Перейти у головне меню | на історичні дані | до списку сіл району | показати на карті

ДОВІДКА
про селище міського типу Стара Ушиця
Кам'янець-Подільського району Хмельницької області

Селище міського типу Стара Ушиця до 1826 року називалось село Ушиця, з 1826 по 1923 роки носило статус міста з назвою - Стара Ушиця, в 1923 році - знову переведено до розряду сіл. З 1980 року селу Стара Ушиця надано статус селища міського типу.

За новим адміністративним поділом селище Стара Ушиця в період з 1923 по 1959 рік було районним центром, який називався Староушицьким В 1931 році до складу Староушицького району приєднано Китайгородськин район. В липні 1934 року Староушицький район розукрупнено, а 23.09.1959 р. район ліквідовано і введено до складу Кам'янець-Подільського району.

В зв'язку з спорудженням Новодністровської гідроакомолюючої станції і створенням Дністровського водосховища в період з 1977 по 1979 роки велись підготовчі роботи по переселенню жителів на нове місце проживання за 5 км. у новозбудоване селище Стара Ушиця (1980 p.), яке розміщене в межах округу Придністровської височини Ушицького геомологічного району, а бувше село повністю затоплено в 1980 році (Загальний вид села Стара Ушиця до затоплення додається).

Загальна площа селища, з урахуванням об'єктів культурно-побутового, виробничого призначення, житлового масиву, присадибних земельних ділянок, охоплює 546 га Новозбудоване селище Стара Ушиця утворено на базі села Кривчани з приєднанням до нього затоплених водосховищем сіл Стара Ушиця, Конилівка, частини сіл Кривчани, Бакота.

Селище міського типу Стара Ушиця розташоване на віддалі 50 км. від м. Кам'янець-Подільський, 50 км від залізно-дорожньої станції Кам'янець-Подільський. за 150 км до обласного центру м. Хмельницький (враховуючи віддаль через місто Кам'янець-ГІодільськнй). або 100 км до відповідного обласного центру (враховуючії віддаль, що проходить через с. Подільське та Дунаєвецький район). Зв'язок з містом Кам'янець-ГІодільськнй здійснюється дорогою обласного значення з чорним покриттям.

В селищі Стара Ушиця проживає 2920 громадян, в тому числі українців - 2832 (97 %), росіян - 58 (2 %). інших національностей - 30 (1%).

Із загальної чисельності громадян селища нараховується 890 пенсіонерів, т.о. 30.5 %, робітників і службовців - 1489 осіб (51 %).

Селище Стара Ушиця, діючий радгосп "Староушицький". розміщені на чорноземно-глинясто-піщаних грунтах, по даних ґрунтових обстежень, головним чином середніх чорнозем ах. Грунтоутворюючою породою є жовта глина, покрита шаром чорнозему, які придатні для вирощування сільськогосподарських культур.

Із зелених насаджень поширена, велика кількість таких видів деревини, як граб, ясен, берест, дуб, клен, інші, фруктових дерев - груш, яблунь, слив, вишні та інших.

В задовільному стані розвивається деревина більш північних зон - береза, ялина. сосна, і південних - каштан, клен Шведлера. американського клена, акації, абрикос, винограду та інших. На вищезгаданих грунтах вирощують троянди, жасмин, жовту акацію, гортензію, та інші.

За 1-2 км. від селища в північне західному та південно-східному напрямку розміщені лісові масиви.
Середньорічні мінімальні і максимальні температури становлять -23"; +24°С. Земля промерзає на 051 метра, середньорічні опади складають 550 мм у рік. Товщина сніжного покрову становить 0.14 метра. Пануючий напрямок вітрів в зимовий період є північне-західний, літом - південно-східний.

На території смт Стара Ушиця діє Староушицька селищна рада (з 1923 по червень 1979 роки Староушицька сільська рада), до складу якої входять смт Стара Ушиця, с. Гораївка.

На підвідомчій території селищної ради функціонують: швейна фабрика "Восход", радгосп "Староушицький". лісництво, управління житлово-комунального господарства, управління газового господарства, дільниця електромереж, комерційно-виробничо-заготівельне підприємство.
Радгосп ім. Орджонікідзе утворений весною 1957 року на базі Староушицького колгоспу "Нова зірка" і сільськогосподарських артілей сіл Кривчани, Конилівки, Гораївки, Наддністрянки, Студениці, Теремців, Бакоти, який спеціалізований по вирощуванню лікарських рослин: ромашка, м'ята,, наперстянка, нагідки та інші У радгоспі діє цех по виробництву ефірного масла з м'яти. Радгосп с поставником лікарської сировини на фармацевтичні заводи. аптечну мережу України. Росії, Білорусі та інших держав.
В травні 1992 року радгосп ім. Орджонікідзе перейменовано - радгосп "Староушицький".

