Перейти у головне меню | на зміст | на наступну частину

XI - ХІV СТОЛІТТЯ

XI ст.
В процесі феодального дроблення Київської Русі виникло Теребовецьське князівство, до якого входила територія теперішнього Кам'янця. В XII-XIII ст. ця територія стала називатися Пониззям, а з кінця XIII-до початку ХІV ст. - Поділлям(№ 24. с. 10).

XI-XII ст.
Археологічними розкопками у Старій фортеці доведено, що фортеця закладена ще наприкінці XII ст. Отже виникнення міста треба датувати рубежем XI - XII ст. (№ 3, с. 9,55).

XII-XIII ст.
На Руських Фільварках існувала Воскресенська церква і монастир, зруйновані татарами (№ 1, с. 131; № 3, с. 10; № 22, т. 2 с. 231; № 21,с. 300, 370).

1250-1255 рр.
Місто загарбали татари. Татарські хани не давали ярлика на володіння Поділля, а правили краєм самі через баскаків і виборних місцевих отаманів. Хани іменували себе "отчичами і дідичами Подільської землі"(№ 1, с. 6 8)

1259-1260 рр.
Татари під проводом Бурундая знищили фортеці і оборонні споруди на Пониззі і в Кам'янці (№ 24, с. 12).

XIII ст., II пол.
Створено Подільський улус, яшм поділявся на тьми (округи). Була створена Кум'янецька тьма.

1362 р.
Великий князь Литовський Ольгерд здобув перемогу над татарами на Синіх водах (р. Синюха), внаслідок чого Поділля і Кам'янець були звільнені від татарського поневолення, але загарбані Литвою (№ 1, с. 8, 9-10)

1362 р.
Ольгерд передав Поділля і Кам'янець у володіння князям Коріатовичам (№ 1, с. 9-11).

1366-1370 рр.
У місті з'явився католицький орден домініканів - провідників, хоч у місті ще зовсім не було католиків. Це був початок проникнення у місто і на Східне Поділля агентури войовничого загарбницького ватиканського католицизму, з яким місцеве населення вело запеклу боротьбу (№ 1с 164).

ХІV ст. 70-ті роки.
На руїнах руської кам'яної фортеці XII - XIII ст. Коріатовичі розпочали будувати нову фортецю. Будівництво продовжувалося у ХV ст. і закінчено в 1544 р. Фортеця розрахована на кругову оборону, як з боку зовнішнього ворога так і з боку населення міста (№ 3, с. 11, 54, 55)

ХІV ст. 70-ті роки
У фортеці збудована православні церква. У 1672 р. була розібрана з метою побудови нової, але загарбання міста турками перешкодило будівництву (ПЕВ 1892, № 27-28 с. 474-490)

1374 17 листопада
Грамота Юрія Коріатовича про визначення місту 204 ланів поля та приблизно стільки ж вигонів - пасовиськ, про надання права суду через своїх представників, права на торгівлю та ін. Грамота виходила з місцевих норм права, звичаїв і традицій та норм магдебурзького права, Це свідчення найзавітнішого проникнення цього права на Поділля (№ 1 с., 197-198)

1375 р. 17 березня
Грамота Олександра Коріатовича Кракову на право торгівлі з Поділлям і Кам'янцем (№1 с. 11 )

1375 р.
Заснування Кам'янецької католицької дієцезії (єпіскопії). Першим біскупом був німець Вільгельм Домініканін (№ 1 с. 159)

Після 1375 р.
Побудовано Кафедральний дерев'яний костьол католицький. Між 1480-1517 рр. замість нього побудовано кам'яний костьол. Його добудовували і перебудовували кілька разів. Турки влаштували в ньому мечеть і прибудували мінарет. В 1756 р. на мінареті встановлена бронзова статуя Мадонни. Костьол зберігся, тепер тут філіал музею (№ 1. с. 172-176).

1385 р.
Підтвердження Костянтином Коріатовичем грамоти Олександра Коріатовича 1375 р. Кракову на торгівлю з Кам'янцем (№ 1, с. 223).

1385 р.
Кревська унія - угода між Польщею та Великим князівством Литовським про об'єднання в одну державу під польською зверхністю. Польські магнати і шляхта використали її дія загарбання Поділля і Кам'янця (УРЕ, т. 7. с. 347).

1386 р.
Присяга кам'янецького князя Федора Коріатовича Ягайлу, який після Кревської унії 1385 р. став королем Польщі та Литовського князівства (№ 1, с. 13).

