Перейти у головне меню | на зміст | на наступну частину

XVIII століття

XVIII ст. Початок.
При міському магістраті був постійний штатний кат (№1, с.208).

1702 р. 20 вересня
Кам'янецький сеймик просить коронного гетьмана збільшити гарнізон у фортеці для захисту від повсталого населення (№1, с.54).

1702 р. 20 листопада.
Конфедерація Летичівських дворян у Кам'янці для захисту від повстанців, що діяли під керівництвом Федора Шпака (Білецького), (№1, с.54).

XVIII ст., початок.
У місті відновлені ремісничі цехи. У 1702 р. створено цехи шевців і шкірників; 1712р. - злотників, ливарників, мідників, бляхарів; 1724 р. - кравців, трохи пізніше - хірургів. Замкнуті цехи перешкоджали розвиткові ремісництва (№1, с.229).

1703 р. 12 січня.
Загони народних повстанців під проводом Федора Шпака (Білецького) під Кам'янцем. Повстанці тримали місто в облозі до весни 1703 р. (№1, с.54).

1703 р., 23 січня
Під Кам'янець-Подільським з'явилися (12 січня за старим стилем) загони народних повстанців під проводом Шпака (Федора Білецького). Повстанці тримали місто в облозі до весни. (29)

1703 р.
У Кам'янецькому кафедральному костьолі організувався базиліанський орден, який здійснював вироки польського уряду на поховання заживо. (29)

XVIII ст., початок
Село Довжок перетворено на передмістя Кам'янця. Тут побудована резиденція кам'янецького старости для прийому іноземних послів і знатних осіб. У резиденції побували: Цар Петро І (1711), останній польський король Станіслав-Август(1781), останній кримский хан Шагін-Гірей (1786) перед від'їздом до Туреччини. Тут між 1778-1790 рр. російський уряд, за домовленістю з Польщею, створив поштову станцію, яка охоронялася козаками. Після 1793 р. Довжок відійшов до повіту.
1703 р. Король Август II заборонив євреям осідати і торгувати у місті більше 3-х днів. Заборона підтверджувалася в 1725 р., але частина євреїв зосталася в місті і тримала на відкупі міські податки (№1, с.219-220).

1710 р.
З королівської скарбниці виділено 5000 золотих щорічно на утримання фортеці. Фактично гроші поступали рідко (№1, с.100).

1711 р., 11 серпня.
До міста прибув з Рави-Руської через Сатанів російський цар Петро І для ознайомлення з фортифікаціями (№1, с.99).

1717 р.
Польський сейм прийняв рішення про закриття всіх православних церков. У першій чверті XVIII ст. порівняно швидкими темпами відбувалась колонізація краю польською адміністрацією та жовнірами. Почали відновлювати старі форми феодальної експлуатації, чинили релігійні утиски, переводячи селян і міщан в унію. Проводилася політика окатоличення населення. (28)

1717 р.
Проведено ремонт і перебудову Руської брами (№3, с. 78).

1717-1750 рр.
Кармеліти побудували костьол по вул. Кармелітській (№3, с.34).

1719 р.
У місті від чуми померла половина солдатів гарнізону (№21, с.327).

1720 р.
Розливами р.Смотрич пошкоджено укріплення Польської і Руської брами (№1, с.100).

1720-1785 рр.
У місті жив і служив у війську гарнізону вірменин Ян Вітт (1710-1785). У 1768-1785 рр. комендант кам'янецької фортеці і всіх прикордонних фортець і замків. Під його керівництвом здійснено прибудови Домініканського костьолу і монастиря в 1737 р. В 1760 р. побудовано казарми Вітта, пізніше закладено сад Вітта, проведено ремонт і реконструкцію міської ратуші (№3, с.3, с.30-34).

1721 р.
У місті вибухнула епідемія чуми (№21, с.327).

1722 р.
Уніатські монахи-базиліани захопили Св.-Троїцьку церкву і створили при ній монастир (№1, с.122).

1723 р.
Польсько-українському магістрату надано право розпорядження оборонними засобами, мати у себе ключі від міських брам. Створено стрілецьке братство (№1).

1730 р.
Побудовано порохові склади (Порохівню),(№3, с.30).

1734 р.
Гайдамацькі загони під керівництвом Верлана в околицях міста (№1, с.56).

