Перейти у головне меню | на зміст | на наступну частину
Дещо південніше Нігинського пасма розташовані відомі в літературі Вербівські товтри. Чіткіше виражене у рельєфі північне з цих пасм (рис.___). Висота його декілька метрів; розбите воно на 4, далеко розташовані, схожі між собою вершини. Розташовані вони західніше головного пасма й, приблизно, перпендикулярні до нього.
Досить подібного типу, також різко виражене у рельєфі, пасмо сарматських онкоідів зустрічається дещо південніше, а окремі масиви зустрічаються скрізь вздовж західного схилу головного пасма.
Взаємовідношення баденських і сарматських пасм зрозуміле з вищенаведеного опису та схеми. Скрізь, за виключенням південного закінчення головного пасма, сарматські масиви розташовані західніше баденських, і ніде сарматські онкоідні масиви (саме онкоідні масиви, а не сарматські вапняки взагалі) не підіймаються з рифових вапняків бадену.
Таким чином, у будові товтр існують наступні закономірності:
Рис. 8. Схема поширення онкоідних масивів баденської смуги (за І.К. Королюком,
1952). 1 - контури баденських рифових масивів; 2 - сарматські онкоідні масиви.
Рис. 9. Схема співвідношення Нігинських товтр і Черчинського пасма з головним
рифовим хребтом (Медоборами) (за І.К. Королюком, 1952).
Рис. 10. Схема будови міоценових відкладів рифової зони Поділля (за І.К. Королюком,
1952).