Ольга БУДЗЕЙ
"ПОДОЛЯНИН", 16 квітня 2004 р.

КОЛИ ПРИРОДА ПРОКИДАЄТЬСЯ...

На квітень, коли Природа прокидається після зимової сплячки і показує нам бруньками на деревах, травичкою й очками квіток на землі, співом птахів у небесах, що вона жива, припадає чимало "природничих" свят. 1 квітня ми зустріли День птахів. Незабаром - третьої суботи (цьогоріч 17 квітня) - відзначатимемо День довкілля. А далі розпочинаються Дні заповідників і національних парків, які триватимуть до 22 квітня - Міжнародного дня Землі.

СВЯТА ЯК БУДНІ
Для працівників Національного природного парку "Подільські Товтри" (директор Олександр НІКІТІН), членів і прихильників Товариства подільських природодослідників і природолюбів (керівник Людмила ЛЮБІНСЬКА) ці святкові дні - то напружена праця. Утім, для них праця не закінчується ніколи. Адже стан річок, лісів, джерел нашого краю потрібно вивчати постійно. І постійно привертати увагу населення, що наш дім не закінчується за дверима рідного будинку та подвір'я, де і квіти не топчуть, і сміття прибирають вчасно.
Тож доводиться на святкові, здавалося би, дні планувати очистку джерел, струмків, придорожніх ділянок, галявин лісу від бурхливої "людської діяльності". А так хочеться просто проводити конкурси фотографій "Природа рідного краю", плакатів "Світ навколо нас", малюнків на асфальті "Жива планета", конкурси читців творів на екологічні теми, знавців флори й фауни рідного краю. А ще оформлювати клумби, садити дерева (працівники НПП підготовили близько 6 тисяч саджанців), організовувати екскурсії до МЕНЦУМу, ботанічного саду, музею природи НПП "Подільські Товтри".

ПРОЙДЕМОСЯ ПАРКОМ
НПП "Подільські Товтри" створено 27 червня 1996 p., щоб зберігати, відтворювати й раціонально використовувати унікальну природу Поділля. Парк займає 261316 га і є найбільшим в Україні. Він розкинувся на території Кам'янець-Подільського, Чемеровецького й Городоцького районів (12,5% території області). Має 19 археологічних пам'яток (серед яких трипільське поселення у Жванці, поселення скіфського часу в Соколі, городище в Приворотті), 303 історико-археологічні пам'ятки (у Кам'янці-Подільському - 205, Кам'янець-Подільському районі - 60, Чемеровецькому - 26, Городоцькому - 12). Знайдено джерела мінеральних вод типу "Нафтуся" на околицях Сатанова, Привороття, содові води типу "Миргородська" в Макові.

Товтри - це скелясті, витягнуті дугою гори завдовжки 170 км. У межах нашого НПП вони досягають 401 м над рівнем моря, а над рівниною, що оточує гори, піднімаються на 60-65 м. Товтри не мають аналогів у світі. Вони утворювалися 15-20 млн. років тому там, де були скупчення древніх молюсків і безхребетних.

Придністровська частина Подільського плато сильно й доволі густо порізана глибокими каньйонистими долинами лівих приток Дністра. Вивітрені та розмиті вапняки утворюють скали у формі колон, стовпів, гігантських грибів або хаотичних нагромаджень великих валунів.
На території НПП є триповерхова карстова печера Атлантида біля Завалля. Довжина її лабіринтів - близько 3 км, середня висота - 5,5 м. А ще є Китайгородське відслонення - всесвітньо відомий розріз силурійських відслонень, їх вік - 570-417 млн. років.

Ліси в НПП, переважно листяні, займають 11479 га. Найпоширеніші дерева - дуб, граб, ясен, клен. Мандруючи нашими Товтрами, можна побачити 2977 видів рослин із різних кліматичних зон, зокрема, 395 видів плодових рослин.

Надзвичайно великий тваринний світ парку: 50 видів риб, 11 -амфібій, 10 - плазунів, 223 - птахів, 71 - ссавців, а комах -близько 700 видів. До Червоної книги України занесено 80 видів. Серед них - поліксена, дикий кіт, соня лісова, мідянка, ящірка зелена, беркут, змієїд.
На древніх скелях Смотрицького каньйону ростуть рідкісні рослини, які, на жаль, уже зникають: рябчик гірський, сон великий, шиверекія подільська, зіновать подільська та Блоцького. А всього близько 30 видів флори й фауни каньйону охороняються законодавством України.

ЩО Є? ЩО БУДЕ? ЧИМ СЕРЦЕ ЗАСПОКОЇТЬСЯ?
Сьогодні НПП має сучасні, розроблені київськими науковцями, карти. Вони відповідають світовим стандартам і сучасному стану природних і змінених людиною ландшафтів. Уже сформовано картографічну основу Смотрицького каньйону, яка дозволяє не лише на горизонтальних площинах, а й на вертикалях рельєфу нанести інформацію про рослини, тварини, ґрунти. Оскільки Кам'янець-Подільський у поєднанні зі Смотрицьким каньйоном розглядається як об'єкт світової спадщини, то працівники НПП разом із працівниками кафедри біології, географії та екології університету, студентами досліджують у каньйоні стан води, ґрунтів, флори й фауни.

Незабаром біля Ратуші встановлять підсвічені рекламні аншлаги про природні цінності нашого краю. Також уперше в Україні побачить світ унікальне видання про природні цінності Кам'янця.

Започатковано моніторинг стану горезвісного міського звалища сміття - стан ґрунту, повітряно-газової суміші навколо нього, води.
За результатами попередньої роботи працівників НПП і науковців університету Людмили ЛЮБІНСЬКОЇ та Миколи МАТВЄЄВА Єврокомісія розглядає можливість надати міжнародний статус водно-болотним угіддям у пониззі Смотрича та Бакотської затоки. Це сприятиме збереженню цих унікальних територій.

Цьогоріч заплановано провести низку експедицій: українсько-польську з вивчення фауни краю, "Дністер-2004", "Товтри-2004". Під час цих експедицій знову виявлятимуть рівень ерозії, засмічення, хімічного та радіаційного забруднення, а результати донесуть до населення. До Дня довкілля знову виготовлено листівки "Про злочин - знищення первоцвітів", вказано штраф - 9-15 гривень за одну вирвану рослину. Але штрафувати працівники НПП не можуть. Можуть тільки зробити припис чи сфотографувати. Тож лишається проводити еколого-освітню й виховну роботу.

Нещодавно при допомозі посольства Канади в Україні Товариство подільських природодослідників і природолюбів відкрило екологічний центр на базі Староушицької школи. Співпраця з посольством триває, щоб такий же центр відкрити і в Сатанівському регіоні. Працівники НПП проводять у школах лекції, бесіди. А в офісі НПП у Старому місті краян і гостей міста завжди раді ознайомити з чудовими музейними експозиціями, бібліотекою, лабораторією моніторингу.

Усе це добре. І все ж хочеться більшого. І найголовніша проблема для НПП - як здолати нашу байдужість? Адже здавна відомо, що від байдужості до кінця світу - відстань коротка. Як це недавно у відкритому листі до краян підкреслила восьмикласниця з Хмельницького, член екологічного клубу Настя ПАВЛЮК. І низка природничих свят сьогодні виглядає як ломик, яким ентузіасти намагаються зламати кригу нашої байдужості.