Перейти у головне меню | на зміст | на літературу

XIX століття

1801 р., листопад - 1805 р., січень.
У місті жив і працював (1801-1805) в канцелярії цивільного губернатора Олексій Петрович Юшневський (1786-1844, народ, у м. Петербурзі) - декабрист, один з організаторів і керівників Південного товариства декабристів у Тульчині (УРЕ, т. 16, с. 442).

1804 р.
Лікар Шагін вперше встановив у місті наявність мінеральних джерел, придатних для лікування.

1805 р.
До міста переведена з Шаргорода Подільська духовна семінарія і розміщена в помешканні колиш. греко-уніатської семінарії (№ 1, с. 143, 187).

1805 р.
Утворена окрема від магістрату міська комісія для керування повинностями (податками і зборами). Існувала до 1837 р. (№ 1,с.222).

1807 р.
Організовано губернську друкарню, першу в місті. В 1921 р. перетворена на міську друкарню. Тепер це друкарня ім. В. І. Леніна (№ 23, с. 125.-126).

1807 р.
Відкрита перша книгарня (польська) Пфаффа. В 1846 р. - друга книгарня Коципінського. В 1858-1863 рр. існували ще книгарні Оргельбранда (відомого видавця у Варшаві) та А. Каленбала (№ 23, с. 125-126).

1809 р.
Подільську духовну семінарію закінчив Михайло Достоєвський, родом з м. Брацлава Подільської губернії, батько видатного російського письменника Федора Михайловича Достоєвського. У Кам'янці жили родичі Достоєвських (РП, 1968, 28 травня).

1809-1813 рр.
На Центральній площі у буд.Чайковських (тепер частина будинку - 25/27) проживав останній Молдаво-Валашський господар Костянтин Іпсіланті (№ 23, с. 17).

1812 р.
Скасування фортеці як військово-оборонної одиниці, перетворення її в ордонанс-гауз (військову тюрму).(№ 1, с.100, № 3,с. 38).

1812 р., весна.
Народний месник Поділля Устим Кармалюк (1787-1835, народився в селі Головчинцях Літинського повіту) вперше прибув під конвоєм до Кам'янця в 4-й уланський полк. Через місяць утік з полку. Кармалюк ще побував тут у військовій тюрмі: 1814 р. - з весни по вересень; 1817 р. - з січня по листопад; з червня 1822 до кінця 1824 р. За свого життя Кармалюк був засуджений 1 раз до смертної кари, 4 рази на каторгу в Сибір, 6 разів покараний батогами і палицями, загалом 928 ударів. Три рази утікав з Сибіру і пішки повертався на Поділля. Вчинив 2 бунти в тюрмі. Він з 1813 р. по 1835 р. вів боротьбу з панами і багатіями. Він і його послідовники вчинили понад 1000 нападів на поміщиків. Загинув у 1835 р. (УРЕ, т. 6, с. 209).

1812-1818 рр.
У місті, в повітовій школі, навчався і тут розпочав поетичну діяльність відомий польський поет І половини XIX ст., подолянин Маврикій Гославський (1802-1834).Багато поезій присвятив Поділлю: поема "Поділля" та ін.

1812-1814 рр.
Відкрито польське повітове училище на базі ліквідованої в 1773 р. єзуїтської школи, яка була відкрита ще в 1610,р. (№ 1с. 184).

1813 р., 17 січня
День народження Сильвестра Гогоцького філософа, автора "Філософського лексикона" в 4-х томах. Закінчив Кам'янець-Подільську духовну семінарію (1833). Помер 1889 року. (29)

1813-1815 рр.
У Кам'янці служив у війську Костянтин Миколайович Батюшков (1787-1855), російський поет. Тут написав кілька віршів. Залишив "Воспоминания" про тогочасне громадське життя у місті (ПЖ, 1962, 29 травня).

1815-1845 рр.
У місті поселився, жив і працював до смерті ксьондз Вавринець Марчинський (1788-1845), автор трьохтомної історії Поділля: Статистика губернії Подільської (польською мовою) (1820-1823).

1815-1822 рр.
У місті служив у війську Володимир Феодосійович Раєвський (1795-1872), російський поет, декабрист. У 1816 р. організував тут політичний гурток "Залізні персні". Заарештований в 1822 р. (УРЕ, т.12, с. 113; РП, 1969, 29 серпня).

1816 р.
День народження Антона КОЦИПІНСЬКОГО - українського композитора, етнографа, видавця. 1846 року переїхав до Кам'янця. Заснував тут музичне видавництво, яке 1855 року було переведено до Києва. Помер в 1866 р. (30)

1817 р.
Створено духовне училище (за рахунок нижчих класів духовної семінарії). Існувало по 1920 р., з перервою в 1847-1859 рр. (№ 1, с. 187, 188).

1818 р.
Подільська губернія підпорядкована у військовому і адміністративному відношенні великому князю Костянтину, намісникові Царства Польського. В 1832 р. перейшла в підпорядкування Київського генерал-губернатора (№ 23, с. 16).

1818 р., 24-26 квітня.
Місто відвідав цар Олександр І. Його супроводжували генерали Михайло Милорадович, Федір Уваров, Петро Волконський, Олександр Меншиков, а зустрічав генерал Олексій Бахметєв. (29) На честь царя була влаштована ілюмінація, від якої виникла пожежа у місті. Пошкоджено годинник на ратуші (№ 1, с. 79).

1818 р., 25 квітня.
На площі перед ратушею проведено прилюдне покарання 25 ударами батога народного месника Устима Кармалюка.

1818 р., 26 грудня.
Утворена масонська вільномулярська ложа "Озіріс" (філіал петербурзької "Астри" ). В ложі було понад 20 членів: Францішек Димер, Ігнатій Садовський, Ян Чайковський та інші. Зібрання проводилися у будинку Димера на Кармелітській вул. (зараз Татарська), пізніше у садибі Пільштина на Центральній пл. Ложа розпалася в 1822 р.

1819 р.
За допомогою Подільського губернатора, католика Грохольського, у місті оселилися католицькі монахині "Візитки". В 1842 р. для них розпочали будувати кляштор на Польських Фільварках. В 1866 р. кляштор "Візиток" закрито, а будівлі передано під духовну жіночу школу (пансіон). (№ 1, с. 171).

1823 р., 11 квітня.
На площі перед ратушею, біля "стовпа ганьби" виконано вирок суду над Устимом Кармалюком, якого покарано 101 ударом батога.