1734 р.
У фортеці утримуються противники претендента на королівський престол Станіслава Лещинського і полонені гайдамаки (№1, с.56, 99).

1734 р.
На площі перед Ратушею проведено прилюдне покарання учасника гайдамацького руху Івана Клобуцького.

1737 р.
Члени магістрату - українці з своєю челяддю, озброєні дрючками, ціпами, сокирами, в кінному і пішому строї напали на садибу монахів базиліан-уніатів і зруйнували господарські будівлі, самовільно побудовані базиліанами біля Воскресенської церкви (зараз не існує) на Руських фільварках.

1737-1738 рр.
У місті вирувала страшна пошесть - чума (повєтріє), від якої померло багато населення (№21, с327).

1737-1753 рр.
У місті працював військовий інженер Хрістіан Дальке, який перебудував вірменські бастіони (1746), турецькі бастіони біля Кушнірської башти (1753) та інші укріплення (№3, с.73, 80).

1738 р., 29 серпня.
У місті спалахнула чума. Продовжувалася до 19 січня 1739 р. (№21, с.327).

1739 р., кінець червня
Біля Кам'янця, в поході на Молдавію, проходили російські війська під командуванням фельдмаршала Мініха, які завдали великої поразки туркам під Ставчанами Хотинського повіту (№1, с.59).

1750 р.
Наказ про виселення з міста євреїв за 24 години (№1, с.220).

XVIII ст. Середина
Між мостом до фортеці і вірменським бастіоном перебудована міська в'їзна брама (№3, с.30).

XVIII ст. Середина.
У місті, у будинку Флоріана Шадбея (у XX ст. - будинок д-ра Манасевича на Центр, площі) проживав син молдавського господаря Ян-Рудольф Кантакузен (пізніше похований в Іоанно-Предчененському соборі).

XVIII ст. середина.
У місті були відомі будівничі майстри Стефан Маковецький та Яків Захар, які будували оборонні укріплення (№3, с.33).

1756 р.
На мінареті кафедрального костьолу установлена статуя Богородиці, відлита з бронзи у Данцігу (№1, с.176).

1756 р.
Були випадки захворювання чумою (№21, с.327).

1757 р.
У Кам'янці проведено диспут між євреями-талмудистами і євреями-франкістами. Перемогли франкісти, талмудистів було штрафовано та спалено біля 1000 примірників талмуда (№1, с.221).

1760 р.
Побудовано багатоповерхові казарми гарнізону фортеці (казарми Вітта), проведено ремонт польської ратуші і брукування польського ринку (№3, с.30).

1761 р.
Проведено ремонт міських укріплень, побудовано мур від Кушнірської башти до Польської брами. Роботи вів майстер Стефан Маковецький.

1763 р.
У Кам'янці створено пошту, якою користувався також молдавський господар. Містилася на Троїцькій вул. (пізніше - Поштова, тепер - Зарванська). Будинок зберігся (№23, с.25).

1763 р.
Закінчено будівництво кам'яного Тринітарського костьолу. Будівництво розпочато в 1737 р. (№1, с.171).

1764 р.
Російське військо під командуванням генерала Дашкова, що діяв проти конфедератів, намагалося оволодіти Кам'янцем (№1, с.59).

1764 р.
Сейм асигнував 30000 злотих на ремонт фортеці. Фактично за півстоліття (1710-1764) було одержано лише 3000 зл. (№1, с.100).

1765 р.
Розлив р.Смотрич підмив Польську браму (№1, с.100).

1765-1775 рр.
В околицях міста, в зоні 3 миль, проживало 4208 душ євреїв. Внаслідок епідемії 1770-1771 рр. залишилося тільки 1774 душі (по обліку на 1775 р.).(№1, с.221).

1767 р.
Відбудовано зруйнований турками вірменський храм і перебудовано його на вірмено-католицький костьол, при цьому вірмени-католики зневажливо віднеслися до рештків храму вірменів-григоріан, архітектурні оздоби храму вони використали на побудову муру навколо костьолу (№1, с.154).
XVIII ст., 70-ті роки У місті жив і працював ливарник Йоган Франк Водіц, який виливав дзвони, зокрема вилив в 1769 р. дзвін для Тринітарського костьолу.

1767 р.
Відкрита перша в місті аптека Павла Ленкевича. В 17-му році відкрита друга аптека Григорія Чайковського (№23, с.124).

