Сучасна назва Дністра веде свій початок з Київської Русі й означає «бистра вода». Давні греки називали ріку Тіріс, а ще пізніше Тіраа У римлян вона відома під назвою Данастріс, Данаструс, у турків — Турла.
Дністер має 386 приток. Головні з них: праві — Стрий, Свіча, Лімниця, Бистриця, Реут; ліві — Золота Липа, Стрипа, Серет, Збруч, Смотрич. У верхів'ях швидкість течії Дністра — чотири метри за секунду, на рівнині — до двох, а в гирлі спадає до 0,7 метра за секунду. Русло звивисте. В середній течії ріки на поверхню виступають кристалічні породи — граніти, гнейси, сієніти, утворюючи подекуди невеликі пороги і перевали.
Уздовж Дністра гори підходять так близько, що утворюють каньйон. Потоки в деяких місцях зриваються з кручі просто в річку, перетворюючись у мальовничі водоспади. Окремі частини скал нагадують швейцарський сир — вони у дірках від виходів печер і гротів. На берегах Дністра, в навколишніх селах, збереглися пам'ятки культури різних народів, що в давнину населяли долину ріки (церкви, костели, монастирі, палаци, руїни замків і фортець). Деякі печери служили монахам скельних монастирів для життя і відправи служб.
Долина ріки була заселена людьми з давніх-давен. У заводі лівого берега Дністра біля Луки Врублевецької збереглися залишки однієї з найдавніших в Україні стоянок раннього палеоліту (300 тис. років тому). А в 26 населених пунктах Городенківського району, яким протікає Дністер, досліджена трипільська культура.