975 року в Москві. (29)

1883 р.
Відкрито селянський поземельний банк (№23, с.126).

1884 р., 19 лютого.
Створена Кам'янець-Подільська комісія чоловіколюбивого товариства, яка відкрила безплатну лікарню для бідних і інститут віспощеплення (№ 1, с. 194).

1884 р.
Народився в сім'ї чиновника, тут жив, вчився і працював до 1920 р. Олександр Михайлович Прусевич (1884-1941) - буржуазний історик Кам'янця і Поділля. Опублікував понад 20 історичних і краєзнавчих робіт. Був секретарем церковного історико-археологічного товариства. В 1920 р. емігрував до Польщі.

1884 р., 30 серпня.
Відкрито безплатну амбулаторію (поліклініку) для приходячих бідних хворих. Організатор і керівник -лікар Й Й. Ролле (1884-1893). У 1891 р. збудовано власний будинок поліклініки на Новому Плані (тепер там хорова школа "Журавлик"). (№ 1, с. 194, ПЕВ, 1884. № 35, с. 770).

1884 р., вересень.
Виступ студентів Київського університету проти поліційного режиму в університеті. Одним з організаторів був . О.С. Драгошевський, випускник Кам'янець-Подільської гімназії.

1884 р.
Відкрито притулок для дорослих сліпих, в якому проводилося і навчання сліпих (№ 1, с. 194; ПЕВ. 1884, № 22, с. 459).

1884 р.
На вежі ратуші відновлено баштовий годинник з двома дзвонами (№ 23, с 24).

1885 р.
Народився у місті і вчився в чоловічій гімназії Борис Ілліч Збарський (1885-1954), видатний радянський біохімік, академік, заслужений діяч науки РРФСР, Герой Соціалістичної праці, бальзамував тіло В.І. Леніна. Член КПРС в 1939 року. В 1904 р. був виключений з 7 класу гімназії за участь в заборонених гуртках. Для продовження навчання повинен був виїхати до Швейцарії (БМЕ, т. 10, с. 723; ПЖ, 1969, 22 квітня).

1886-1903 рр.
У губернському статистичному комітеті працював В.К. Гульдман, член-кореспондент Московського археологічного товариства. Опублікував (1888-1902) 9 томів праць з історії і краєзнавства Поділля та довідників.

1887 р., 13 березня.
У місті, в сім'ї службовця, народився Валеріан Петрович Захаржевський, хірург, кандидат медичних наук (1938), автор багатьох наукових праць в галузі медицини, автор кількох повістей і романів (№ 18, с. 234).

1887 р., 12 липня.
Народився Володимир Гагенмейстер у м.Виборгу - український графік і мистецтвознавць. (28)

1887 р.
Відкрито дворічну школу повивальних сестер (бабок). В 1905 р. перетворена на фельдшерсько-акушерську школу. Існувала до 1930 року.

1887 р.
Велика пожежа на Поштовій площі і Старопоштовому спуску.

1888 р., 8 січня.
День народження Гната ЮРИ - українського актора, режисера Як художній керівник Київського драматичного театру їм. Ів. Франка, що до війни шефствував над Кам'янець-Подільським театром, ставив вистави на кам'янецькій сцені. Помер в 1966 році. (29)

1888 р., 4 квітня
Засновано Подільський губернський лісоохоронний комітет, який згідно із "Положенням про охорону лісів '' підпорядковувався лісовому департаменту. Ліквідовано 5 лютого 1920 року. (29)

1888 р. 15 червня.
Святкування у місті 900-річчя хрещення Русі (ПЕВ, 1888, № З0, с. 743-756).

1888 р.
У місті народився і працював друкарем Михайло Миколайович Кушелев, член більшовицької партії з 1912 р.; почесний громадянин міста (з 5 листопада 1957 р.), 1 листопада 1917 р. обраний головою Кам'янець-Подільської міської Ради робітничих і солдатських депутатів, яка 1 листопада 1917 р. проголосила Радянську владу у Кам'янці

1888 р.
Велика пожежа на П'ятницькій вулиці (№ 1, с. 238).

1890 р.
У місті поселився (з батьками) Микола Григорович Козицький (1880-1920), соціал-демократ, член партії більшовиків з 1903 р. В 1902-1904 рр. брав участь в транспортуванні іскрівської літератури через кордон і через Кам'янець. В 1919-1920 рр. Голова Подільського губвиконкому. Загинув у 1920 р. у боротьбі з петлюрівцями (№ 10, с. 838).

