НОВИНИ – Аналіз сучасного стану пам’яток природи на території м. Кам’янець-Подільський

Співробітниками НПП «Подільські Товтри» Горбняк Л.Т. (с.н.с.), Борісовим М.А. (провідний інженер з охорони природних екосистем) та Департаменту житлово-комунального господарства було проведено комісійне обстеження стану та інвентаризацію об’єктів пам’яток природи місцевого значення. На території міста таких об’єктів більше сотні, частина з яких заповідана ще в 70-х роках. Пам’ятками природи оголошуються окремі унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне, пізнавальне і культурне значення, з метою збереження їх у природному стані. Згідно ст. 28 Закону України «Про природо-заповідний фонд України» охоронний режим пам’яток природи є одним із найсуворіших після природних заповідників і заповідних урочищ. Скажімо, на території пам’яток природи України «забороняється будь-яка діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного їх стану». Згідно з Правилами поліпшення якісного складу лісів, затвердженими Кабміном України 12 травня 2007 р. № 724, у заповідних зонах біосферних заповідників, національних природних і регіональних ландшафтних парків, природних заповідниках, пам’ятках природи, заповідних урочищах забороняється проведення всіх видів поступових та суцільних рубок формування і оздоровлення лісів, вирубування дуплястих, сухостійних, фаутних дерев та ліквідація захаращеності. Тому виникають певні протиріччя. З однієї сторони, пам’ятки природи (в нашому випадку – це, в основному, дерева), як і всі живі організми, на певному етапі росту повністю або частково всихають, хворіють. Тому проведення вибірково-санітарних заходів (видалення сухих, пошкоджених гілок, розрихлення ґрунту, заходи із оздоровлення) для таких дерев є необхідним. З іншої сторони, проведення таких заходів в необмеженій кількості або нераціонально може завдати помітної шкоди самим пам’яткам природи та біорізноманітності поблизу. Проведення вибірково-санітарних заходів уже буде суперечити збереженню їх первісного стану. Саме тому, правильним рішенням в даному випадку служитиме науковий підхід. Кожен живий організм потребує оздоровчих заходів задля збереження свого наукового, естетичного, пізнавального і культурного значення. Адже з часом пам’ятка природи може залишитись лише на папері. Правильно обраний час для оздоровлення дерев (після закінчення вегетації – жовтень-листопад) дозволить не завдати шкоди біорізноманіттю. Інше питання, це хвойні дерева, більшість з яких виявлено на момент обстеження повністю всохлими. Ці дерева потребують вилучення та заміни на більш типові для Поділля деревні види.

Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів, оголошених пам’ятками природи, беруть на себе зобов’язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження. Саме на них покладаються охоронні зобов’язання. Тому положення та охоронні зобов’язання про ці заповідні об’єкти повинні бути в наявності. Звідси невідповідність змісту охоронного зобов’язання на папері й в натурі, неправильне місце розташування об’єктів, невірна їх кількість і т.д.

Проблема виникла і з винесенням пам’яток природи в натуру, що стало причиною незаконного захоплення їх територій. Під час обстеження виявлено, що в охоронну ділянку пам’яток природи включаються території, що не мають жодної екологічної або іншої цінності (будівлі, тротуари, дороги, присадибні ділянки). Інколи охоронний режим пам’яток природи не виконується землекористувачами, і тому деякі пам’ятки природи існують лише на папері. В більшості таких випадків відсутні чи застарілі інформативні знаки (таблиці, маркування). Пропонуємо поновити таблиці та промаркувати кожен об’єкт природо-заповідного фонду.

Позитивним моментом є те, що деякі пам’ятки природи за період після останнього обстеження віджили та знаходяться в доброму стані. Пропонуються на заповідання нові незаповідані до цього, проте цінні з наукового та естетичного погляду дерева (алеї сторічних дубів, ясенів).