Перейти у головне меню | на зміст | на наступну частину

XVII століття

1601 р.
У місті створено цех бондарів, стельмахів, колодіїв, столярів. Цех існував до 1803 р. В XVII ст. в цеху працювало 72 майстри (№26, с 41)

1603 р.
При Свято-Троїцькому соборі існувало братство (№1, с 117,135)

1604 р.
Пожежа вірменської ратуші (№23,с.70).

1606 р.
У місті з'явився католицький орден єзуїтів, девізом яких був заповіт засновника цього чорного ордена Ігнатія Лойоли: "Увіходьте в світ лагідними вівцями, дійте там, як люті вовки і, коли вас будуть гнати як собак, умійте підкрастися, як змії." Орден ліквідовано Папою Римським в 1773 р. (№1, с.169).

1606 р.
При Іоанно-Предтеченській церкві продовжувало діяти братство (№1,с 117,135).

1607 р.
В історичних документах вперше згадується Китайгород Кам'янець-Подільського(28)

1610 р.
Єзуїти заснували у місті школу для дітей шляхти (№13, с.47)

1611 р.
Польський сейм затвердив постанову сеймика польської шляхти про пожертву ордену єзуїтів всього земського збору Подільського воєводства (№1, с.169).

1611 р.12 липня.
Скарга коронного гетьмана Станіслава Жолкевського королю про поганий стан укріплень Кам'янця і недостатність гарнізону.

1611 р. Осінь.
Кам'янецькі єзуїти погромили і пограбували Панівецьку кальвіністську академію і друкарню.

1612 р.
Волохи напали на околиці міста, спалили понад 30 сіл, а населення знищили або взяли в ясир (НІБ,1965,№2, с.71).

1613 р.13 жовтня.
О 9 год. ранку був землетрус, що тривав чверть години (НІБ.1965, №2, с.71).

1614 р.
Вірмени побудували общинну лікарню для бідних (будинок зберігся по вул.Шпитальній, №3),(№1,с.198,214).

1615 р.
Спустошення татарами околиць міста (№1, с.24).

1615 р.
Засновано католицький жіночий кляштор домініканок біля Руської брами. У 1640 побудували новий кляштор біля Вітряної брами. Після 1672 р. турки його розібрали У 1772 р. Домініканки побудували третій кляштор і костьол Архангела Михаїла в північно-східному кутку теперішнього старого бульвару. У 1866 р. кляштор закрито (№1, с.168; №3, с.90).

1616 р.
Велика пожежа в місті. Згоріла більша частина міста. Після цього поширилось будівництво кам'яних будівель (№1, с.164).

1617 р.
За західними мурами фортеці споруджено кам'яно-земляні укріплення - нову фортецю (вали). Будував фортецю майстер Теофіл Шомберг (№3, с.21-22, 57).

1621 р.
Одноденна безуспішна облога міста турками під проводом султана Османа (№1,с.25)

1621 р. 14 жовтня
Святкування у Кам'янці, в присутності короля Володислава, перемоги над турками під Хотином. Вирішальну роль у перемозі відіграли запорожці на чолі з Сагайдачним (№1, с.251).

1621 р., жовтень.
Гетьман реєстрового козацтва Петро Сагайдачний був гостем у кам'янецького вірменського старости Лукаша Грицьковича.

1621 р., жовтень.
Закінчилася Хотинська війна між Польщею і Туречиною. Підписано договір про мир, за яким кордон між двома державами проходив по річці Дністер. Хотин відійшов до Туречини. (30)

1623 р.
У місті з'явився католицький орден кармелітів-босих. В 1623 році вони побудували кляштор, зруйнований турками. В 1717-1750 рр. побудували кляштор і костьол на новому місті (проти теперішньої лазні). В 1866 р. кляштор ліквідовано, а костьол перебудовано в 1878 р. на православний Казанський собор, розібраний в 1935 р. (№1, с. 170).

1625 р.
У місті з'явилася чума (№21, с.325).

1627 р.
Побудовано біскупський будинок, (№3, с96).

1633 р., жовтень
50-тис. турецьке військо під командуванням Абаза-паші спустошило околиці міста (№1, с.26)

1633 р.
У Франції опубліковано перший план міста Кам'янця (№23, с.8).

1634 р. осінь.
Турки знову з'явилися під Кам'янцем, але спроби взяти місто не робили (1, с.26).

1638 р.
Побудований Вірменський колодязь (проти ратуші), (№3, с.88).

XVII ст., середина.
У місті широко розвинуто ювелірне ремесло. Відомі тогочасні ювеліри Кірков Кам'янецький, Христофор Криштанів та ін. (№3, с.15).

XVII ст., середина.
У місті 18 ремісничих цехів (№26, с.185).

