Троїцька церква

З кожним роком все менше залишається людей, які пам'ятають той час, коли виїжджаючих у Старе місто через Новопланівський міст зустрічала Троїцька церква. Вона, як і Олександро-Невський собор, була репресована в роки сталінщини. Зараз тут пустинний пагорб, який використовують на "Подільських вечорницях" як естрадний майданчик, та ще взимку тут встановлюють новорічну ялинку...
(у 1998 році розпочато відновлення Олександро-Невського собору - прим. НПП "Подільські Товтри").

Лише старі листівки нагадують про цю чи не найдавнішу церкву міста. Точної дати заснування Троїцької церкви немає, а першу відомість про неї дає документ 1582 року: в цьому році кам'янецька міщанка Галка Табкова подарувала кам'янецькій Троїцькій церкві свою садибу.

Про Троїцьку церкву є згадка у записках московського паломника купця Коробейникова. В 1593 році він через Кам'янець повертався з Палестини і дарував кам'янецьким церквам і духовенству "государева заздравной милостыни" від царя Федора Івановича з приводу народження царівни Феодосії. У соборній церкві св. Троїці купець дав священику Клименту два злотих, а диякону Михайлу - один.

Документи XVII ст. згадують Троїцьку церкву з приводу земельних пожертвувань. Під час турецького панування церкву було перетворено на мечеть. Після вигнання з міста турок усі православні церкви стають уніатськими. Головною, соборною стає Троїцька.

У 1722 році львівський уніатський єпископ поселив при Троїцькій церкві базиліанських монахів, які заснували при ній монастир. Базиліани були греко-уніатськими монахами, орден яких виник на початку XVII ст. У зайнятому соборі пришельці збудували в 1749 р. дзвіницю, а на Руських фільварках спорудили дерев'яну церкву. В 1759 р. вони влаштували при Троїцькому монастирі школу богослів'я на 15 учнів (стати монахом-базиліаном можна було тільки через школу).

Базиліани були дуже близькі до католицького ордену єзуїтів і їх активна діяльність на кам'янецькій землі неодноразово викликала гнів православних людей. Та прийшов 1793 рік. Поділля ввійшло до складу Росії й уніатські церкви було повернуто православним. А соборною серед них знову залишилася Троїцька. Троїцький монастир з цього часу було включено в список першокласних, і з 1806 року його настоятель виконував обов'язки також ректора Подільської духовної семінарії.

Після значних реконструкцій Троїцька церква мала такий вигляд: в плані триконхова, західна частина відділена від середньої аркою і в плані являє квадрат, на якому стоїть дзвіниця. Довжина всієї церкви (без притвору) в середині 23,5 метра, ширина (без конх) 7,1 метра.

Простоявши кілька сотень років і переживши багатьох завойовників, церква не змогла пережити надто войовничих атеїстів, які були сумлінними послушниками "батька всіх народів".

Задорожнюк А.
Троїцька церква // Прапор Жовтня, 1990. - 28 березня.