Вернуться в главное меню | к историческим данным | к списку статей

Будзей О., Матвєєв М.

ПІОНЕРИ КОНТИНЕНТІВ

Які тварини Кам'янеччини, як і хамелеони, змінюють забарвлення?

Це тритони, які належать до великої родини амфібій (або земноводних). Вони теж змінюють колір шкіри, хоч і не так сильно, як хамелеони.
Амфібії з'явилися на Землі близько 300 мільйонів років тому. У ті часи вологий клімат Землі, мабуть, став перемішуватись із засухами. У прогрітих водоймищах відмирали й гнили рослини. У цій гнилій зеленувато-коричневій масі швидко втрачався кисень. Рибам доводилося висовувати голову, щоб захопити повітря. Але коли вода випаровувалася повністю, жити в цій липкій масі стало неможливо, тож треба було шукати водоймище, що ще не пересохло. Так з'явилися кистепері риби, які вже трохи вміли дихати повітрям і мали парні плавники, із допомогою яких можна було вибиратися на берег. Від цих древніх кистеперих риб і пішли амфібії. Щоб рухатися по суші, амфібії обзавелися кінцівками. Вони були такі досконалі, що всі хребетні, аж до людини, зберегли їх у незмінному вигляді: плече (стегно), передпліччя (гомілку), зап'ясток, п'ясть і 5 пальців (плесно, заплесно, ступні ніг із п'ятьма пальцями).
Амфібії - слово грецьке, що означає ті, що живуть двояко. Справді, ці тварини прекрасно себе відчувають і у воді, і на суші. Навесні вони йдуть у воду. Тут самці шукають собі подруг, тут самки викидають ікру, тут ця ікра і розвивається; і, нарешті, тут же юні амфібії проводять своє дитинство. Але тільки-но закінчується період розмноження, ледь підростає молоде покоління, в амфібій відразу виникає інтерес до суші. У воді їх тепер не втримаєш. У цей період амфібій можна зустріти за десятки кілометрів від водойми.
У світі є 2100 видів амфібій, в Україні - 17. Усі ці амфібії такі несхожі, що і не скажеш, що вони одна родина. Усіх їх розділили на три ряди. До першого, найчисельнішого (75%), входять безхвості або амфібії, які стрибають. Це наші звичайні жабки. Найменший, маловідомий і найменш вивчений ряд - безногі амфібії (черв'яга), але в Україні їх немає. І є ще хвостаті амфібії - тварини зовнішньо схожі на ящірок, але з такою ж, як і в жаб, вологою і голою шкірою. Це тритони й саламандри.
Улітку в наших лісах, заростях, де є струмки, неглибокі водойми, озера, ставки, водиться два види тритонів - звичайний і гребінчастий (гребенястий). На зиму вони ховаються у щілини в ґрунті, у нори, під каміння та між корінням дерев. Гребінчастий тритон - це невелика "водяна ящірка" (12-13 сантиметрів), чорна з білими та яскраво-жовтими плямами різної величини. Високий, схожий на пилку гребінь, розділений на хвостову й тулубну частину, є лише у самців. Звичайний тритон трохи менший - 7-10 сантиметрів. Відрізняється він і кольором: якщо гребінчастий тритон - темний, то звичайний - світло-сірий або зеленкувато-бурий (залежно від кольору водойми, в якій живе тваринка). У самців навесні під час розмноження теж з'являється гребінь, але він суцільний. А з боків хвоста проходить перламутрова блискуча смуга. В Україні, крім цих двох видів, у Карпатах мешкають ще два види тритонів, занесені до Червоної книги України: карпатський і гірський.
Для тритонів властива регенерація, тобто відновлення організмом тваринки втрачених при невдалому полюванні на них частин. Над цією тваринкою вчені проводили жорстокі досліди і довели, що у тритонів лапи й хвіст відростають за чотири місяці, а очі поновлюються за десять.
Тритони зовсім не бояться холоду. Узимку вони можуть вмерзнути в кригу, а щойно вона розтане, враз ожити. Був і такий випадок: тритона з'їв вуж, але, певне, змії він не сподобався, тож через кілька годин вона його відригнула. Та варто було піти дощу, як він ожив і заквапився у своїх справах. Навіть після висихання (через велику посуху), як тільки на мумії тритонів потрапляла волога, вони миттю оживали.
Якщо ж тритони чомусь не можуть зануритися у водоймище, то вони лягають на вологу землю черевцем і, як промокашка, всмоктують вологу всією шкірою.
Змалку тритони живляться тільки тваринною їжею, поїдаючи дрібних ракоподібних, черв'яків, пуголовків і комах. Та полювати їм складно, бо тритони недобачають.
На цьому все, до зустрічі з іншими амфібіями нашого краю.

Надруковано: "Подолянин" від 19 березня 2004 р.