
Вернуться в главное меню | к историческим данным | к списку статей
Будзей О., Матвєєв М.
Зелена країна
УСкільки повинно рости дерев, щоб уже був ліс?
Багато? Багато-багато? Багато-багато-багато? Хоч сто раз повторіть
"багато" - все одно це ще не ліс. Бо ліс - це не тільки дерева, але
й кущі, трава, квіточки, гриби, ягоди, комахи, звірі, птахи. Взагалі ліс - це
велика зелена країна зі своїми законами. А ми, гостюючи в ній, повинні намагатися
завдати якнайменше клопотів її мешканцям.
Ось у лісі Ви побачили молоденьких звірят. Вони здаються безпорадними, покинутими.
Насправді ж це не так. Десь поблизу перебуває їхня мати. Поросята, козуленята,
інші лісові тваринки в перший період життя рухаються мало. Отже, і слідів роблять
мало. А чим менше слідів, тим більше впевненості, що хижаки їх не знайдуть. Ми
ж, ходячи лісом, виганяємо звірят з потаємних куточків, змушуючи їх наслідити.
Мати в цьому разі мало чим може допомогти своїм дитинчатам: адже, коли з'являється
хижак, вона викриває себе перед ним і так відводить загрозу від малят, але ж
люди за матір'ю не женуться.
А буває ще й так. Зустрінеться у лісі козуленя. Воно зовсім мале, тягне мордочку
- це зворушливо, рідко хто стримається, щоб не погладити, не приголубити малюка.
Але цього якраз робити не треба, бо мати, почувши на дитинчаті чужий запах, може
повністю відмовитися від нащадка і залишити його напризволяще. Дика свиня залишає
щойно зроблене лігво (для опоросу), якщо біля нього побувала людина, а тим паче
торкнулася руками.
У лісі ми повинні завжди пам'ятати, що можемо потурбувати й пташок. Злякані пташки
надовго відлітають із своїх гнізд. Варто помітити качці, що наближається небезпека,
як вона непомітно сходить з гнізда, обережно прикриває яйця пухом, щоб вони не
застигли, відходить непомітно вбік і тільки тоді злітає вгору. Вона залишає своє
гніздо і на годину, а деколи і на дві. За цей час яйця, прикриті теплим пухом,
не гинуть від холоду. Але часто качку застають несподівано, і вона не встигає
прикрити яйця пухом - і тоді вони неминуче захолонуть. На яйця чекає й інша біда.
Коли качка з шумом зривається, вона видає своє гніздо. Звичайно, Ви не станете
руйнувати його, не візьмете яєць. Ви відійдете вбік: що ж робити, коли так вийшло,
може качка встигне повернутися, і кладка не загине. Ви йдете геть і не помічаєте,
що до гнізда вже підібралася злодійка ворона...
Дуже часто, знайшовши гніздо, Ви намагаєтеся заглянути у нього, подивитися на
яйця чи на пташенят. Зазвичай, гнізда сховані, прикриті листям, травою. Відхиляючи
гілочки дерева, розсуваючи траву, Ви розкриваєте таємницю гнізда. Бо ж гілка
чи трава точно назад не повернуться - маскування порушено. Ось тому-то у весняному
та літньому лісі треба вести себе дуже обережно, намагатися не сходити зі стежок.
А ще краще у період розмноження звірів і птахів (середина квітня - початок липня)
встановити в лісі сезон тиші - відвідувати його якнайменше. Але якщо вже так
сталося, що ви злякали пташку, то треба швидше піти подалі, щоб пташка швидше
повернулася назад, а головна таємниця пташок не була розкрита.
А чи можна кричати у лісі? Ні, бо галас може призвести до стресу в тварин. Досліди
на кроликах, собаках, пацюках показали, що при тривалому впливі інтенсивного
шуму в тварин змінюється артеріальний тиск, погіршується робота серцевого м'язу,
виникають нервові розлади. У результаті тварина гане від паралічу серця. Місця,
де постійно щось шумить, звірі, як правило, покидають. Несподіваний різкий звук
(він, до речі, шкідливіший для організму, ніж постійний) викликає у звірів страх,
вони залишають обжиті місця, молодняк при цьому часто відстає від батьків і може
загинути...
Ось така вона - зелена країна... Тож до зустрічі з її мешканцями.
Надруковано: "ПОДОЛЯНИН" від 9 травня 2003 року.