НОВИНИ – Не пали

Протягом багатьох десятиліть в українців вироблялась звичка спалювати восени та навесні опале листя, сухі трави та інші рештки рослин, що залишаються в процесі вирощування на присадибних ділянках. Для багатьох осінь та весна асоціюється з купами палаючого листя і запахом диму. Тому практично ніхто не задумується, як це негативно впливає на природу і на нас самих. Настав час відмовитися від цієї шкідливої звички і свій вклад у це повинен зробити кожен із нас.

Адміністрація національного природного парку "Подільські Товтри" закликає кожного українця стати на перешкоді спалювання рослинних залишків та підпалювання сухої трави. Розпалювання кострищ в лісових насадженнях може призвести до пожежі. Також просимо кожного відмовитися від будь-якого спалювання рослинних залишків та сухої трави та докладати всіх зусиль, щоб цього не робили інші. В разі виявлення Вами фактів спалювання рослинності та виникнення пожеж, негайно викликайте пожежну охорону та звертайтеся до поліції. Спалюючи рослинність, її залишки або тверді побутові відходи, Ви погіршуєте стан атмосферного повітря. Під час горіння вивільняються небезпечні, а часом і канцерогенні речовини, які викликають захворювання дихальних шляхів, знижують імунітет людини, посилюють негативний перебіг хронічних захворювань, більшість українців мають алергію на цей дим і страждають від неї щороку, оскільки дим містить у своєму складі оксид азоту, чадний газ, важкі метали та одну з найотруйніших для організму речовин – діоксин. Із тліючого листя і бадилля, що зростали біля транспортних магістралей, виділяється бензапірен та свинець, що здатні викликати у людини ракові захворювання».

По-перше, випалювання стерні, сухої рослинності та її залишків на полях, уздовж доріг, лісосмуг забруднює повітря на величезних просторах, що завдає шкоди здоров’ю та навколишньому природному середовищу.

По-друге, випалювання стерні, сухої рослинності завжди призводить до знищення місць гніздування птахів, місць перебування та знаходження тварин, усього видового складу тваринного та рослинного світу. Багато тварин, птахів гинуть або змушені мігрувати в інші місця, порушуючи природний баланс.

По-третє, випалювання стерні, сухої рослинності знищує мікрофлору грунтів, погіршує їх структуру та збіднює грунти. Замість того, щоб стерню і рослинні рештки використати для приготування компостів, органічних добрив, їх просто спалюють.

По-четверте, випалювання стерні, сухої рослинності посилює процеси водної та вітрової ерозії земель, що призводить до деградації грунтів та інших негативних наслідків. Випалені поля не можуть захиститися від вітрової ерозії грунтів.

По-п’яте, випалювання стерні, сухої рослинності може призвести до пожеж у лісосмугах, лісах, завдаючи великої шкоди природному середовищу.

За шкоду завдану довкіллю та здоров’ю людей порушник може нести як адміністративну, так і кримінальну відповідальність. Згідно статті 39 Закону України “Про тваринний світ” та статті 27 Закону України “Про рослинний світ” випалювання сухої рослинності або її залишків допускається лише в разі господарської необхідності за відповідним дозволом територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Так випалювання стерні, луків, пасовищ, а також опалого листя у парках, інших зелених насадженнях, у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу згідно ст.77¹ КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу:

Стаття 77¹. Самовільне випалювання рослинності або її залишків випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів до своєчасного їх гасіння – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 170 грн до 340 грн) і на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 грн до 1190 грн). Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду,- тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 340 грн до 680 грн) і на посадових осіб – від сімдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 1190 грн до 1700 грн).

Замість того, щоб спалювати, надаємо приклад, як зробити компостну яму: компост - найдешевше і при цьому найбільш корисне добриво для присадибної ділянки. Компостування є прискорений процес розкладання органічних відходів, при якому створюється необхідна температура і вологість для активного розмноження бактерій. Вони переробляють відходи, перетворюючи їх у цінну підгодівлю для квітів, овочів, ягід і т.д. Місце для компостної ями слід вибирати на рівній і не заболоченій території, не ближче за 15 метрів від джерела питної води. Потрібно, щоб в ямі не застоювалася вода: підвищена вологість заважає доступу кисню. Для створення компосту необхідно викопати яму розміром метр на метр і глибиною не більше 20-25 см. Також можна побудувати компостний ящик. Рекомендується накрити яму кришкою, яка запобіжить пересиханню, поширенню неприємних запахів і розтягуванню сміття птахами та звірами. Для зручності використання в кришці можна проробити люк. На дно компостної ями слід укласти товстим шаром опале листя, до яких одразу можна підмішати відходи з кухні, відходи з городу та присадибної ділянки. На все це треба насипати шар землі, який варто прикрити ще одним шаром листя з додаванням кормових відходів. Потім знову необхідно насипати землю.

У компостну яму не можна викидати неорганічне сміття (поліетиленові пакети, скло тощо), адже воно практично не піддається розкладанню.