1823-1830 рр.
У Кам'янці існував літературний гурток польських поетів і письменників, до якого входили: Станіслав Старжинський, Адольф Янушкевич. Францішек Ковальський, Ігнатій Садовський, Каетан Чайковський, Кароль Сабінський, Маврикій Гославський і інші. Гурток збирався в помешканні Ігнатія Садовського або у Станіслава Старжинського на Троїцькій вулиці, або у його маєтку в Заміхові Новоушицького повіту (№ 23, с. 28).

1823 р.
Видатний російський художник-живописець Василь Андрійович Тропінін (1776-1857) у кам'янецькій фортеці малював портрет народного месника Поділля Устима Кармалюка. Тропінін - виходець з селян-кріпаків, у 1805-1823 рр. жив у с. Кукавці Могилівського повіту. Намалював "Весілля в Кукавці", "Дівчина з Поділля", портрет селянина, який вважають портретом Кармалюка та ін. (УРЕ, т. 14, с. 556; РП.).

1825 р.
У місті побував для зв'язку з таємним гуртком офіцерів гарнізону декабрист Олександр Йосипович Корнілович (1800-1834), виходець з поміщицької родини с.Борсуки Ушицького повіту. Російський історик-літератор. (РП, 1962, 7 січня)

1825 р.
Відкрита губернська лікарня на 150 ліжок для хворих та 150 місць для престарілих (богадільня). До 1872 р. містилася на Набережній вул. , навпроти саду Вітта. В 1861-1867 роках для лікарні збудовано новий будинок на Пушкінській вул. і в 1872 р. сюди переведено лікарню. В 1908 р. у лікарні працювало 7 лікарів та 12 середніх медпрацівників. В 1921 р перетворена на міську лікарню (№ 3, с. 39, 40, 104; архів лікарні).

1828 р., 4 вересня.
День народження Мойсея Дороновича - одного із засновників (1890) Кам'янець-Подільського давньосховища старожитностей (історичного музею), протоієрея Казанського собору в Кам'янці-Подільському. Помер 1891 року в Кам'янці-Подільському. (29)

1828 р., 15 вересня.
День народження Михайла Грейма - краєзнавця, художника-фотографа, нумізмата, видавця. У Кам'янці-Подільському жив з 1852 року, тут заснував фотодрукарню (1872). (29)

1830 р., 6 грудня.
У міському театрі відбулася польська демонстрація на підтримку польського повстання у Варшаві, яке розпочалося 17 листопада 1830 р. Пізніше на вулицях міста розповсюджувалися заклики до повстання (№ 1, с. 75).

1831 р., січень-лютий.
У Кам'янці працював по боротьбі з холерою Володимир Іванович Даль (1801-1872), видатний російський письменник і вчений-лексикограф, складач "Тлумачного словника живої великоруської мови". Написав повість "Подолянка" і видав нарис про народну поезію Поділля. З 1863 р. почесний член Петербурзької академії наук (УРЕ, т. З, с. 560; ПЖ, 1962, 21 серпня)

1831 р.
Закладено Старий бульвар біля міської брами (№ 23, с. 74).

1831 р.
У місті існувало три аптеки: одна державна і дві приватних - Фаренгольца та Криницького (№ 23, с. 25, 125).

1831-1832 рр.
Закрито польські школи і училища у місті (№ 1, с. 75).

1831 р.
Розпорядження уряду про скасування магдебурзького права на Правобережній Україні.

1831 р., 19 вересня
На Правобережній Україні ліквідовано польські суди.

1831 р., 30 жовтня.
Указ про надання державним установам і урядовцям на Правобережній Україні найменувань (назв), які діяли у великоруських губерніях

1832 р.
Створена перша в місті приватна друкарня Вагнера. Пізніше перейшла до Крайза. Існувала до 1920 р. (№ 1, с. 190)

1832 р.
Перебудовано і розширено в'їзд до міста між Польською брамою та Кушнірською баштою і встановлено про то меморіальну плитку і написом ''1832" (№ 1,с. 108).

1833 р., 1 січня.
Відкрито чоловічу гімназію. В 1841 р. для гімназії перебудовано помешкання єзуїтського кляштора (тепер педуніверситет) (№ 1, с. 75, 185). Ліквідована 4 липня 1920 року. (28) Першим директором був Федір Телешов, а інспектором Іван Сбітнев.

1833 р.
Відкрито парафіяльне училище. В 1869 р перетворене на двокласне міське училище, а в 1895 р. - на чотирикласне. Містилося в колиш. біскупському будинку (згодом металоштампувальний завод, тепер - знову будинок біскупа) (№ 1, с. 186).

1833 р., 1 січня.
Відкрито губернську публічну бібліотеку, яка складалася переважно з латинських і польських книжок. Бібліотеку майже ніхто не відвідував (№ 1, с. 188).

1833 р., 20 травня.
Заснована Подільська губернська будівельна комісія для безпосереднього керівництва і нагляду за спорудженням державних, громадських і приватних будівель. Ліквідовано 28 квітня 1849 року. (29)

1833 р., 8 листопада.
Народився у с. Привороття Михайла Багинського - краєзнавець, історик релігії Поділля, педагог. Працював викладачем (1864-1902), ректором (1892-1900) Подільської духовної семінарії. Помер 1910 року в Кам'янці-Подільському. (29)

1836 р.
Лікар Шарков виявив джерело мінеральних вод на Довжку. Дослідження на Довжку проводилися також в 1955-1958 рр. і підтвердили наявність мінеральної води. В 1972р. налагоджено розлив води "Кам'янець-Подільська". (ПЖ, 1958, 26 лютого).

1836 р., 2 січня.
Народився Менделе Мойхер - Сфорім /пом.1917/ - єврейський письменник. Справжнє ім'я та прізвище Яків Абрамович. Учителював в Кам'янці-Подільському (1856-1858). Став друкуватись 1857 року. (30)

1837 р.
Утворено міську думу (замість економічної комісії, яка була утворена в 1805 р.), (№ 1, с. 222).

1837 р.
Польський поет Станіслав Старжинський поселився на хуторі за Біланівкою і назвав хутір "Райська брама". Назва збереглася до наших днів як назва урочища між Біланівкою і Пудлівцями (№23, с. 107).

1838 р., 1 січня.
Вийшла перша в місті газета "Подольские губернские ведомости" - орган губернського управління. Виходила раз на тиждень - по суботах, з 1885 р. два рази на тиждень - у середу і суботу. Виходила 80 років, по 6 травня 1917 р. (№ 9, с. 3).

