повернутись в головне меню | на історико-архітектурні пам'ятки

Петропавлівського кафедрального костела ансамбль, XVI-XVIII ст.ст., Охор. N 740 | Фото | Схема 1 | Схема 2 | Схема 3 | Схема 4
вул.Татарська, 20

Ансамбль включает Петропавловский кафедральный костел, колокольню, триумфальные ворота и турецкий минарет.
В ансамбле удачно соединились черты архитектурных стилей (ренессанс, барроко, неоготика). Имеет большое историко-культурное значение.

Читайте книгу: Иваницкий Кароль. Кафедральный костёл в Каменце.

Читайте про костел, і ще про орган у костелі

КАТЕДРАЛЬНИЙ КОСТЬОЛ СВ.АПОСТОЛІВ ПЕТРА ТА ПАВЛА

Орігінал - макет книги виготовлено у видавництві "Оіюм"
(м. Кам'янець - Подільський, а/я 45)
1997 рік, видання перше
Автори тексту О.Расщуткін, В.Сторчовий

В центральній частині Старого Міста височить монументальна споруда Катедрального костьолу - центру латинської дiєцезiї (римо-католицького єпископства), каміння якого були свідками багатьох подій.
Катедра біскупа (єпископа) існує в Кам'янці біля шести віків з невеликими перервами. Фундаторами першою дерев'яного костьолу, який був побудований біля 1370 р., були литовські князі Корiатовичi. А вже через п'ять років на прохання польського короля Папа Римський Григорiй XI засновує в Кам'янці дiєцезiю i костьол стає катедральним. Першим біскупом, як вважають, був Вільгельм, чернець закону св. Домiнiка.
Будівництво кам'яного костьолу пов'язують з біскупом Яковом Бучацьким (1502-1517), котрий був людиною набожною та заможною, виділяв також кошти на укріплення Кам'янецького замку. Спочатку костьол був в романському стилі, відрізнявся простотою форм та мав три нави. В той час вівтар був орієнтований на захід i знаходився там, де зараз вхід до костьолу.
В середині XVI ст. біскуп Леонард Слоньчевський (1547-1562) прибудовує до головного корпусу з півночі каплицю Пресвятих Таємниць та з південного заходу каплицю Потішання Пренепорочної Богородицi. До цього часу на одному з контрфорсів цієї каплиці збереглася гесана з каменю таблиця з гербом Л.Слоньчевського та літерами "L.S.Е.С." (Леонард Слоньчевський єпископ Кам'янецький) та датою 1561, яка ї, можливо, датою освячення каплиці.
Біскуп Павло Волуцькии (1591 1607) залишив нащадкам кам'яний будинок біскупа що розташований напроти Катедри В 1616 р. пожежа сильно пошкодила костьол, але вже за 5 років тут відбулося урочисте богослужіння з нагоди перемоги над турками під Хотином Біскуп Павло П'ясецькии (1627 1640) побудував каплицю Непорочного Зачаття Богородицi
В 1644 р. біскуп Михайло Дзялинськии переносить Головний Вівтар на схід, прибудовує зі східної сторони до костьолу презбiтерiум (місце для вівтаря та духовенства), який рівний ширині середньої нави. В архітектурному відношенні презбiтерiум має риси готичною стилю гостроверховi аркові перекриття стелі аркбутани стрілчасті віконні пройми, що прикрашені кольоровим склом У той самий час з вулиці за Головним Вівтарем розміщується "Сад Гетсиманський"
У період турецького поневолення (1672-1699) біскупи перебували за межами Поділля i в краї майже не було католиків. Катедра була перетворена в головну мусульманську мечеть До західного боку прибудовується мінарет висотою 36,5 м. Його основою стала каплиця XVI ст. у вигляді куба, яку турки заклали камінням, а зверху встановили округлу двадцятиметрову вежу зі 145 гвинтовими кам'яними сходами в середині та балконом на горі з якого п'ять разів на добу муедзин закликав до молитви Всі прикраси та начиння, які були в костьолі, турки знищити Вони також вивезли за місто кістки християн, котрі були поховані на цвинтарі біля Катедри.
Після повернення Поділля до складу Польського королівства біскуп Ян Гнiнський переосвячує мечеть знову на костьол. Про цю подію свідчать дві пам'ятні плити на пілонах по обидва боки центральної нави.
