повернутись в головне меню | на історико-архітектурні пам'ятки

Является главным оборонительным звеном в цепи восточных городских укреплений. Расположена на крутом склоне, переходящем в отвесные скалы Каньона, на высоте 22 м от береговой полосы р. Смотрич. Название получила от ремесленного цеха гончаров, которые должны были следить за ее состоянием и обслуживать в период военных действий. В 1669 г. была отремонтирована. После разрушений 1672 г. восстановлена, но с изменением верхней части стен и без крыши. В 40-х годах XVIII в. она называлась Резницкой.
Башня каменная, круглая в плане, диаметром 13 м. Наружные плоскости стен имеют небольшой положительный уклон и заканчиваются в верхнем ярусе резким скосом. Стены в уровне третьего яруса имеют толщину 2,5 м. Вход в башню со стороны города на уровень третьего яруса. Бойницы во всех ярусах с расширяющимися в обе стороны щеками. Кроме верхнего яруса, они перекрывались каменной перемычкой трехцентрового очертания, в третьем ярусе - белокаменной архитравной. Перекрытия по балкам с опиранием в гнезда стен (не сохранились). В юго-западной стене поярусно расположены ниши каминов, дымоходные каналы которых в верхней части стены выходили тремя отверстиями в трубу (не сохранилась). На западном фасаде, над входом, расположен оконный проем с белокаменными наличниками, а над ним памятная плита с гербом и датой "1583".

В 1963 г. на Гончарной башне восстановлена крыша.
Памятник является одним из интереснейших сооружений оборонного зодчества XVI в.

Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР; (Ил. справ.-каталог): В 4-х т./ Гл. редкол.: Н.Л. Жариков (гл. ред.) и др. - К.: Будівельник, 1983-1986.

Башта Гончарна розташована в південно-східній частині міста на високому скелястому березі річки Смотрич. Вона споруджена в 1583 році на кошти цеху гончарів. Із зовнішнього боку башта мала п'ять ярусів, а з боку міста - три. До кінця XVII століття на ній був гостроверхий дах з дозорною вишкою. Споруджуючи її, використали найновітніше на той час досягнення західноєвропейського фортифікаційного мистецтва - влаштування парапету зі зрізом. При, цьому способі, який був введений відомим німецьким військовим фахівцем та художником-архітектором середньовіччя Альбрехтом Дюрером, досягався ефект рикошетування чавунних куль від мурів верхнього ярусу башти. Верхні її бійниці були пристосовані для артилерії, а нижні - для ручної зброї: мушкетної та пістольної. В 1699 році на кошти місцевих купців проводилася реконструкція башти. В 1960-61 роках вона була реставрована. Одночасно проводилася перебудова чотириповерхової споруди, що стоїть поруч з баштою. Тепер тут ресторан "Стара фортеця".

Дроздовська Г. З історії укріплень

Читайте ще про Гончарну башту: "Єдина у світі"