To the main menu | to the history page | to the articles list

БОЙОBЕ XРЕЩЕННЯ
Учнівська молодь Кам'янця-Подільського в революції 1905-1907 pp.

На початку 1900-х років під впливом революційних подій, особливо політичних виступів робітничого класу, пожвавилась революційна діяльність студентів і учнів. У країні виникли учнівські організації, які стали під прапор російської соціал-демократії. Велику роль у піднесенні демократичного руху учнівської молоді. відіграла "Південноросійська група учнів середніх шкіл". Вона була створена в травні 1902 р. і працювала під безпосереднім керівництвом Донського комітету РСДРП.

Після ІІІ з'їзду партії, який відбувся в квітні 1905 p., Одеський комітет РСДРП, в зону діяльності якого входила і Подільська губернія, одержав завдання зміцнити соціал-демократичні організації на місцях за рахунок не тільки кадрових і молодих робітників, а й студентської та учнівської молоді, активізувати роботу цих організацій серед трудящих мас.

З цією метою в повітові центри та інші міста Подільської губернії Одеський, комітет партії направив досвідчених партійних працівників. Влітку 1905 р. до Кам'янця-Подільського прибула група товаришів, очолювана М.В. Кричевським. З перших днів після прибуття до міста революціонери встановили контакт з молодими членами міської організації РСДРП. Відбулось знайомство з юним Володею Затонським, учнем 8-го класу місцевої чоловічої гімназії.

Перед В. Затонським, С. Когутовим, М. Козищьким та іншими молодими революціонерами були поставлено завдання посилити пропаганду і агітацію реред учнів старших класів чоловічої гімназії, технічного училища, духовної семінарії та інших учбових закладів. На одному з засідань міського комітету було вирішено створити "Спілку учнів середніх учбових закладів при Кам'янець-Подільській організації РСДРП". Уже у вересні 1905 року ця спілка діяла. Вона була першою на Поділлі молодіжною революційною організацією, що працювала під проводом Кам'янець-Подільського комітету партії.

Перші виступи учнівської молоді в нашому місті відбулись у березні-квітні 1905 р. 18 жовтня учні гімназії, технічного училища та інших середніх учбових закладів з Губернаторської площі з червоними прапорами рушили до технічного училища, потім до духовної семінарії (тепер один з корпусів сільськогосподарського інституту), а звідти - до тюрми на Польських фільварках, яка була переповнена політв'язнями. Демонстранти, вимагаючи негайно звільнити революціонерів, зробили спробу проникнути в тюрму.

Тюремне начальство на стільки було налякане розвитком подій, що викликало губернатора. Але втручання начальника губернії не допомогло, і лише після того, як царський сатрап пригрозив застосувати вогнепальну зброю, учні розійшлися.

В кінці жовтня 1905 р. вони знову влаштували демонстрацію, причому цього разу їх підтримали молоді робітники та ремісники. Спочатку демонстранти підійшли до тюрми, вигукуючи "Геть самодержавство!", "Геть царя!".

"Від тюрми, - писав у своєму донесенні прокурор окружного суду, - маніфестанти ходили до повітового справника і заступника прокурора з вимогою звільнити політв'язнів".

У листопаді революційне заворушення розпочалося в самій чоловічій гімназії. 8 листопада учні старших класів без дозволу інспектора і директора гімназії зібрали сходку. Інспектор Когут теж з'явився на сходку і зажадав ві учнів негайно розійтися. Гімназисти відмовилися виконати розпорядження цього агента жандармського відділення і прийняли постанову з вимогою звільнити Когута з посади інспектора.
У відповідь на цю вимогу учнів директор наказав припинити навчання в старших класах, а педагогічна рада на основі спеціальної інструкції Міністерства народної освіти винесла постанову про відрахування з гімназії активних учасників заворушення.

І тоді в гімназії з'явились десятки примірників прокламації, випущеної учнівською соціал-демократичною спілкою, яка закликала усіх учнів взяти участь у загальному страйку. 25 листопада учні старших класів примусили дирекцію припинити навчання у всіх класах. Вони влаштували, як сказано в донесенні інспектора "хімічну обструкцію, наливши в усіх класах у чорнильниці і під стіни надзвичайно смердючу рідину". А наступного дня на другому поверсі за 3-4 кроки від інспекторського кабінету був підірваний "особливо виготовлений снаряд".

За подіями в гімназії стежило все місто. Навіть міська дума на одному з своїх засідань в листопаді 1905 р, розглядала питання про становище в цьому учбовому закладі. Під тиском прогресивної громадськості дирекція і педагогічна рада змушені були відновити навчання, прийнявши усіх виключених з гімназії.

Активними виступами проти царського самодержавства, проти сваволі місцевих властей в 1905 р. учнівська молодь м. Кам'янця-Подільського довела вірність демократичним ідеалам. У масовому, революційному русі вона пройшла бойове хрещення, набула досвіду відкритої класової боротьби.

Бабляк В., Гарнага І.
Бойове хрещення. Учнівська молодь Кам'янця-Подільського в революції 1905-1907 pp. // Прапор Жовтня, 1985. - 26 липня.