To the main menu | to the history page | to the articles list

ДНІСТЕР
(читайте також про назву)

Дністер - найбільша ріка в межах Хмельницької області. Вона бере початок на північних схилах українських Карпат з гори Розлуч поблизу с. Вовчого Львівської області. У верхній частині Дністер - типова гірська ріка, що пробивається на північ між стрімкими скелястими берегами. Вийшовши на рівнинні простори, спочатку тече заболоченою долиною, а потім врізається в Подільське плато. Довжина ріки - 1362 кілометри, в межах Хмельницької області (Кам'янець-Подільського і Новоушицького районів) - 160 кілометрів.
У середній течії долина Дністра неширока, звивиста, багата на мальовничі краєвиди. Відомий письменник і етнограф О.С. Афанасьєв (Чужбинський), який у середині XIX ст. об'їздив всю Росію і побував на Кам'янеччині, в своїх "Нарисах Дністра", виданих 1863 року, писав, що вій не знає нічого більш мальовничого, ніж долина цієї ріки. "Кам'яні скелі різноманітних форм і дерева в незлічених комбінаціях безперервно змінюють ландшафт, - читаємо в нарисі, - і чи нависне над кручею дикий ліс, чи стеляться виноградники, всюди бачиш закінче ну картину, що має свій особливий колорит... Деякі місця на Дністрі такі гарні, що просяться на полотно і з нетерпінням чекають талановитого пейзажиста". (див. фото Староушицького заказника)

Сучасні дослідження геологів і гідрологів дозволяють приблизно визначити вік Дністра. Формування долини і русла ріки пов'язане з відходом на південний схід так званого Сарматського моря.

Сарматське море утворилося у результаті з'єднання двох морських басейнів - Прикарпатського і Причорноморського. 15-20 мільйо-
нів років тому це море вкривало великі простори - від Кременецького кряжу і Карпат до сучасного Аральського моря. Воно було внутріконтинентальною неглибокою і теплою водоймою. Відступало море повільно, кілька мільйонів років, і на початку антропоге-
новою періоду набрало обрисів сучасних Чорного, Азовського і Каспійського морів.

З відходом Сарматського моря поступово утворювались долини і русла рік, що нині впадають у Чорне і Азовське моря. Деякі з них (притоки Дніпра, Південний Буг та інші) в результаті вертикальних рухів кристалічної платформи і окремих блоків змінювали напрямки своїх течій, а Дністер і нині тече тією долиною, яку він розробив понад мільйон років тому.

У далекому минулому ріка несла свої води широкою долиною з низькими пологими берегами. Ця долина, як вважають учені, утворилась на місці давнього розлому, що стався в кристалічному фундаменті і в осадочних утвореннях палеозойської ери. В гомінценовій епосі, яка розпочалась близько 1 мільйона років тому, Дністер був повноводним, а швидкість його течії звично вищою, ніж тепер. Це було пов'язано головним чином з тим, що клімат тоді був теплим і вологим. У той час більшу частину території сучасної Української РСР вкривали густі субтропічні ліси. Буйна рослинність добре акумулювала дощові води, які цілорічно численними бурхливими потоками вливались у Дніпро, Дністер та інші великі ріки.

Йшли тисячоліття. Дністер все глибше врізувався в товщі лесових відкладів, а потім у тверді породи, що утворились протягом давніх геологічних періодів. У Середньому Подністров'ї поступово формувалась вузька, глибока, каньйоноподібна долина, над якою місцями здіймаються 70-80-метрової висоти оголені відклади палеозойської ери. Ці скелі - природні пам'ятки.

На нашій планеті вони найбільш визначні пам'ятки силурійського періоду, яким нарахоиується понад 300 мільйонів років. Появу первісної людини на берегах Дністра та його приток датують першою половиною раннього палеоліту. З того часу минуло близько 160 тис. років, Тут перебували невеликі групи первісних людей навіть у період дніпровського зледеніння, коли гігантські двокілометрової висоти льодові язики доповзли до лінії сучасних міст Шепетівки і Дніпропетровська, а Поділля і Причорномор'я перетворились у тундру.
Подністров'я було порівняно густо заселене в часи трипільської культури і культури шнурової кераміки (4-5 тис. років тому). Давні слов'яни розселились на Дністрі не пізніше 1-го століття нашої ери. В середині 1-го тисячоліття н. е. цю територію населяли анти, а потім давньоруське плем'я тиверців.

Дністер впродовж багатьох тисячоліть відігравав роль основної транспортної артерії, що зв'язувала Прикарпаття і Пониззя з Балканами і Близьким Сходом. У далекому минулому з півдня річкою доставлялись вироби з металу, античний посуд, тканини тощо, а племена Подністров'я вивозили хліб, хутро, шкіру. З часів Київської Русі до середини XIX століття Дністром сплавляли до чорноморських портів цінну деревину (в основному так званий корабельний ліс), вивозили зерно, хутро, мед, віск, зброю, вироби місцевих ремісників.

Тепер господарське значення Дністра зросло. Він дає питну воду для великих і малих міст, приводить у рух турбіни двох потужних гідроелектростанцій. Планується спорудження нових ГЕС. Утворені великі водосховища використовуватимуться для зрощення полів, розведення риби, регулювання стоку ріки, розширення судноплавства, здійснення оздоровчих заходів.

Гарнага І.
Дністер // Прапор Жовтня, 1984. - 30 жовтня