1393 р.
Федір Коріатович відмовився бути слухняним новообраному Великому князю Литовському Вітовту, прихильником польської шляхти і католицизму, і на чолі об'єднаних загонів подолян і литовців повстав проти Вітовта (№ 1, с. 13; № 22, т. 1, с. 63).

1393 р., середина
Похід Вітовта на Поділля, захоплення і підкорення Брацлава, інших міст, і нарешті, Кам'янця, Федір Коріатович з великим загоном подолян подався на Угорщину і осів там в Мукачево - Маковецькій області, якою правив до смерті - 1414 р. Ця область пізніше дістала назву Закарпатської України-Русі (№ 1, с. 13; № 22,т. 1, с. 63).

1394 р.
Вітовт відступив місто польському королю Ягайлу (№ 1, с. 13, 14).

1395 р., червень
Ягайло передав своє право на Кам'янець польському вельможі Спитку з Мельштина, воєводі краківському за 20 тис. злотих (№ 1. с. 14)

ХІV ст. кінець
У місті з явився католицький орден францисканів. Вони побудували кляштор, а потім і костьол, спочатку дерев'яний, а після пожежі 1616 р. - кам'яний. В 1787 р. францискани переселилися в Городок, а в 1799 р. їх будівлі перебудовані на Архієрейський дім (тепер бавовняна фабрика (№ 1, с. 168-169).

XІV ст. кінець
Побудована дерев'яна Свято Троїцька церква, згоріла в 1616 р. і побудована нова кам'яна. Розібрана в 1935 р. (№ 22 т. II, с. 235).

ХІV ст. кінець
Існувала церква Параскеви П'ятниці - покровительки ремесла і торгівлі. Такі назви церков існували у всіх древнєруських містах (№ 23, с., 62).

1398 р.
Вірмени побудували церкву Св. Миколая в ХVІІ ст., до 1672 р., при цьому храмі жили вірменські монахині - дівотки, які боролися проти унії з католицизмом. В 1840 р. цей храм став православним (№ 1, с. 154, 155, 182).

1399 р.
Після смерті Снитка Ягайло викупив місто у вдови Спитка (№ 1, с. 14).

1400 р.
Ягайло передав Поділля і Кам'янець Литовському князю Свидригайлу (№ 1, с. 14).

1424 р.
Підтвердження Магдебургського права, наданого у 1374 р.

1362 р.
Литовський князь Ольгерд передав Поділля і Кам'янець у володіння князів Коріатовичів. (28)

1392 р.
В історичних джерелах вперше згадується населений пункт Супруньківці Кам'янець-Подільського району, (28)

1393 р.
На Поділлі відбулося велике антифеодальне повстання. Від Вінниці до Теребовлі подоляни вигнали литовських, а також і польських панів, що все більше осідали на Поділлі. Серед повсталих був і Кам'янець-Подільський. (29)

1406 р.
В історичних документах вперше згадується населений пункт с. Сокіл. (30)

1412 р.
В історичних джерелах вперше згадується населений пункт Думанів Кам'янець-Подільського району. (28)

1422 р.
В історичних джерелах згадується населений пункт Руда Кам'янець-Подільського району, (28)

1431 р.
В історичних документах вперше згадується населений пункт Гринчук, Жванець, Рункошів. (30)

1432 р.
м.Кам'янцю надане магдебургське право. (28)

1441 р.
В історичних джерелах вперше згадується с. Цвіклівці. (30)

1442 р.
Заснування с. Щербівці Новоушицького району. (28)

1463 р.
Кам'янець-Подільський став королівським містом і центром Подільського воєводства. (29)

1512 р.
В історичних джерелах вперше згадується населений пункт Ластівці Кам'янець-Подільського району. (28)

1527 р.
В м. Кам'янці-Подільському збудовано Руську браму - пам'ятник архітектури, фортифікаційну споруду того часу. (28)

1532 р.
В історичних джерелах вперше згадується населений пункт Привороття Кам'янець-Подільського району. (28)

1537 р.
Розпочався судовий процес між магістратом і власниками навколишніх сіл Кам'янець-Подільського району за межі міських та приватно-власницьких земель. Процес тривав з 301 рік - аж до 1838 року. (28)

1537 р.
В історичних джерелах вперше згадується населений пункт Цибулівка Кам'янець-Подільського району. (28)