В головне меню

Фото

Варто побачити

Ціни на платні послуги

Тексти
екскурсій

Еколого-пізнавальні стежки

Враження
гостей

Кам'янець
туристичний

Свято семи культур – Росіяни

Росіяни

Питання про роль російської культури на Поділлі, а саме - у Кам'янці-Подільському, не може бути висвітлено в одній газетній статті. Воно вимагає всебічного дослідження з різних точок зору. Однак окремою цікавою сторінкою в історії Кам'янця-Подільського ХІХ-ХХ століть є перебування в ньому ряду російських письменників.

Першими з них були відомі поети Володимир Раєвський (1795-1872) та Костянтин Батюшков (1787-1855), які перебували в Кам'янці в 10-ті роки ХІХ століття разом із російськими військами під час війни з Туреччиною та Наполеоном. Для них наше місто було далекою та екзотичною чужиною, і, власне, в даному плані вони й згадують про Кам'янець у своїх віршах, листах та спогадах. Могутні стіни фортеці, мальовничі скелясті береги Смотрича, жалюгідні хатини місцевого населення - все це "нерідний край", звідки вони мріють якомога швидше повернутися на батьківщину.

Дещо більшу роль зіграв Кам'янець у житті і творчості Володимира Івановича ДАЛЯ (1801-1872), автора відомого тлумачного словника російської мови, письменника-етнографа. Окрім того, Даль був військовим лікарем і прибув до Кам'янця в 1831 р. під час розповсюдження в місті епідемії холери, з якою і вів боротьбу, відвідуючи жителів Руських фільварок. Жахливі картини убозтва, страждань бідного населення залишилися на сторінках його листів. Але головне місце в його літературному спадку зайняли повісті, створені на матеріалі народних переказів Кам'янеччини, - "Подолянка" та "Сонливий Боняк". У них мова йде про боротьбу українського народу проти татар, які нищили наші села під час нападів. Героїнею повісті "Подолянка" стала українська дівчина, яка не злякалась ворогів, залізла на дзвіницю і пострілом із рушниці вбила татарського хана, захистивши свій край.

Особливе місце серед представників російської літератури, життя і творчість яких пов'язана з Кам'янцем-Подільським, займає Г.О.Мачтет (1852-1901), раніше відомий лише як автор (до речі, сумнівний) улюбленої В.І.Леніним пісні "В неволі скатований люто". Ця мужня людина з типовою для російського революціонера трагічною долею молоді роки (1866-1870) провела в Кам'янці, де навчалася в гімназії, була виключена за участь у революційному гуртку, пізніше, дякуючи допомозі відомого українського діяча В. Б. Антоновича, склала екзамен на народного вчителя і викладача в міському училищі. У цей же час Г.О.Мачтет став одним із засновників народницьких сільськогосподарських артілей та комун на Поділлі. Але, стільки багато переживши, пізнавши тюрми та заслання до Сибіру, вже у 80-ті роки письменник повністю віддався літературній творчості, і з-під його пера вийшов цілий ряд творів, серед яких найбільш популярними та відомими стали повісті "Блудний син" та "І один у полі воїн", а також оповідання "Перший урок" та "Жид", присвячені Кам'янеччині. Особливу цікавість викликають "Блудний син" та "Перший урок", де змальована чоловіча гімназія Кам'янця, її учні та вчителі, прототипами яких стали такі відомі діячі української освіти, як П.Житецький, О.Романько-Романовський та ін. Велике враження на читачів того часу справило оповідання "Жид", сповнене пристрасного протесту проти антисемітизму. Треба зазначити, що цілком очевидним у творах Мачтета на українську тему є вплив М.В.Гоголя і цілком слушним є твердження, що творчість цього письменника слід розглядати в руслі не тільки російської, але й української культури.

Протягом першої половини ХХ ст. в Кам'янці побувало досить багато відомих російських письменників, але в більшості їх перебування було тимчасовим і не знайшло значного відображення в творах. Це відомий прозаїк С.Н.Сергєєв-Ценський (1875-1958), який в кінці 90-х ХІХ ст. на початку ХХ ст. починав свою діяльність учителем в нашому місті і написав свої перші твори, далекі за тематикою від Кам'янця-Подільського.

У 1916 р., під час Першої світової війни, Брусилівського прориву, в Кам'янці опинився Михайло Булгаков як лікар одного з шпиталів. На жаль, ретельне вивчення його творчості і листування не дає підстав говорити про зацікавленість письменника Кам'янцем-Подільським.

Письменник Юрій Тинянов (1894-1943), який відпочивав у нашому місті влітку 1931 р., був у захопленні від старовинного міста, "горбатого, древнього, де ще Туреччина відчувається", - так він писав в одному з листів. Однак його творчі інтереси (роман про життя О.С.Пушкіна) були далекі від цих вражень.
Під час Другої світової війни на Кам'янеччині і в самому Кам'янці побували К.Сімонов та В.Астаф'єв, про що згадують побічно в своєму листуванні.

Звичайно, вимагає окремої згадки творчість нашого земляка Володимира Бєляєва, трилогія якого "Стара фортеця" користувалася особливою популярністю в радянські часи. Сюжет першої частини трилогії пройнятий подіями громадянської війни в Кам'янці: вдало побудований, з багатьма авантюрними подіями та загадковими ситуаціями, він не може не викликати зацікавленості читача, особливого молодого. Але, на жаль, історичні події змальовані в повісті в тенденційному, а тому в спотвореному вигляді.

Підводячи підсумок поверховому огляду переліку російських письменників, які побували в нашому місті, слід зауважити, що неповторна краса Кам'янця, його старовинна історія, багата архітектура залишили глибокий відбиток у внутрішньому світі та творчості більшості з них, збагативши тим самим здобутки російської культури.

Галина КРАЄВСЬКА,
кандидат філологічних наук, доцент педуніверситету.