1769 р., червень.
В околицях міста, в Довжоцькому лісі та між Жабинцями і Янчицями, стояли табори російського війська. Тут відбулося кілька невдалих атак турків з-за Дністра (№1, с.59).

1770 р.
Відкрито новопобудовану (у 1755 р.) католицьку духовну семінарію (колегіум). З 1793 по 1811 рік була закрита, у 1812 р. відновлена і в 1866 р. остаточно закрита. Тепер міська друкарня (№1, с.186; №3, с.90).

1770 р., 8 серпня.
У місті спалахнула епідемія чуми. Продовжувалася до 2 лютого 1771 р. У місті та навколишніх селах померло 30 тис. душ. У Подільському, Брацлавському та Волинському воєводствах померло тоді 200 тис. душ (№21, с.327-328).

1771 р.
Проведена реставрація в'їзної брами-арки Станіслава-Августа (№1, с.103; №3, с.91).

1773 р.
Булла Папи Римського Клімента IV про скасування ордену єзуїтів. У Кам'янці орден існував з 1606 р. (№1, с.16).

XVIII ст., II половина.
Фортифікації біля Руської брами почали використовувати для утримання довічноув'язненних. Тут в 1774 р. по 1796 р. були ув'язнені довічно за замах на короля Станіслава-Августа (3 листопада 1771 р.) Косовський, П'єшинський, Франкенберг.

1775 р. весна.
Біля Кам'янця проходили війська, які поверталися після закінчення війни з Туреччини.

1778-1788 рр.
У місті жила доставлена з Константинополя невільниця Софія Клявоке-Челіче (1766-1822), відома красуня-гречанка. Тут з нею таємно одружився син коменданта фортеці Йозеф Вітт. В 1792 р. у Вітта її викупив за 2 млн. злотих польський магнат Станіслав Щесни Потоцький. В 1787-1792 рр. Софія була пов'язана з вищими аристократичними колами царської Росії при штабі Потьомкіна.

1781 р.
Місто відвідав король Станіслав-Август.

1782 р.
Відкрито новозбудовану кармелітами католицьку семінарію на Кармелітській вул. (зараз Татарська, 8; будинок зберігся).

1788 р. 28 червня.
Під час походу на Туреччину російські та австрійські війська стояли табором в околицях міста. (№1, с.60).

1789 р.
Розповсюдження провокаційних чуток про повстання, внаслідок чого було заарештовано багато православних священників, які ніби готували повстання (№1, с.58).

1790 р.
Побудовано двоповерховий будинок для греко-уніатської духовної семінарії, яка була закрита в 1793 р. З 1865 р. тут містилася Подільська духовна семінарія, з 1914 по 1920 р. - музей церковного історико-археологічного товариства. Був тут філіал бавовняної фабрики, зараз - картинна галерея (вул.П'ятницька,11),(№_, с.186-188).

1790-1791 рр.
Проведено ремонт Старої фортеці та побудовано оборонні мури північного подвір'я фортеці. Керував майстер Станіслав Завадський (№1, с.103; №3, с.35, 58).

1790 р.
Ліквідовано вірменський магістрат, вірменів подпорядковано польському магістрату (№23, с.21).

1792 р., 8 грудня.
Цариця Катерина II підписала таємний указ про порядок приєднання до Росії правобережних земель України, в якому зазначено, що треба головну увагу звернути на Кам'янець і завчасно оточити його російськими військами (№1, с.62).

1793 р., 7 січня.
День народження Сильвестра ВЕНЖИКА - польського письменника, публіциста, представника "української школи" в польській літературі. Працював юристом у Кам'янці-Подільському в 1812-1819 роках. Помер в 1849 році. (29)

1793 р., 21 квітня - 2 травня.
Передача міста російському військовому командуванню і приєднання міста до Росії. Через Руську браму у місто увійшов Катеринославський полк (№1, с. 65-66).

1793 р., 13-25 квітня.
Утворене Із'яславське намісництво в м.Із'яславі, до якого увійшов і Кам'янець (територія від Кам'янця до Дубна). (№1, с.63).

