
Вернуться в главное меню | к историческим данным | к списку статей
Будзей
О., Матвєєв М.
ВІДЛУЧЕНІ ВІД ЦЕРКВИ
Їжа яких тварин найрізноманітніша?
"Найуніверсальнішими" тваринами є пацюки (щури). Вони
можуть зжерти простирадло, взуття, книгу, шкіру, кістку, кору дерев, овочі,
харчові відходи. Пацюки - вороги птахів, полюють по гніздах на пташенят і яйця,
пробираються в зграї гусей і перегризають у бідолах перепонки на лапах. Вони
є ворогами і домашніх тварин: у свиней і овець вигризають м'ясо з боків, а від
теляти можуть лишитися самі кістки. У природі пацюки живляться в основному тваринною
їжею: молюсками, жабами, ящірками, мальками риб.
А хто є рекордсменом живучості серед ссавців? Знову йдеться про пацюків. Середній
представник цього виду гризунів може пролазити в отвір діаметром 5-копійчаної
монети, влізти цегляним муром, як сходами, проплисти близько 1 кілометра й протриматися
на воді 3 доби. Своїми гострими як долото зубами пацюк легко прогризає свинцеві
труби і шлакобетонні блоки. Якщо його спустити в унітаз, він виживе, а випавши
навіть з п'ятого поверху, пацюк залишиться неушкодженим і здоровим.
А який ссавець найплодючіший? Це все ті ж пацюки. Самки народжують три-чотири
приплоди на рік, у кожному буває до 17 малят. А тримісячні молоді самки, які
добре живляться, теж можуть народжувати потомство. Навіть нині ці спритні істоти
становлять проблему, а в середні віки вони були справжнім стихійним лихом. Свого
часу натураліст Руссенель порівнював появу цих тварин з навалою Чингісхана та
Атилли. Їх винищували, використовуючи отруту, вогонь, окріп, навіть відлучали
від церкви, прикликаючи на них прокляття небес, але все марно. Відомі випадки,
коли пацюки жили в холодильнику (точніше - в термоізоляційній обшивці) і навіть
розмножувалися при мінусовій температурі.
У природних умовах пацюки риють собі нори. Чудово пристосувались вони і до життя
вздовж узбереж заболочених водойм. Тут вони поводяться як типові напівводяні
звірі, добре плавають і пірнають.
На Кам'янеччині, як по всій Україні, проживають два види пацюків: чорні (завдовжки
35 сантиметрів, з них 19 - припадає на хвіст) і сірі (відповідно 42 і 18 сантиметрів).
В Україні вони з'явилися порівняно недавно - у 18-му столітті, коли після землетрусу
пацюки великими сім'ями пересилилися з Прикаспійських країн, переправившись
через Волгу, розповсюдилися по Європі.
Головні недруги пацюків, крім людей, є хижі птахи, вовки, лисиці, кішки й деякі
породи собак (щуроловки або пінчери, тер'єри). В Англії і Бельгії у 18-му столітті
навіть процвітав спорт - цькування щурів собаками, який проводився на підвищеній
круглій арені, обнесеній високою сіткою. Інколи всередині ставили дошку з отворами,
в які могли проникнути лиш щури, а собакам доводилося долати бар'єр.
У пацюків існує дуже цікаве явище - так званий щурячий король. Насправді, це
клубок переплетених хвостами й лапками тварин, кількість яких буває від 8-10
до 50 особин. Існує версія, що молодих пацюків, які ще перебувають у гнізді,
вразило запалення хвостів (від паразитів), утворилися ранки. А при нерухомому
лежанні хвости щуренят переплітаються і зростаються. На диво здорові пацюки,
які зазвичай поїдають один одного, годують зрослих "товаришів".
Пацюки дуже кмітливі істоти. Це проявляється насамперед при добуванні їжі. Ось,
наприклад, як пацюки крадуть яйця. Одна тварина охоплює яйце передніми лапами,
а друга тягне його за хвоста до нори. Дуже оригінально вони добувають і сметану
з банок та вузьких посудин. Пацюк опускає туди свого хвоста, а потім дає іншим
його облизувати.
Для людини пацюки небезпечні тим, що переносять хвороби (чуму, саз, ящур, дизентерію).
Це одна з причин непримеренної боротьби з ними. Надіятись, що цей вид вимре,
не доводиться, бо пацюки швидко пристосовуються до будь-яких отрут. Деякі вчені
вважають, що і після, наприклад, ядерної війни на Землі залишаться тільки таргани
й щури.
На цьому все, до зустрічі з іншими, можливо, не дуже приємними, але все ж цікавими
тваринками нашого краю.
Надруковано: "Подолянин", 5 грудня 2003 р.