Перейти у головне меню | до списку сіл Чемеровецького району | до історичних даних

Легенда про гірку траву.

"Нове Життя" 21 вересня 1991 року

Полин - це гірка рослина повита багатьма легендами і переказами. Ось одна з них оповідає про те, що колись в давнину в пустинних краях, серед степу широкого в одного бідняка росла дочка-красуня по імені Полинь. Одного разу, коли вона збирала в степу квітки, її побачив байський син, жорстокий, чванливий і коварний Ковил. Вона йому дуже сподобалась, адже була красунею в тих краях. Він став вимагати, щоб вона вийшла заміж за нього. Відмовила йому Полинь, відкинула всі його домагання. Тоді Ковил, щоб відомстити дівчині, проспівав в гурті людей куплет пісні про те, що він збезчестив дочку бідняка і віднині дозволяє всім глумитись над нею.

Полинь, щоб уникнути ганьби, осідлала коня і гірко плачучи, помчалася в степ широкий. Але все ближче була погоня. Тоді красуня зупинила скакуна і попросила степ: "Заховай мене". Коли до місця прибули джигіти, вони побачили одного коня, а на фоні зеленої трави ріс невеликий сірий кущик. Так стала Полинь дочкою широкого степу. Весною вона дуже гірка, як сльоза дівчини. Але й лихому, підступному Ковилу була приречена нерадісна участь і доля. Він перетворився в траву, насіння якої, попадаючи в шерсть овець, пронизує тіло тварин.

Ось чому стороняться ковили тварини і люди... а Полинь зросила своїми сльозами землю і де впала сльозина, там виросла гірка трава, яка згодом отримала в народі назву полин, який поширився майже по всьому світу багато цієї цінної лікарської рослини і в наших краях.
Знайомство людей з полином відбулося дуже давно. Уже стародавні єгиптяни знали про цю рослину і вміло використовували в лікарських цілях. Про це згадується у так званому "папірусі Ебереса", складеному в 1550 році до нашої ери. Символом горючі і печалі називали полин і грецькі лікарі Теофраст і Діоскорид. Йому приписували багато надзвичайних властивостей.

На Русі полин вважали чарівною травою, здібною оберігати від нечистої сили. Магічні дії приписували гіркій траві і поляки. Її стебла втикали в стіни, двері і під стріху. Популярним проти різного чародійства був цей засіб і в інших європейських народів.

Записав Король П.В., НПП "Подільські Товтри"