1839-1867 рр.
Існували приватні школи для дівчат Ганни Крентель, Кавецької, Корявської, Петровської (№ 1, с. 185).

1840 р.
Указ про скасування дії Литовського статуту на Правобережній Україні.

1842 р.
Закрито домініканський і тринітарський кляштори (№ 23, с. 16).

1842 р., 3 жовтня.
Місто відвідав цар Микола І (Пр. Подолия, 1915, № 6, с. 762- 768).

1842 р.
Царський указ Подільському губернатору про заборону будь-яких змін в архітектурному вигляді фортеці і укріплень, щоб "Наявні стародавні будівлі фортеці і укріплень... зберігати і оберігати їх в найбільшій непорушності" (№ 3, с 39).

1843 р., 13 травня.
Утворені лісництва згідно з наказом міністерства державного майна для управління казенними лісами. Ліквідовані 5 лютого 1920 року. (29)

1845 р., 2 червня
У місті в родині вчителя народився Іван Васильович Лучицький (1845-1918). Навчався у місцевій гімназії та Київському університеті. Історик і економіст, професор. Доводив універсальність общинного землеволодіння. Методологія його досліджень наблизилась до економічного матеріалізму (УРЕС, т.2 с.377: ПЖ, 1973, 3 січня).

1845-1846 рр.
Старі архіви польських установ по 1793 р. вивезено до Києва (№ 23, с. 125).

1846 р.
У місті поселився Антон Коципінський (1816-1866), український композитор, етнограф і видавець. Заснував у місті музичне видавництво, яке в 1855 р переведено до Києва. Видав збірку "Пісні думи і шумки руського народу на Поділлі" та ін. У нього вчився композитор В.І.Заремба (УРЕ, с. 7, с. 308; РП, 1968, 21 листопада).

1846 р., жовтень.
У місті перебував великий український поет і художник Тарас Григорович Шевченко, з 1860 р. - почесний академік гравюри. Робив тут зарисовки архітектурних пам'ятників, записував народні пісні. Жив у приміщенні гімназії на 2 поверсі у вчителя гімназії, члена Кирило- Мефодіївського братства Петра Чуйкевича. За почутими в Кам'янці і на Кам'янеччині народними переказами про Кармалюка Шевченко написав повість "Варнак" (УРЕ, т. с. ; ПЖ, 1971, 11 грудня).

1848 р., 14 травня.
Засновано (2 травня за старим стилем) міський клуб, членами якого були дворяни, чиновники(29)

1878 р., 17 лютого
День народження В'ячеслава Претра (за деякими джерелами Петр) - українського і чеського філолога, музичного теоретика. Викладав давні мови в гімназіях, зокрема у Кам'янці-Подільському. В 1918-1920 роках був професором Кам'янець-Подільського державного українського університету. Помер 5 квітня 1923 року. (29)

1848 р., 2 травня.
Засновано міський клуб, членами якого були привілейовані суспільні кола. дворяни, чиновники і т д. Робітників і міську бідноту туди не приймали Газета характеризувала клуб як "закусочно-розпивочний заклад з безперервною картярською грою". Існував до 1917 р (ПЖ, 1962, 30 жовтня; № 16. с. 20).

1848 р., липень.
У місті розпочалася пошесть холери. Продовжувалася до грудня 1848 р.(№ 21, с. 333).

1849-1855 рр.
У духовній семінарії вчився Степан Васильович Руданський (1834-1873; народився в с. Хомутинцях Жмеринського району), видатний український поет-демократ. Поетичну діяльність розпочав у Кам'янці в 1851 р. (УРЕ, т. 12, с. 420)

1850 р.
На Троїцькій площі збудовано нове приміщення для пошти (№ 23, с. 25).

1851-1856 рр.
У духовній семінарії вчився Анатолій Патрикійович Свидницький (1834-1871), український письменник-демократ. Семінарію покинув на останньому курсі і вступив до Київського університету. Найбільш визначний твір - роман "Люборацькі" (УРЕ, т. 12, с. 561).

1852 р.
У місті поселився, жив і працював до смерті Михайло Йосипович Грейм (1828-1911, народився в місті Желехов Привіслянського краю). Організував першу у Кам'янці фотодрукарню, розпочав широку популяризацію видів і пам'ятників міста. У Кам'янці пройшов шлях від друкаря-наборщика до дослідника. Опублікував 26 праць з нумізматики і про викопні клади монет.

1853 р., 18 липня.
У місті з'явилася холера, яка продовжувалася до кінця року (№ 21, с. 333).

1853 р., 31 серпня.
Народився в Тбілісі Олексій Брусилов - російський військовий діяча, генерал від кавалерії. Під час першої світової війни командував Південно-західним фронтом, штаб якого розташувався в Кам'янці-Подільському. Помер 1926 року. (29)

1855 р., 18 липня.
З'явилася холера (№ 21, с. 333).

1854 р 11 квітня.
У місті, в родині артиста, народилася і тут виховувалася Марія Гаврилівна Савіна (1854-1916), видатна російська артистка столичних театрів (УРЕ, т. 12, с. 471).

1854 р.
В зв'язку із збройним нейтралітетом Австро-Угорської держави проведена часткова евакуація архівів: державних установ - у Вінницю і Київ, церковних установ - до Брацлава (№ 1, с. 74).

1855 р., 26 жовтня.
У місті, в сім'ї вчителя музики народився Йосип Йосипович Котек (1855 1884), видатний музика-скрипаль. Закінчив Московську консерваторію і відзнакою, учень П.І.Чайковського і А. Г. Рубінштейна. Корегував скрипкові твори П.Чайковського. Професор консерваторії у Берліні (ПЖ, 1974, 5 липня)

1856 р.
У місті працював і жив єврейський поет і вчений Бера Готлобер, у якого навчався літературної майстерності Менделе Мойхер-Сфорім.

1856-1857 рр.
У місті жив і розпочав свою літературну діяльність Менделе Мойхер-Сфорім (Соломон Якович Абрамович) (1836 1917), єврейський письменник-сатирик демократичного напрямку, основоположник новішої єврейської літератури. Учився у місцевого поета-письменника Бера Готлобера (УРЕ, т. 9, с. 53).

1858 р., 29 березня
140 років тому (1858) Іринарха Попова призначено (17 березня за ст. стилем) архієпископом Подільським (1858-1863). Помер 1868 року. (29)

1859 р., 12 жовтня.
Місто відвідав цар Олександр II . Він оглянув і схвалив місце для побудови губернських установ на Новому плані (№1, с. 82, 236).

