МИХАЙЛІВСЬКИЙ ПРОВУЛОКЦей провулок з'єднує вулиці Косіора та Поштовий спуск біля культосвітнього училища і є невеликою магістраллю Старого міста, яка зберегла свою назву з часу виникнення. Найменування ж це провулок одержав від назви церкви святого Михайла Архангела, котра знаходилася на площі Руського ринку. Остання, починаючи з XVII ст., значно зменшилась за рахунок забудови житлом, яке й утворило Михайлівський провулок. Замість згаданої церкви з'явилась садиба Штерина (раніше - доктора К. Пшеборовського). Руська ратуша, яка була в центрі площі, опинилась за садибою Штерина. Михайлівський провулок, що тягнеться зі сходу на захід від надрічкових скель Смотрича до вулиці Косіора, таким чином, започаткувався з чотирьох будинків з північної сторони і будинку Південно-Російського об'єднаного банку, який розміщався тут до 1927 року, - з південної сторони. Ще до виникнення назви
Михайлівський провулок у просторіччі його називали Зарванським провулком (від
однієї з назв Руської площі). За рахунок зібраних П.А. Божицьким цінних книг поповнились після Великої Вітчизняної війни бібліотеки педагогічного інституту імені В.П. Затонського, музею - заповідника, міська бібліотека, книгозбірня обласного архіву та інші. Цікавився П.А. Божицький і філателією та нумізматикою, зібрав солідну колекцію листівок з краєвидами нашого й інших міст. Колекціонував він також кольорові репродукції картин видатних художників. Петра Антоновича Божицького як відомого колекціонера знали в Москві, Ленінграді, Києві, Вінниці й деяких інших містах країни. Помер він вже після Великої Вітчизняної війни, залишивши після себе велику спадщину, якою скористались наукові установи, вузи і окремі книголюби і колекціонери Кам'яння-Подільського й інших міст. Терлецький А. |