1890 р., 31 січня.
Утворено єпархіальне Давньосховище. З 1903 р. - музей Подільського церковного історико-археологічного товариства, з 1921 р. - культурно-історичний музей, з 1937 р. об'єднаний з державним історичним музеєм-заповідником (ПЕВ, 1890, № 3, с. 79-86).

1890 р.
В помешканні поштово-телеграфної контори обладнана телефонна станція. В 1913 р. мала 140 абонентів (№ 23, с. 128).

1891 р., 26 лютого.
Створено общину сестер-жалібниць Червоного Хреста Організатор - лікар Й.Й. Ролле (ПЕВ, 1891, № 13 с. 251,№ 1, с. 196).

1891 р.
Відкрито інститут щеплення віспи, який проводив щеплення віспи і виготовлення вісп'яного детриту. Організатор і керівник до 1894 р. - Й.Й. Ролле.

1891 р.
Вивезено до Петербурзької імператорської публічної бібліотеки вірменські рукописи XIV ст., архівні документи та частину бібліотеки вірменського костьолу (№ 21, с.211).

1892 р.
Збудовано шосе Кам'янець-Подільський - Проскурів.

1892 р.
Відкрито книжкову крамницю Крайза, пізніше - Лахмановича, Блувштейна (№ 1, с. 90).

1892 р., 19 жовтня
У місті спалахнула холера (№21, с. 336).

1892 р.
У місті будинків: кам'яних - 1197, дерев'яних - 1222, мішаних - 63, разом - 2482. Населення - 36662. Площа міської землі: під забудівлями - 587,6 га, орної -1742,3, церковної, під водою, вигонами - 928,9; всього 3258,8 га (2989, 8 дес.) (№ 1, с. 239-241).

1892 р.
У місті підприємства: свічковий, пивоварний заводи, тютюнова фабрика, три друкарні. В цих підприємствах робітників - 62. Було ще 13 дрібних майстерень, в яких робітників - 35. Всього робітників - 137 (без кустарів-одиночок) (№ 1, с. 233).

1892 р., 15 грудня.
У місті народився, жив тут у молоді роки і вчився Еміль Кроткий ( Емануїл Якович Герман ) ( 1892-1963 ), російський поет-сатирик. 33 роки співробітничав у журналі "Крокодил": епіграми, пародії, афоризми, памфлети.

1893 р. 21 квітня
Проведено урочисте святкування 100-річчя возз'єднання Поділля і Кам'янця з Росією (ПЕВ. 1893, № 18, с. 312-325).

1893 р., 1 червня
День народження Михайла Тихомрова російського історика, академіка АН СРСР. Народився в Москві. 1962 року відвідав Кам'янець-Подільський. У книзі "Давньоруські міста" (1956) описав Кам'янець-Подільський, Бакоту, Стару Ушицю. Помер 1965 року. (29)

1893 р.
За новим "Положенням про міста" від 11 червня 1892 р. створена нова міська дума, до якої увійшло 15 виборних депутатів ( гласних ), 1 депутат, призначений духівництвом, та 2 євреї, допущені губернською управою у міських справах (№ 1, с. 222).

1893 р., 26 вересня.
День народження Микити ГОДОВАНЦЯ - українського байкаря, перекладача. Помер 1974 року в Кам'янці- Подільському. (29)

1893 р.
Відкрито новозбудовану у візантійському стилі Олександро-Невську церкву. (№ 1, с. 57). Розібрана в 1935 р. У 1999 р. розпочато відбудову.

1893 р.
Народився Кость КРЖЕМІНСЬКИЙ (страчений в 1937 році) - один з активних діячів Кам'янець-Подільської художньо-промислової школи. Художник, збирач матеріалів народного мистецтва по всій Україні. (29)

1894-1895 рр.
У місті жив і працював лікарем Данило Кирилович Заболотний (1866-1929) - видатний український радянський учений і громадський діяч, академік Академії наук СРСР та УРСР, президент академії наук УРСР (1928-1929) (УРЕ, т.5, с. 121).

1894-1895 рр.
Закладено силами учнівської молоді парк. "Прорізна".

