повернутись в головне меню | на історико-архітектурні пам'ятки
Замковий міст, ІІ, XІV-
XVІІ ст., XIV-XVII ст., XI-XVII ст. (?) №732 | Фото
вул. Замкова
Ольга
Пламеницька, Євгенія Пламеницька
"КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ - МІСТО НА ПЕРИФЕРІЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ"
Аналізуючи "історіографічні
студії" про Старий замковий міст, з'ясовуємо, що окрім писемних згадок
про нього 1507, 1672 і 1685-1686 pp. та ряду дещо деформованих графічних зображень
мосту на гравюрах XVII ст.40 автори "концепції" ніяких інших об'єктивних
і графічних джерел про більш ранні часи функціонування мосту не запропонували.
Хоча вони існують. Для прикладу можна було б звернутися до свідчень російського
купця Трифона Коробейникова, який відвідав місто у 1593 p. Він писав, що "на
тим месте, где та река сошлась, от городка к тому острову, от которого обишла,
мост деревянньїй на каменньїх столбах". І ні про які аркові конструкції
в ті часи мова не ведеться. Не викликає заперечень, що міст існував у XIV-XV
ст., оскільки функціонування міста і замку без нього було б неможливим. Як важливу
пам'ятку мостобудування Старий міст необхідно досліджувати об'єктивно. Не виключено,
що про нього існують графічні матеріали з XV-XVI І ст., що чекають дослідників
в архівах Польщі, Туреччини та інших держав.
Не виявивши більш ранніх документальних відомостей про міст, ніж 1507 p., Є.М.Пламеницька
та О.А.Пламеницька, щоб "продатувати" міст ІІ-ІІІ ст. н.е. вдалися
до археології та історії. Вони намагаються привести свідчення, що Подністров'я
у перші століття н.е настільки сильно перебувало під впливом Риму, що тут зводилися
міста, йшла інтенсивна торгівля і т.п.
Викликає подив і те, що для датування мосту архітектори залучають свідчення
про існування недалеко Кам'янця так званого Траянового валу, а тим паче фантастичну
інформацію про гідрологічну ситуацію, згідно якої "на початку І тис. н.е.
каньйон мав бути повністю затопленим Смотричем і міст будували у воді, яка майже
повністю вкривала гребінь перешийка".
Із висловленого випливає запитання, а яке відношення мають згадані свідчення
до конкретної пам'ятки - Старого мосту, а тим паче до його конструктивних особливостей
та датування? Виявляється, що ніякого. Не зумівши віднайти об'єктивних історичних
та археологічних свідчень щодо наявності Старого мосту у ІІ-ІІІ ст. н.е., автори
вдалися до іншого - залучили розчини, конструктивні особливості мосту та іконографічні
матеріали і знову підпорядкували їх датування своїй ідеї. Цікавим залишається
той факт, звідкіля автори "концепції" брали для датування будівельні
зразки розчину для мурувань пілонів та нижніх арок мосту і якими методами так
чітко (ІІ-ІІІ ст. н.е.) вдалося їх продатувати?
Сумніви викликає і так званий другий будівельний етап мосту, що продатований
XIII ст., оскільки його будівельний розчин, на думку авторів, ідентичний розчину,
який використовували будівничі при зведенні кам'яної вірменської Благовіщенської
церкви. Цей храм у XIV ст. був дерев'яним, а кам'яним він став не до 1280 p.,
а у 1597 p., що засвідчують писемні джерела.
Не зрозумілим із "концепції" виступає і той факт, яким чином авторам
вдалося "побачити" кам'янецький міст на' зразок рельєфу мосту, що
зображений на колоні Траяна в Римі, коли у "сучасному вигляді міст становить
могутній кам'яний мур типу ботардо" з "суцільним облицюванням".
Привертають увагу і метрологічні висновки архітекторів щодо конструктивних особливостей
мосту, однак не можна забувати, що лінійні міри римської метрології мостобудівники
Європи успішно використовували і у XV-XVII ст., що було характерним і для кам'янецького
Старого мосту.
Проблема "функціонування" мосту у II-III ст. н.е. логічно породжує
запитання, а з якою метою його будували? Відповідь може бути єдина - для сполучення
між собою різних частин міста. Не випадково у "концепції дако-римського
періоду Кам'янця" висувається нова ідея про функціонування у ІІ-ІІІ ст.
н.е. замкових укріплень і міста. При цьому, О.А.Пламеницька суто на основі фантастичних,
а не на базі історичних та археолого-архітектурних досліджень намагається довести,
що сучасний Польський ринок (у XVIII ст. українсько-польський ринок) сформувався
в процесі довгої еволюції, в основі якої знаходиться так званий римський табір
давньої Петридави ІІ-ІІІ ст. н.е. У ХІІ-ХІІI ст. площа начебто виступила основою
у розбудові міста. Саме на цій базі площа сформувалася остаточно у XIV ст.".
Кам'янеччина
в контексті історії Поділля: науковий збірник. - Кам'янець-Подільський, 1997.
- Т. 1. - 124 с.; 1998. - Т.2. - 64 с.
(2 томи в одній книзі).
І.С.Винокур, М.Б.Петров
Про час виникнення Кам'янця: погляди дослідників.