Перейти у головне меню | на зміст | на наступну частину
Загальне простягання цього єдиного і дуже добре вираженого в рельєфі пасма у південній половині північно-східне, що змінюється північніше на мерідіональне (рис. 8). У місці зміни простягання пасма розташований перевал, що досягає лише половини висоти пасма. Весь хребет розчленований на ряд окремих вершинок. Загалом у південному відгалуженні хребта нараховується більше десятка різних за величиною вершинок. Їх верхівки - круті скелясті виступи, складені біогермними вапняками. Окремі виходи цих вапняків спостерігаються й нижче. Південні схили у цих скелястих вершинок похиліші, а північні крутіші, іноді навіть вертикальні. Вапняки сильно вивітрені та розбиті на окремі великі брили. Ця увінчаність пасма рядом скелястих стрімчаків є характерною рисою усіх сарматських онкоідних пасм, що легко відрізняють їх від плосковершинних баденських рифових останців.