1894 р., 15 червня.
У місті народився і вчився у місцевій чоловічій гімназії Микола Григорович Чеботарьов (1894-1947) - російський та український радянський математик, член-кореспондент Академії наук СРСР, заслужений діяч науки РРФСР. (УРЕ, т. 16, с. 88).

1894 р., 28 липня.
Спалахнула пошесть холери (№ 21, с. 337).

1894-1899 рр.
У Подольскией духовній семінарії вчився Микола Дмитрович Леонтович (1877-1921; народ, на Вінниччині) - видатний український композитор. Талановито опрацював 3 збірки "Пісень з Поділля" і до 200 обробок українських народних пісень (УРЕ, т. 8, с. 102; ПЖ, 1967, 13 грудня).

1895 р.
У місті поселився (з батьками) Володимир Петрович Затонський (1888-1941, нар. в с.Лисець Дунаєвецького району). Вчився у місцевій гімназії (1898-1906), виключався з гімназії за участь у підпільній організації, вів революційні гуртки на Біланівці і Мукші (Жовтневе). Закінчив Київський університет в 1912 р. Працював (з 1913 р.) приват-доцентом Київського політехнічного інституту. Один з організаторів Жовтневого повстання у Києві 1917 р. , уповноважений українського уряду при РНК РРФСР, голова ВУЦВК, голова ЦКК КП(б)У, Член Політбюро ЦК КП(б)У. Нарком освіти, дійсний член Академії наук УРСР (1929) (УРЕ, т. 5, с. 204).

1896 р.
Народився в родині друкаря-наборщика Григорій Адамович Голованівський-Барський (1896-1965), активний учасник проголошення (1 листопада 1917 р.) Радянської влади у Кам'янці. Перший у місті радянський комісар по проводовольству (листопад-грудень 1917). З 12 років почав працювати у друкарні. Член Комуністичної партії з лютого 1917 р. Помер 1965р. у Києві (ПЖ, 1965).

1896 р., 11 липня.
День народження Комісарова Миколи Несторовича - лікаря-хірурга міської лікарні /з 1945р/ заслуженого лікаря УРСР, почесного громадянина міста /з 5 листопада 1967 року /. Помер 4 листопада 1977 року. (30)

1896-1897 рр.
Вчителем повітового училища у Кам'янці працював Сергій Миколайович, Сергєєв-Ценський (1875-1958), видатний російський радянський письменник, академік Академії наук СРСР (УРЕ, т. 13, с. 79).

1897 р.
День народження Івана Кулика (1897- жовтень 1937) - український письменник, публіцист, громадський діяч. У 1921-1922 р.р. - редактор Кам'янець-Подільської повітової газети "Червона правда", декан факультету соціального виховання інституту народної освіти. (28)

1898 р., 6 січня
День народження Володимира СОСЮРИ - українського поета. Восени 1919 року як козак Гайдамацького полку Української армії перебував у Кам'янці-Подільському, стояв на варті біля резиденції Директорії Помер 1965р. (29)

1898 р., 6 жовтня.
Народився у Вільнюсі Сергія Семенова - російського археолога, доктора історичних наук. Брав активну участь у роботі Дністровської археологічної експедиції (1946- 1950). У працях використовував матеріали археологічних розкопок палеолітичних поселень Луки Врублівецької. (29)

1898 р., 18 жовтня.
У місті, в сім'ї різьб'яра по дереву наводилася Марія Михайлівна Пилинська. З 1928 р. працює в галузі художнього перекладу з російської на українську мову (М. Горький, О. Серафимович, Д. Фурманов і ін.), (№ 18, с. 533).

1898 р., 5 грудня.
День народження Михайла АРТАМОНОВА - російського археолога, доктора історичних наук (1941). В 1946 - 1948 роках керував Південно-подільською археологічною експедицією, яка вивчала пам'ятки середнього Подністров'я (Лука Врублівецька, Бакота та ін. на Кам'янечині). (29)

1900 р.
Відкрито Пушкінський народний дім, збудований у 1899 р. на кошти громадськості до 100-річчя з дня народження поета. В 1921 р. міський будинок культури ім Т.Г. Шевченка (№ 3, с.48).

1900 р.
Засновано Товариство "Просвіта".(№23, с.127).

