В головне меню

Фото

Варто побачити

Ціни на платні послуги

Тексти
екскурсій

Еколого-пізнавальні стежки

Враження
гостей

Кам'янець
туристичний

Свято семи культур – Поляки

Так історично склалося, що Подільський край і його головне місто Кам'янець ось уже понад 1000 років нерозривно пов'язані з Польщею. Хоча стосунки між братніми слов'янськими народами були далеко не безхмарними, а часом переростали в серйозні конфлікти. На цьому тривалому шляху співіснування подоляни-українці і поляки спільно боронилися від навали ординців і Тевтонського ордену (ХІІІ-ХІV ст.), від численних кривавих набігів Кримського ханства (ХV-ХVІІ ст.), від османської агресії другої половини ХVІІ ст., захищали свою свободу і незалежність у війнах ХІХ-ХХ ст., особливо від німецько-фашистських загарбників у Другій світовій, допомагали відбудовувати державність в Україні і Польщі на порозі ХХІ ст.

Перші польські поселенці на терені Кам'янця з'явилися наприкінці ХІІ ст., а в наступному вони сформували досить впливову свою колонію-общину, яка займалася ремеслом, торгівлею, місіонерством по поширенню римо-католицької віри. Панівне ж становище у місті ця община зайняла з 1434 року, коли Поділля відійшло під владу Польщі, а значно чисельно збільшилась у зв'язку з рішеннями Люблінської унії 1569 року, які дозволили населенню Речі Посполитої масово переселятися в Україну. Впродовж ХV-ХVІІІ ст. польська община облаштувалась у центральних і престижних кварталах Старого міста, де спорудила палаци для аристократів, ошатні кам'яниці, відбудувала фортецю і міські укріплення, спорудила кафедральний собор св. Петра і Павла, Домініканський, Тринітарський та інші костели і кляштори, заснували єзуїтський колегіум та інші польські освітні заклади. Проте всі ці перетворення здійснювалися за рахунок утисків прав і свобод корінного українського населення. Тому не дивно, що в місті час від часу спалахували заворушення українців, а під його стінами з'являлися загони опришків, війська Великого гетьмана Богдана Хмельницького (ХVІІ ст.), гайдамаки (ХVІІІ ст.), які повстали проти польського панування в Україні.

Польська громада залишалася впливовою у місті і в ХІХ - на початку ХХ ст., коли Поділля перебувало в складі Російської імперії. Однак, на відміну від минулої епохи, в ній пройшла складна трансформація переоцінки своєї ролі серед населення краю. Вона стала шукати шляхи до співробітництва з українцями, визнавати українську націю і її культуру. Провісниками нового мислення в її середовищі першої половини ХІХ ст. виступили літератори, доля яких була міцно пов'язана з Кам'янцем, - поет Маврицій Гославський, Северин Гощинський, Тимко Падура, Стефан Вітвіцький (псевдонім "Подолянин") та ін. Зокрема, наш земляк М. Гославський у своїй поемі "Поділля" (1826 р.) найбільш вдало оспівав цей край і його легенди, а в поемі "Дума про Нечая" (1827 р.) - вперше серед поляків визнав його як народного героя України.

У другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. віддано служили Україні, чимало зробили для культурного розвитку Кам'янця, для співробітництва з українцями доктор медицини, історик, краєзнавець, письменник і просвітник Йосип Роллє, поет, драматург і меценат Стах Старжинський, поет Адольф Янушкевич, письменник Адам Плуг (Петкевич), польсько-український композитор Антон Коціпінський, знаний лікар Казимєж Пшиборовський, учений, автор книги "Кам'янець-Подільський. Історико-топографічний нарис" Олександр Прусевич, засновник першої в місті фотодрукарні і видавець рідкісних альбомів із видами Кам'янця Михайло Грейм та ін. Творчі здобутки цієї плеяди польських діячів стали невід'ємною складовою української культури.

З 30-х років ХХ ст. у зв'язку з масовими репресіями, депортаціями, що чинив тоталітарний режим, польська община значно скоротилася чисельно, втратила можливості свого національного вираження (зникли польські школи, польські друковані видання, зачинені костели тощо). Станом на 1990 рік у місті залишилося всього близько двох тисяч поляків, але далеко не кожен із них володів своєю рідною мовою.

Справжній ренесанс переживає польська община з часу постання незалежної Української держави. За 10 років її існування кількість поляків значно зросла, їм повернуто римо-католицькі храми та відновлено дієцезію, право на польську освіту і культуру, реабілітовані й повернені із забуття численні їх представники, організувалося й плідно працює у місті польсько-українське товариство, в традицію ввійшло проведення днів польської культури.

Нині польське населення Кам'янця-Подільського бере активну участь у громадсько-політичному і культурному житті краю, докладає чимало зусиль до реставрації та збереження віковічної історико-культурної спадщини Старого міста й разом з іншими етнічними групами населення вірою і правдою служить національним інтересам українського народу, збагачує колорит його життя і культури, зміцнює дружбу і співробітництво між Україною і Республікою Польща.

Лев БАЖЕНОВ, професор.

Стефанія БАЖЕНОВА, кандидат історичних наук.

Центр дослідження історії Поділля при Кам'янець-Подільському педуніверситеті.