В 1985 році в радгоспі працювало 1305 чоловік, в 1990 році - 1060 чол. На даний час в радгоспі "Староушицький" налічується 396 працюючих.

Площа сільськогосподарських угідь становить 1734.9 га, ріллі - 1524 га, багаторічних насаджень - 45.9 га. сіножатей - 1 18.5 га.

З 1981 року в селищі діє фабрика "Восход", виробами якої користувались не тільки в Кам'янець-Подільському районі, а й в других районах та областях В виробництві продукції зайнято - 96 робітників.
Історія Старої Ушиці поринає в сиву давнину В літопису вона згадується як місто в 1144 році. В околицях колишнього міста Ушиця виявлено залишки пізньопалеолітлчного поселення та поселення трипільської культури. Поблизу Старої Ушиці знайдено рештки городища скіфських і давньоруських часів.

У 1793 році, коли Правобережна Україна воз'єдналась з Лівобережною в складі Росії, землі Ушицького староства, крім тих, що належали Ушиці. були подаровані Катериною-ІІ графу Шереметеву. За указом від 5 липня 1795 року Ушиця стала повітовим центром Подільського намісництва (з 1797 року - Подільської губернії). Однак, повітовим містом Ушиця була порівняно недовго, в 1826 році центр повіту перенесено до містечка Летнівець, яке дістало назву Нової Ушиці (теперішній районний центр Новоушицького району) На відміну від неї, Ушицю, що стало позаштатним містом, почали називати Старою Ушицею.

У 1867 році в Старій Ушиці було 3082 жителі, з них міщан - 1731, купців - 407. цехових - 307. решта - селяни, духовенство. Населення на той час займалось хліборобством, садівництвом, рибальством, сплавленням лісу, вирощуванням тютюну.

У січні 1921 року в Старій Ушиці відбулись перші вибори до Ради За новим адміністративним поділом, введеним у березні 1923 року. Стара Ушиця стала районним цент ром. Через те. що ні за зовнішнім виглядом, ні за економічним розвитком вона не відповідала статусу міста, його переведено до розряду сіл.

В червні 1923 року в Старій Ушиці утворено райком Компартії, який спільно з райвиконкомом займались відродженням господарства, сталі до ладу дрібні підприємства млини, друкарня, відкрито три початкових школи, працювали районний селянський будинок, бібліотека, друкарнею випускалась стіннівка. На початку 30 років вступила в дію лікарня. відкрито пологовий будинок, двоє дитячих ясел на 40 місць. У мальовничому куточку на березі Дністра споруджено дитячий санаторій республіканського значення В 1935 році збудовано І відкрито середню школу Напередодні Вітчизняної війни в Старій Ушиці було дві середні школи, в яких навчалось 937 учнів, працювало 39 вчителів.

Незліченні страждання і горе принесла жителям села, як і всім радянським людям, війна. 7 липня 1941 року фашисти вдерлися до Старої Ушиці і вчинили звірячу розправу над населенням, було розстріляно близько 700 чоловік (у 1939 р в Старій Ушиці було 4.5 тис.жителів), на каторжні роботи вивезено 130 юнаків і дівчат За 7 км від села збереглись дві могили, де захоронено більше 1000 юнаків та дівчат, жінок та чоловіків єврейської національності.

На початку 1944 року окупанти, відчуваючи, що їм приходить кінець, у безсилій люті руйнували адміністративні, господарські будівлі, культурні заклади, виводили з ладу реманент 29 березня 1944 року 237-а стрілецька дивізія 380-ої армії 1-го Українського фронту вибила гітлерівців з Старої Ушиці. Воїнів, що загинули в бою за село з військовими почестями поховано в братській могилі в сільському сквері, на якій після війни жителі встановили пам'ятник.

У перші роки після визволення села жителі доклали максимум зусиль, щоб допомогти фронту. Проведено збір коштів на будівництво танкової колони "Радянське Поділля", у військові частини надсилались продукти харчування.

При допомозі держави і наполегливій роботі жителів села протягом двох років (в 1948 році) було повністю відбудовано виробничі приміщення, громадські будівлі, житловий фонд. На базі діючої сільськогосподарської артілі "Нова зірка", утвореної на базі сільськогосподарського кредитного товариства "Перемога" 1928 р.) в 1957 році було створено радгосп ім. Орджонікідзе, до якого увійшли сільськогосподарські артілі навколишніх сіл Кривчани, Конилівки, Гораївки, Наддністрянки, Студениці, Теремців, Бакоти.

Великі зміни стали у Старій Ушиці за післявоєнні роки. На підставі рішення Хі Пленуму ЦК КП(б)У було розроблено архітектором Масловським М.А. (м. Хмельницький) план-схему упорядкування забудови районного центру і покрашення його архітектурно-планової структури, яке розпочато з 1948 року
В селі здійснено широке житлове і культурне будівництво, з 1956 до 1970 років було споруджено 155 житлових будинків, два багатоквартирних комунальних будинки, промтоварні і продовольчі магазини, майстерні побуткомбінату. Сільська рада, громадськість провели благоустрій Старої Ушиці, вулиці озеленені, забруковані, прокладено тротуари.

