
Вернуться в главное меню | к историческим данным | к списку статей
Будзей О., Любінська Л.
Квітка сонця
Яка квітка не цвіте, а горить?
Справді, в царстві Флори є квіточка, яку в народі так і називають
горитьцвіт або горицвіт, а ще пожарною квіткою, купавником, сосонкою. Порадіти
її появі, помилуватися золотистим сяйвом можна у сонячні травневі дні на травянистих
пагорбах навколо нашого міста та Подільських Товтр.
Рослинка відома і під назвою адоніс весняний. Одна із легенд розповідає про кохання
вродливого юнака Адоніса та римської богині весни і садів Венери (у греків -
це Афродіта, богиня кохання і краси). Ревнивий бог полів, врожаю і війни Марс
(у греків Арес, чоловік Афродіти) наслав на Адоніса розлютованого вепра (за іншими
переказами в лютого вепра перетворився сам Марс). Адоніс радів майбутній здобичі,
не підозрюючи, що це його останнє полювання. Ось він уже приготувався списом
проколоти розлюченого звіра, але не встиг: кабан метнувся до нього і смертельно
ранив юного мисливця величезними іклами. Помер Адоніс від великої рани. Венера
дуже сумувала, втративши коханого. Вражені горем Венери, боги вирішили щорічно
відпускати Адоніса з царства мертвих тіней на землю до сонця. Тоді вся природа
оживає, а на узліссі розпускається золотисто-жовта квіточка, названа його іменем.
За іншою легендою квіточку названо на честь фінікійського і асірійського бога
Сонця - Адона, який щорічно вмирав восени і воскресав навесні.
Квітка адонісу народилася з великої любові. Можливо, тому вона лікує хворе серце.
Цілющою є тільки наземна частинка. Варто пам'ятати, що рослинка разом з тим і
отруйна, і застосовувати ліки треба лише за призначенням лікарів.
Квіточка горицвіту живе довго - може прожити і до 100 років. Рано навесні з'являється
коротенький паросток, на вершечку якого - велика жовта квіточка, яка нагадує
зірку з багатьма променями. Вони розкриваються з появою сонця, а голівка квітки
завжди повернута до нього. Потім збоку розвиваються ще декілька пагінців, і на
їх вершечках розцвітають сонцесяйні квіточки. Так до середини літа рослинка перетворюється
у невисокий (до 40 сантиметрів) пухнастий кущик. Листочки в неї особливо чарівні,
ніжні, розсічені на тоненькі дольки. А пуп'яночки ніби лежать у ліловій чашечці,
звідси ще одна назва - мохнатка. Рослинка, що квітує, надзвичайно гарна і здалеку
приваблює увагу.
Розмножується горицвіт насінням. На грядках його необхідно висівати відразу після
збору, бо при тривалому зберіганні насіння втрачає схожість. Сходи з'являються
через 2,5-3,5 місяця після висівання. А вперше зацвітає горицвіт через 4-6 років,
що перешкоджає швидкому розмноженню цієї цінної лікарської рослинки.
До того ж люди розорюють землю, випасають худобу там, де квіточки проростають,
зривають красу. Тому горицвіт весняний, однин з найкрасивіших представників весняної
флори, стає дедалі рідкіснішим... І на Кам'янеччині теж.
На цьому все, до зустрічі з іншими красотами наших просторів.
Надруковано: "ПОДОЛЯНИН" від 1 травня 2003 року.