1860 р,. червень -1880 р., вересень.
У місті існували землемірно-таксаторські класи (№ 1, с. 185).

1861 р.
Створено стаціонарний міський театр у новому приміщенні біля Кушнірської башти. Старий театр на Губернаторській площі закрито. Новий театр згорів у травні 1918 р. (№ 23, с. 55).

1861 р.
Складено генеральний план міста та забудови нового міста "Новий план". В 1913 р. складено новий доповнений план (№ 3, с. 39).

1861 р.
У місті поселився і прожив до смерті Йосип Йосипович Ролле (1830-1894); народ, в с. Генрихівці Могилівського повіту. Лікар, польський історик буржуазно-ліберального напрямку, історик медицини Поділля, історик Кам'янець-Подільського (Замечкі Подольские, 3 томи, 1880), організатор безплатної лікарні для бідних, член-кореспондент Краківської академії наук, член 7-ми наукових товариств (УРЕ. т. 12, с. 340; ПЖ, 1962, 27 вересня).

1861 р.
Збудована нова Георгіївська церква на Польських Фільварках та Покровська - на Руських Фільварках (№ 1, с. 156).

1862 р., 1 січня.
Почав виходити журнал "Подольские епархиальные ведомости", орган Подільського духівництва. Виходив 2 рази на місяць, а з 1860 р. - 4 рази на місяць (щотижня). В журналі систематично друкувалися матеріали з історії Поділля. Існував 44 роки до січня 1906 р. (Був замінений журн. "Православная Подолия"). (№ 9).

1862 р.
Велика пожежа в центрі міста. Згоріла західна частина Центральної площі і Кафедральний костьол (№ 1, с.238).

1862 р.
У місті жив і навчався музики у композитора Коципінського Владислав Іванович Заремба (1833-1902; народ, у місті Дунаївцях), український композитор, автор багатьох популярних пісень. "Дивлюсь я на небо", "Така її доля" та ін. (УРЕ, т. 5, с. 191).

1862 р., 19 листопада.
Адрес Подільського дворянства (католиків) на ім'я царя про приєднання Кам'янця і Поділля до царства Польського.

1863 р.
Заворушення серед польського населення міста, зокрема, серед гімназистів-поляків, які заявили себе прихильниками польського повстання 1863 р. (№ 1, с. 76).

1863-1878 рр.
На Конторській вулиці міста містилася банкірська контора Гінзбурга, від слова "контора" і пішла назва вулиці (№ 23, с. 28).

1863 р., квітень.
Створено нове Іоанно-Предтеченське братство (ПЕВ, 1863, № 20, с. 810-812; № 1, с. 13-19).

1863 р., 3 червня
День народження ( 1863 ) на Львівщині Євгена Петрушевича - Президента Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). У липні - листопаді 1919 року перебував у Кам'янці-Подільському. Помер 1940 року. (29)

1864 р.
Закладено Польсько-Фільварецький парк "Новий бульвар" (№ 1, с. 236).

1864 р., 12 червня.
Закладено новий міст через р.Смотрич. Будівництво закінчено в 1874 р. (довжина моста - 136 м., висота - 38 м.), будував інженер Костенецький. (ПЕВ, 1864,№ 13, с. 776; 1874, № 5, с. 67; № 1, с. 235).

1864-1867 рр.
У міській чоловічій гімназії викладав російську мову Павло Гнатович Житецький (1836-1911) - видатний український філолог, член-кореспондент Петербурзької академії наук з 1898 р. (УРЕ, т. 5, с. 67).

1864 р.
Відкрито жіноче духовне училище (пансіон) для дівчат - дітей служителів культу в помешканні закритого кляштора "Візиток". Існувало до 1920 р. (ПЕВ, 1864, № 15).

1865 р.
Закінчено спорудження будинку для духовної семінарії на Бульварній вул. (тепер вул. Шевченка), до якої переміщено з Старого міста семінарію (№ 1, с. 143).

1865 р.
Відкрито першу книжну крамницю Ст. Літова. Існувала до 1886 р. (№ 1, с. 190).

1865 р.
Відкрито державний банк.

1865 р.
Руські Фільварки перейменовано на Маріїнську Слободу, а Польські Фільварки - на Олександрівську Слободу, але ці назви не прижилися.

1866 р., 1 січня.
Відкрито міську публічну бібліотеку. У 1966 р. їй надано ім'я В.П. Затонського (№ 1, с. 188).

1866 р., січень
При духовній семінарії створено комітет для церковно-історичного описання Подільської єпархії. В 1872 р. перетворено на комітет для описання Подільської губернії (ПЕВ, 1866, № 2, с. 56).

1866 р.
Місцеву чоловічу гімназію закінчив Володимир Карпович Дебогорій-Мокріевич (1848-1826), діяч народницького руху 70-х рр. XIX ст. Вів революційну пропаганду на Поділлі (УРЕ, т. 4, с. 38).

1866 р., травень.
Закрито католицькі культові установи в Кам'янці: єпископську кафедру, монастирі, консисторію та семінарію (№ 1, с. 186).

1866 р.
У закритому кляшторі домініканок розміщено 74 піхотний Ставропольський полк, а костьол домініканок обернено на полкову церкву.

1866 р., червень.
Спалахнула епідемія холери, продовжувалась в широких розмірах до зими (№ 22, с. 334).

1866 р., 29 вересня.
Народився Михайло Грушевський /пом.1934/ - видатний український історик, перший Президент України /1918/. У лютому - березні 1919 року жив і працював у Кам'янці-Подільському. (30)

1866 р.
У міській чоловічій гімназії почав вчитися Григорій Олександрович Мачтет (1852-1901), російський письменник, активний діяч народницького руху, автор популярної революційної пісні "Замучен тяжелой неволей" (1876). Був виключений з гімназії, працював учителем повітової школи (тепер Францисканська, 2), в 1872 р. виїхав з Кам'янця (УРЕ, т. 8, с. 556; ПЖ, 1962, 4 вересня).

1866 р., 15 лютого.
В Кам'янці-Подільському в сім'ї видатного українського філолога Павла Житецького народився Гнат Житецький, український історик і діяч культури. Помер 8 квітня 1929р. (30)

1867 р.
В м. Кам'янці-Подільському збудовану губернську земську лікарню, з 1921 року -перша радянська лікарня, з 1924 року - міська лікарня. (28)

1867 р., 6 березня.
Відкрито Маріїнську жіночу гімназію. В 1905 р. для неї було побудовано нове приміщення (тепер там гімназія № 8). (№ 1, с. 186).

