Вернуться в главное меню | к историческим данным | к списку статей

Будзей О., Матвєєв М.

Руда Хитрунка

У казках лисичка-сестричка завжди улеслива, хитра та підступна злодійка. А в житті?

Насправді, лисичка - розумне та гідне поваги лісове звірятко. Щоб знайти їжу, врятуватися від ворогів, вона навчилася різних хитрощів.
Біжить лисиця - ніби летить над землею. І раптом різкий стрибок убік. Рулем служить хвіст, який перевищує половину довжини тіла. Собака, який женеться за нею, губить слід. Поки втямить, що до чого, лисиця шмигне в чиюсь нору та вибереться з іншого боку.
Дуже кумедно лисиця ловить мишей. Спочатку вона прислуховується. Почувши писк, високо підстрибує, підібгавши передні лапи до тулуба і спритно накриває всім тілом жертву.
А як вона обдурює птахів? Перекинеться на бік, відкине лапки, очі примружить - лежить і не ворухнеться. Мертва, та й годі! Підлетить ворона чи сорока - дивись, і попаде облудниці в лапи.
А що вже голосочок у лисок різний... Вона дзявкає, коли хоче попередити чужинця про вторгнення на її територію. Лисенят кличе зовсім по-іншому. Лисиці, що побилися, відчайдушно вищать. А ще лисиці можуть буркотіти, охати, жалібно стогнати, гикати і... ніби кудкудакати.
На Кам'янечині лисок найбільше біля Дністра. А що вже гарні! Темнувата руда шерсть, видовжене струнке тіло (90 см), мордочка гостренька. Короткі ноги лиски дозволяють їй плазувати і непомітно підповзати до здобичі. Але разом з тим ноги в лисиць жилаві та сильні - щоб добре стрибати.
Живуть лисиці на чітко визначеній території, діаметром 15-20 км, яку мітять хвостиком, залишаючи шерсть на дереві чи у кущі. У лісах і ярах, у старих дотах і покинутих фермах вони риють нори: похило вглиб 1-1,5 м, завдовжки 3-4 м, з кількома виходами. Однак частенько люблять примоститися і в чужих. Там раз на рік, наприкінці березня, народжуються у пушку 5-6 сліпих лисенят. Турбуються про них обоє батьків. Спочатку мама-лисиця годує їх молоком. До кінця тижня у маляток розплющуються очі та прорізуються зубки. Тепер батьки годують їх ще й напівперетравленим м'ясом, яке відригують. Уже влітку лисенята готові полювати нарівні з дорослими. А через два роки молоді лисиці можуть мати і своїх лисенят.
У всіх лисиць тонкий нюх і гострий слух. Тому вони легко знаходять здобич. З'їдаючи шкідливих гризунів - полівок, кротів, мишей, лисиці допомагають людям. Було й таке, що у шлунку одного вбитого лиса знайшли 60 мишей. А коли хитрунка поїдає комах-шкідників, то оберігає молодий ліс від пошкоджень. А ще лисички полюбляють молодих зайців, а то й телят козулі, не гребують й падлом, люблять їсти деякі фрукти і ягоди - чорницю, брусницю. І все ж - це хижаки, зустрічі з якими треба остерігатися.
Цікаві лисячі мордочки можна побачити і в нашому МЕНЦУМі. Лисок там дві: одна - потрапила прямо з капкана, а друга - лисенятко, яке принесли із села Залісся.
Про лисичку придумали чимало прислів'їв: "Кожна лисиця свій хвостик хвалить", "Лисиця хвостом все перекриє". Інколи про жорстоку, підступну людину кажуть: "В очі лисицею, за очі вовчицею". А тепер спробуйте швидко-швидко промовити: "Біг додому лІсом лИс, шелестів над лИсом лІс".
На цьому все, до нових зустрічей з дивами нашої Кам'янеччини.

Надруковано: "ПОДОЛЯНИН" від 21 лютого 2003 року.