Логотип НПП



В головне меню

Історія / Література

Список статей
"Подолянин", 12 серпня 2005 р.
Галина ОСЕТРОВА, старший науковий співробітник НІA3 "Кам'янець"

БУДИНОК ЙОСИПА РОЛЛЕ

Костянтин ПАУСТОВСЬКИЙ писав, що якби відновити історію якогось старовинного будинку, простежити життя всіх його мешканців, описати події, що відбувалися в ньому, то вийшов би значний соціальний роман. Ці слова можна цілком віднести до багатьох будинків Старого міста в Кам'янці-Подільському. Життя людей, які мешкали в них, не пройшло безслідно. Вони брали активну участь у громадському й культурному житті міста, створювали ту особливу атмосферу Кам'янця, що сприяла розвиткові духовності та культури, залишили величезні культурні й наукові надбання, якими ми користуємося дотепер.

Ось і будинок №4 на Татарській вулиці зберігає пам'ять про своїх мешканців. Його історія достеменно відома з кінця XVIII ст. Тоді, згідно з описом Кам'янця 1789 р., він належав "славетному Мацеєві Іваницькому". Це був невеликий одноповерховий будинок у мальовничому куточку Старого міста: навпроти старовинної церкви святих Петра й Павла, неподалік від давніх міських укріплень - Турецького бастіону, Вітряної брами та Кушнірської башти. А на південь від будинку був ще один храм - Кармелітський костел, який дав вулиці тодішню назву - Кармелітська.

У першій третині XIX ст., як повідомляє кам'янецький історик Олександр ПРУСЕВИЧ, у будинку збиралася масонська "ложа Озіріса під полум'яною зіркою". Діяльність масонської ложі пов'язують з іменем відомого в Кам'янці доктора медицини Францішка ДИМЕРА, якому в 1827-1844 рр. належав будинок, хоча засідання ложі відбувалися тут у 1818-1822 рр., коли будинок був власністю Павла СОБОЛЕВСЬКОГО. До складу ложі входили лікарі, вчителі, чимало офіцерів місцевого гарнізону. "Ложа Озіріса" не змогла розгорнути якусь широку діяльність у Кам'янці. Йосип РОЛЛЕ, який присвятив кілька рядків кам'янецьким масонам, із властивим йому гумором зауважив, що, власне, й діяльності жодної не було. Засідання ложі ставали приводом для зустрічей однодумців. Їх цікавили переважно етичні питання, вони прагнули передусім самопізнання та самовдосконалення.

У першій половині XIX ст. садиба зазнала змін. Спочатку титулярний радник Павло Соболевський розширив і перебудував будинок, який, правда, і надалі залишався одноповерховим. Олександра ДИМЕР, вдова Францішка, після смерті чоловіка збудувала флігель у дворі будинку.

Пізніше нові власники будинку спорудили ще один флігель. До 1875 р. ця міська садиба, що складалася з одноповерхового кам'яного будинку й двох флігелів, належала колезькому асесорові Кипріяну ТОКАРЖЕВСЬКОМУ-КАРАШЕВИЧУ.

1875 р. він продав садибу Ідалії РОЛЛЕ. Тоді було прийнято купувати нерухомість на ім'я дружини. Так у будинку оселилася сім'я доктора медицини Йосипа РОЛЛЕ, який був не тільки відомим лікарем, а й істориком. Історичні праці він видавав під псевдонімом Др. Антоні Й. (Dr Antoni J.). У цьому будинку вчений мешкав до смерті.

Йосип РоллеНародився Ролле 1830 р. у с. Генріхівка поблизу подільського містечка Немирів. Він був онуком французького емігранта, який оселився в Польщі наприкінці XVIII ст. і цілком сполонізувався. Його син (батько історика) був управителем маєтків князя Генріха ЛЮБОМИРСЬКОГО, пізніше став дрібним землевласником. Свій хутір він назвав Генріхівкою. Дитинство майбутнього лікаря й історика минуло на подільській землі; все життя він любив свій рідний край. Йосип виховувався в атмосфері родинного тепла й гармонії, серед чудової подільської природи, у захопленні багатим минулим краю, його бурхливою історією.