1648 р.
Спалахнула визвольна війна українського народу, очолювана Богданом Хмельницьким. Польський уряд на допомогу гетьману Потоцькому надіслав з Кам'янця-Подільського свої війська, але вони були розбиті українськими козаками. (29)

1648 р., середина серпня.
Облога міста козацьким військом Максима Кривоноса. До них приєдналися повсталі селяни та кам'янчани і разом обложили місто. Але незабаром облога була знята, бо війська за наказом Богдана Хмельницького перекидалися під Пиляву на Поділлі, де польській армії було завдано нищівного удару. (29) Облога припинена в зв'язку з перекидкою козаків в інше місце (№1, с.28).

1648 р.
Загони карпатських опришків Гірша і Вовка під містом. (№1, с.28).

1649 р.
Великий розлив р.Смотрич, який попсував міські укріплення.

1651 р., середина серпня.
Штурм міста козаками під командуванням Джеджелія та Івана Богуна. Штурм припинено 19 травня в зв'язку з появою пошесті у війську (№1, с.28).

1652 р.,травень,червень.
У місті від чуми померла більша частина населення (№21, с 326).

1652 р., червень.
Козаки під проводом Тимоша Хмельницького під Кам'янцем. Спроби нападу на місто не робили (№1, с.28-29).

1652 р., осінь.
Короткочасна облога Кам'янця козацьким військом Богдана Хмельницького. Облога припинена через пошесть у козацькому війську (№1, с.30).

1653 р.
До Кам'янця втік від переслідування Семиградського князя Ракочі молдавський господар Лупул з своєю родиною, в тому числі і з дочкою Розандою, дружиною Тимоша Хмельницького. Лупули розмістилися на вул.Домініканській у будинку старости. (Будинок зберігся, зараз вул.Домініканська, 4)

1653 р.,жовтень.
Козацьке військо на чолі з Б.Хмельницьким в околицях Кам'янця. В листопаді 1953р. воно оточило і взяло в облогу польське військо і короля Яна-Казимира під Жванцем. У грудні 1653 р. Б.Хмельницький з-під Жванця виїхав на Переяславську Раду (№3, с.21, ПИ,1962, 25 жовтня).

1654 р. 8-18 січня
Відбулася Переяславська Рада, на якій прийнято історичне рішення про возз'єднання України з Росією. У березні 1654 р. в Москві були підписані березневі статті про політичне і правове становище України в складі Росії.

1654 р.
Король заборонив євреям жити у місті. Це підтверджувалося в 1659, 1663, 1665 та 1670 рр., але євреї залишалися у місті (№1, с.219).

1655 р.,червень липень.
Облога міста козаками під проводом Б.Хмельницького і Василя Бутурліна, яка продовжувалася 3 тижні. Вчинено 9 штурмів. Облогу припинено з приводу пошесті серед козацького війська. Хмельницький мав таємний зв'язок з міщанами міста (№1, с.31).

1656 р.
У місті працювали цирульники, зокрема Хома Хвощ, які лікували людей (№26, с.181).

1658 р.
Українська (руська) ратуша виселена з руського ринку (біля Кушнірської башти) у вірменський квартал, у буд. Кір'яка (Кір'ячинського), біля Іоанно-Предтечинської церкви (буд. зберігся на вул. Бебеля, №9), (№1, с.204; №3, с.83; №23, с.71).

1662 р.
Постанова сейму про те, щоб у фортеці піхоту з місцевого населення замінити на католиків (№1, с.192).

1665 р.
Вірменам надано однакові права нарівні з поляками і українцями та дозволено користуватися власною печаткою (№1, с.213).

1666 р., 1 жовтня
Кам'янецькі вірмени-григоріани прийняли унію з католицизмом. Це був початок повної втрати місцевими вірменами своєї національності протягом наступного XVIII століття (№1, с.177).

XVII ст., 70-ті роки
У Кам'янці нараховувалося близько 15 тис. населення. Вірменів було 1200 родин, або близько 5 тис. За кількістю населення Кам'янець дорівнював тодішньому Києву, Варшаві чи Стокгольму (№26, с.76, 81, 100, 378).

XVII ст., 70-ті роки
Поляки посилили політичне і релігійне переслідування місцевого українського населення, яке "уходя от ляхов, чтоб есмя при вере своей православной быти" втікало на лівобережжя і там селилося, зокрема у м.Козельці на Чернігівщині (1665 р.).

1667 р.
Побудована Вірменська вежа-башта на Вірменському ринку. Реєстрована 1783 р. і перетворена на казематну башту (виходить на вул.Шпитальну), (№3, с.83).

1669 р.
Ремонт Гончарської башти силами місцевих ремісників (№1, с.89).

1670 р.
Польський сейм позбавив юрисдикції українську общину міста. Український магістрат було ліквідовано. Українців примусово виселяли за межі оборонного пояса по південно-західному берегу р.Смотрич та інші місця (№1, с.121, 204).

1672 р.
При Покровській церкві на Руських фільварках існувало братство (№1, с.117, 135).

1672 р., серпень.
У місті існувало 5 католицьких чернечих орденів, які у значній мірі складалися з іноземців (переважно німців). Вони підлягали безпосередньо Риму (Ватикану) та виконували його загарбницькі завдання (№22, т.ІІ, с.245-247).