1793 р., 2 травня
Кам'янець-Подільський відійшов (21 квітня за старим стилем) від Польщі до Росії (останнім з міст Подільського, Волинського і Вроцлавського воєводств). У Кафедральному костьолі комендант фортеці Антон Злотницький присягнув на вірність імператриці Катерині II. До речі, це сталося у день її народження. (29)

1793 р., 6 вересня.
Указ Катерини II про ліквідацію Кам'янецької католицької дієцезії (єпископії). У 1798 р. була відновлена, а в 1866 р. знову ліквідована (№1, с.160, 161).

1793 р.
В результаті другого поділу Польщі, Поділля було возз'єднане з східноукраїнськими землями в складі Росії. (29)

1795 р., 2 квітня.
Утворена Подільська православна єпархія (єпископія) з центром у Кам'янці (№1,с.124).

1795 р., 1 травня.
Ліквідовано Із'яславське намісництво і утворено Подільське з центром у Кам'янці (№1, с.69).

1795 р., 21 травня.
У будинку Кір'яка (Кір'ячинського; тепер №9 по вул.П'ятницькій), в якому в 1658-1670 роках містився український (руський) магістрат, зараз - НІАЗ "Кам'янець") відбулося урочисте оголошення указу про утворення Подільської губернії (№23, с.72).

1795 р., 6 липня.
Затвердження Кам'янця губернським містом (№1, с.69).

1795 р., жовтень.
У Кам'янці і на Поділлі ліквідовано уніатство. Захоплені уніатами після 1700 р. церкви повернені у православ'я (№1, с.121-122).

1795 р.
У місті проживало лише 3450 мешканців. У 1570 р. було 4500 жителів (№1, с. 232, 235).

1796 р.
Створено Подільський головний суд. В 1831 р. його замінили дві палати: кримінального та цивільного суду. В квітні 1872 р. вони були замінені з'єднаною палатою кримінального та цивільного суду, яка ліквідована в 1880 р. в зв'язку з утворенням окружного суду.

1796 р., 22 січня.
Затверджено герб Подільської губернії і Кам'янця: сонце в проміннях і зверху хрест.

1796 р., 1 травня.
Заснована Подільська казенна палата. Ліквідована в 1919р. (30)

1796 р., травень.
Створено канцелярію подільського губернатора і губернське правління. Існували до лютневої революції-12 березня 1917р.

1796 р., червень.
Указ про утворення в Кам'янці академії грецького (православного) обряду. Академія не була утворена, а замість неї в квітні 1797 р. у Миргороді утворена Подільська духовна семінарія, переведена у 1805 р. до Кам'янця (№1, с.221).

1796 р., 12 грудня.
Подільське намісництво реорганізоване у Подільську губернію з приєднанням ліквідованого Брацлавського намісництва (№1, с.69-70).

1796 р.
Заснований Подільський губернський приказ громадської опіки. (30)

1797 р., 19 січня.
День заснування у м. Кам'янці-Подільському губернської лікарської управи для нагляду за санітарним станом губернії, за лікарнями, військовими госпіталями, приватними лікарями і аптеками. Ліквідована 9 лютого 1861 року. (28)

1797 р., квітень
Організована кінна пошта, що сполучила всі повітові міста в губернії (службові переїзди і пересилка пошти).

1797 р.
Євреям дозволено селитися в місті (№1, с.221).

1797 р.
Складено генеральний план міста. Автор - інженер-підполковник Дементій Мелещенов (№3, с.36).

1798 р.
Відкрито польський театр під керівництвом Антона Змієвського, який містився на Вірменській площі, де тепер двір швейної фабрики. Ставилися польські п'єси, рідко - російські. З 1831 р. російські п'єси ставилися систематично. У 1861 р. театр був переведений до нового приміщення, спеціально побудованого біля Кушнірської башти. Театр згорів у травні 1918 р. (№1,с.191-192).

1799 р.
Збудована дерев'яна церква на Карвасарах, яка збереглася до наших днів (№1,с.156; №3,с.59).

1799 р.
Францисканський кляштор перебудовано під архієрейський дім (№1, с.132).

1799 р.
У місто прибув перший православний єпископ, який з 1795 р. тимчасово перебував в Шаргородському монастирі (№1, с.132).

XVIII ст., Кінець.
Почало занепадати ремісництво. Фабричної промисловості ще не було (№1, с.232).

1800 р., літо.
Місто відвідав великий князь Костянтин Павлович (№1, с.77).