У Немирівській гімназії Йосип Ролле пройшов "миколаївську школу" з карцером і різками. За "вільнодумство" його виключили з гімназії. Далі він навчався у Вінниці та Білій Церкві, а завершив середню освіту в Київській гімназії. 1850 р. він вступив на медичний факультет Київського університету. За участь у студентській маївці Йосипа Ролле 1853 р. виключили з університету та перевели фельдшером до однієї з київських лікарень. Через рік він повернувся до університету й 1855 р. закінчив його з відзнакою.

Лікарську діяльність Ролле розпочав у місті Ярошівка, що біля Могилева на Поділлі. У 1856-1860 рр. він підвищує свою кваліфікацію з психіатрії за кордоном: спочатку в Німеччині, а потім у відомого психіатра Жана ШАРКО в Парижі. Там Ролле захистив докторську дисертацію "Психічні захворювання", яку 1863 р. було надруковано в Петербурзі. Незабаром його обирають членом-кореспондентом Академії наук у Кракові, почесним членом товариств лікарів Парижа, Києва, Варшави, Вільно (нинішнього Вільнюса).

1860 р. адміністрація медичного факультету Варшавського університету запропонувала Ролле кафедру психіатрії, але він відмовився "через любов до рідного краю". 1861 р. він оселився в Кам'янці-Подільському й став працювати лікарем із практикою. На той час уже мав сім'ю: 1858 р. одружився з Ідалією ЗАЩИНСЬКОЮ. Нам поки що невідомо, де мешкав Ролле разом із своєю сім'єю до 1875 р., коли придбав на ім'я дружини будинок на Кармелітській вулиці (у другій половині XIX ст. вулиця стала називатися Соборною, бо костел кармелітів перебудували на собор Казанської Божої Матері). Цілком можливо, що сім'я Ролле спочатку винаймала помешкання в будинку Токаржевського-Карашевича, а потім придбала його у власність.

Йосип Ролле як лікар із практикою був дуже популярним серед усіх верств населення Кам'янця й Подільської губернії. Він робив усе можливе, щоб поліпшити стан охорони здоров'я народу, багато уваги приділяв громадській діяльності. Він брав участь у роботі створеного в Кам'янці-Подільському з його ініціативи Товариства подільських лікарів, яке відігравало роль центру передових медичних фахівців Південно-Західної Росії.

Разом із прогресивними лікарями того часу Йосип Ролле був ініціатором створення та будівництва лікарні для бідноти (на фото з її освячення - Ролле другий зліва в отворі дверей), створення віспо-щеплювального пункту, курсів повивальних бабок. Ролле опікувався бідною шкільною молоддю, з його ініціативи було запроваджено стипендію для найбіднішого вихованця чоловічої гімназії. Лікар-психіатр за фахом, Ролле написав близько 20 наукових праць, в яких висвітлював найактуальніші питання медицини та соціальної гігієни, написав також праці з історії медицини. Писав польською та російською мовами. Особливо цікаві його праці, присвячені історії медицини на Поділлі. 1867 р. на основі вивчення рукописних джерел із місцевих монастирських, церковних і приватних архівів Йосип Ролле опублікував книгу "О подольских шпиталях XV- XVII веков", а в іншій праці (1872 р.) дав історичний огляд епідемій, які лютували на Поділлі з XV ст. Роботи Ролле з історії медицини цінні тим, що в основу їх написання покладено вивчення рукописних джерел, які в результаті спустошливих війн назавжди втрачені для дослідників.

Освячення лікарні для бідноти

Другою найголовнішою справою життя Йосипа Ролле була історія, якою він захопився ще в юності. Якраз на початку лікарської діяльності до його рук потрапив багатий приватний архів XVIII ст., і тоді з'являються його перші історичні праці. Уже тоді з Ярошівки він надсилає до редакцій журналів перші спроби белетризованих історичних нарисів. Результатом копіткої дослідницької праці в архівах стало написання близько 80 творів, підписаних псевдонімом "Д-р Антоні Й.". Найвідоміший історичний твір Ролле "Подільські замки на молдавських кордонах" у трьох томах вийшов 1880 р. у Варшаві. Великою популярністю користувалася серія історичних оповідань, що публікувалися в "Киевской старине" упродовж 1883-1894 рр.