1672 р.
Кіпріан Томашевич склав план міста (виданий у Кракові 1672 ). У місті було 12 православних церков, 9 католицьких костьолів, 3 вірменських храми (№1, с.40).

1672 р., 6 серпня.
Турки послали вимогу здати місто добровільно, командування фортеці відмовилося виконати вимогу (№1, с.33).

1672 р.
Краківський біскуп Андрій Тржибицький формує полк для захисту Кам'янця (№1, с.32, 90).

1672 р., 8 серпня.
Турецьке військо, на чолі з султаном Магометом І, розпочало облогу міста. У фортеці тільки 4 пушкарі. Турецького війська близько 300 тис. (№1, с.33,3).

1672 р., 14-24 серпня.
Турки захопили новий замок (вали) (№1, с.34).

1672 р., 15-25 серпня.
Турки штурмують фортецю, підривають ворота фортеці і втрачають вбитими 2000 воїнів (№1, с.34).

1672 р., 16-26 серпня.
Капітулював польський гарнізон фортеці (№1, с.34)

1672 р., 18-28 серпня.
Турки святкують здобуття Кам'янця. Султан Магомет ІV видав указ святкувати здобуття Кам'янця по всій Туреччині 3 дні (№1, с.36).

1672 р., 24серпня-3вересня
В'їзд Магомета IV в Кам'янець (№1, с.37)

1672 р. вересень.
Утворено Подільський пашалик з центром у Кам'янці Губернатором призначений Галіль-паша, який управляв провінцією і містом до смерті - 1690 р. У місті залишено гарнізон в 20 тис. війська (№1, с.37, 46).

1672 р., 7 жовтня.
Між Польщею і Туреччиною підписано мирну угоду в м.Бучачі (Бучацький договір), за якою Подільське воєводство відійшло до Туреччини (№1, с.37).

1672 р. кінець.
Турки побудували мурований кам'яний міст між фортецею і містом. Міст зберігся до нашого часу, його називали "Турецький", а в 1901 стали називати "Старий міст".

1672 р. грудень.
Загони польського війська під містом здобули перемогу над турецьким загоном, який вийшов з міста (№1, с.46).

1672-1699 рр.
Турки забрали з міста 800 хлопчиків в яничари та тисячі дівчат і жінок - в неволю.

1673 р.
Коронний гетьман Ян Собеський штурмує місто. При цьому було знищено 2000 липків-татар, які поселилися під містом восени 1672 р. Не домігшись перемоги, Собеський пішов під Хотин (№1, с.47).

1674 р.
Похід Яна Собеського на Поділля і під Кам'янець (без наслідків).

1681 р.
У місто прибув митрополит Кам'янець-Подільський та екзарх Малої Росії Панкрат, призначений указом турецького султана.

1683 р.
Польське військо на чолі з Краківським каштеляном Андрієм Потоцьким розгромило турецькі і татарські залоги в околицях міста (№22, с. 64, т.ІІ).

1685 р.
До міста доставлено з Немирова і страчено Юрія Хмельницького, князя Сарматського (№1,с.48-49; №3, с.25,200).

1687 р.
Облога міста польським військом під проводом сина короля Якова Собеського (№1, с.49).

1689 р.
Облога міста польським військом (№1, с.49).

1692 р.
Ян Собеський для блокади Кам'янця побудував фортецю "Окопи Св.Тройці", або "Блокада Кам'янця-Подільського", при впаданні р.Збруч у Дністер (№1, с.19).

1698 р.
Похід короля Августа II на Кам'янець (без наслідків).

1699 р. 25 січня.
Карловицький трактат між Туреччиною і Польщею, за яким Поділля і Кам'янець повернуті Польщі (№1, с.50).

1699 р., 12-22 вересня.
Передача турками Кам'янця полякам. Турки вивезли 270 гаубиць і 22 мортири (№1, с.50).

1699 р. вересень.
Турки, покидаючи місто, вивезли 100 возів дорогоцінностей і майна. Вони залишили місто в руїнах, зруйнували понад 600 будинків.

1699 р.
Після виходу турків з Кам'янця польський вальний сейм заборонив українцям і євреям селитися в місті (№1, с.53, 113).

1699 р., кінець.
У місті з'явився католицький орден тринітарів. Вони побудували кляштор і дерев'яний костьол. У 1763 р. закінчено будівництво кам'яного костьолу навпроти вірменського бастіону. У 1842 р. кляштор закрито. Костьол зберігся (№1, с.170).

XVII ст. Кінець.
В період турецької окупації майже всі купці покинули місто і торгівля занепала. Кам'янець втратив значення важливого осередку у зовнішній торгівлі між Заходом та Сходом і спроби у XVIII ст. не допомогли вже йому піднятися до значення торгового центру (№1, c.178,228).

1700 р.
Проведення опису міста після виходу турків. Виявлено, що більше третини садиб залишилось без будівель, а будинки, що збереглися - напівзруйновані (№1, с.52).

1700 р. 5 травня.
У місті запроваджено примусову унію православ'я з католицизмом (№1, с.120).