Перейти у головне меню | на зміст | на наступну частину
Теремцівська світа залягає трансгресивно на субіцькій світі верхнього ордовику (рис. 2, відсл. 19,8). В підошві світи трапляється дрібногальковий конгломерат потужністю 5—10 см, у мергельному цементі якого встановлено поодинокі брахіоподи Ferganella borealis (Schlotli.) (відсл. 8). Останні свідчать про силурійський час утворення базального конгломерату. Нижню межу світи проводять по підошві цього конгломерату. Фауністичне вона чітко фіксується за зміною ордовицького брахіоподового комплексу типово силурійськими.
Рис. 2. Зіставлення ландоверських відкладів дністровського опорного розрізу
і Північної Молдавії:
1 - чергування вапняків з мергелями; 2 - вапняки; 3 - грудкуваті вапняки; 4
- метабентоніти.
Стратотипове відслонення теремцівської світи, в якому спостерігаються також її співвідношення з підстелюючими і перекриваючими стратиграфічними підрозділами, можна спостерігати в с. Теремцях (рис. 2). Тут залягають (знизу вгору):
1. Субіцька світа (врехньокарадокський під’ярус, верхній ордовик). Вапняки темно-сірі, грубоверствуваті. глинисті, з тонкими лінзоподібними мергельними проверстками, з брахіоподами. Потужність вапняків 1,7 м. Поверхня їх нерівна, з чіткими ознаками, розмиву.
2. Теремцівська світа (нижньоландоверський під’ярус, нижній силур):
А. Базальні верстви. Конгломерат дрібногальковий, строкатий, міцно зцементований вохристо-жовтою мергельною масою. Гальки ізометричні, до 1,5 см у діаметрі, добре відшліфовані. Потужність конгломерату 0,1—0,2 м.
Базальні верстви краще представлені, в с. Студениці (відсл. 8), де вони залягають також на субіцькій світі верхнього ордовику.Б. Мергель темно-сірий,. жовтувато-зеленуватий, масивний, піщанистий, з поодинокими крупними зернами кварцу, по простяганню з окремими жовнами афанітового вапняку. Верхня частина мергельного проверстку забарвлена в темний коричневий і червоний кольори. В мергелі встановлено численні брахіоподи. Потужність мергелю 5—15 см.
В. Вапняки ясно-жовті і зеленувато-жовті, масивні, щільні, .у верхній частині афанітові. У вапняках досить часто трапляються брахіоподи, остракоди, табуляти. Вапняки місцями переповнені безліччю ругоз. Потужність вапняків у с. Теремцях 0,1—0,25 м, в с. Студениці — 0,2 м. Поверхня їх нерівна. У невеликих заглибленнях — кишенях — часто трапляються скупчення чорних жовен фосфориту, галечного та піщаного матеріалу. Верхні 2—5 см вапняку — це строката кора вивітрювання.
3. Рестівська підсвіта китайгородськоі світи (ландовері — венлок, нижній силур). Часте чергування мергелів темно-сірих і плитчастих вапняків з брахіоподами. Видима потужність 6 м.
Верхню межу теремцівської світи проводять за зміною зеленувато-жовтуватих вапняків ритмічним чергуванням мергелів і вапняків рестівської підсвіти. Вона збігається, як показує палеонтологічна характеристика, з біостратиграфічною межею. Про ерозійний характер верхньої межі світи свідчать також умови її залягання — вона збереглася на Поділлі у вигляді окремих ерозійних останців, які залишилися від розмиву, що був у передрестівський час раннього силуру.