Невеликий будинок на Кармелітській (Соборній) вулиці, що його 1875 р. придбала сім'я Ролле, незабаром став культурним осередком, який притягував до себе інтелігенцію Кам'янця, Поділля та Київщини; світло цього вогнища науки та культури променіло далеко за їх межі. Ролле мав величезну бібліотеку, колекцію польської порцеляни та різних старожитностей.

Атмосферу цього дому описав доктор Йосип КАЛЕНБАХ, історик літератури, який часто гостював у будинку Ролле. Він пише, що це типовий "дворик" (тобто шляхетська садиба) з білим гарним будинком. Удень до будинку Ролле тягнулися хворі з усього міста й навколишніх сіл. Але вечір належав тим привілейованим особам, які приходили не до лікаря Ролле, а до д-ра Антонія Й., щоб підкріпитися його живим словом. Каленбах пояснює популярність "Історичних оповідань" Ролле не тільки їх багатим змістом, а й простотою й доступністю стилю. Утім, зазначав Йосип Каленбах, цей гарний стиль історичних оповідань був тільки відлунням живого слова, яким д-р Антоні зачаровував своїх слухачів. У його великому кабінеті за скромним чайним столом вечорами сиділи його добрі знайомі та друзі, які це чаювання не змінили би навіть на княжий бенкет. Чай вистигав, і ніхто про нього не згадував, зачарований оповідями господаря, обдарованого феноменальною пам'яттю та співучим лагідним голосом. Збиралися близько восьмої вечора, а розходилися часом уже за північ, розмріяні та захоплені. Хтось сказав колись про Йосипа Ролле та його будинок у Кам'янці-Подільському, що це була справжня філія Київського університету.

Йосип Ролле та його дружина Ідалія мали двох синів і п'ятеро дочок. Їх старший син Міхал став істориком, автором монографії про Кременецький ліцей. Молодший Йосип був довгий час президентом Кракова.

В останні роки життя Ролле, який мав хворі нирки, почувався погано. Але не переставав працювати. 21 січня 1894 р. Йосип Ролле помер від уремії, спричиненої камінням у нирках. 9(22) січня славетного лікаря та історика ховало все місто. У Кафедральному костелі було встановлено мармурову плиту (на фото) з написом: "Син цієї землі, минуле її любив, вивчав та узагальнював, а скарби її поважати вчив".

Пам'ятна плита у костелі

Удова Йосипа Ролле 1899 р., через п'ять років після смерті чоловіка, продала будинок. Новий власник Станіслав ПАВЛОВСЬКИЙ надбудував над ним другий поверх. Тепер це двоповерховий будинок із проїздом у північній частині першого поверху (на фото). Головний фасад будинку виходить на Татарську вулицю (колишню Кармелітську, Соборну в часи Йосипа Ролле, а в радянський час - Карла Маркса). Будинок є зразком житлової забудови Кам'янця-Подільського кінця XVIII - початку XIX ст. Його внесено до переліку пам'яток місцевого значення. У наш час будинок має №4. Нумерація будинків Татарської вулиці багато разів змінювалася. Очевидно, це ввело в оману молоду польську дослідницю Марту BIРАШКУ, яка неправильно ідентифікувала будинок Йосипа Ролле. У книзі "Кам'янець-Подільський. Місто-легенда" вона помилково називає домом Ролле сусідній будинок №6.

Будинок Йосипа Ролле

Могила Йосипа Ролле та пам'ятник на католицькому кладовищі не збереглися, як і саме кладовище. Залишилися меморіальна дошка в Кафедральному костелі та будинок, у якому Ролле прожив 19 років. Неодноразово громадськість міста виступала з ініціативою встановити меморіальну дошку на будинку Йосипа Ролле. Сподіваємося, що цю ідею буде втілено в життя. Тим паче, що у вересні цього року виповнюється 175 років із дня народження видатного подільського лікаря та історика.