В середині XVIII ст. біскуп Микола Дембовський (1740- 1757) при участі архітектора Яна де Вiтте проводить капітальний ремонт в костьолі в стилі бароко новий Головний Вівтар встановлюються крісла каноніків, амвон прикрашено постатями чотирьох Євангелістів Головний фасад прикрашається пiлястрами, капітелями скульптурними зображеннями Гармонія та цілісність фасаду доповнюється гербом біскупа М Дембовського i пам'ятною плитою про його заслуги На плиті напис "З волі Божої шляхетному Миколаю з Гори Дубової Дембовському біскупу Кам'янецькому поновителю святині від вдячної капітули (священиків) ця плита встановлена в 1754 р."
Реставрація мінарету та встановлення на ньому мідної постаті Богородицi висотою 3,5м теж є заслугою Миколи Дембовського. Постать була виготовлена в Гданську та встановлена 10 травня 1756 р. при дзвонах та стрільбі з гармат в замку. Богородиця стоїть на Земній Кулі та Півмісяці й благословляє місто i край. Навколо голови в Неї ореол з 12 зірок. В пам'ять про цю подію у долішній частині мінарету був вибитий напис "Богородиця Непорочна Пані Покровителька міста". Постать Ця встановлена при Миколаї гербу Єлiта Дембовському біскупові Кам'янця-Подільського абатові Мехов[ецькому] кавалерові ордену Білого Орла в 1756 р.
Без погодження з Апостольською Столицею 6 вересня 1795 р. російська імператриця Катерина II ліквідувала дiєцезiю. Але вже у 1798 р. після порозуміння імператора Павла i з Папою Римським Пiєм VI дiєцезiя була відновлена.
У червні 1820 р. блискавка вдарила у підніжжя постаті Богородиці, пройшла серединою мінарету до низу, викликавши пожежу, яку швидко загасили.
9 квітня 1823 р. внаслідок буревію Богородиця нахилилася до сходу. Виникла загроза падіння, тому Службу Божу тимчасово перенесли до Домініканського костьолу. Керував ліквідацією пошкодження ксьондз Шимон Учта. Вже 25 липня 1823 р. богослужіння в Катедрi було поновлене.
З 1853 по 1860 р. в костьолі проводився капітальний ремонт під час якого були поновлені вівтарі встановлений орган австрійської фірми Карл Гессе у презбiтерiумi вкладено кольорове скло Каплиця Непорочного Зачаття Богородицi отримала нові шати стіни та стеля були розмальовані темперною фарбою італійським маляром Джованнi Сампiнi.
Але на жаль трапився нещасний випадок У 1862 р. в ніч з 29 на 30 червня пожежа знищила весь дах костьолу. На відбудову святині люди офірували останні копійки, каблучки, намиста. Були навіть пожертви від представників інших конфесій. Запал та пожертви народу сприяли тому, що вже 7 грудня 1862 р. біскуп Антонiй Фiалковськии відправив урочисте богослужіння в костьолі.
Указом імператора Олександра II від 5 липня 1866 р. Кам'янецька дiєцезiя була ліквідована та приєднана до Луцько - Житомирської Біскуп Антоні й Фiалковськии залишив місто Костьол сягав парафіяльним.
В 1918 р. Папа Римський Бенедикт XV відновив Кам'янець-Подільську дiєцезiю а біскупом призначив пробоща (настоятеля) ксьондза Петра Маньковського Але через два роки більшовики ліквідували дiєцезiю Костьол знову став парафіяльним а в 1936 р. його замикають.
У 1941-1946 рр. костьол був діючим, але в 1946 р. його знову зачиняють, мотивуючи це тим, що до XVII ст. тут нібито була православна церква.
З 1946 р. по 1990 р. в костьолі був розміщений відділ атеїзму історичного музею 29 червня 1990 р. міська влада на прохання віруючих повертає костьол римо-католицькій громаді.
16 січня 1991 р. Святiйший Отець Іван Павло II призначив ксьондза Яна Ольшанського 60-тим біскупом Кам'янецьким відродивши дiєцезiю.
10 червня 1995 р. в Кафедральному костьолі був висвячений на біскупа-помічника ксьондз Станіслав Падевський.

Фронтальний вигляд

Поздовжній переріз Катедри на рівні підлоги

Катедра. Хронологічна періодизація

Орігінал-макет книги виготовлено у видавництві "Оіюм" (м. Кам'янець-Подільський, а/я 45) 1997 рік, видання перше
Автори тексту О.Расщупкін, В.Сторчовий.