ЛІТЕРАТУРА, ДЖЕРЕЛА

1.Сецінський Е. Город Каменец-Подольский. Историческое описание. Киев,1895.
2. Кам'янець-Подільський. Путівник. Склали: Ю.В. Бендер, І.В.Гарнага, А.І.Мещишин і інші. Львів, 1965.
3. Кам'янець-Подільський. Історико-архітектурний нарис. Склали: І. С.Винокур, Є.М.Пламеницька, Г.М. Хотюн, І.І.Медведовський. К., 1968.
4. Зекцер. А. 1905 рік на Поділлі. ч.І-2. Вінниця.1925. ч.1. Аграрні заколоти та заворушення наймитів 1905-1906рр. Ч. 2. Робітничий рух та діяльність революційних організацій 1904-1906 рр.
5. Гуменюк С.К. Хронологія подій на території Хмельницької обл./1917-1920 рр./ Хмельницький, 1963 /Ротатор/. Складена на підставі 27 друкованих джерел.
6. Боротьба за владу Рад на Поділлі /березень 1917-лютий 1918/. Документи і матеріали упорядкували: І.Кириченко, І.Гарнага, Ц.Фірштейн; Хмельницький, 1957.
7. Поділля в роки громадянської війни /лютий 1918-листопад 1920/. Під редакцією М.І.Мехеди. Упорядкували: І.Кириченко, І.Гарнага, Г.В.Вітряна, Ц.М.Фірштейн, Вінниця,1959.
8. Українська Рад. Енциклоп. Т.Т.1-17.К., 1959-1964 /УРЕ/.
9. Білінський М.І., Співачевська Н., Кривецький І. Часописи Поділля. Історико-бібліографічний збірник... /1776- 1926/. Вінниця,1927-1928.
10. Переписка В.І. Ленина й руководимых им заграничных партийных организаций с социал-демократическими организациями Украины /1901-1905/. Сборн. док. й материалов. Киев, 1964.
11. Подольские Епархиальн. Ведом. Журнал Подольск. духовенства 1862-1905. /ПЕВ/.
12. Православная Подолия, Журнал, Подольского духовенства 1906-1918 /ПР" Подолия/.
13. Червоний кордон. Щоденна газ. Орган К-П. міськкому КП/б/У і міськвиконкому /1924-1941/. /ЧК/.
14. Радянське Поділля. Щод. газ. Орган Хмельн. обкому та облвик. /1944.../ /РП.
15. Прапор Жовтня. Газ. К-П. Міськкому КПУ та міськвиконкому /1944.../ /ПЖ/.
16. Бубновський М.Д. Півсторіччя Радянського Поділля. Львів, 1986.
17. Хмельн. обл. держ. архів. (ХОДА). Матеріали до 50-річчя Радянської влади.
18. Письменники Радянської України. К., 1966.
19. Український історичний журнал 1957... (УЇЖ)
20. Революційні події 1905-1906 рр. На Поділлі. /Збірник докум./ Ред. Колегія: І.О. Пшук/, /відп. ред./, С.Л.Вініковецький, М.Г. Кравчук, М.І. Штуль; Вінниця 1956.
21. Гульдман В.К. Памятники старины Подолии. Каменец-Под., 1901.
22. Д-р Аntoni J.(Rоllе). Zameczki Podolske na kresash Мultanskih Т. І-ІІІ Warszawa, 1880. Т. І-ІІ Каmieniec nad Smоtryczem.
23. Рrusewicz А. Каmienec Роdolski: Szki historyczne, Kijow, 1915...
24. Західна Україна. Збірник. Під. ред. С.Н. Білоусова і О.П. Оглобліна, К., 1940.
25. Молчановськии Н. Очерк известий о Подольской земле до 1434 года. К., 1885.
26. Компан О.С.. Міста України в другій половині XVII ст. К., 1963.
27. Винокур І.С., Гуменюк С.К. Археологічні пам'ятки Хмельниччини., Кам-Под, 1965.
28. Погрібняк Ж.Г. Календар знаменних і пам'ятних дат - Кам'янець - Подільський, 1997 рік.
29. Погрібняк Ж.Г. Календар знаменних і пам'ятних дат - Кам'янець - Подільський, 1998 рік.
30. Погрібняк Ж.Г. Календар знаменних і пам'ятних дат - Кам'янець - Подільський, 1999 рік.