1868 р.
У місті народився, жив і працював до смерті Юлій Йосипович Манасевич (1868-1958). Працював шкільним лікарем 1899-1914 рр., в армії 1914-1917рр., головним лікарем і консультантом дитячої поліклініки -1924-1958 рр. 27 березня 1946 р йому присвоєно звання Заслуженого лікаря УРСР (архів лікарні).

1868 р., 9 липня.
День народження Володимира Ласкарева російського геолога, геоморфолога, мінералога. У 1901-1907 роках проводив геологічні обстеження Подільської губернії, які лягли в основу складення геологічної карти Поділля. (29)

1868 р.
Утворено підпільну народницьку організацію "Каменец-Подольская коммуна". Засновниками були: учитель чоловічої гіназії Олександр Романько-Романовський і учні старших класів: Іван Мокрієвич (брат Дебогорія-Мокрієвича), Григорій Мачтет, Іван Ходько. До комуни належало понад 30 членів. Філіали комуни були у Кам'янці, Проскурові, Старокостянтинові та інших містах.

1868 р., 24 грудня.
Помер Антон АНДЖЕЙОВСЬКИЙ (народився 1785) - український природознавець, ботанік, професор. Досліджував рослинний світ Південно-Західної України (між Бугом і Дністром, від Збруча до Чорного моря). (29)

1869 р.
У місті народилася, тут виховувалася і жила до 1888 р. Євгенія Самійлівна Шліхтер (1869-1943), (дівоче прізвище Лувіщук), професійна революціонерка. Працювала в редакціях більшовицьких газет "Вперед" та "Пролетарій" (1906-1908), виконувала партійні доручення В І. Леніна (УРЕ, т. 16, с. 347)

1869-1888 рр.
У місті жив і працював Митрофан Васильович Сімашкевич (1845-1907), ректор духовної семінарії (1876-1883), історик Поділля. В 1869-1884 рр. Опублікував "Историко-географический очерк Подолии", "Римское католичество и его церкви в Подолии" та ін.

1869 р., ІІ половина
Парафіяльне училище перетворено на двокласне міське училище (№ 1, с. 185).

1871 р., 16 березня.
День народження БУРАЧЕКА Миколи Григоровича /І6. 03.187І - І2.08.1942/ українського живописця, заслуженого художника УРСР /з 1936 р. /. заслуженого діяча мистецтва УРСР /з 1941р./ Протягом 1880 -1904 рр. жив в Кам'янці-Подільському, вчився в чоловічій гімназії. Закінчив Краківську художню академію. Написав картини "Фортеця у Кам'янці" "В околицях Кам'янця", "Вулиця у Кам'янці" та ін. (30)

1872 р., квітень.
Відкрита перша в місті приватна фотодрукарня М.О. Грейма на Гімназичній (Соборній) площі № 2 (тепер Татарська, 12).

1872 р.
Створено Комітет для історико-статистичного описання Подільської губернії.

1872 р., травень.
У місті з'явилася холера. (№21, с. 335)

1872 р.
Створення у м. Кам'янці-Подільському Комітету для історико-статистичного описання Подільської губернії. (28)

1872 р.
Став до ладу перший в місті пивний завод (броварня) Е. Юній (№ 23, с. 92,124).

1873 р.
У місті народився, жив і працював Михайло Митрофанович Гербановський (1873-1919), російський поет і перекладач прогресивного напрямку. Друкувався у журналі "Вестник Европы" і різних збірниках з 1894 по 1911 рр.

1873 р., 3 травня.
У Ялті помер Степан Руданський (народився 1834 року) - український поет, автор знаменитих співомовок. Навчався в Кам'янець-Подольскией духовній семінарії (1849- 1855). (29)

1873 р., 9 вересня.
Царський указ про відкриття міської думи в Кам'янці.

1873 р.
Було відкрито Новопланівський міст у м. Кам'янці-Подільському. (29)

1874-1876 рр.
З метою розширення і поліпшення в'їздів у місто розібрано башту на старому місті з боку фортеці, башту передміської брами, браму-арку Станіслава-Августа, знесено мури з бійницями над старим мостом, влаштовано проїзд через Вірменські бастіони (№ 1, с. 104).

1875 р.
У місті народився, жив і вчився о 1895 р. Василь Іванович Яворський, вітчизняний геолог і палеонтолог. Працював робітником і зав. шахтою в Донбасі, а після закінчення Петербурзького гірничого інституту працював (1910) у геологічному комітеті та над вивченням викопної фауни Донбасу і Кузбасу. Заслужений діяч науки і техніки РСФСР. Герой соціалістичної праці (1971), (УРЕ, т. 16, с. 448)

1875-1937 рр.
В 1875-1880 рр. Вчився в Подольскией духовній семінарії, а в 1889 р. постійно жив і працював у Кам'янці Юхим Йосипович Сіцінський (1869-1937, народ. в с. Мазники Летичівського пов.), історик Кам'янця-Подільського і Поділля, археолог, музеєзнавець, редактор періодичних церковних видань, дійсний член шести наукових товариств. Опублікував 137 праць з історії і краєзнавства Кам'янця і Поділля (УІЖ, 1969, № 9, с. 87-92).

1875 р.
Побудовано готель "Бель-В'ю" Існував до 1920 р. , тепер районна установа (№ 23, с. 28).

1876 р.
На Підзамчі, в робітничій сім'ї, народився Микола Іванович Рудницький, активний учасник соціал-демократичного і професійного руху в Одесі (1899-1913). Член партії в 1917 р , командир загону охорони Кремля і В.І. Леніна (1918-1921). (РП, 1963, 24 липня).

1877 р.
У місті народилася, вчилася і жила до 1903 р. Дора Ізраїлівна Двойрес (1877-1952), професійна революціонерка. В 1902-1903 рр. - одна з організаторів транспортування іскровської літератури через Кам'янець. (№ 10, с. 832).

1877 р.
Сформований Подільський полк, який брав участь у зимовому переході через Балкани і прославився під час Шипкінської оборони. Меморіальна плита загиблим цього полку встановлена в Соборі, збудованому біля підніжжя Шипки. (28)

1877 р.
Відкриття дворічної повивальної школи. Пізніше перетворена у фельдшерсько-акушерську школу. Тепер - медичне училище у м. Кам'янці-Подільському. (28)

1878 р., 25 січня
Утворене Подільське губернське в міських справах присутствіє, яке в березні 1911 року було реорганізовано в губернське в земських і міських справах присутствіє. (29)

1878 р., 4 лютого
У Петербурзі завершився "Процес-193" - над частиною учасників "ходіння в народ" - один з найбільших судових процесів у Росії. Серед підсудних була і Ольга Розумовська - уродженка с. Привороття Ушицького повіту, випускниця Кам'янець-Подільської жіночої гімназії. (29)

1878 р.
Запроваджено "Положення 1870р. про міста" і у Кам'янці утворена міську управу (№ 1, с. 222).

