Перейти у головне меню | на зміст | на наступну частину

Баговицька світа

Баговицька світу як окремий стратиграфічний підрозділ місцевої схеми об’єднує відклади відомі раніше як мукшинський та устівський горизонт.

Назва світи походить від с. Баговиці (лівий схил Дністра, 2—3 км на схід від гирла р. Мукши), де ці відклади відслонюються на повну потужність силурійських відкладів, відомих до цього часу в дністровському опорному розрізі під назвою мукшинського і устівського «горизонтів». Необхідність в узагальнюючій стратиграфічній одиниці рангу світи зумовлена тим, що мукшинська і устівська товщі, не характеризуються стійкістю основних фаціально-літологічних ознак на значній території.

Баговицька світа відслонюється в долині Дністра від с. Мар’янівки на сході до с. Коновки на заході, а також в пригирловій частині р. Мукши і на р. Смотричу від с. Черчі до с. Великозалісся. Вона залягає згідно на китайгородській світі. Нижню межу світи проводять за зміною грудкуватих вапняків китайгородської світи плитчастими, іноді доломітизованими вапняками.

Баговицька світа представлена у східній смузі свого поширення плитчастими вапняками (внизу) і доломітовими мергелями з окремими проверстками і пачкам доломітів та вапняків, у західній — вапняками плитчастими або нечітко грудкуватими. Загальна потужність світи 40-55 м.

Верхню межу баговицької світи у східній смузі її поширення проводять за чіткою зміною доломітових мергелів грудкуватими вапняками малиновецької світи. Далі на захід цю межу проводять по покрівлі плитчастих або нечіткогрудкуватих вапняків. Останні мало відрізняються від грудкуватих вапняків малиновецької світи. Проте деякі відміни баговицьких вапняків: інтенсивніший темно-сірий колір їх (малиновецькі вапняки звичайно з жовтуватим або голубуватим відтінком), чіткіша зернистість, наявність стилолітових швів і більша, як правило, величина грудок вапняків дають підставу, хоч дещо умовно, фіксувати верхню межу баговицької світи. У прилеглій до Українського щита смузі розглядувану світу поділяють на дві частини (знизу вгору): мукшинську і устівську підсвіти.