Мальовничі краєвиди вкритих лісом гір, величава плинь Дністра, по якому курсували швидкісні катери на підводних крилах, прекрасні пляжі, фруктові сади створили Старій Ушиці славу дачного і курортного місця В I960 році відкрито обласний дитячий ревматологічний санаторій. Місцева лікарня мала сім відділень, поліклініку, працювало два фельдшерсько-акушерських пункти, три дошкільні заклади У середній, восьмирічній і трьох початкових школах у 1970 році навчалось 760 учнів Відкрито інтернат на 45 місць для дітей інших сіл. При будинку культури працювали численні аматорську гуртки і колективи. Діяло дві сільські бібліотеки, стадіон, кілька промислових підприємств.

З 1961 року почались розробки покладів бентонітових глин для нафтопереробної і фаянсової промисловості, у штольнях працювало 34 гірники, які за п'ятирічку виробляли 6030 тонн сировини при плані 4850 тонн. Діяли підприємства по виробництву черепиці, виготовленню безалкогольних напоїв, діяв місцевий млин та інше.

Будівництво нового села - теперішнього смт Стара Ушиця проводилось відповідно рішення виконкому Хмельницької обласної ради депутатів трудящих від 13 06 1968 р. № 154. проекту, розробленого в 1975 році Хмельницьким філіалом державного проектного інституту "Гіпрогражданпромстрой".

Центр селища Стара Ушиця сформовано будинком культури на 450 місць, загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів на 450 учне-місць (фото № 1), два дитячих садки (фото № 2, один із них). Будинку культури на 450 місць (фото № 3), торгівельного комплексу (фото № 4), будинку побуту (фото № 5), парку культури і відпочинку ім. Героя Радянського Союзу Й.А. Кадученка, меморіалу загиблим у роки війни воїнам (фото № 6).

Діє Староушицька райлікарня № 3 на 50 ліжок (фото № 7), поліклініка на 150 відвідувань у зміну, аптека, аптечний кіоск.

У північно-західній частині селища діє Староушицький обласний дитячий санаторій "Дністер" на 100 койко-місць (фото № 8 ), при якому є навчальний корпус на 100 учнів та лікувальний корпус. В даному санаторії працює 20 учителів, 31 медсестра, 4 лікарі. 33 санітарки. З 1993 року діє дитяча школа мистецтв, де навчається 87 дітей. В селищі є дві бібліотеки.

Із комунальних служб в селищі працює дільниця електромережі, газконтора, житлово-комунальне управління, дільниця центру електрозв'язку № 5, яке обслуговує 690 абонентів.
Розміщенні і діють: професійна пожежна частина, лісництво держлісгоспу, поштове відділення, філія Ощадбанку "Україна".

Жителів селища обслуговує ціла мережа закладів торгівлі всіх форм власності, серед них: торговельний комплекс комерційно-виробничо заготівельного підприємства, "Стара Ушиця", магазин "Надія" Хмельницької фірми "Бакалія", хлібний магазин Кам'янець-Подільського хлібокомбінату, 6 приватних магазинів продовольчих, промислових товарів В селищі працює ринок.

На заліснених схилах Дністровського водосховища, у мальовничих місцях розміщено філіали дитячо-юнацької спортивної бази Хмельницького центру фізичного виховання молоді та Хмельницької школи з веслування на байдарках і каное, діє рятувальний пост, три рибгоспи. Дністровське басейно-водне об'єднання та паром.

Жителі селища пишаються своїми земляками - доктором біологічних наук, професором Ф.С. Замбриборщ, доктором медичних наук, професором Б Я Первомайським, командиром танкового батальйону, майором Й.А. Кадученком - Героєм Радянського Союзу За високі показники у розвитку сільськогосподарського виробництва шість робітників радгоспу ім. Орджонікідзе (тепер "Староушицький") відзначено орденами, серед них - тракториста М.Я Крупицького, який на тракторі Т-74 щороку виробляв по 900 га умовної оранки замість 500 га за планом, нагороджено орденом Леніна.

Досвід викладання навчальних дисциплін такими майстрами своєї справи, як Кавалер Ордена Леніна вчитель Ю.П. Кошевко, заслужена вчителька України Н.М. та інші, широко вивчався педагогами шкіл району й області.

Матеріали підготовив головний спеціаліст відділу організаційної і кадрової роботи райдержадміністрації Лісовий М.Г. (телефон 9-14-76).

Голова Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації
В. Дубицький

Див. також про археологічні пам'ятки в Старій Ушиці, і ще про Стару Ушицю