1878 р.
У духовній семінарії створено підпільну народницьку групу. Організатор групи Никанор Федорович Крижанівський (1859-1891; народ, в с. Дубова, Балтського повіту в сім'ї священика) Вчився в семінарії, але був виключений за порушення дисципліни. Активними учасниками гуртка були: Іван Турович, Е Козачківський, Д.І Стопневич. Група видавала листівки з позначенням "Свободная Подольская типографія". Крижанівський був засуджений до смертної кари. заміненої довічною каторгою. Інші були заслані в Сибір. Крижанівський став першим політкаторжанином на Сахаліні. (ПЖ, 1962, 20 жовтня).

1878 р., 4 серпня.
День народження Антона Крушельницького - українського письменника, критика, журналіста. 1919 року, працюючи міністром освіти УНЕ, перебував у Кам'янці-Подільському. Загинув на Соловках 1937 року. (29)

1878 р., 13 серпня.
Народився у Кам'янці-Подільському Бориса ЖЕРВЕ - російського теоретика військово-морського мистецтва, військового історика. Навчався в Кам'янець-Подольскией гімназії. Помер 1934 року. (29)

1878 р., 30 серпня.
Відкрито Казанський православний собор, перебудований з католицького кармелітського костьола (№ 1, с. 34, 141).

1878 р., 11 вересня.
У Кам'янці-Подільському освячено (30 серпня за старим стилем) Казанський собор. (29)

1878 р., 21-24 вересня.
Через місто проходило російське військо, яке поверталося з балканської російсько-турецької війни (ПЕВ, 1878, № 20, с. 732-737)

1878 р.
Засновано відділення товариства Червоного Хреста (№ 23, с. 125).

1879 р., вересень- жовтень
У місті перебував Михайло Петрович Старицький - український письменник і театральний діяч демократичного напрямку. У повісті "Кармалюк" відобразив краєвиди міста і його околиці (УРЕ, т., с. ).

1880 р., 31 травня (12 червня)
В сім'ї вчителя гімназії народився Михайло Іванович Курилко, російський радянський художник і архітектор. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1955), професор (1940), головний художник Великого театру СРСР (1924-1928). Вчився у Кам'янець-Подольскией гімназії, був виключений з 8 класу за розповсюдження нелегальної літератури (Театр, енциклоп., т. Ш, с. 339).

1880 р., 29 серпня
Створено Кам'янець-Подільський окружний суд. Його діяльність поширювалася на всю губернію Ліквідований в 1920 році (№ 23, с. 127).

1880 р.
З балкону, де містився магістрат, до 1880 р. оголошували судові присуди до кари на тілі. Кара відбувалася на площі перед Ратушею, біля "Стовпа ганьби".

1880-1902 рр.
У місті поселився з батьками, жив і вчився в гімназії та закінчив її Микола Григорович Бурачек (1871-1942, народ, у м. Летичеві). З 1888 по 1904 р. працював декоратором і актором у місцевому театрі та в театрах Житомира, Києва, Харкова і ін. В 1910 р. закінчив Краківську художню академію. Український радянський живописець. Заслужений художник УРСР - 1936 р., заслужений діяч мистецтв УРСР - 1941 р. Написав картини. "Фортеця у Кам'янці" 1929 р. і 1930 р. "В околицях Кам'янця", "Вулиця у Кам'янці" 1930 р та ін. (Бурачек М. "Моє життя" К. , 1937).

1880-1882 рр.
У місті працював Михайло Михайлович Коцюбинський (1864-1913; народ. в м. Вінниці) - великий український письменник і громадський діяч, революційний демократ. Був зв'язаний з подільською групою "Народна воля" і з "Подільською дружиною", за що в 1882 році був заарештований і вибув з Кам'янця (УРЕ, т. 7, с. 309).

1881 р., 1 січня.
Почала виходити громадська літературна газета "Подольский листок". Виходила 3 рази на тиждень. Це була перша в місті громадська (неофіційна) газета. Виходила по 6 лютого 1882 р. (№ 9).

1881-1882 рр.
У місті працювала підпільна група "Народної волі".

1881 р.
У духовній семінарії створена революційна народницька організація "Подільська дружина" Організатори - вихованці семінарії Володимир Іванович Дзюбинський (1860-1927), Г. Львович, В.Т. Стиранкевич, Олександр Саліковський, Стародворський. З "Подільською дружиною" був зв'язаний М.М. Коцюбинський. Розгромлена жандармами в 1882 р. До суду притягнено 14 чоловік. В.І. Дзюбинський - член III і IV Держ. Думи. З 1920 р. у Москві завідував Лефортівським архівом та працював у Наркомфіні (ПО 4, ч. 1, с. 6; УРЕ, т. 11, с.294. Каторга й ссилка, 1928, № 44).

1881 р., кінець.
У народовольців Миколи і Михайла Гладишів відібрано список групи місцевих народовців і "Подільської дружини" та каталог нелегальних книг.("Україна",1929, кн.38,с 12).

1882 р., 1 січня
Народився Іван Огієнко (1882-1972) - визначний український мовознавець, літературознавець, педагог, політичний і церковний діяч. Один з організаторів і перший ректор Кам'янець-Подільського державного українського університету (1918-1920). (28)

1882 р., 3 липня
Народився Анатолій Богданович у с. Сокіл нинішнього Кам'янець-Подільського району (1882-1914) - український письменник. (28)

1882 р., 1 березня.
"Подільська дружина" випустила відозву-листівку, спрямовану проти царського устрою (№ 4, ч. 1, с.).

1883 р., 25 лютого.
День народження Никифора Григорівна - українського громадського та політичного діяча, публіциста та педагога. Народився на Київщині. В Кам'янці-Подільському працював учителем двокласного міського училища (з 1904 року), брав активну участь у роботі Кам'янець-Подільської "Просвіти". 1919 року в Кам'янці-Подільському, де перебували Директорія і уряд УНР, тимчасово виконував обов'язки міністра народної освіти, видав книгу "Історія України, виложена народними думами і піснями". Помер в 1953 році. (29)

1883 р., 2 березня
День народження Октавія Ланге - видатного гідрогеолога і геолога. Народився в с. Карабчиївці Ушицького повіту Подільської губернії. В 1903 році закінчив Кам'янець-Подільську гімназію. Помер 3 грудня 1975 року в Москві. (29)

1883 р.
Відкрито селянський поземельний банк (№23, с.126).

