To the main menu | to the history page | to the articles list

НАЙСТАРІША НА ПОДІЛЛІ
(читайте ще про будинок друкарні, і ще тут)

У 1807 році почала працювати Подільска губернська друкарня, в тому ж будинку, де тепер розташована друкарня імені В. І. Леніна. Тут же з 1930 року працює редакція міськрайгазети "Прапор Жовтня". Будинок побудовано двісті років тому, в 1782-му, для римсько-католицької семінарії, яка знаходилась тут з 1782 по 1793 рік. Будівництво фінансувалось з фондів ксьондза-прелата Матея Гронзевича.

У зв'язку з возз'єднанням Подільської губернії і міста Кам'янця-Подільського з Росією фонди дальшого будівництва в 1796 році були конфісковані. На другому поверсі розмістилось губернське управління на чолі з віце губернатором, що займало східну та північну сторони поверха з виходом па Центральну площу. На першому поверсі, з боку кафедрального костьолу, розмістилася Подільська губернська друкарня. В західній частині будинку з виходом на Музейний провулок знаходились відділ архітектора та землемірна комісія.

У дореволюційні часи друкарня виконувала замовлення для Подільської губернії. Тут друкувались газети "Подольские губернские новости", "Подольские Епархиальные ведомости", "Справочный листок Подольского общества сельского хозяйства и промышленности", "Телеграфный бюлетень Торгово-телеграфного агенства министерства Финансов" та інші.
Щорічно друкувався "Адрес-календарь Подольской губернии", де вміщувались всі довідкові дані, які стосуються адміністрації, різних товариств, періодичних видань, навчальних закладів, адміністративного поділу губернії, адреси заводів і фабрик і тому подібне.
Кадрові робітники друкарні були найбільш організованими, найбільш свідомими та активними учасниками революційного pуxy. Напередодні революції 1905 року в друкарні друкувались листівки підпільних революційннх гуртків міста, якими керував В.П. Затонський.

У 1905-1907 роках учасники підпільних гуртків учнівської молоді міста Сергій, Олександр та Іван Ільницькі, користуючись тим, що їх батько Андрій Іванович Ільницький завідував друкарнею, а згодом був редактором "Подольских губернских новостей", і жили вони на території друкарні, часто друкували листівки і діставали для революційних організацій, підпільних друкарень шрифт.
У цій роботі активну участь брав друкар І.А. Сіваковський.

Під час реакції 1907-1910 років друкар М.М. Кушелєв організував у підвальному приміщенні будинку №31 на розі вулиць Гагаріна та Котовського (де зараз майстерня галантерейних виробів), підпільну друкарню, в якій випускались листівки з матеріалами другого з'їзду РСДРП. Листівки розповсюджували серед населення члени підпільного гуртка РСДРП робітники Сергій Бойко, його молодший брат Андрій, тюремний лікар Самсонов та інші.

Друкарі брали активну участь у міській робітничій демонстрації на Губернаторській (тепер Радянській) площі 18 жовтня 1905 року. Під керівництвом друкарів Кримського, Барського та Пустинікова робітники вчинили опір солдатам та погромникам, коли ті намагались розігнати демонстрацію. Ці друкарі організовано повели з площі частину демонстрантів у міський театр біля Вітряної брами, де відбувся мітинг. У 1913 році друкарня була найбільшим підприємством міста, де працювало понад 70 робітників. У роки Великої Жовтневої соціалістичної революції та громадянської війни друкарі йшли в перших рядах бійців за перемогу соціалістичної революції.
У 1918 році під час окупації міста петлюрівцями і білополяками, друкарі організували страйк. Одразу ж після встановлення в нашому місті Радянської влади і остаточного звільнення міста 16 листопада 1920 року почали виходити газети "Вісті", потім "Червоний кордон", що видавався в нашому місті до Великої Вітчизняної війни.

У 1924 році після смерті Володимира Ілліча Леніна на прохання робітників друкарні їй присвоєно назву - друкарня імені В.І. Леніна, яку вона з гордістю носить до цього часу.

А. ТЕРЛЕЦЬКИЙ,
краєзнавець, член Товариства охорони пам'ятників історії та культури, позаштатний автор газети з 1947 року.
Прапор Жовтня. - Кам'янець-Подільський, 1982. - 5 травня