Вернуться в главное меню | к историческим данным | к списку статей

Будзей О., Матвєєв М.

Напівсліпий забіяка

Хто серед звірів найзажерливіший, найнепримиренніший?

Можливо, лев... Але все-таки ні, бо з'їдає всього 20 кг м'яса на 2-3 дні. Залишаючи недоїдки шакалові, ситий лев йде на відпочинок. Тигр?.. Той, узагалі, коли зголодніє, йде доїдати залишки захованої їжі. Інколи між леопардами (чи між рисями або між вовками) виникають поєдинки. Але все ж ці бійки рідко закінчуються загибеллю слабшого. Визнаючи поразку, переможений з бурчанням відходить зализувати рани, і переможець не спішить його наздоганяти.
Але є звірятко, забіякуватість якого здивувала б і лева (звичайно, якби той умів дивуватися). Цей "грізний" звір - звичайний кротик, що живе на наших полях, у садах і городах. Якщо підземні ходи двох кротів перетнуться і їх господарі зустрінуться, почнеться битва не на життя, а на смерть. Переможеному не буде помилування.
До того ж, вовчий апетит - дрібниця проти кротового. За добу він може з'їсти стільки, скільки важить сам, а то і вдвічі більше. Голодувати кроти можуть не більше ніж 17 годин, після чого гинуть. Комахи, їх личинки, лялечки, багатоніжки, павуки, слимаки - добренька їжа для цих звірків. А вночі вони полюбляють дощових черв'яків, які піднімаються з глибини поближче до вологішої поверхні. Якщо кріт знайде взимку сонну ящірку, то і її з'їсть; знайде влітку гніздо на землі - пташенята стануть його обідом.
Що невеличкий кріт (15 см завдовжки) живе поруч з будинком, ми взнаємо, побачивши купку землі на квітнику чи городі. А життя його в основному проходить під землею. І все у звірятка пристосоване для цього: загострене спереду тіло, видовжена голова з коротким, дуже чутливим хоботком; сильні передні лапки, як лопатки, з довгими кігтиками і шостим пальцем; рівне й коротке хутро. Недарма загадка характеризує цю тваринку так: "Маленький, горбатенький все поле перерив". Навіть вуха у кротів без вушних раковин, прикриті шкіркою, яка відкриває і закриває слуховий отвір. Зазвичай, кроти поселяються на вологих грунтах. Але якщо там для них мало корму, перебираються поближче до нас.
Кротячі ходи проходять на різних глибинах - від 5 до 50 см. Десь під деревом чи пеньком, а то й під будинком вони влаштовують вистелене сухою травою, листям або мохом гніздо. Тут у травні народжується 3-9 голих немічних малят. Через 5-6 тижнів вони досягають половини довжини матері, а в двомісячному віці вже риють неглибокі ходи. Живуть кроти до шести років.
На цьому все, до зустрічі з іншими дивами Кам'янеччини.

Надруковано: "ПОДОЛЯНИН" від 14 лютого 2003 року.