1884 р., 19 лютого.
Створена Кам'янець-Подільська комісія чоловіколюбивого товариства, яка відкрила безплатну лікарню для бідних і інститут віспощеплення (№ 1, с. 194).

1884 р.
Народився в сім'ї чиновника, тут жив, вчився і працював до 1920 р. Олександр Михайлович Прусевич (1884-1941) - буржуазний історик Кам'янця і Поділля. Опублікував понад 20 історичних і краєзнавчих робіт. Був секретарем церковного історико-археологічного товариства. В 1920 р. емігрував до Польщі.

1884 р., 30 серпня.
Відкрито безплатну амбулаторію (поліклініку) для приходячих бідних хворих. Організатор і керівник -лікар Й Й. Ролле (1884-1893). У 1891 р. збудовано власний будинок поліклініки на Новому Плані (тепер там хорова школа "Журавлик"). (№ 1, с. 194, ПЕВ, 1884. № 35, с. 770).

1884 р., вересень.
Виступ студентів Київського університету проти поліційного режиму в університеті. Одним з організаторів був . О.С. Драгошевський, випускник Кам'янець-Подільської гімназії.

1884 р.
Відкрито притулок для дорослих сліпих, в якому проводилося і навчання сліпих (№ 1, с. 194; ПЕВ. 1884, № 22, с. 459).

1884 р.
На вежі ратуші відновлено баштовий годинник з двома дзвонами (№ 23, с 24).

1885 р.
Народився у місті і вчився в чоловічій гімназії Борис Ілліч Збарський (1885-1954), видатний радянський біохімік, академік, заслужений діяч науки РРФСР, Герой Соціалістичної праці, бальзамував тіло В.І. Леніна. Член КПРС в 1939 року. В 1904 р. був виключений з 7 класу гімназії за участь в заборонених гуртках. Для продовження навчання повинен був виїхати до Швейцарії (БМЕ, т. 10, с. 723; ПЖ, 1969, 22 квітня).

1886-1903 рр.
У губернському статистичному комітеті працював В.К. Гульдман, член-кореспондент Московського археологічного товариства. Опублікував (1888-1902) 9 томів праць з історії і краєзнавства Поділля та довідників.

1887 р., 13 березня.
У місті, в сім'ї службовця, народився Валеріан Петрович Захаржевський, хірург, кандидат медичних наук (1938), автор багатьох наукових праць в галузі медицини, автор кількох повістей і романів (№ 18, с. 234).

1887 р., 12 липня.
Народився Володимир Гагенмейстер у м.Виборгу - український графік і мистецтвознавць. (28)

1887 р.
Відкрито дворічну школу повивальних сестер (бабок). В 1905 р. перетворена на фельдшерсько-акушерську школу. Існувала до 1930 року.

1887 р.
Велика пожежа на Поштовій площі і Старопоштовому спуску.

1888 р., 8 січня.
День народження Гната ЮРИ - українського актора, режисера. Як художній керівник Київського драматичного театру їм. Ів. Франка, що до війни шефствував над Кам'янець-Подільським театром, ставив вистави на кам'янецькій сцені. Помер в 1966 році. (29)

1888 р., 4 квітня
Засновано Подільський губернський лісоохоронний комітет, який згідно із "Положенням про охорону лісів '' підпорядковувався лісовому департаменту. Ліквідовано 5 лютого 1920 року. (29)

1888 р. 15 червня.
Святкування у місті 900-річчя хрещення Русі (ПЕВ, 1888, № З0, с. 743-756).

1888 р.
У місті народився і працював друкарем Михайло Миколайович Кушелев, член більшовицької партії з 1912 р.; почесний громадянин міста (з 5 листопада 1957 р.), 1 листопада 1917 р. обраний головою Кам'янець-Подільської міської Ради робітничих і солдатських депутатів, яка 1 листопада 1917 р. проголосила Радянську владу у Кам'янці.

1888 р.
Велика пожежа на П'ятницькій вулиці (№ 1, с. 238).

1890 р.
У місті поселився (з батьками) Микола Григорович Козицький (1880-1920), соціал-демократ, член партії більшовиків з 1903 р. В 1902-1904 рр. брав участь в транспортуванні іскрівської літератури через кордон і через Кам'янець. В 1919-1920 рр. Голова Подільського губвиконкому. Загинув у 1920 р. у боротьбі з петлюрівцями (№ 10, с. 838).

1890 р., 31 січня.
Утворено єпархіальне Давньосховище. З 1903 р. - музей Подільського церковного історико-археологічного товариства, з 1921 р. - культурно-історичний музей, з 1937 р. об'єднаний з державним історичним музеєм-заповідником (ПЕВ, 1890, № 3, с. 79-86).

1890 р.
В помешканні поштово-телеграфної контори обладнана телефонна станція. В 1913 р. мала 140 абонентів (№ 23, с. 128).

1891 р., 26 лютого.
Створено общину сестер-жалібниць Червоного Хреста. Організатор - лікар Й.Й. Ролле (ПЕВ, 1891, № 13 с. 251,№ 1, с. 196).

1891 р.
Відкрито інститут щеплення віспи, який проводив щеплення віспи і виготовлення вісп'яного детриту. Організатор і керівник до 1894 р. - Й.Й. Ролле.

1891 р.
Вивезено до Петербурзької імператорської публічної бібліотеки вірменські рукописи XIV ст., архівні документи та частину бібліотеки вірменського костьолу (№ 21, с.211).

1892 р.
Збудовано шосе Кам'янець-Подільський - Проскурів.

1892 р.
Відкрито книжкову крамницю Крайза, пізніше - Лахмановича, Блувштейна (№ 1, с. 90).

1892 р., 19 жовтня
У місті спалахнула холера (№21, с. 336).

1892 р.
У місті будинків: кам'яних - 1197, дерев'яних - 1222, мішаних - 63, разом - 2482. Населення - 36662. Площа міської землі: під забудівлями - 587,6 га, орної -1742,3, церковної, під водою, вигонами - 928,9; всього 3258,8 га (2989, 8 дес.) (№ 1, с. 239-241).

