Перейти у головне меню | на історичні дані | до списку сіл району | показати на карті

УСТЯ

Село, розташовано на лівому березі річки Смотрич, за 18 км від райцентру і залізничної станції Кам'янець-Подільський.
Прецюють школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, шевська майстерня.
Вперше згадується в iсторичних документах 1403 року. Поблизу сс. Устя та Великої Слобiдки виявлено залишки поселення трипiльської культури, поховання доби бронзи та поселення ранньоскiфських часiв (VII-V ст. до н.е.). Дослiджувались ранньословянське поселення й могильник (II-VIст. до н.е.) черняхiвської культури; словянське поселення VI-VII ст., давньоруське городище XI-XIII столiть.

Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. - К., 1971.

Див. Сіцінський Ю.А. Археологічна карта Подільської губернії

Див. Сіцінський Є. Історичні відомості про приходи і церкви Подільської єпархії. Кам'янецький повіт.

Звідки пішла назва.
УСТЯ

Устя - село, центр сільської Ради. Розташоване на лівому березі річки Смотрич біля її впадіння в Дністер. Територія села і земель, що примикають до нього, освоєні людиною ще в доісторичні часи. 5 тисяч років тому тут було поселення одного з трипільських племен. Виявлені біля Устя археологічні пам'ятки свідчать про те, що тут в першій половині І тисячоліття н. е. жили ранні слов'яни, а в період Київської Русі - тиверці. На полях с. Устя помітні залишки так званого Троянового (Змієвого) валу висотою 2 м і шириною 15 - 18 м, який перетинає в південно-східному напрямку південну частину нашої області.

Найдавніша письмова згадка про Устя датується 1403 роком.

Поблизу села знаходився один з головних дністровських бродів. Біля нього часто відбувалися бої народних загонів самооборони з турецькими і татарськими розбійниками, які здійснювали грабіжницькі напади на Поділля і західноукраїнські землі. Пізніше, на початку ХХ ст. тут була влаштована паромна переправа через Дністер. Сюди з Поділля і з боку Молдавії підходив старовинний шлях, що зв'язував Середнє Подністров'я і Верхнє Побужжя з Молдавією і Причорномор'ям.

Злиденним було життя у жителів Устя до Жовтневої революції. 630 з 908 десятин землі, приписаної до села, належали панам Дверницьким. В листопаді 1917 року, коли Поділля запалало у вогні революційної боротьби, бідняки села організовано виступили проти експлуататорів і їх прислужників - українських буржуазних націоналістів. Поміщику довелося тікати за кордон. Земля перейшла в розпорядження виконавчого і земельного комітетів - органів революційної влади.

В липні 1923 р. в Усті організовується колгосп "Серп" - один з перших в районі, а в 1927 р. створюється ТСОЗ "Нове життя". Згодом вони об'єдналися в колгосп "Червоний Жовтень". Тепер тут розташовується центральна садиба колгоспу "Україна" - одного з найбільших в області спеціалізованих господарств. Його провідна галузь - виробництво тваринницької продукції.

На Україні налічується 13 населених пунктів в основі яких лежить термін "усть" ("устя"). Всі вони розташовані біля впадіння водних токів в море чи річку.

І. Гарнага,
"Прапор Жовтня", 15 березня 1975 р.