Перейти у головне меню | на зміст | на наступну частину

Пригородоцька підсвіта

Пригородоцька підсвіта відслонюється на Дністрі від м. Хотина на сході до с. Пригородка на заході. Вона залягає згідно на товсто-плитчастих доломітах ісаковецької підсвіти. Нижню межу пригородоцької підсвіти проводять за зміною доломітів доломітовими мергелями.

У стрімких берегах ярів, які прорізують правий схил Дністра навпроти гирла Збруча (рис. 7, відсл. 107), на товстоплитчастих доломітах ісаковецької підсвіти залягають (знизу вгору):

  1. Мергелі доломітові, жовтувато-сірі, з тонкими проверстками доломітів 3 м
  2. Мергелі доломітові, землисто-сірі, з нерівними поверхнями наверствування масивні 0,8 м
  3. Глина метабентонітова (С1), оранжевого кольору, пластична, масна на дотик, добре розтирається в пальцях 5-10 см
  4. Мергелі доломітові, сірі, з темно-зеленуватим відтінком, неверствуваті, з субгоризонтальними тріщинами окремості 2,5 м
  5. Доломіти жовтувато-сірі, глинисті, з тонкими проверстками чорних аргілітів з рослинними рештками 1 м
  6. Мергелі доломітові, зеленувато-сірі, масивні, тонковерствуваті. з поодинокими малопотужними проверстками жовтувато-сірих доломітів 6,5 м
  7. Глина метабентонітова (С2), жовта, масна на дотик, дуже пластична 0,2 м
  8. Чергування доломітів жовтувато-сірих, тонкоплитчастих, з нерівними поверхнями наверствування, з доломітовими жовтувато-сірими мергелями 1,8 м
  9. Мергелі доломітові, зеленувато-сірі, грубоверствуваті 3 м
  10. Глина метабентонітова (Сз), ясно-жовта, масна на дотик, пластична масивна 2 м
  11. Мергелі доломітові, жовтувато-сірі, нерівноплитчасті 0,7 м


Рис. 7. Зіставлення розрізів віслонень скальської світи по Дністру, Збручу і Тайні (за П.Д. Цегельнюком, 1974):
1 - вапняки плитчасті; 2 - вапняки грудкуваті; 3 - доломіти; 4 - мергелі; 5 - аргіліти; 6 - глини вапнисті; 7 - метабентоніти; 8 - стилолітові шви; - строматопороідеї.

Вище залягають: проверсток метабентонітової глини (С4) потужністю 0,35 м, по підошві якого ми розмежовуємо пригородоцьку і рашківську підсвіти, та пачка темно-сірих плитчастих вапняків потужністю до 8 м.

Таким чином, пригородоцька підсвіта в районі дністровських відслонень представлена жовтувато-сірими або зеленувато-сірими доломітовими мергелями. Вони містять окремі проверстки сірих або темно-сірих, іноді жовтуватих доломітів та три проверстки метабентонітових глин. Загальна потужність пригородоцькоі підсвіти не перевищує 20 м.

Подібний до дністровського розріз пригородоцької підсвіти простежується на Поділлі по простяганню на північний захід (с. Шидлівці св. 16902). Далі на захід (16-20 км) від лінії Хотин — Шидлівці (вхрест простягання товщі силурійських відкладів) вони представлені аналогічними доломітовими мергелями, але з численними проверстками сірих та ясно-сірих гіпсоангідритів потужністю 1-2 см (с. Верхняківці, св. 1). Потужність окремих проверстків гіпсоангідритів досягає 4-6 см. У верхній частині розрізу пригородоцької підсвіти тут переважають доломіти над доломітовими мергелями. Ще далі (20-30 км} на захід (с. Дарахів, св. 1) гіпсоангідрити повністю зникають з розрізу пригородоцької підсвіти. Вони. представлені тут майже чорними доломітовими мергелями, сірими та темно-сірими доломітами і темно-сірими та чорними верствуватими доломітизованими в різній мірі вапняками. Деякі з проверстків метабентонітових глин дністровського розрізу простежуються і на Поділлі (с. Шидлівці, св. 16902, гл. 55 та 58 м; с. Верхняківці, св. 1, гл. 197 м).