1892 р.
У місті підприємства: свічковий, пивоварний заводи, тютюнова фабрика, три друкарні. В цих підприємствах робітників - 62. Було ще 13 дрібних майстерень, в яких робітників - 35. Всього робітників - 137 (без кустарів-одиночок) (№ 1, с. 233).

1892 р., 15 грудня.
У місті народився, жив тут у молоді роки і вчився Еміль Кроткий ( Емануїл Якович Герман ) ( 1892-1963 ), російський поет-сатирик. 33 роки співробітничав у журналі "Крокодил": епіграми, пародії, афоризми, памфлети.

1893 р. 21 квітня
Проведено урочисте святкування 100-річчя возз'єднання Поділля і Кам'янця з Росією (ПЕВ. 1893, № 18, с. 312-325).

1893 р., 1 червня
День народження Михайла Тихомрова російського історика, академіка АН СРСР. Народився в Москві. 1962 року відвідав Кам'янець-Подільський. У книзі "Давньоруські міста" (1956) описав Кам'янець-Подільський, Бакоту, Стару Ушицю. Помер 1965 року. (29)

1893 р.
За новим "Положенням про міста" від 11 червня 1892 р. створена нова міська дума, до якої увійшло 15 виборних депутатів ( гласних ), 1 депутат, призначений духівництвом, та 2 євреї, допущені губернською управою у міських справах (№ 1, с. 222).

1893 р., 26 вересня.
День народження Микити ГОДОВАНЦЯ - українського байкаря, перекладача. Помер 1974 року в Кам'янці- Подільському. (29)

1893 р.
Відкрито новозбудовану у візантійському стилі Олександро-Невську церкву. (№ 1, с. 57). Розібрана в 1935 р. У 1999 р. розпочато відбудову.

1893 р.
Народився Кость КРЖЕМІНСЬКИЙ (страчений в 1937 році) - один з активних діячів Кам'янець-Подільської художньо-промислової школи. Художник, збирач матеріалів народного мистецтва по всій Україні. (29)

1894-1895 рр.
У місті жив і працював лікарем Данило Кирилович Заболотний (1866-1929) - видатний український радянський учений і громадський діяч, академік Академії наук СРСР та УРСР, президент академії наук УРСР (1928-1929) (УРЕ, т.5, с. 121).

1894-1895 рр.
Закладено силами учнівської молоді парк. "Прорізна".

1894 р., 15 червня.
У місті народився і вчився у місцевій чоловічій гімназії Микола Григорович Чеботарьов (1894-1947) - російський та український радянський математик, член-кореспондент Академії наук СРСР, заслужений діяч науки РРФСР. (УРЕ, т. 16, с. 88).

1894 р., 28 липня.
Спалахнула пошесть холери (№ 21, с. 337).

1894-1899 рр.
У Подольскией духовній семінарії вчився Микола Дмитрович Леонтович (1877-1921; народ, на Вінниччині) - видатний український композитор. Талановито опрацював 3 збірки "Пісень з Поділля" і до 200 обробок українських народних пісень (УРЕ, т. 8, с. 102; ПЖ, 1967, 13 грудня).

1895 р.
У місті поселився (з батьками) Володимир Петрович Затонський (1888-1941, нар. в с.Лисець Дунаєвецького району). Вчився у місцевій гімназії (1898-1906), виключався з гімназії за участь у підпільній організації, вів революційні гуртки на Біланівці і Мукші (Жовтневе). Закінчив Київський університет в 1912 р. Працював (з 1913 р.) приват-доцентом Київського політехнічного інституту. Один з організаторів Жовтневого повстання у Києві 1917 р. , уповноважений українського уряду при РНК РРФСР, голова ВУЦВК, голова ЦКК КП(б)У, Член Політбюро ЦК КП(б)У. Нарком освіти, дійсний член Академії наук УРСР (1929) (УРЕ, т. 5, с. 204).

1896 р.
Народився в родині друкаря-наборщика Григорій Адамович Голованівський-Барський (1896-1965), активний учасник проголошення (1 листопада 1917 р.) Радянської влади у Кам'янці. Перший у місті радянський комісар по проводовольству (листопад-грудень 1917). З 12 років почав працювати у друкарні. Член Комуністичної партії з лютого 1917 р. Помер 1965р. у Києві (ПЖ, 1965).

1896 р., 11 липня.
День народження Комісарова Миколи Несторовича - лікаря-хірурга міської лікарні /з 1945р/ заслуженого лікаря УРСР, почесного громадянина міста /з 5 листопада 1967 року /. Помер 4 листопада 1977 року. (30)

1896-1897 рр.
Вчителем повітового училища у Кам'янці працював Сергій Миколайович, Сергєєв-Ценський (1875-1958), видатний російський радянський письменник, академік Академії наук СРСР (УРЕ, т. 13, с. 79).

1897 р.
День народження Івана Кулика (1897- жовтень 1937) - український письменник, публіцист, громадський діяч. У 1921-1922 р.р. - редактор Кам'янець-Подільської повітової газети "Червона правда", декан факультету соціального виховання інституту народної освіти. (28)

1898 р., 6 січня
День народження Володимира СОСЮРИ - українського поета. Восени 1919 року як козак Гайдамацького полку Української армії перебував у Кам'янці-Подільському, стояв на варті біля резиденції Директорії. Помер у 1965р. (29)

1898 р., 6 жовтня.
Народився у Вільнюсі Сергія Семенова - російського археолога, доктора історичних наук. Брав активну участь у роботі Дністровської археологічної експедиції (1946- 1950). У працях використовував матеріали археологічних розкопок палеолітичних поселень Луки Врублівецької. (29)

1898 р., 18 жовтня.
У місті, в сім'ї різьб'яра по дереву наводилася Марія Михайлівна Пилинська. З 1928 р. працює в галузі художнього перекладу з російської на українську мову (М. Горький, О. Серафимович, Д. Фурманов і ін.), (№ 18, с. 533).

1898 р., 5 грудня.
День народження Михайла АРТАМОНОВА - російського археолога, доктора історичних наук (1941). В 1946 - 1948 роках керував Південно-подільською археологічною експедицією, яка вивчала пам'ятки середнього Подністров'я (Лука Врублівецька, Бакота та ін. на Кам'янечині). (29)

1900 р.
Відкрито Пушкінський народний дім, збудований у 1899 р. на кошти громадськості до 100-річчя з дня народження поета. В 1921 р. міський будинок культури ім Т.Г. Шевченка (№ 3, с.48).

1900 р.
Засновано Товариство "Просвіта".(№23, с.127).