To the main menu | to the history page | to the articles list

Ці стіни боронили Кам'янець

Аналізуючи фактори виникнення міста, можна з певністю сказати, що у цьому немаловажну роль зіграли природні умови, як в економічному, так і у військово-стратегічному плані.

Давній звичай - поселятися так, щоб від ворога захищали природні рубежі. Класичним прикладом цього є Кам'янець-Подільський, який розташовується на півострові, що було вигідно з точки зору захисту міста. Пропоную подорож по комплексу оборонних споруд.

Сьогодні архітектурний ансамбль Старої фортеці потребує значних затрат на ремонтно-реставраційні роботи, які сягають близько 10 мільйонів карбованців. Звичайно, роботи по реставрації замку виконуються на протязі декількох десятиліть. Тільки за останніх три роки були завершені роботи на Новій східній башті (Чорній).

У 1988 році розпочались роботи на Тенчинській башті, кошторисна вартість яких складає 39 тисяч карбованців. Дослідженнями (було встановлено, що вежа належить до давніх споруд замку. Цілком можливо, що поява цієї будівлі пов'язана з приїздом до Кам'янця у XV столітті військового фахівця Яна Тенчинського. У 1990 році планується розпочати ремонтно-реставраційні роботи тюремних камер, башти Лянцкоронської, башти Рожанки, на що буде використано 117 тисяч карбованців. Башта Рожанка утворює північно-західний ріг фортеці, можливо, це дало їй таку назву. Кам'яна плита, вмонтована в стіні засвідчує, що вона побудована на кошти Креслава з Курозвенок.

Замок з містом з'єднує кам'яний міст. Останні дослідження показують, що вже у XVI столітті ця споруда стояла на п'яти кам'яних стовпах, що з'єднувались стрілчастими арками. По боках міст був укріплений кам'яними парапетами з бійницями, його укріплюють ще й двома баштами, залишки яких збереглися до сьогодні.

Зараз транзитне сполучення через міст заборонене. У 1984 р. виконувались роботи по реставрації північних сходів Замкового мосту, а в 1990 р. плануються реставраційні роботи на південних сходах, на що буде затрачено близько 50 тисяч карбованців.

Північніше, на одній із терас каньйону, стоїть невелика башта. Це - Башта на броді. У XVI столітті навпроти неї був брід через річку і тулилась до скелі дорога в місто з півночі. Башта охороняла дорогу і брід через річку. Два роки тому завершені роботи по реставрації башти, на що було затрачено 79,5 тисячі карбованців.

У північно-західній частині міста в XVI столітті збудована потужна гідротехнічна система - Польська брама, яка з'єднувала лівий і правий берег річки. Складалася вона з п'яти башт і оборонних мурів. Там, де мури перетинали річку, були влаштовані шлюзи. Внаслідок частих затоплень, а також при будівництві дороги в 30-x роках XIX століття комплекс частково був зруйнований. У 1960 році на цьому комплексі проводились консерваційно-реставрацгйні роботи, і тепер він використовується, як об'єкт екскурсійного показу.

Далі Старопоштовий cпуск піднімається круто вгору. Зліва дороги тягнеться кам'яний мур з бійницями, а справа - Турецькі бастіони у вигляді потужної чотирьохпрольотної аркади, де зараз розташовані склади.

З півночі місто захищав оборонний комплекс Кушнірської башти та Вітряної брами. Кушнірську башту ще називають баштою Стефана Баторія. Збудована вона на кошти ремісничого цеху кушнірів. Кам'яна дошка, що вмонтована на стіні, засвідчує, що башта збудована у 1585 році, і у 1785-му реконструйована. В 1990 році розпочнуться ремонтно-реставраційні роботи на башті, кошторисна вартість яких складає близько 120 тисяч карбованців.

Від Кушнірської башти спускаємось по сходах до Порохових складів, які побудовані в XVIII столітті і призначались для зберігання вибухівки. Зараз вони теж служать складами.

З східного боку місто захищали три башти - Гончарна, Різницька, Кравецька, побудовані у XVI столітті на кошти ремісничих цехів гончарів, різників, кравців, зброярів, які жили в цьому районі міста. Щe у XV столітті місто отримало магдебурзьке право, користувалось відносним складським правом.

Гончарна башта відреставрована. Південніше, на скельній терасі каньйону - залишки Різницької та Кравецької башт. Різницька, невеличка, квадратна. На сьогодні ведуться роботи по реставрації цієї споруди, кошторисна вартість робіт близько 49 тисяч карбованців.

З півдня місто захищала потужна чотирьохповерхова споруда Казарм фортеці, які побудовані у XVIII столітті комендантом фортеці Яном де Вітте. Їх називали ще Віттовими казармами. В 1793 році при розподілі Польщі (Поділля входить до складу Росії) утворюється Подільська губернія. Кам'янець-Подільський стає центром губернії і поступово втрачає роль важливого військово-стратегічного пункту.

Вже у XIX столітті казарми пристосовуються під військовий госпіталь. Відомо, що в цьому госпіталі недовгий час лікарем працював відомий російський вчений, лінгвіст, етнограф, автop "Тлумачного словника живої великоруської мови" В.І. Даль. На протязі декількох десятиліть приміщення казарм використовується під виробничі цехи тютюнової фабрики. Тепер вирішується питання переведення фабрики за межі заповідника, пристосування пам'ятки під культосвітні цілі.

В оборонну систему міста входить також потужний гідротехнічний комплекс Руської брами, який знаходиться в південно-західній частині міста. Руські ворота побудовані за таким же принципом, як і Польські в 1527 році. Тільки довжина кам'яних мурів, які перетинали каньйон, складала 100 метрів, в оборонну систему входило 8 башт. Тут у 1717 і 1770 роках проводилась реставрація Руської брами. Великі реставраційні роботи проведені тут і в 1960 р. Зараз комплекс споруд не використовується.

Північніше Віттових казарм тягнеться ланцюг міських укріплень, побудованих в XV столітті, які завершують периметр оборонної системи міста.

Як зрозумів читач, тепер частина пам'яток оборонного зодчества використовуються як об'єкти екскурсійного показу, частина - під складські приміщення, інші перебувають у безгосподарному стані, що не відповідає їх функціональному призначенню.

Згідно ТЕР (техніко-економічних розрахунків), впорядкування заповідної території на перспективу всі пам'ятки архітектури повинні використовуватись виключно в культосвітніх цілях, тому просимо кам'янчан дати свої пропозиції щодо їх пристосування.

Новікова Г.
Ці стіни боронили Кам'янець // Прапор Жовтня, 1989. - 22 липня.