Повернутись в головне меню | до історичних даних | до списку статей
Будзей О., Любінська Л.
Пухнаста королева
У що цариця рослин Флора одягнула сон-траву, щоб та не замерзла?
У модний, пухнастий, м'який кожушок із сріблястих ворсинок.
Ним квіточка захищається не тільки від весняних холодів і заморозків, але й від
променів весняного сонця, яке пригріває все сильніше. Опушені рослинки не переохолоджуються
і не перегріваються.
А ростуть ці дивовижні рослинки і в нас - на степових схилах Придністров'я. Серед
торішньої трави ніби розсипані то сріблясті, то золоті кулі. Вдень, як тільки
сонечко пригріє схили горбів, кульки перетворюються на темно-фіолетові, синюваті,
а інколи й білі келихи з яскраво-жовтою серединкою. Перед кожним дощем та на
ніч квіточки закриваються, схиляють на стеблі свої голівки, перетворюючись знову
в теплі кульки. Враження таке, ніби вони справді засипають. Ось і назвали рослинку
сон-травою. Насправді похилення голівок-"дзвоників" сприяє збереженню
тепла, яке виділяється рослинкою під час дихання і захищає її від холоду. Крім
того, схилені квіточки захищаються від попадання на них холодної роси і дощу.
Цілком можливо, що назва квіточки пов'язана із снодійними властивостями рослинки.
За повір'ями, тварини, пожувавши корінь сон-трави, впадали в глибокий сон. У
скандинавському епосі "Едда" красуні Брунгільді, яка ніяк не могла
заснути, під голову поклали пучечок сон-трави - і дівчина відразу ж заснула.
За повір'ям слов'ян: якщо покласти сон-траву на ніч під подушку, то уві сні можна
побачити своє майбутнє. Проте не варто забувати, що ця рослина містить отруйні
речовини.
Іноді квітку називають ще й "королевою весняної флори". Якщо зігнутись
і поглянути на квіточку проти світла, то ніби потрапляєш у казку. "Модний
кожушок" переливається всіма кольорами веселки. А квіточка - справжня королева.
Українські ліси бачать 5 різних сонів, лише три з них - Хмельниччина. У Національному
природному парку на Придністров'ї поширені рідкісний у всьому світі сон великий,
рідкісний у Європі сон чорніючий. А в інших районах Кам'янеччини росте ще й сон
розкритий (на малюнку). Довго доводиться чекати, щоб квіточки виросли з насінинки,
аж 9-18 років. Та все ж сон великий розмножують у нашому ботанічному саду, заказниках
"Чапля" та "Смотрицький каньйон".
Ви, мабуть, бачили, чорну спалену торішню траву. З травою згоряє і коріння сон-трави.
А ще часто скошують трави до того, як плоди з квіточки, що відцвіла, впадуть
у землю. Тож біля села Кубачівка за сім років квіточок зменшилось удесятеро,
а біля села Устя на лівому березі Смотрича - втричі.
Сон великий зацвітає на початку, а сон чорніючий - в середині квітня, коли встановлюється
більш-менш тепла погода. Саме тоді сотні "любителів краси" ввалюються
у ліс. Дуже боляче дивитися на зів'ялі букетики сону, які викидають вони на узбіччя
дороги, бо ж квіточки без води довго не живуть. А ще гірше, коли люди викопують
рослини. Тоді їх і в природі не стає, і біля оселі вони не приживаються.
Тож краще подивитися на ніжний сон, доторкнутися до його м'якої пухнастої квітки,
щоб зігріла вона своїм теплом, зробила нас добрішими.
На цьому все, до зустрічі з іншими дивами Кам'янецьких просторів.
Надруковано: "ПОДОЛЯНИН" від 28 березня 2003 року.