Вернуться в главное меню | к историческим данным | к списку статей

Будзей О., Матвєєв М.

Непосидюча нишпорка

Маючи високу температуру (аж 45 градусів), синички "не лікуються"? Чому?

Це у людей при температурі 42 градуси зсідається білок - і вони гинуть. А для синичок, як і для всіх птахів, висока температура тіла є нормальною. І потрібна вона для польоту! Адже, щоб літати, птахам треба мати багато сил (енергії). І висока температура допомагає їм їжу швидше перетворювати на енергію. До того ж, синички - дуже рухливі, то й енергії треба ще більше. На жаль, запас її в тілі синичок дуже малий, і у великі морози пташки гинуть не від холоду, а від нестачі їжі. З 10 великих синиць виживають лише 1-2 пташини. Ось чому взимку їх конче треба підгодовувати. Отим насінням, що ви зберете і засушите, коли їстимете яблука чи груші. Чи побалуйте пташечок шматочком несолоного сала (бо ж сіль для птахів - отрута) або сирим подрібненим насінням соняшника чи гарбуза. Пшеничку ж синиця не полюбляє. Не дарма ж у народі кажуть: "Пусти синицю хоч на пшеницю".
Жовте черевце, жовті груди, чорненька краватка, чорна шапочка та білі щічки - це і є синичка. Самичка подібна до самця, лише чорна смуга по низу тіла коротша й тонша. Є близько десяти видів цих пташок, але найчастіше зустрічається синиця велика. Насправді ж вона зовсім невелика, але серед своїх синичних родичів найбільша. Ця пташка не відлітає зимувати у теплі краї, а залишається у нас протягом усього року. У наших краях, крім синички великої, поселились: синиця блакитна, чубата (на півночі Кам'янеччини), гаїчка болотяна і синиця чорна.
Стрибаючи з гілки на гілку, синичка нишпорить по всіх щілинах, шукаючи комах та їх личинки. Улітку родина синичок споживає за день 130 довгих (3-4 сантиметри) гусениць, а за рік - знищує декілька десятків кілограм комах. На добу синичка їсть 5-6 разів і з'їдає стільки комах, скільки важить сама. Своїм малятам батьки-синички носять їжу аж до 350-390 разів на день. Усі синички люблять зависати на дереві головою вниз і розкльовувати їжу, притискаючи її лапкою до гілки. Особливо цікаво спостерігати, як акробатка їсть підвішене сало...
Ледь розвесниться, а вже чути чіткий звук "сінь-сінь-сінь!". Це старається самець синиці великої. Настав час знайомитись і будувати гніздо. Але цим займається тільки самичка. Вона може влаштувати його будь-де: у щілині стіни, у поштовій скриньці, у старій консервній бляшанці, а інколи у шпаківні чи дятловому дуплі. У своє житло синичка наносить сухого моху, трави і листя. А серединку, де лежатимуть маленькі білі, з рожевими цяточками яєчка, пташка вимощує ніжним пуховим пір'ячком і шерстю тварин. Оце так господарочка.
Невдовзі у гнізді з'являється 8-10 пташенят. Молоді синички залишають рідну домівку через 15-20 днів після народження й відразу пробують літати. За літо синичка встигає вивести два покоління.
Давно помітили: "Зранку кричить синиця - на мороз". А про таких, хто багато пообіцяв, а нічого не виконав, кажуть: "Синиця слави наробила, а моря не запалила". Є ще й таке прислів'я: "Синиця шкоду робить, а журавель відповідає".
Ну що, переконалися, що синичка - і гарна, і корисна? Тож треба оберігати цю пташечку, як це роблять юннати екологічного центру (МЕНЦУМ) у гуртку "Юні орнітологи" (керівник Наталка КАМІНСЬКА). Понад 60 годівничок виготовили учні, розвішали їх у дворах шкіл і в парках. І основне - не забувають їх підгодовувати щодня. А ви?
На цьому все, до зустрічі з великими і малими дивами Кам'янеччини.

Надруковано: "ПОДОЛЯНИН" від 7 березня 2003 року.