НЕПЕРЕМОЖЕНИЙ ОТАМАН

Чи можуть обiйтись "Козацькi забави" без спогаду про того гетьмана, який жодної поразки не мав у своєму життєписi? Безумовно, нi! Таким гетьманом був подолянин Iван СIРКО. Хоч i зi Схiдного Подiлля, але ж з нашої колиски - подiльської.

У час жахливої пори, яка в iсторiї України названа Руїною, вiн з Подiлля вивiв три полки козакiв - тих смiливцiв, якi вирiшили, що будуть захищати волю Батькiвщини i на лiвому березi Днiпра, аби тiльки не служити Польщi - не ополячитись. Не передбачали орли нашi, що й на Київщинi i на Лiвобережжi, на права України i волю її чекає подiбна небезпека. Багато бiди перетерпiли i козаки, i їх отаман Iван СIРКО. Побував вiн i в Сибiрi - "нi про що, нi за що". А коли турки та пiдлеглi їм татари стали чимдуж натискати з Чорномор'я, тодi царський уряд з Сибiру випустив Сiрка, аби тiльки наш орел захищав спокiй Росiї i загарбанi нею землi України.

Коли на старостi лiт гетьман, який не мав жодного програшу, вiдпрошувався на спокiй, знову-таки цар не вiдпустив на Слободжанщину, де жила сiм'я героя. Помер вiн на хуторi, де розташувались козацькi вiйська. Найвищу оцiнку дiяльностi нашого земляка дав наш народ.Перемоги козакiв пiд проводом Iвана СIРКА знайшли свiй вiдбиток в думi "Не тумани з моря". Приймiть її, мої любi читачi, мої подоляни, як неповторне свiтло очей наших прадiдiв-героїв.

Не тумани з моря,
не тумани.
Мiсяць сонце заступає.
Гей - гей - гей!
Димом небо вкрило,
димом небо.
Кримськi селища палали,
Гей, палали.
У Стамбулi турки,
у Стамбулi
На схiд сонця поглядали.
"Чом немаї вiсти,
чом немає?" -
В моря синього питали.
Гей - гей - гей!
Гей не було вiсти,
гей не було.
Анi звечора, нi зрана.
Гей - гей - гей!
Полягали кримцi,
полягали спати.
У Сiрка Iвана,
Гей, Iвана.
Не заплаче мати,
не заплаче,
Гей - гей - гей!
До схiд сонечка уранцi
Гей - гей - гей!
Будуть вить над ними,
будуть вити.
Дикi звiрi - сiроманцi,
гей, сiроманцi.

Записано вiд Тамари Андрiївни СИС-БИСТРИЦЬКОЇ
напередоднi свята "Козацькi забави".