Вернуться в главное меню | к историческим данным | к списку статей

Будзей О., Матвєєв М.

Охайний лежебока

А у звiрят теж є родини?

Звичайно, є. Хоча й не ходять вони один до одного в гостi. На Кам'янецьких просторах живе велика родина хижих звiрiв - куницевi. До неї належать дуже малi звірки (ласка), середнi (куниця, тхiр, норка, горностай) i великi звiрі (видри). Важать вони вiд 100 грам до 40 кiлограм. Та й живуть тварини в рiзних умовах: хто в лiсi, iншi - у водi. Але всi куницевi мають своєрідні пахучі запахи, а полюють переважно вночі.
Найбiльшим за розмiрами представником родини куницевих (довжина тiла до 90 сантиметрiв, а хвоста - до 20) є борсук звичайний. Це досить поширений звiр у наших лiсах, але ми майже нiколи його не зустрiчаємо. Бо влітку він спить всенький день, а взимку - цілодобово. У тваринки майже немає шиї, а гостроноса голова переходить у масивний мускулястий тулуб, задня частина якого товща за передню. Борсук - бурувато-сiрий, але ноги та черево у нього - чорнi, а по боках бiлуватої голови тягнуться двi чорнi широкi смуги. Шерсть - груба та довга. Товстi мускулистi лапи мають довгi широкi й притупленi кiгтi, якими добре рити землю, виривати рiзнi коренi для їжi чи шукати черв'яки в гнилих пеньках.
Пiд землею борсуки споруджують великi лабiринти. Спочатку їх нора має вигляд невеликого тунелю, що закiнчується гнiздом. Але рiк за роком, десятки i навiть сотнi рокiв (було й так) багато поколiнь борсукiв поглиблюють, розгалужують житло, перетворюють його на справжнє пiдземне мiсто. У таких "мiстах" живе iнодi 2-3 сiм'ї борсукiв, утворюючи колонiю. До того ж у норах поряд з борсуками можуть жити й "квартиранти": лисицi, ласки, мишi, павуки, гадюки, жаби i навiть птахи.
Оселяються борсуки на пiвденних схилах важкопрохiдних пагорбiв i яруг, там, де сухiше, щоб вхiд до нори завжди просушувало сонячне промiння. Всi нори мають кiлька входiв-виходiв, вентиляцiю, закутки, якi служать коморами, спальнями, їдальнями, дитячими кiмнатами, пунктами особистої гiгiєни. Та за 1-3 кiлометри вiд житла борсук влаштовує тимчасовi нори, простiші, і в разi небезпеки прудко тiкає до найближчої. При цьому шипить, пирхає, огризається, може вкусити. Переслiдуваний собакою в норi, борсук-землекоп здатен рити тунель зi швидкiстю понад метр за хвилину.
Це дуже охайнi звiрi. Метрiв за 20-30 вiд нори вони влаштовують вбиральню, туди завжди протоптано стежку. Перш нiж зайти в нору, борсук обтрiпується i витирає лапи. Тож бiля входу у нього чистенько. Одного разу на деревi біля борсучої нори шулiка вивiв пташенят. З його гнiзда залишки їжi падали якраз перед входом. Не сподобалося борсукам, що хтось смітить в їх володіннях. Тваринки обстежили усі околицi, вигнали тхора i лисицю, що оселилися поблизу. Ретельно прибрали територiю. Але залишки з'являлися i далi. Тодi борсуки кинули це житло i перебралися в iнше мiсце.
На зиму борсуки натягають у нору багато сухого листя, трави, моху для постелi, ромашку та iншi рослини з особливим запахом (вiд комах), забивають землею, листям, травою і мохом вхiднi отвори, залишаючи два-три для вентиляцiї, i залягають у зимовий сон. Вiн у лежибоки неглибокий i час вiд часу може перериватися пiд час вiдлиги.
Навеснi борсук змiнює вiдсирiлу пiдстилку, але вже не для себе, а для 3-5 дiток, якi народжуються в березнi-квiтнi слiпими та немiчними. Через два мiсяцi дитинчата починають виходити з нори, а через три - самостiйно харчуватися.
Хоч борсук - хижак, проте це всеїдний звiр. Основний корм його - комахи, їх личинки, жаби, ящiрки, слимаки, черв'яки. Крiм цього, вони поїдають корiнцi та соковитi стебла трав, горiхи, гриби, ягоди. А також полюбляють гадюк. У шлунку борсука знаходили до кiлограма жукiв, гризунiв i понад 10 кiлограм всіляких коренiв. Борсуки дуже передбачливi звірі, вони запасають на зиму висушенi корiнцi, горiхи, жолудi, зерно, а також зiв'ялені жаби, ящiрки. Навiть якщо зима мине спокiйно, борсук з'їсть все навеснi, щоб зберегти жир пiд шкiрою. З'їдаючи багато жолудiв, вражених личинками жолудевої плодожерки, хрущiв та їхнiх личинок, мишей, борсуки приносять велику користь. Було й так, що в шлунку одного борсука виявили 318 личинок хрущiв.
З хiтинових оболонок комах до складу борсучого жиру надходять речовини, що мають лiкувальнi властивостi. Цi речовини - нещастя борсука, бо, прагнучи одержати борсучий жир для лiкування, люди безжально переслiдують звiра, чисельнiсть його повсюди зменшується, тож тваринку занесли у Червону книгу України і охороняють.

Надруковано: "ПОДОЛЯНИН" від 30 травня 2003 року.